Ухвала

від 11.08.2014 по справі 5015/2917/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.08.2014 р. Справа № 5015/2917/12

За скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ГазОйл-Тек», м. Львів; на дії:Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів; у справі:№ 5015/2917/12 за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ГазОйл-Тек», м. Львів; до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів; про:стягнення боргу Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М.

Представники сторін: від скаржника: не з'явився; від ВДВС: Скочипець А.Р. - гол. державний виконавець Сихівського ВДВС ЛМУЮ (довіреність б/н від 05.08.2014р.); від відповідача:не з'явився.

Державному виконавцю роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.09.2012р. у справі № 5015/2917/12 (суддя Фартушок Т.Б.) за позовом ТОВ «Компанія ГазОйл-Тек» до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 244181,47 грн., позовні вимоги були задоволені частково, стягнено з відповідача на користь ТОВ «Компанія ГазОйл-Тек» 200000,00 грн. основного боргу, 18859,87 інфляційних нарахувань, 11490,41 грн. 3% річних та 4607,01 грн. судового збору.

05.10.2012р. на виконання вказаного рішення, господарським судом видано наказ про примусове виконання рішення суду.

13.06.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ГазОйл-Тек» на дії Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у справі № 5015/2917/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ГазОйл-Тек» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу.

У зв'язку із закінченням повноважень судді Фартушка Т.Б. як вперше призначеного на посаду судді, 13.06.2014р. на підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №5015/2917/12, внаслідок якого дана скарга передана на розгляд судді Крупнику Р.В.

Ухвалою суду від 16.06.2014р. скаргу прийнято до розгляду, сам розгляд призначено на 03.07.2014р. На підставі клопотання державного виконавця про відкладення розгляду справи, неявки представників скаржника та боржника в судове засідання 03.07.2014р., розгляд скарги відкладено на 11.08.2014р., про що судом винесено відповідну ухвалу.

Скаржник явки повноважного представника в судове засідання 11.08.2014р. повторно не забезпечив, причин неявки представника суду не повідомив. 22.07.2014р. на адресу суду повернувся поштовий конверт, яким скаржнику надсилалася ухвала від 16.06.2014р. про прийняття скарги до розгляду, з відміткою відділення поштового зв'язку «За закінченням терміну зберігання». Натомість, докази вручення скаржнику ухвали від 03.07.2014р. про відкладення розгляду справи або поштовий конверт, яким надсилалася вказана ухвала, в матеріалах справи - відсутні.

Ухвали суду надсилалися скаржнику на адресу, зазначену у поданій ним скарзі та витязі з веб-сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 79026, м. Львів, вул. Ак. Лазаренка,1.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 3.9.1. Постанови від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже скаржник вважається таким, що належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Як вбачається з поданої скарги, ТОВ «Компанія «ГазОйл-Тек» викладені в скарзі вимоги мотивує тим, що на виконанні у Сихівському ВДВС ЛМУЮ перебуває наказ господарського суду Львівської області №5015/2917/12 від 05.10.2012р. про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь скаржника (позивача) заборгованості. У зв'язку з тим, що під час проведення виконавчих дій про примусовому виконанні рішення суду, Сихівським ВДВС ЛМУЮ не було виявлено коштів та майна боржника, на яке можна звернути стягнення, стягував вважав за необхідне звернути стягнення на спільну сумісну власність боржника та ОСОБА_3 (яка станом на момент відкриття виконавчого провадження, перебувала у зареєстрованому шлюбі з ФОП ОСОБА_1). У зв'язку з цим, скаржник 21.05.2014р. звернувся до Сихівського ВДВС ЛМУЮ з заявою вих. №УН1600Р від вказаної дати, якою просив здійснити подання для встановлення рухомого, нерухомого майна, грошових кошті, що належать гр. ОСОБА_3, а після отримання вказаної інформації звернутися до суду про грошову оцінку та виділення частки з спільної сумісної власності. Оскільки відповіді на заяву станом на 05.06.2014р. скаржник не отримав, він звернувся до суду з даною скаргою, якою просить суд визнати бездіяльність Сихівського ВДВС ЛМУЮ незаконною та зобов'язати держаного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Скочипець А.Р. розглянути та задовольнити заяву ТОВ «Компанія «ГазОйл-Тек» від 21.05.2014р. вих. №УН1600Р.

Представник Сихівського ВДВС Львівського міського управління юстиції в судове засідання 11.08.2014р. з'явився, на виконання вимог ухвали суду подав завірені копії матеріалів виконавчого провадження. Пояснив суду, що 11.06.2014р. Сихівським ВДВС ЛМУЮ було надано письмову відповідь на заяву скаржника від 21.05.2014р. вих. №УН1600Р, якою останнього повідомлено про те, що гр. ОСОБА_3 в силу положень ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» не являється стороною виконавчого провадження, а відповідно не являється наділений правом здійснювати перевірку майнового стану фізичних осіб, які не є стороною боржником натомість Законом України «Про виконавче провадження» державний виконавець не виконавчого провадження. Відтак, просив суд у задоволенні скарги відмовити повністю.

Відповідач (боржник) явки повноважного представника в судове засідання 11.08.2014р. повторно не забезпечив, вимог ухвали суду, від 16.06.2014р. та від 03.07.2014р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Згідно положень ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши пояснення державного виконавця, детально проаналізувавши обставини, наведені у скарзі, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2012р. державним виконавцем Сихівського ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №34708122 на примусове виконання наказу господарського суду Львівської області №5015/2917/12 від 05.10.2012р., боржнику надано строк для добровільного виконання наказу до 18.10.2012р. Також одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

З метою виконання наказу господарського суду від 05.10.2012р., державним виконавцем вчинено ряд виконавчих дій щодо виявлення майна боржника в результаті яких встановлено, що божник являється власником автомобіля марки Богдан А09201, д.н.з. НОМЕР_1. 02.10.2013р. державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, згідно висновку якого вартість вказаного автомобіля склала 5550,00 грн. Однак, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.07.2014р. у справі №813/4136/14 постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.10.2012р. ВП №34708122 визнано протиправною та скасовано в частині накладення арешту на автобус марки Богдан А09201 2006 року, жовтого кольору номер державної реєстрації НОМЕР_1, зобов'язано Сихівський ВДВС ЛМУЮ вчинити дії по звільненню з під арешту вказаного автомобіля та виключити його з акту опису і арешту майна від 26.09.2013р.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 9.1. Постанови від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (надалі - Постанова) за змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Як встановлено судом, 21.05.2014р. скаржник звернувся з заявою до Сихівського ВДВС ЛМУЮ, відповідно до якої просив здійснити подання для встановлення рухомого, нерухомого майна, грошових кошті, що належать гр. ОСОБА_3 та звернутися до суду про грошову оцінку та виділення частки з спільної сумісної власності. Однак, станом на 05.06.2014р., відповіді на подану заяву скаржником одержано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, Листом від 11.06.2014р. №15562 Сихівський ВДВС повідомив скаржника про відмову в задоволенні його заяви, оскільки згідно положень Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не наділений правом здійснювати перевірку майнового стану фізичних осіб, які не є стороною виконавчого провадження. Вказаний лист направлений Сихівським ВДВС ЛМУЮ на адресу скаржника 18.06.2014р., що підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром відправлень.

Встановивши наведені обставини справи, суд прийшов до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

За приписами ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Так, положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Відповідно до положень п. 9.13. Постанови, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Судом встановлено, що заява скаржника від 21.05.2014р. за вих. №УН1600Р була розглянута Сихівським ВДВС ЛМУЮ 11.06.2014р., тобто в межах місячного строку, встановленого ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян». За результатами розгляду, скаржнику відмовлено в задоволенні заяви з підстав, викладених в Листі від 11.06.2014р. №15562.

Таким чином, суд зазначає, що станом на день винесення судом ухвали про прийняття скарги до розгляду (16.06.2014р.), подана скаржником заява була розглянута органом ДВС і за результатами її розгляду прийнято відповідне рішення.

Наведене спростовує посилання скаржника про бездіяльність державної виконавчої служби, в частині розгляду його заяви від 21.05.2014р. вих. №УН1600Р.

Разом з тим, інших доказів, які б підтверджували факт ухилення державного виконавця від розгляду заяви та відповідно спростовували вказаний висновок суду, ні скаржником, ні жодною зі сторін надано не було.

Відтак, у суду відсутні правові підстави для визнання дій Сихівського ВДВС ЛМУЮ щодо розгляду заяви скаржника бездіяльністю.

Згідно п. 9.13. Постанови, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Як вбачається з прохальної частини скарги, скаржник також просить суд зобов'язати державного виконавця розглянути та задовольнити заяву ТОВ «Компанія ГазОйл-Тек» від 21.05.2014р. вих. №УН1600Р.

Проте, дана вимога задоволенню не підлягає зважаючи на те, що по-перше зазначена заява станом на день розгляду скарги судом розглянута, по-друге зобов'язання державного виконавця задоволити подану скаржником заяву виходить за межі компетенції господарського суду з урахуванням положень постанови Пленуму ВГС України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17 жовтня 2012р. та розцінюватиметься, як перевищення покладених на господарський суд повноважень.

Беручи до уваги наведене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ГазОйл-Тек» на бездіяльність Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та зобов'язання до вчинення дій - відмовити повністю.

Повний текс ухвали складено та підписано 15.08.2014 р.

Суддя Крупник Р.В.