Ухвала

від 26.08.2014 по справі 812/2849/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року справа №812/2849/14

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Ханової Р.Ф., Міронової Г.М.,

розглянув у письмовому провадженні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Міндоходів у Луганській області, Міністерства доходів і зборів України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 р. у справі № 812/2849/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СП-Комфорт" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Міндоходів у Луганській області, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішень про результати розгляду скарг,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "СП-Комфорт" (далі ТОВ «СП-Комфорт») до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області або ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська), Головного управління Міндоходів у Луганській області, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішень про результати розгляду скарг задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області форми «Р» від 20.12.2013 року № 0000182204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 26250 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено (а. с. 127-132).

Відповідач - ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська не погодився з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову (а.с. 142-146).

Відповідач - Головне управління Міндоходів у Луганській області не погодився з рішенням суду як в частині задоволених позовних вимог так і щодо незадоволених вимог позову, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Міндоходів у Луганській області про результати розгляду первинної скарги позивача від 18.02.2014 року № 2800/12-32-10-04-/08 та відмовити у задоволенні решти позовних вимог (а. с. 149-151).

Відповідач - Міністерство доходів і зборів України не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Міністерство доходів і зборів України про результати розгляду скарги позивача від 14.04.2014 року № 6619/6/99-99-10-01-15 та відмовити у задоволенні решти позовних вимог (а. с. 155-160).

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ТОВ "СП-Комфорт" зареєстрований у якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 33766731, знаходиться на податковому обліку відповідача, є платником податку на додану вартість (а. с. 63,64).

28.11.2013 року на адресу позивача ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська був направлений запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Вістол» (код 32926534) за жовтень 2013 року (а. с. 105).

На вказаний письмовий запит позивачем листом від 28.11.2013 року були надані копії документальних підтверджень взаємовідносин з ТОВ «Вістол», зокрема, податкові накладні, акти виконаних робіт, рахунки по виконанню ремонтно-будівельних робіт (а.с. 106).

Податковий орган не оскаржує отримання зазначеної відповіді та перелічених первинних документів, проте зазначає, що з отриманої відповіді не вбачається документів, які б свідчили про підтвердження здійснення господарської операції, вбачаються розбіжності між умовами договору та наданими поясненнями.

На підставі наказу ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська від 28.11.2013 року № 440 у період з 28.11.2013 року до 04.12.2013 року відповідачем- ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Вістол» (код ЄДРПОУ 32926534) та ТОВ «Вектра-3000» (код ЄДРПОУ 37377252) з податку на додану вартість (далі ПДВ) за період з 01.10.2013 року до 31.10.2013 року, за результатами якої складений акт перевірки від 11.12.2013 року № 740/12-34-22-04/11/33766731 (а.с. 11-22, 104).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем ст. п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті встановлено заниження ПДВ до сплати у сумі 17500 грн., в т.ч. за жовтень 2013 року - 17500 грн. (а. с. 22).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем - ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська 20.12.2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення (форма «Р») № 0000182204, яким ТОВ «СП-Комфорт» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 17500грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% у сумі 8750 грн. (а. с. 9).

В акті перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська зроблено висновок, що позивачем не підтверджено правомірність включення до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року вартості робіт, виконаних ТОВ «Вістол», через відсутність реального характеру господарських операцій. Акт перевірки містить посилання, що на підтвердження виконання умов договору на здійснення будівельних робіт, укладеного між позивачем та ТОВ «Вістол», до перевірки надано зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва за формою №1, акт приймання виконаних робіт форми КБ-2 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3. При аналізі вказаних документів встановлено порушення в їх заповненні, а саме, відсутність обов'язкових реквізитів: найменування організації, якою їх складено, мокрої печатки підприємства, яким складено документи, ініціалів директора або головного інженера (підрядника, генпідрядника, замовника), яким підписано вказані документи, ініціалів посадової особи позивача, якою узгоджено, прийнято та підписано вказані документи. Податковим органом в акті перевірки зазначено, що відсутність вказаних обов'язкових реквізитів суперечить вимогам Наказу Мінрегіонбуду України № 554 від 04.12.2009, яким затверджено типові форми цих документів. Таким чином, податковий орган вважає, що неможливо встановити спосіб, яким складено кошториси, складення з порушеннями кошторисів, дефектних актів, форм КБ-2 та КБ-3 унеможливлює з'ясування наявності сертифікату розробника кошторисної частини проектної документації, наявність якого є обов'язковою у випадку розроблення спрощеної проектно-кошторисної документації, що передбачено листом Мінрегіону від 26.06.2012 № 7/17-10476. Податковим органом зазначено, що в зв'язку з тим, що роботи не затверджені відповідною технічною документацією, ціна не визначена кошторисом, надані акти виконаних робіт не несуть достовірної інформації, слід вважати, що роботи ТОВ «Вістол» не виконувались. На думку податкового органу, ці порушення свідчать про відсутність у позивача первинних документів, що визначають обсяг, зміст робіт та інші умови договору, що, в свою чергу, не дає права позивачу використовувати вказані документи при веденні бухгалтерського обліку та формуванні податкового кредиту з ПДВ.

Також висновки акта перевірки про відсутність реального характеру господарських операцій обґрунтовані посиланнями на наявність пояснень керівника позивача, яка пояснила, що від ТОВ «Вістол» роботи виконували три особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 При цьому, штатним розкладом ТОВ «Вістол» не встановлено трудових відносин вказаних осіб із товариством.

Крім того, ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська посилалось на постанову слідчого СУ ФР ГУ Міндоходів, з якої встановлено, що ТОВ «Вістол» здійснювало незаконне переведення безготівкових коштів у готівку та не мало умов для здійснення господарської діяльності.

Також ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська при проведенні перевірки враховано інформацію за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вістол» (акт перевірки від 13.11.2013р. № 2/22/32926534), якою встановлено, що діяльність цього товариства з придбання товарів не приводить до їх продажу, номенклатура придбаних товарів не відповідає номенклатурі проданих товарів, робіт та послуг, фактичний рух товару не відповідає документально оформленому руху товару, відсутні основні засоби для транспортування та зберігання товару, здійснення робіт та надання послуг, а також техніки, працівників, що необхідні для здійснення господарської діяльності, що вказує на те, що ТОВ «Вістол» не здійснювало і не могло здійснювати господарську діяльність з постачання товарів та надання послуг.

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним є правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від №0000182204 від 20.12.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на ПДВ у сумі 17500грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% у сумі 8750 грн. та правомірність прийнятих рішень за результатами розгляду скарг щодо прийнятого податкового повідомлення-рішення від №0000182204 від 20.12.2013 року.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1. ст. 44 ПК України)

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку ( п. 139.1.9. ст. 139 ПК України).

Отже наведені норми Податкового кодексу встановлюють, що платник податків зобов'язаний вести облік витрат на підставі первинних документів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування. Витрати, не підтверджені відповідними первинними документами не включаються до складу витрат.

1 липня 2012 року між ТОВ «СП-Комфорт» (замовник) та ТОВ «Вістол» (підрядник) укладено договір №0107/12 (а.с. 74), предмет якого «підрядник зобов'язується в установлений договором строк виконати будівельні роботи, а замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх згідно Актів виконаних робіт».

Реальність здійснення господарської операції між ТОВ «СП-Комфорт» та ТОВ «Вістол» підтверджується податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, зведеними кошторисними розрахунками вартості будівництва, дефектними актами, локальними кошторисом, актами здачі-приймання робіт (надання послуг). Наявність цих документів підтверджує також податковий орган в акті перевірки.

Оплата за поставлений товар проводилась у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Вістол», що підтверджується банківськими виписками.

Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки акту перевірки щодо невідповідності зазначеної документації (кошторисів, дефектних актів, актів форми КБ-2 та про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ-3) вимогам наказів та листів Мінрегіонбуду України, оскільки системним аналізом положень Податкового кодексу України не встановлено права органів доходів і зборів здійснювати перевірку дотримання суб'єктом господарювання вимог містобудівного законодавства, у тому числі щодо відповідності первинних документів, тобто підміняти собою спеціальний орган, основним завданням якого є контроль за дотриманням містобудівного законодавства - Інспекцію ДАБК у Луганській області.

Порушення, допущені при оформленні первинних документів, самі по собі не ставлять під сумнів реальність наданих послуг та не позбавляють цих документів сили облікових документів, а відтак не позбавляють покупця (отримувача послуг) права на формування витрат та податкового кредиту на підставі таких документів.

Описом документів, що передані на перевірку позивачем, спростовується твердження відповідача щодо ненадання позивачем до перевірки кошторисів та актів виконаних робіт.

Твердження ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська щодо здійснення ТОВ «Вістол» у жовтні 2013 року будівельних робіт без відповідного дозволу спростовується наявною у матеріалах справи копією ліцензії серії АЕ № 262199, виданою 05.07.2013 ДАБІ України ТОВ «Вістол» на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), терміном дії з 01.07.2013 до 01.07.2018р. та дозволу Територіального управління Держгірпромнагляду на початок робіт підвищеної небезпеки (а.с.45-46).

Посилання ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська на протоколи допиту свідків, постанову слідчого про призначення позапланової документальної перевірки, а також на інші докази, отримані в ході слідства у кримінальному провадженні, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідну оцінку належності та допустимості цих доказів не надано відповідним судом під час розгляду кримінальної справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що проведеною перевіркою не встановлено факт нездійснення будівельних робіт за договором за адресою: м. Луганськ, кв. Молодіжний, 2а, обсяг та зміст яких визначено договором, кошторисами, актами приймання виконаних робіт, дефектними актами тощо.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що позивачем документально підтверджено реальність здійснених господарських операцій з ТОВ «Вістол» у жовтні 2013 року.

Висновки ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Вістол», що ґрунтуються на висновках акта перевірки Головного Управління Міндоходів у Луганській області від 13.11.2013р. № 2/22/32926534 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вістол» (код за ЄДРПОУ 32926534) з питання дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2010р. до 30.09.2013р., колегія суд вважає безпідставними з огляду на те, що порушення податкового законодавства з боку контрагента платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2013р. у справі № 812/10014/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014року, позов ТОВ «Вістол» до Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково, а саме: зобов'язано Головне управління Міндоходів у Луганській області поновити в автоматизованій системі «Податковий блок» дані щодо задекларованих ТОВ «Вістол» податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість в сумі 36744444,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 34997092,00 грн., які було вилучено на підставі акту перевірки № 2/22/32926534 від 13.11.2013р. (а. с. 32-34).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 у справі № 812/10014/13-а за позовом ТОВ «Вістол» до Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії встановлено, відповідно до витягу з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», Головним Управлінням Міндоходів у Луганській області на підставі акту перевірки від 13.11.2013 № 2/22/32926534 анульовано показники задекларованих ТОВ «Вістол» податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що розбіжність показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача з його контрагентом, яка виникла внаслідок коригування податковими органами таких показників на підставі акту перевірки ТОВ «Вістол» без прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень не є, з огляду на положення ст.70 КАС України, належним та допустимим доказом, а відтак, судом до уваги не приймається.

Сторонами визнавався факт надання позивачем зазначених первинних документів відповідачу під час перевірки та неприйняття їх до уваги останнім.

Згідно п. 185.1. ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п. 198.2. ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підставі встановлених обставин справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем у повному обсязі надані первинні документи, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підтверджують факт отримання товару, відповідно господарські операції між позивачем та ТОВ «Вістол» є реальними.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законів, які регулюють спірні відносини, відповідач не довів суду правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивачем надано суду всі необхідні первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що нереальність господарських операцій має бути підтверджена належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише допущенними контрагентами порушеннями вимог законодавства. Платник податків (покупець товару), який дотримався вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту по операціям з постачальником товару, відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі, який перебуває на обліку податкового органу та зареєстрований як платник ПДВ, не може у подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит у разі виявлення порушень такими контрагентами діючого законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо скасування спірного податкового повідомлення рішення №0000182204 від 20.12.2013 року внаслідок недоведеності податковим органом його правомірності.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянтів - Головного управління Міндоходів у Луганській області та Міністерства доходів і зборів України на необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Міндоходів у Луганській області про результати розгляду первинної скарги позивача від 18.02.2014 року № 2800/12-32-10-04/08 та визнання протиправним та скасування рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду повторної скарги позивача від 14.04.2014 року № 6619/6/99-99-10-01-15, виходячи з наступного.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Міндоходів у Луганській області про результати розгляду первинної скарги позивача від 18.02.2014 року № 2800/12-32-10-04/08 і суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу за суттю заявлених вимог та обґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Міндоходів у Луганській області про результати розгляду первинної скарги позивача від 18.02.2014 року № 2800/12-32-10-04/08 та визнання протиправним та скасування рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду повторної скарги позивача від 14.04.2014 року № 6619/6/99-99-10-01-15, у зв'язку з тим, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушених прав, оскільки спірні рішення не спричиняють негативних наслідків для позивача, суд зазначив, що в даному випадку належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.195 ч.1, ст.197 ч.1 п.2, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Міндоходів у Луганській області, Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 р. у справі № 812/2849/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СП-Комфорт" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Міндоходів у Луганській області, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішень про результати розгляду скарг залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів Л.А. Василенко

Р.Ф. Ханова

Г.М. Міронова