Постанова

від 01.12.2006 по справі 16/81-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/81-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2006 р.                                                           Справа № 16/81-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача –Данюк О.М.

1-го відповідача  - не прибув

2-го відповідача –не прибув

3-го відповідача –Шабалтас В.П.

4-го відповідача –не прибув

5-го відповідача – Логачова Л.Г.

6-го відповідача –не прибув

7-го відповідача –не прибув

розглянувши апеляційну скаргу позивача, ВАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" ( вх. № 3636Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.06 по справі № 16/81-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Обчислювальна техніка та інформатика", м. Харків

до  1. Державного підприємства Інститут машин і систем м. Харків  

     2. Державного інституту по проектуванню заводів на транспорті "Діпрозаводтранс" м. Харків  

     3. Відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16355" , м. Харків  

     4. Відкритого акціонерного товариства "Пивзавод "Іванівський", м. Харків  

     5. Відкритого акціонерного товариства "Харківський експериментальний завод" м. Харків  

     6. Відкритого акціонерного товариства "Харківський ремонтно-механічний завод", м. Харків  

     7. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Альма-Центр" м. Харків

про визнання протоколу недійсним, -  

встановила:

          Позивач звернувся до господарського суду з позовом, у якому  просив визнати недійсним протокол від 23.01.1997 р. наради, керівників підприємств організацій-дольників  у  будівництві будинку по вул. Дмитріївській, 5, у м. Харкові .

Рішенням господарського суду Харківської області  від 07.09.06 року по справі  № 16/81-06 (головуючий  суддя Здоровко Л.М., судді  Жельне  С.Ч., Хачатрян  В.С.) позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності у зв'язку з чим у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач, ВАТ "Обчислювальна техніка та інформатика", з рішенням господарського суду не згоден, подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що при винесенні рішення судом були порушені норми матеріального та процесуального права,  а також неповно з'ясовані обставини справи, що згідно ст. 104 ГПК  є підставою для скасування ухвали суду. Просить скасувати рішення господарського  суду Харківської області та винести нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

3-й відповідач, у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вимоги, викладені в апеляційній скарзі не підлягають задоволенню та просить залишити рішення від 07.09.2006 р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

7-й відповідач, ОСББ «Альма-центр», у відзиві на апеляційну скаргу позивача,   також не згоден з вимогами, які викладені в апеляційній скарзі та вважає, що господарським судом було зроблено цілком правомірний висновок, що за заявленими позовними вимогами сплив термін позовної заяви. Просить залишити рішення від 07.09.06 р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 1, 2, 4, 6, 7 відповідачі не прибули при причини неявки, суд не повідомили. На адресу суду повернулися ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження від 1-го відповідача з поштовим приписом «повертається за спливом часу»та від 1-го відповідача з поштовою довідкою про причини невручення, з відміткою «за даною адресою не знаходиться». Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників позивача та 3-го та 5-го відповідачів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

 Рішенням від 09.12.1987 р. № 360-16 Виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів «Про проектування та будівництво житлових будинків в Ленінському районі»позивачу була відведена земельна ділянка для проектування та будівництва госпспособом житлових будинків по вул. Дмитрівській, 5,  9,  та 9А .

  Харківською обласною державною адміністрацією було видане Розпорядження від 26.03.1996 р.; № 359 «Про житлове будівництво в 1996 р.»( т. 1 а. с. 11), відповідно до п. 1 якого затверджено перелік житлових будинків з високою технічною готовністю, введення яких намічено в 1996 р.

Згідно з абз. 2 п. 2 Розпорядження від 26.03.1996 р. № 359 на керівників підприємств-замовників, підрядних і субпідрядних будівельно-монтажних організацій, заводів будіндустрії та будматеріалів, управлінням, відділам та іншим підрозділам облдержадміністрації райдержадміністраціям, райміськвиконкомам покладено обов'язок сприяти забезпеченню стабільного проведення робіт на об'єктах житла, введення яких передбачається в 1996 році.

 Пунктом З Розпорядження від 26.03.1996 р. № 359 дозволено учасникам будівництва, як виняток, передбачити в договірних відносинах виконання розрахунків між ними готовою будівельною продукцією (житловою площею) в будинках, які будуть введені в експлуатацію.

 З метою зниження вартості житла, у п. 5.1. Розпорядження від 26.03.1996 р. № 359 було визначено про залишення у власності замовників проектних вбудованих, при будинкових та окремо збудованих приміщень у цих будинках.

В  Переліку  житлових  будинків  з  високою  технічною  готовністю,  введення  яких намічено  в 1996 р., що затверджений Розпорядженням голови Харківської обласної адміністрації від 26.03.1996 р. № 359, зазначений житловий будинок по вул. Дмитрівській,5, замовником якого був позивач (п.п. 4 п. 4 Переліку т. 1 а. с. 13).

01.10.1996 р. відбулось спільне засідання Правління ВАТ"Обчислювальна техніка та інформатика" та директорів підприємств - дольників по будівництву житлового будинку по вул. Дмитрівській,  5, про що складений Протокол  від  01.10.1996  р. ( т. 1 а. с. 14). Відповідно  до  п.  2   протоколу  було постановлено, що, в зв'язку із труднощами  у фінансуванні будівництва будинку та залученням   грошових коштів трудящих підприємств-дольників, до здачі будинку державній комісії укласти прямі договори дольової участі з ВАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" фізичними особами .

 На виконання вимог Розпорядження від 26.03.1996 р. № 359 та п. 2 Протоколу від 01.10.1996 р. в період з 01.10.1996 р. по перший квартал 1997 р. між позивачем та фізичними особами, що внесли грошові кошти, були укладені та нотаріально посвідчені Договори про больову участь будівництві житлового будинку та підписані із зазначеними фізичними особами акти прийому-передачі відповідних квартир, після чого відповідні квартири перейшли у власність цих фізичних осіб.

Більше того, цивільним законодавством України передбачені підстави набуття права власності. Так, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України). Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 3 та 4 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Враховуючи викладене вище, фізичні особи, що внесли грошові кошти  та між якими та позивачем були укладені договори про дольову участь в будівництві   та підписані акти прийому-передачі квартир, набули права власності на відповідні квартири у житловому будинку по вул. Дмитрівській, 5, відповідно до вимог норм чинного   законодавства України.

Відповідно до акта від 27.02.1997 р. Державної приймальної комісії про приймання до експлуатації закінченого будівництвом об'єкта 10-поверховий житловий будинок по вул. Дмитрівській, 5, в м. Харкові прийнятий до експлуатації 27.02.1997 р.та рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів Харківської області «Про затвердження акту приймання до експлуатації жилого будинку по вул. Дмитрівській, 5 у Ленінському районі»від 12.06.1997 р. № 502( т. 1 а. с.18), затверджений акт державної приймальної комісії по прийманню до експлуатації жилого будинку по вул. Дмитрівській № 5 загальною площею 7230, 0 м2,  ВАТ «Обчислювальна техніка та інформатика».

        09.12.1999 року Ко КП"Харківське міське бюро технічної інвентаризації" позивачу був виданий технічний паспорт про реєстрацію права власності на квартиру № 2 у будинку по вул. Дмитрівській, 5. м. Харківа ( т. 1 а. с. 20).

        Відповідно до реєстраційного посвідчення  від 18.07.1997 р. виданого  на підставі Рішення № 360-16 Харківського міськвиконкому від 09.12.1987 р. про відвід земельної ділянки;  акту приймання - передання від 27.01.1997 р.;  Рішення № 502 Харківського виконкому від 12. 06.1997 р. «Про затвердження акту приймання до експлуатації жилого будинку по вул. Дмитрівській, 5, у Ленінському районі»Житловий будинок по вул. Дмитрівській, 5,    був зареєстрований за позивачем.

Після цього, власники на підставі правовстановлюючих документів, та державної реєстрації у КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" звернулися до Харківського міськвиконкому щодо видання Свідоцтв про право власності на нерухомість.

Проте Харківським міськвиконкомом було відмовлено позивачу у виданні свідоцтва про право на власність на квартиру № 2 у житловому будинку по вул. Дмитрівській, 5.

Тому, 27.08.2001 р. позивач  звернувся до суду за захистом своїх порушених прав із позовом до Харківського міськвиконкому про визнання права власності на квартиру № 2 у житловому будинку по вул. Дмитрівській, 5.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.02.2003 р. у справі № 11/444-02, у задоволенні позову було відмовлено, у зв'язку із тим що   Харківський міськвиконком не претендує на спірне майно на придбання його у власність, а лише є органом на який покладений обов'язок по оформленню права власності при наявності відповідних правовстановлюючих документів.  

В рішення  зазначеному рішенні у мотивувальній частині   міститься посилання на те, що другим відповідачем   ОСББ "Альма-центр", який був залучений у процесі розгляду справи, був наданий до матеріалів справи Протокол від 23.01.1997 року, наради керівників підприємств і організацій-дольників у будівництві будинку, згідно якого було постановлено  продати квартиру №110 та 96 та створити організацію по управлінню будинком по типу ЖЄК та передати цій організації квартиру № 2, побудовану за кошти усіх дольників.

Тому, у мотивувальні частині рішення Господарського суду Харківської області від 18.02.2003 року, на підставі Протоколу від 23.01.1997 року, зроблений висновок про те що спірна квартира № 2 побудована за рахунок коштів усіх дольників будинку.

Позивач  проти  підписання  Протоколу від 23.01.1997 року, рівно як і не прийняття участі у нараді керівників підприємств і організацій-дольників на якій би приймалося рішення про передання квартири № 2, збудованої за кошти усіх дольників організації по управлінню будинком по типу ЖЄК заперечує.

На підтвердження того факту що Протоколу від 23.01.1997 року не могло існувати взагалі, є наступні обставини:

  По-перше, як зазначалося вище, на виконання Розпорядження від 26.03.1996 р. № 359, 01.10.1996 р.  відбулось  спільне  засідання  Правління  ВАТ "Обчислювальна техніка та інформатика"   та директорів  підггриємств-дольників  по  будівництву  житлового  будинку  по  вул.  Дмитрівській,  5,  про  що складений Протокол   від   01.10.1996   р.,  відповідно до якого,  було постановлено про укладення прямих договорів дольової участі з ВАТ "Обчислювальна техніка та інформатика"  фізичними  особами.   

           В період з 01.10.1996 р. по перший квартал 1997 р. між позивачем та фізичними особами  були укладені та нотаріально посвідчені Договори про дольову участь в будівництві   та підписані із зазначеними фізичними особами акти прийому-передачі відповідних квартир, після чого відповідні квартири перейшли у власність цих фізичних осіб.

Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним, отже з моменту нотаріального посвідчення Договорів про дольову участь в будівництві житлового будинку укладених між позивачем і фізичними особами, останні набули повноцінних прав власності щодо володіння, розпорядження та користування визначених у договорах квартир.

Відповідно до договору про дольову участь в будівництві житлового будинку по вул. Дмитріївський, 5, в м. Харкові, укладеного 23.01.1997 року, громадянин України Бурім Микола Андрійович перерахував на розрахунковий рахунок позивача 10505 грн., а позивач  зобов'язався передати йому у власність після закінчення будівництва і введення в експлуатацію будинку однокімнатну квартиру № 2.

Пізніше умови договору були змінені у частині передання у власність громадянину України Бурімі М.А. квартири №110 вказаного будинку, зміни були зареєстровані та нотаріально посвідчені.

Отже квартира № 2 житловому будинку по вул. Дмитріївський, 5,  станом на 23.01.1997р., відповідно до договору про дольову участь в будівництві, від 23.01.1997 р., належала громадянину України Бурімі  М.А.

          Тобто, станом на 23.01.1997 року, правом розпоряджатися квартирою №2, був наділений саме громадянин України Бурім  М.А.

          Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно із ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючі, що  право власності на квартиру № 2, було передане громадянину України Буріму  М.А., юридичні особи вказані у Протоколі від 23.01.1997 р., не мали належного обсягу цивільної дієздатності щодо розпорядження  квартирою № 2.

Згідно із ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами  1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Із вищезазначеного вбачається що Протокол від 23.01.1997 року наради керівників підприємств і організацій - дольників у будівництві будинку, вчинений із порушенням п.2 ст. 203 ЦК України, оскільки вказані юридичні особи не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо розпорядженням житловими квартирами, у зв'язку із тим що ці права були передані ними фізичним особам, відповідно до Протоколу від 01.10.1996 р.

Отже, відповідно до ст. 215 ЦК України Протокол від 23.01.1997 року підпадає під ознаки недійсного протоколу.

По-друге, вказівка у Протоколі від 23.01.1997 року про те що квартира № 2, збудована за кошти усіх дольщиків також є недійсною, оскільки ця інформація не відповідає дійсності, у зв'язку із тим що, відповідно до реєстраційного посвідчення Харківського виконкому № 2260 від 28.12.1999 г., вищевказаний житловий будинок по вул. Дмитрівській, 5,   був зареєстрований за позивачем.

Саме тому, що позивач у цілому розпоряджався квартирами житлового будинку по вул. Дмитрівській, 5, договори про дольову участь в будівництві житлового будинку були укладені фізичними особами тільки із позивачем.

Тобто, ніякої іншої особи окрім позивача, яка б мала права щодо розпорядження вказаними квартирами, не існувало.

Договори про дольову участь в будівництві були укладені пізніше самого будівництва, а отже квартира № 2, до моменту укладення договору про дольову участь в будівництві житлового будинку по вул. Дмитріївській, 5, від 23.01.1997 року, із громадянином України Бурімою  М.Ф., належала виключно позивачу.

Тобто, станом на 23.01.1997 року, громадянин Бурім М.А. був єдиний дольщик квартири №2 у житловому будинку по вул. Дмитрівській, 5, тому саме він міг розпоряджатися цією квартирою.

Таким чином враховуючи  вищевикладене, Протокол від 23.01.1997 року наради керівників підприємств і організацій - дольників у будівництві будинку, не відповідає вимогам п. 2 ст. 203 ЦК України, оскільки рішення прийняте цим протоколом не підпадає під обсяг цивільної дієздатності тих юридичних осіб які його підписали, а отже вчинений неналежними особами.

Колегія суддів вважає, що причини пропуску позивачем, встановленого законом процесуального строку на звернення до суду щодо визнання зазначеного протоколу недійсним є поважними та підлягають поновленню виходячи із наступного.

Станом на 23.01.1997 року, квартира № 2, про яку йдеться в оспорюваному Протоколі належала громадянину Бурімі М.А., який на той час був єдиний дольник квартири №2 у житловому будинку по вул. Дмитрівській, 5, тому тільки він міг розпоряджатися цією квартирою.

Отож, оскільки, відповідно до Протоколу від 01.10.1996 р. згідно із п. 2 якого, юридичні особи, прийняли рішення про передання своїх повноважень дольникам будівництва - фізичним особам, а згідно із договором про дольову участь в будівництві житлового будинку по вул. Дмитріївський, 5 від 23.01.1997 р., право власності на квартиру № 2, було передане громадянину України Буріму   М.А., тому, юридичні особи вказані у Протоколі від 23.01.1997 року, не мали належного обсягу цивільної дієздатності щодо розпорядження зазначеною квартирою № 2.

Таким чином, позивач, у той час вважав зазначений Протокол від 23.01.1997 р. наради керівників підприємств і організацій —дольників у будівництві будинку по вул. Дмитріївський, 5 нікчемним.

Зазначену обставину, про відсутність юридичних наслідків Протоколу від 23.01.1997 р. у той час, підтверджує факт того, що 09.12.1999 р.  КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" позивачу був виданий технічний паспорт про реєстрацію права власності на квартиру № 2, у будинку по вул. Дмитрівській, 5 та зареєстрований за позивачем.

Тому станом до 12.02.2002 р. у позивача не було підстав вважати про те, що Протокол від 23.01.1997р. міг порушить якісь права позивача на власність квартири № 2.

Однак, коли позивач дізнався про те, що  підставою у відмові позову позивача у справі № 11/444-02, відповідно до мотивувальної частини рішення господарського суду Харківської області від 18.02.2003 р., став факт наявності у матеріалах справи Протоколу від 23.01.1997 року, то саме з цього моменту позивач дізнався про те, що вказаний Протокол порушив права власності позивача на вказану у Протоколі квартиру.

Більш того, одразу, після винесення рішення господарського суду Харківської області від 18.02.2003 року у справі № 11/444-02, позивач не звертався до суду з оскарженням Протоколу від 23.01.1997 року, оскільки оскаржував це рішення в апеляційному порядку.

Так, 12.06.2003 р., постановою апеляційного господарського суду Харківський області у справі № 11/444-02, рішення господарського суду Харківської області від 18.02.2003 року у справі № 11/444-02 було залишено без змін.

18.11.2003 р. постановою Вищого господарського суду України, постанова апеляційного господарського суду Харківський області у справі № 11/444-02,   рішення господарського суду Харківської області від 18.02.2003 р. у справі № 11/444-02, були залишені без змін.

18.03.2004 р., ухвалою Верховного суду України було відмовлено в порушенні касаційного провадженні з перегляду постанови Вищого  господарського суду України від 18.11.2003 року у справі № 11/444-02.

        Рішенням господарського суду Харківської області від 18.02.2003 року у справі № 11/444-02 було відмовлено позивачу в задоволенні позову також з тих обставин, що позивач у межах зазначеної справи звернувся з позовом про визнання права власності до неналежного відповідача - Виконавчий комітет Харківської міськради, оскільки він не претендував на право власності на квартиру.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2004 року у справі № 40/181-04, вищевказаний позов був задоволений у повному обсязі, а Виконавчий комітет Харківської міськради був зобов'язаний видати позивачу свідоцтво про право власності на квартиру № 2 у будинку по вул. Дмитріївський, 5, в м. Харкові.

Постановою апеляційного господарського суду Харківський області у справі № 40/181-04 від 26.08.2004 р. рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2004 року у справі № 40/181-04, залишено без змін.

19.10.2004 року Виконавчим комітетом Харківської міськради позивачу було видане свідоцтво про право власності на квартиру № 2 у будинку по вул. Дмитріївський, 5, в м. Харкові.

Проте, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Альма - центр»  звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування постанови апеляційного господарського суду Харківський області у справі № 40/181-04 від 26.08.2004 р. та рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2004 року у справі № 40/181-04, оскільки вони не були залучені до справи як відповідачі.

Під час розгляду касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Альма - центр»  надало суду як доказ свого права власності Протокол від 23.01.1997р. наради керівників підприємств і організацій - дольників у будівництві будинку по вул. Дмитріївський, 5, в м. Харкові.

Постановою Вищого господарського суду України у справі № 40/181-04 від 23.12.2004 року касаційна скарга була задоволена, а постанова апеляційного господарського суду Харківський області у справі № 40/181-04 від 26.08.2004 р. та рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2004 року у справі № 40/181-04 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

У мотивувальній частині постанови Вищого господарського суду України у справі № 40/181-04 від 23.12.2004 року, було зазначено що, підставою скасування постанови апеляційного господарського суду Харківський області у оправі № 40/181-04 від 26.08.2004 р. та рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2004 року у справі № 40/181-04, є та обставина що рішення господарського суду Харківської області від 18.02.2003 року у справі № 11/444-02 набрало законної сили, в якому зазначено про те що до матеріалів справи наданий Протокол від 23.01.1997 р. наради керівників підприємств і організацій - дольників у будівництві будинку, згідно якого було постановлено та продати квартиру № 110 та 96 та створити організацію по управлінню будинком по типу ЖЄК та передати цій організації квартиру № 2 побудовану за кошти усіх дольників.В мотивувальні частині рішення  від 18.02.2003 року, на підставі Протоколу від 23.01.1997 р., зроблений висновок про те що спірна квартира № 2 побудована за рахунок коштів усіх дольників будинку.

За результатами нового розгляду зазначеної справи було винесене рішення   від 02.02.2005 року у справі № 11/19-05, яким в задоволенні позову було відмовлено з підстав існування Протоколу від 23.01.1997 р., в якому зазначено про те що спірна квартира № 2 побудована за рахунок коштів усіх дольників будинку.

Постановою апеляційного господарського суду Харківський області у справі № 11/19-05 від 17.03.2005 р., рішення господарського суду Харківської області від 02.02.2005 року у справі № 11/19-05, було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України у справі № 11/19-05 від 19.04.2005 року, касаційна скарга позивача повернута без розгляду у зв'язку з порушення порядку подання касаційного скарги.

Таким чином, рішення Господарського суду Харківської області від 02.02.2005 року у справі № 11/19-05, набрало законної сили зі спливом, 10-ти денного строку з дня винесення постанови апеляційного господарського суду Харківський області у справі № 11/19-05 від 17.03.2005 р. (ст.85 ГПК України) - 27.03.2005 року.

Отже, позивач оскаржував юридичні наслідки Протоколу від 23.01.1997 р. наради керівників підприємств і організацій - дольників у будівництві будинку по вул. Дмитріївський, 5, з дня винесення рішення Господарського суду Харківської області від 18.02.2003 року у справі № 11/444-02 до 27.03.2005 року (набрання законної сили Рішення Господарського суду Харківської області від 02.02.2005 року у справі № 11/19-05).

Як вбачається предмет спору який породжував Протокол від 23.01.1997р. наради керівників підприємств і організацій - дольників у будівництві будинку по вул. Дмитріївський, 5, в м. Харкові, мав відношення до права власності на квартиру № 2.

Але, що сам Протокол від 23.01.1997 р. наради керівників підприємств і організацій - дольників у будівництві будинку по вул. Дмитріївський, 5, де нібито було постановлено та продати квартиру № 110 та 96 та створити організації по управлінню будинком по типу ЖЄК та передати цій організації квартиру № 2 побудовану за кошти усіх дольників, не міг раніше, та у майбутньому не може створити підстави виникнення права власності на квартиру № 2 Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Альма - центр»оскільки  у  ньому не йдеться мова про передання  останьому , права власності на квартиру № 2 та  не є вичерпним та достатнім юридичним документом який встановлює право власності на квартиру № 2.

Таким чином, враховуючи, те що квартира № 2 була зареєстрована за позивачем з 28.12.1999 року, тому позивач вважав Протокол від 23.01.1997р. наради керівників підприємств і організацій - дольників у будівництві будинку по вул. Дмитріївський, 5, в м. Харкові нікчемним з підстав зазначених у позові.

 В основу рішення господарського суду Харківської області від 18.02.2003 року у справі № 11/444-02 було покладено існування Протоколу від 23.01.1997 року, а рішенням господарського суду Харківської області від 02.02.2005 року у справі № 11/19-05, цей факт був врахований як встановлений попереднім судом, тому   з моменту отримання рішення від 18.02.2003 р. у справі № 11/444-02,   почався перебіг строку позовної давності щодо оскарження законності вказаного Протоколу.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Проте, рішенням господарського суду Харківської області від 07.09.2006 р. по справі № 16/81-06, позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності, з підстав що оспорювання вищезазначеного рішення не є поважною причиною пропуску позовної давності.

Але як зазначалося вище, до прийняття рішення   від 18.02.2003 року у справі № 11/444-02, ніяких інших підстав вважати Протокол від 23.01.1997 р. юридичним документом який породжував юридичні наслідки не було.

 Отже, уперше, юридичне значення Протоколу від 23.01.1997 р з подальшим застосуванням відповідних юридичних наслідків, було надано лише рішенням Господарського суду Харківської області від 18.02.2003 року у справі № 11/444-02.    З цього моменту почався перебіг строку позовної давності щодо оскарження законності вказаного Протоколу.

Оскільки Рішення Господарського суду Харківської області від 18.02.2003 року,   позивач отримав після 24.02.2003 року, то враховуючі трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України,  спливає 24.02.2006 року.

Таким чином, під час розгляду справи № 16/81-06 господарським судом Харківської області були  порушені процесуальні права позивача на відновлення пропущеного строку позовної давності та останній підлягає відновленню.

Посилання позивача на порушення інші норми процесуального законодавства України, а саме, залучення до участі у справі № 16/81-06 як 7-го Відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Альма - центр»судом апеляційної інстанції не приймається, оскільки таке залучення було здійснено господарським судом Харківської області ухвалою від 11.04.2006 р., яка позивачем в встановлено порядку оскаржена не була.

На підставі викладено колегія суддів вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задолволенню.

При прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області порушив норми процесуального права, не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, через що рішення  від  07.09. 2006 р. підлягає скасуванню з прийняттям нового.

   Керуючись ст.  53, п. 2  ст. 103, ч.1 п.1,3 ст. ст. 104, 105  Господарського процесуального кодексу України, -

постановила:

Апеляційну скаргу ВАТ «Обчислювальна техніка та інформатика»задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.09.06 р. по справі № 16/81-06 скасувати.

Клопотання позивача про відновлення строку позовної давності задовольнити. Відновити строк позовної давності щодо визнання недійним протоколу від 23.01.1997 р. наради керівників підприємств і організацій-дольників у будівництві будинку по вул. Дмитріївській, 5 в м. Харкові.

 Позов задовольнити. Визнати недійсним протокол від 23.01.1997 р. наради керівників підприємств і організацій-дольників у будівництві будинку по вул. Дмитріївський, 5 в м. Харкові.

Стягнути на користь Відкрите акціонерне товариство «Обчислювальна техніка та інформатика»(код ЄДРПОУ 21174715, р/р 260001014543 в АКРВ «Регіон-Банк»м. Харкова, МФО 351254, адреса: вул. Котлова, 115, м. Харків, 64017) з :

1. Державного підприємства Інституту машин і систем (код ЄДРПОУ 19363188, за адресою буд.29, вул. Котлова, м. Харків, 61052) витрати з оплати державного мита у розмірі 12,15 грн. та витрати з оплати за інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 16,85 грн.;

2. Державного інститут по проектуванню заводів на транспорті «Діпрозаводтранс»(код ЄДРПОУ 01095927, адреса: вул. Енгельса, 29-А, м. Харків, 6І012) витрати з оплати державного мита у розмірі 12,15 грн. та  витрати  з оплати за інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 16,85 грн.;

3. Відкритого          акціонерного           товариство «Автотранспортне підприємство -16355»(код ЄДРПОУ 03118995, адреса:   вул.   Ізмайлівська,   11-А,   м.  Харків, 61052) витрати з оплати державного  мита у розмірі 12,15 грн. та витрати з оплати за інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 16,85 грн.;

4.          Відкритого   акціонерного   товариства  «Пивзавод «Іванівський» (код ЄДРПОУ 00377710, адреса: вул.. Котлова, 76, м. Харків, 61052) витрати з оплати державного мита у розмірі 12,15 грн. та витрати з оплати за інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 16,85 грн.;

5. Відкритого акціонерного товариства «Харківський експериментальний завод»(код ЄДРПОУ 03052210, адреса: пров. Пластичний, 9, м. Харків, 61077) витрати з оплати державного мита у розмірі 12,15 грн. та витрати з оплати за інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 16,85 грн.;

6. Відкритого акціонерного товариства «Харківський ремонтно-механічний                завод»(код ЄДРПОУ 01267188, адреса: вул. Єнакієвська, 4, м. Харків, 61046) витрати з оплати державного мита у розмірі 12,15 грн. та витрати з оплати за інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 16,85 грн.;

7. Об'єднання   співвласників   багатоквартирні будинку «Альма - центр»(код ЄДРПОУ 24283356, адреса: вул. Дмитріївська, 5, кв. 2, м. Харків, 61052) витрати з оплати державного мита у розмірі 12,15 грн. та витрати з оплати за інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 16,85 грн.

Господарському суду Харківської області на виконання даної постанови видати відповідні накази.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді