Рішення

від 26.08.2014 по справі 918/1076/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2014 р. Справа № 918/1076/14

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж"

до відповідача: Обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне"

про стягнення 30 521 грн. 49 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Серветник С.В. (за довіреністю № 1 від 3 березня 2012 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" (надалі - ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж", товариство) звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне" (надалі ОКП "МА Рівне", підприємство) про стягнення 30 521 грн. 49 коп.

17 липня 2014 року ухвалою суду порушено провадження у справі № 918/1076/14, розгляд якої призначено на 13 серпня 2014 року.

11 серпня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача подав супровідний лист від 11 серпня 2014 року № 333, яким підтвердив, що у провадженні господарського суду та іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справ із спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору. Також повідомив про неможливість надання частини оригіналів документів для огляду в судове засідання, оскільки такі документи вилучені СДСБЕЗ Рівненського МВ УМВС України.

13 серпня 2014 року ухвалою суду розгляд справи відкладено на 26 серпня 2014 року.

26 серпня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що паливо отримане ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж" в листопаді та грудні 2013 року було повернуто КП "Міжнародний аеропорт Рівне", а в квітні 2014 року позивач отримав паливо за іншими цінами, що і стало причиною переплати за отриманий товар.

26 серпня 2014 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку повноважного представника у судові засідання призначені 13 серпня 2014 року та 26 серпня 2014 року не забезпечив, хоча про дату, місце та час судових засідань був належним чином повідомлений, про свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи (а.с. 42-54).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2013 року між Обласним комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Рівне" (надалі - орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" (надалі - суборендар) було укладено договір № 225Р/11-13/297 про надання в суборенду МП-85 (надалі - договір, а.с. 9).

Відповідно до пункту 1.1. договору орендар передає суборендарю в короткострокову оренду установку МП - 85 на період з 28 листопада 2013 року по 8 грудня 2013 року.

Пунктом 1.2. договору визначено, що суборендар проводить оплату за оренду установки МП - 85 згідно виставленого орендарем рахунку-фактури.

Передача та повернення об'єкта (предмета) оренди здійснюється уповноваженими представниками сторін. Об'єкт, що орендується, повинен бути переданий орендарем та прийнятий суборендарем протягом 2-х робочих днів з моменту укладання цього договору; при передачі об'єкта оренди (предмета), що орендується, складається Акт здачі-приймання, який підписується представниками сторін (пункти 3.1. - 3.3. договору).

Згідно з пунктом 3.6. та 3.7. договору при поверненні об'єкта (предмета) оренди складається Акт здачі-приймання, який підписується представниками сторін. Об'єкт (предмет) оренди вважається фактично переданим (повернутим) орендарю з моменту підписання Акта здачі-приймання.

Відповідно до пункту 6.1. договору вартість оренди установки МП-85 згідно калькуляції (Додаток № 1, а.с. 10).

Орендар надає суборендарю: акт про надані послуги, рахунок на оплату наданих послуг (пункт 6.2. договору).

У відповідності до пункту 6.3. та 6.4. договору суборендар сплачує послуги суборенди частинами: аванс у розмірі 2 500 грн. 00 коп. протягом 2-ох днів з моменту одержання рахунку-фактури відшкодовуючи таким чином вартість оренди МП-85 для орендодавця; оплата фактично наданих послуг протягом 2-ох днів з моменту підписання акту про надання послуг за відповідний період. Оплата послуг суборенди здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендаря.

Дія договору розпочинається з моменту його підписання та діє до 10 грудня 2013 року.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

На виконання умов договору, 28 листопада 2013 року між підприємством та товариством було складено акт здачі-приймання, відповідно до якого суборендар приймає, а орендар здає в суборенду установку МП-85 (а.с. 11).

28 листопада 2013 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт надання послуг № 2087, відповідно до якого загальна вартість наданих робіт становить 42 305 грн. 28 коп. (а.с. 15).

10 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт надання послуг № 2127, відповідно до якого загальна вартість наданих робіт становить 10 576 грн. 32 коп. 305 грн. 28 коп. (а.с. 16).

10 грудня 2013 року між підприємством та товариством було складено акт повернення установки, згідно з яким суборендар повертає, а орендар приймає установку МП-85 (а.с. 12).

Зазначені вище документи підписані позивачем та відповідачем і скріплені відтисками печаток цих суб'єктів господарювання.

Отже, матеріалами справи стверджується, що підприємством було передано в суборенду товариству установку МП-85 і виконано відповідні роботи на загальну суму 52 881 грн. 60 коп.

На виконання умов договору в частині оплати товариство 28 листопада 2013 року сплатило підприємству 20 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним доручення № 3704 (а.с. 13) та 18 грудня 2013 року 32 881 грн. 60 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3872 (а.с. 14), що разом становить 52 881 грн. 60 коп.

Пунктом 5.4. договору визначено, що для забезпечення роботи установки МП-85 суборендар може придбати паливо РТ в орендаря на умовах передоплати. Ціна на паливо РТ виставляються згідно діючої калькуляції.

З матеріалів справи вбачається, що підприємством для товариства було виставлено рахунок на оплату палива авіаційного від 28 листопада 2013 року № 1024 на суму 11 072 грн. 75 коп. (а.с. 19) та № 1052 від 2 грудня 2013 року на суму 11 106 грн. 92 коп. (а.с. 27), що разом становить 22 179 грн. 67 коп.

Відповідачем зазначені вище рахунки були сплачені 28 листопада 2013 року, що підтверджується платіжним дорученням № 3699 на суму 11 072 грн. 75 коп. (а.с. 20) та платіжним дорученням № 468 від 2 грудня 2013 року на суму 11 106 грн. 92 коп. що разом становить 22 179 грн. 67 коп.

Судом встановлено, що позивач повністю розрахувався за виставлені відповідачем згідно договору акти надання послуг, та рахунки на оплату палива авіаційного, що зокрема стверджується матеріалами справи.

15 квітня 2014 року державною фінансовою інспекцією в Рівненській області була складена довідка № 17-06-08/128 зустрічної звірки, щодо документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" та Обласним комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Рівне" (надалі - довідка, а.с. 29 - 32).

Довідкою встановлено, що відповідно до проведеного розрахунку, розбіжність між нарахованою підприємством платою за використання установки МП-85 за 200 мото-год. та платою згідно фактичних даних підприємства становить 29 977 грн. 10 коп. з ПДВ., також проведено розрахунок розбіжності між виставленою підприємством вартістю палива реактивних двигунів РТ для реалізації стороннім організаціям та фактичною вартістю палива в обсязі 1, 298 т., що становить 544 грн. 41 коп.

Зазначені розбіжності встановлені довідкою були врегульовані між позивачем та відповідачем шляхом підписанням коригуючих документів:

- коригування до акту № 2087 від 28 листопада 2013 року на суму (-) 23 980 грн. 80 коп.;

- коригування до акту № 2127 від 10 грудня 2013 року на суму (-) 5 996 грн. 30 коп.;

- зворотна накладна № 1 від 30 квітня 2014 року на суму 11 072 грн. 75 коп.;

- зворотна накладна № 2 від 30 квітня 2014 року на суму 11 106 грн. 92 коп.;

- видаткова накладна № 786 від 30 квітня 2014 року на суму 10 834 грн. 31 коп.;

- видаткова накладна № 785 від 30 квітня 2014 року на суму 10 800 грн. 97 коп.

Усі документи підписані представниками позивача та відповідача і містять відтиски печаток зазначених суб'єктів господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частинами 3, 4 статті 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

У відповідності до статті 204 ЦК України проголошується презумпція правомірності правочину. Усі інші треті особи, у тому числі державні органи, не можуть нехтувати правами і обов'язками, що виникли в учасників такого правочину, а відтак не повинні порушувати ці права та не перешкоджати здійсненню їх обов'язків. Така презумпція може бути спростована у двох випадках: в разі недійсності (нікчемності) правочину та в разі встановлення недійсності правочину судом (оспорювані правочини).

Відтак, матеріалами справи стверджується, що в результаті підписання корегуючих документів за відповідачем перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 30 521 грн. 49 коп.

У зв'язку з тим, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, товариство направило підприємству претензію від 29 травня 2014 року № 210 (надалі - претензія, а.с. 33) в якій просило сплатити борг в сумі 30 521 грн. 49 коп.

Матеріали справи містять відповідь від 10 червня 2014 року № 383 (а.с. 35) на претензію, відповідно до якої підприємство зазначає, що наразі відсутні кошти для погашення заборгованості в сумі 30 521 грн. 49 коп., борг буде сплачений у найкоротший термін з моменту появи коштів. У зв'язку із наведеним просив відстрочити оплату заборгованості та не звертатися із позовом до господарського суду.

Отже відповідач підписавши корегуючі документи визнав, що позивачем було здійснена переплата за надані послуги оренди в сумі 29 977 грн. 10 коп., а також відбулася переплата за придбане паливо в сумі 544 грн. 39 коп.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з частиною 1, 3 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 ЦК України).

Згідно вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали , які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи те, що відповідач підписав корегуючі документи, фактично останній визнав, що повинен повернути товариству борг в сумі 30 521 грн. 49 коп. з яких 29 977 грн. 10 коп. сума переплати за надані орендні послуги та 544 грн. 39 коп. сума переплати за придбане паливо, проте на час прийняття рішення, відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості останнього перед позивачем.

Оскільки, розрахунок ціни позову є арифметично вірним, таким, який стверджується належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, відтак, суд позов задовольняє в повному обсязі.

На підставі статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 11, 202, 203, 204, 509, 526, 530, ЦК України, статтями 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне" (35360, Рівненська область, Рівненській район, село В. Омеляна, вулиця Авіаторів, 5-А, ідентифікаційний код 31620337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" (33016, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Будівельників, будинок 7, ідентифікаційний код 00910699) 30 521 (тридцять тисяч п'ятсот двадцять одна) грн. 49 коп. суму переплати за надані послуги оренди та переплати за придбане паливо та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "01" вересня 2014 року

Суддя Торчинюк В.Г.