Постанова

від 04.12.2006 по справі 11/392-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/392-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2006 р.                                                           Справа № 11/392-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Оганезова О.А. за довіреністю №30 від 26.09.2005р.

відповідача -  не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача вх. № 4115Х/3-9 на рішення господарського суду Харківської області від 24.10.06 по справі № 11/392-06

за позовом Акціонерного товариства "Індустріально-Експортний Банк" в ос. філії "Харківська дирекція" АТ "Індустріально-Експортний банк" м. Харків

до  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Енергоатом Харків Проект" м. Харків

про стягнення 328646,77 грн.

встановила:

Акціонерне товариство "Індустріально-Експортний Банк" в ос. філії "Харківська дирекція" АТ "Індустріально-Експортний банк" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Енергоатом Харків Проект" на користь позивача заборгованість за договором про надання овердрафту №4921/2005-о від 28.12.2005 року в сумі 328 646,77 грн., державного мита у розмірі 3286,46 грн. та 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.10.2006 року (суддя Черленяк М.І.)  Позов задовольнити повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоатом Харків Проект" на користь Акціонерного товариства "Індустріально-Експортний Банк" в особі філії "Харківська дирекція" Акціонерного товариства "Індустріально-Експортний Банк" - 293635,64 грн. заборгованість за кредитом, 27423,35 грн. заборгованість за відсотками за користуванням кредитом, 7111,61 грн. пені за прострочення погашення кредиту, 476,17 грн. пені за прострочення погашення відсотків за користування кредитом, 3286,46 грн. державного мита та 118,00 грн. судових витрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоатом Харків Проект" з рішенням місцевого господарського суду не погодилося, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його невідповідність нормам матеріального і процесуального права,  просить оскаржуване рішення скасувати. На думку заявника скарги, господарський суд першої інстанції неповно з‘ясував обставини, які мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права і хоча судом був встановлений факт порушення позивачем умов Договору, але цьому факту не було надано відповідної правової оцінки.

Представник позивача у відзиві, а також у судовому засіданні проти доводів відповідача заперечує, вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована та просить залишити її  без задоволення. Вважає, що оскаржуване рішення винесене при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно обґрунтоване і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення від 24.10.2006 року залишити без змін.  

Представник відповідача (заявника апеляційної скарги) в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за №2258840 від 14.11.2006р.

Колегія суддів апеляційного суду заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги,  перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 28.12.2005 року  між Акціонерним товариством "Індустріально-Експортний Банк" в ос. філії "Харківська дирекція" АТ "Індустріально-Експортний банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю  "Енергоатом Харків Проект" був укладений договір про надання овердрафту №4921/2005-о (далі Договір), відповідно до умов якого позивачем був наданий кредит у вигляді овердрафту з лімітом у розмірі 500 000,00 грн., з терміном користування кредитом –не більше 60 днів, для цілей пов‘язаних з поповненням обігових коштів.

Згідно з п. 2.2.2. Договору, відповідач повинен проводити повне погашення кредиту, отриманого в межах ліміту, не пізніше закінчення терміну строку користування кредитом, який, у відповідності до п. 1.5. Договору, становить 60 днів, сплачувати банку позивача за користування даним кредитом відсотки, згідно з п.п. 1.3., 4.1., 4.5. Договору щодня, у наступний за розрахунковим операційний день, але не пізніше  закінчення терміну користування даним кредитом.

13.01.2006 року між сторонами була укладена додаткова угода до Договору, якою ліміт овердрафту був встановлений у розмірі 1000 000,00 грн.

25.01.2006 року  між сторонами була укладена додаткова угода до Договору, якою ліміт овердрафту був встановлений у розмірі 500 000,00 грн.

23.06.2006 року платіжне доручення №303 на суму 4 750, 68 грн. позивачем було залишено без виконання та 19.07.2006 року за №35/1567 на адресу відповідача була надіслана претензія (вимога) про усунення порушення зобов‘язання, дострокове повернення кредиту, сплату відсотків за користування кредитом та сплату нарахованих штрафних санкцій. Крім того, 20.07.2006 року філією "Харківська дирекція" АТ "Індустріально-Експортний банк" листом №531/1490 повідомив відповідача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоатом Харків Проект" не погасив надлишкової суми заборгованості за овердрафтом і тому банк призупинив сплату платіжних документів підприємства відповідача, одночасно з тим в листі позивач нагадував про листи, №531/1361 від 26.06.2006 року та №531/1490 від 11.07.2006 року, в яких було попереджено відповідача про встановлення лімітів овердрафту на червень та липень 2006 року та пропонувалось погасити надлишкову суму заборгованості за овердрафтом.

Таким чином, згідно з п. 2.1.4. Договору про надання овердрафту відповідач був належним чином повідомлений позивачем про встановлення йому нового ліміту кредиту у відповідний період, що пов‘язано з погіршенням фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю  "Енергоатом Харків Проект".

У відповідності до п. 2.3.3. Договору позивач має право без вчинення будь-яких інших додаткових дій припинити кредитування відповідача за Договором про надання овердрафту і не проводити оплату платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю  "Енергоатом Харків Проект" понад залишок коштів на його поточному рахунку, зокрема, в таких випадках: при перевищенні суми фактичної заборгованості за кредитом над сумою встановленого ліміту кредиту та у разі погіршення фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю  "Енергоатом Харків Проект" , згідно методики позивача оцінки фінансового стану відповідача.

Також п. 1.1. Договору передбачено, що овердрафт надається на здійснення поточної заборгованості діяльності клієнта, тобто для здійснення платежів з рахунку клієнта та овердрафт не надається на покриття збитків від ведення господарської діяльності, на формування та збільшення статутного фонду підприємств та організацій. Зважаючи на це, посилання відповідача на те, що залишення без виконання платіжного доручення позивачем призвело до того, що відповідач не зміг здійснити плановий платіж за придбання електроенергії, є безпідставним та необґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач а ні господарському суду першої інстанції, а ні в апеляційній скарзі на оскаржуване рішення не спростував факту невиконання ним зобов‘язань перед позивачем за Договором та не спростував факту наявності його заборгованості перед позивачем у розмірі фактично отриманого кредиту у вигляді овердрафту, а також нарахованих відсотків за користування вказаним кредитом.       

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 4.2. кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту або відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Сума нарахованої пені за період з 23.06.06 року по 05.09.06 року склала 7587,78 грн., з яких:  7111,61 грн. пеня за прострочення погашення кредиту, 476,17 грн. пеня за прострочення погашення відсотків за користування кредитом.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду, погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 328646,77 грн.  заборгованості є обґрунтованою, вона підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та є такою, що підлягає задоволенню.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення немає. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.

Отже позивач надав, а господарський суд Харківської області належним чином дослідив та оцінив докази, які свідчать про невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором. Позивач у повній відповідності з чинним законодавством матеріально обґрунтував та довів правомірність своїх позовних вимог до відповідача. Відповідач ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і викладених в апеляційній скарзі тверджень. Наведені відповідачем у своїй апеляційній скарзі твердження про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не відповідають законодавству.

         Виходячи з викладеного та керуючись статтями    99, 101, п.  1  статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

                                                  постановила: 

Рішення господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2006 року у справі 11/392-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 суддя                                                                      

                                 суддя