Постанова

від 26.08.2014 по справі 914/1082/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2014 р. Справа № 914/1082/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.

розглянувши апеляційні скарги ДП "Мілкіленд-Україна" б/н від 25.06.2014р.

та Компанії Milkiland EU sp z.o.o. б/н від 15.07.2014р.

на рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2014р.

у справі № 914/1082/14

за позовом: дочірнього підприємства "Мілкіленд-Україна" (надалі ДП "Мілкіленд-Україна" ), м. Київ

до відповідача: дочірнього транспортно-експедиційного підприємства "ІСТ-Захід" (надалі ДТЕП "ІСТ-Захід"), м. Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

(надалі ФОП ОСОБА_2), м. Львів,

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна

компанія АК-ПГС" (надалі ТзОВ "БК "АК-ПГС"), м. Дніпродзержинськ,

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,

(надалі ФОП ОСОБА_3), м. Бровари,

за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного акціонерного товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (ПАТ "АСК "ІНГО Україна"), м. Київ

за участю третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Компанія Milkiland EU sp z.o.o., Варшава, Польща

про стягнення 73 682,23 євро,

за участю представників:

від позивача: Тичковський А.П. - представник (довіреність від 14.03.14р.)

від відповідача: Олійник О.В. - представник (довіреність № 538 від 24.07.14р.)

від третьої особи-1 на стороні відповідача: не з'явився

від третьої особи-2 на стороні відповідача: не з'явився

від третьої особи-3 на стороні відповідача: не з'явився

від третьої особи-4 на стороні відповідача: не з'явився

від третьої особи-5 на стороні позивача: Базелюк Ю.В. - представник (довіреність від 18.06.14р.)

Учасникам судового процесу роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу від сторін не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.06.2014р. (суддя Мазовіта А.Б.) у справі №914/1082/14 відмовлено у задоволенні позовних вимог ДП "Мілкіленд-Україна" до відповідача: ДТЕП "ІСТ-Захід", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ФОП ОСОБА_2, ТзОВ "БК АК-ПГС", ФОП ОСОБА_3, ПАТ "АСК "ІНГО Україна", про стягнення 73 682,23 євро (а.с. 168-177).

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що ДП "Мілкіленд-Україна" не доведено факту заподіяння збитків у вигляді вартості втрачено вантажу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДП "Мілкіленд-Україна" та Компанія Milkiland EU sp z.o.o. подали апеляційні скарги, в яких вважають, що судом першої інстанції не враховано надані ними докази та аргументи, а відтак, винесено необ'єктивне рішення, просять його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю. Зокрема, ДП "Мілкіленд-Україна" зазначає, що перевізник не доставив переданий йому вантаж в пункт призначення в терміни, визначені умовами договору та заявки, а тому згідно зі ст.ст. 924, 932 ЦК України та ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» має відшкодувати втрату в розмірі фактичної шкоди. У своїй апеляційній скарзі Компанія Milkiland EU sp z.o.o. зазначила, що документів, які підтверджують факт митного оформлення вантажу не надавалися, оскільки вантаж не доїхав до пункту митного пропуску.

03.07.2014р. автоматизованою системою документообігу суду дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М.

Розпорядженням голови суду від 04.07.2014р. в склад колегії для розгляду даної справи введено суддів - Гнатюк Г.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2014р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 24.07.2014р.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2014р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Компанії Milkiland EU sp z.o.o., прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 24.07.2014р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2014р. вищезазначені апеляційні скарги об'єднано в одне апеляційне провадження, Компанію Milkiland EU sp z.o.o. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, розгляд справи відкладено на 26.08.2014р.

Представники від позивача та третьої особи-5 в судовому засіданні доводи апеляційних скарг підтримали повністю. На виконання вимог ухвали суду Компанією Milkiland EU sp z.o.o. подано докази зарахування судового збору за подання апеляційної скарги до держбюджету України (лист зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/4820/14 від 26.08.2014р.).

ДТЕП "ІСТ-Захід" відзивів на апеляційні скарги не подала, в судовому засіданні представник відповідача проти доводів апеляційних скарг заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, тому просить суд залишити його без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Представник ПАТ "АСК "ІНГО Україна" в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. У попередніх судових засіданнях та у відзивах на апеляційні скарги зазначив, що до позивача не перейшло право власності на товар, а тому вимоги про стягнення збитків є безпідставними, просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Треті особи -1,2,3 явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причини неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, відзивів на апеляційні скарги не подали.

Розглянувши апеляційні скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між ДТЕП "ІСТ-Захід" (експедитор) та ДП "Мілкіленд-Україна" (замовник) було укладено договір №М/720-1 від 01.04.2011р. на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному і міжміському сполученнях, згідно умов якого експедитор зобов'язується приймати, а замовник - пред'являти до перевезення вантажі в обсязі відповідно до заявки, яка є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 10-12).

Пунктом 3.4 даного договору покладено на перевізника обов'язок інформувати замовника про вимушену затримку автомобільних транспортів в дорозі, аваріях та інших непередбачених обставинах, перешкоджаючих своєчасній доставці вантажу.

Відповідно до п. 3.5. договору експедитор доставляє переданий йому замовником вантаж в пункт призначення у строки, згідно із заявкою і видає його вантажоодержувачу, вказаному у товаротранспортній накладній.

Згідно з п.3.6 договору перевізник несе повну матеріальну відповідальність за вантаж, переданий згідно з товаросупровідними документами замовника.

На виконання умов договору сторони 20.12.2013р. уклали заявку на перевезення вантажу за маршрутом м. Острів Мазовецький, Республіка Польща - м. Київ, Україна (місце розвантаження - м. Київ, вул. Ак. Білецького, 34, холодокомбінат №4, ДП "Мілкіленд-Україна"), перевезення здійснюється транспортним засобом з реєстраційними номерами 2АА4071/8Т23823. Дата прибуття на митну очистку вантажу - 25.12.2013р. (а.с. 13).

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2013р. транспортний засіб з реєстраційними номерами 2АА4071/8Т23823 на заводі компанії Milkiland EU s.p. z.o.o. в м. Острів Мазовецький, Республіка Польща був завантажений вантажем. Згідно інвойсу №М/12/2013 від 23.12.2013р. вартість вантажу становила 73 682,23 євро (а.с. 14-15).

25.12.2013р. компанія Milkiland EU s.p. z.o.o. звернулася в правоохоронні органи Республіки Польща із заявою про зникнення вантажу вартістю 73 682,23 євро.

Оскільки вантаж не прибув до місця призначення, ДП "Мілкіленд-Україна" 04.01.2014р. надіслав відповідачу претензію про відшкодування шкоди за нестачу товару в розмірі 73 682,23 євро (а.с. 27).

У відповідь на вказану претензію відповідач повідомив позивача про неможливість задоволення претензії, у зв'язку із кримінальним провадженням по факту втрати вантажу, яке ще станом на 25.02.2014р. не завершене та винні особи не встановлені (а.с. 28).

Враховуючи, що претензія була залишена без задоволення, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 3 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, ст. 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 919 ЦК України вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ч.1 ст.929 ЦК України).

Дана норма кореспондується зі ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Частиною 1 ст. 932 ЦК України передбачено право експедитора залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті укладення ряду договорів за дорученням позивача відповідачем було укладено договори перевезення вантажу із третіми особами (а.с. 42-52).

Враховуючи те, що вантаж у строк, визначений заявкою від 20.12.2013р., не виданий вантажоодержувачу (позивачу), має місце втрата даного вантажу.

Згідно ч. 1 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно частини 2 ст. 932 ЦК України у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Статтею 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

В силу п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК.

При цьому предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення його права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів запобігання збитків та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що вантаж поставлявся по контракту №1806/2013 від 18.06.2013р., який укладений між ДП "Мілкіленд-Україна" (покупець) та Компанією Milkiland EU s.p. z.o.o. (продавець), згідно інвойсу (фактури) №М/12/2013 від 23.12.2013р. (а.с. 80-83).

Відповідно до п. 4.1. контракту оплата здійснюється на умовах відстрочки платежу. Покупець повинен здійснити оплату протягом 30 календарних днів від дати проставлення митної печатки в міжнародній транспортній накладній (CMR).

Згідно з п. 5.2. контракту товар буде поставлятися на умовах, вказаних в додатку/додатках до даного контракту, у відповідності з умовами Інкотермс-2010.

Сторони контракту 23.12.2013р. узгодили специфікацію №12 щодо поставки товару вартістю 73 682,23 євро на умовах FCA (Ostrow Mazowiecka Poland) згідно Інкотермс-2010 (а.с. 86).

Аналогічні умови відображені в інвойсі (фактурі) №М/12/2013 від 23.12.2013р. (а.с. 14-15).

Термін FCA "франко-перевізник" згідно правил Інкотермс означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Таким чином, зобов'язання продавця щодо поставки на умовах FCA вважаються виконаними за наявності трьох обов'язкових умов: митного оформлення в режимі експорту; передачі товару перевізнику, визначеному покупцем та передачі товару у визначеному місці.

Згідно з п. 5.4. контракту датою поставки товару є дата митної очистки, проставлена в міжнародній транспортній накладній (CMR).

Як вбачається з CMR від 23.12.2013р., яка була оформлена на перевезення вантажу (товару) згідно інвойсу (фактури) №М/12/2013 від 23.12.2013р., у ній відсутні відмітки митних установ щодо проходження митних процедур (митного очищення).

З огляду на наведене, вантажовідправник (продавець) не виконав одну з трьох обов'язкових умов FCA, у зв'язку з чим до позивача не перейшло право власності на вантаж (товар), який втрачений, оскільки товар у відповідності до умов контракту не пройшов митного очищення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у ДП "Мілкіленд-Україна" не виникло обов'язку щодо оплати вартості товару на суму 73 682,23 євро згідно інвойсу (фактури) №М/12/2013 від 23.12.2013р., відтак, не доведено самого факту заподіяння позивачу збитків у розмірі 73 682,23 євро, а тому позовні вимоги про відшкодування збитків у розмірі вартості втраченого вантажу на суму 73 682,23 євро є безпідставними.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, скаржниками всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційніх скаргах не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційні скарги: ДП "Мілкіленд-Україна" б/н від 25.06.2014р. та Компанії Milkiland EU sp z.o.o. б/н від 15.07.2014р. - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2014р. у справі № 914/1082/14 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.