Ухвала

від 01.09.2014 по справі 2а-1685/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 р. Справа № 125312/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Каралюса В.М., Затолочного В.С.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат» Міністерства оборони України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року у справі за позовом Державного підприємства «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат» Міністерства оборони України до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перечинському районі Закарпатської області про стягнення заборгованості в сумі 21313,87 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А:

24.05.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення недоїмки по страхових внесках в сумі 21313,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем в порушення Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» допущено заборгованість по сплаті страхових внесків на загальну суму 41926,38 грн., у т.ч. недоїмка - 39621,88 грн., пеня 3612,30 грн. На даний час в добровільному порядку недоїмка не сплачена.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI).

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущено заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 17701,57 грн. та нараховану пеню в сумі 3612,30 грн.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивач є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» і взяте на облік у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перечинському районі Закарпатської області

Перевіркою правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України проведеною відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перечинському районі Закарпатської області, встановлено допущену відповідачем заборгованість по сплаті страхових внесків на суму 41926,38 грн., у т.ч. недоїмки у сумі 39621,88 грн., та несплаченої пені 2304,50 грн. за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, що підтверджується даними Акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №9 від 21.03.2011 року.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності» суб`єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи, страховиком - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Згідно із ст.7 даного Закону роботодавцем вважається власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю.

Відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності» роботодавець як страхувальник зобов`язаний своєчасно страхуватися у Фонді соціального страхування від нещасних випадків та своєчасно, повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Статтею 47 даного Закону страхові внески визначені як цільовий загальнообов'язковий платіж, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

За несвоєчасне та неповне нарахування і сплату страхових внесків, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства, ухилення від подання заяви про взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік у Фонді соціального страхування від нещасних випадків, за вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків у здійсненні перевірок, страхувальник притягується до відповідальності згідно із законом.

В ст.55 Закону передбачено, що спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Згідно ч.6 ст.74 цього Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.

Згідно із Інструкцією «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України», яка затверджена Постановою правління Фонду від 12.07.2007 року № 36 страхові внески сплачуються страхувальниками роботодавцями у день одержання коштів на оплату праці. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Відповідно до даної Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються в порядку, передбаченому законодавством з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Позапланові перевірки здійснюються у разі реорганізації, зміни місцезнаходження або ліквідації підприємства, установи, організації, при знятті з обліку фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка не має статусу підприємця, у разі наявності в страхувальника недоїмки зі сплати страхових внесків та в інших випадках, передбачених законодавством (п.8.1 Інструкції).

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку оскільки за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на суму 41926,38 грн., у т.ч. недоїмки у сумі 39621,88 грн., та несплаченої пені 2304,50 грн. за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являється суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат» Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року у справі №2а-1685/11/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді В.М.Каралюс

В.С.Затолочний