Постанова

від 30.01.2007 по справі 31/197-06-7103

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/197-06-7103

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"30" січня 2007 р. Справа № 31/197-06-7103

  Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                Мацюри П.Ф.

Суддів:                                        Андрєєвої Е.І.,

                                    Ліпчанської Н.В.

При секретарі                              Федорові В.А.

за участю представників :                    

від позивача                             Федоров А.А. за довіреністю б/н від 21.01.06р.

від відповідача                         не з'явився.

розглянула апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Богодухівський молокозавод”

на РІШЕННЯ господарського суду Одеської області   від 05.12.2006р.

у справі № 31/197-06-7103

за позовом   ТОВ „Авалон”

до   ВАТ „Богодухівський молокозавод”

про стягнення 22 652,83 грн.

                                                         Встановив:

      Ухвалою від 18.07.2006р. господарським судом Одеської області порушено провадження  по справі №31/197-06-7103 за позовом   ТОВ „Авалон” до ФОП Древаля М.Є. та ВАТ „Богодухівський молокозавод”  про стягнення 22 652,83 грн.

          07.08.2006р. ВАТ „Богодухівський молокозавод” надало до суду відзив на позовну заяву , зазначаючи про виключення ФОП Древаля М.Є. з числа відповідачів по справі №31/197-06-7103, провадження у справі припинити та відповідно до ч.1 ст.15 ГПК України направити позовну заяву для розгляду до господарського суду Харківської області по місту розташування ВАТ „Богодухівський молокозавод”.

         17.08.2006р. господарський суд Одеської області відповідно до ст .80 ГПК України припинив провадження у справі за заявою позивача від 17.08.2006р. щодо ФОП Древаля М.Є.

       07.11.2006р. ВАТ „Богодухівський молокозавод” надало до суду доповнення до відзиву в якому просить суд приєднати до матеріалів справи платіжне доручення №9627 від 14.09.2006р. підтверджуюче часткові розрахунки відповідача з позивачем на суму 7 000 гнр., у зв'язку з чим сума основного боргу відповідача складає 14  048 грн. ( 21 048 грн.  - 7 000грн.).

          Рішенням від 05.12.2006р. господарського суду  Одеської області позов  ТОВ „Авалон” задволено. Стягнуто з ВАТ „Богодухівський молокозавод” на користь ТОВ „Авалон” 15 597,06 грн. основного боргу, 226,53 грн. - витрат по сплаті держмита, 118 грн. за ІТЗ судового процесу.

    28.12.2006р. не погоджуючись  з рішенням суду першї  інстанції, ВАТ „Богодухівський молокозавод” звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 05.12.2006р. по справі №31/197-06-7107, зазначаючи що зазначене рішення прийняте судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з'ясуванням обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення  справи.

          Апелянт своїм правом не скористався у засідання не з'явився.

      Враховуючи  обставини  справи суд  вважає  за  можливе  розгляд  справи здійснити у відсутність апелянта за наявними матеріалами.

         Вислухавши у судовому засіданні пояснення представника  ТОВ „Авалон”, та дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ВАТ „Богодухівський молокозавод” задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.          

         25.10.2005 року сторони уклали договір № 3/190 відповідно до умов якого позивач зобов'язався за плату поставляти відповідачу товар асортимент, кількість і ціна якого вказуються в специфікаціях (додатках) до договору. Оплата товару здійснюється в порядку і у строки вказані в специфікаціях (додатках). За прострочення оплати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

16.02.2006 року сторони уклали додаток № 5 до указаного договору яким передбачили поставку товару на суму 96 048 грн. Відповідач зобов'язався розрахуватися за товар в строк до 14.03.2006 року на підставі рахунка –фактури № СФ-0000093 від 16.02.2006 року.

За накладною № РН-0000090 від 20.02.2006 року позивач передав відповідачу обумовлений товар.

Відповідач частково розрахувався з позивачем сплативши 75 000 грн., що підтверджено довідкою банку  і платіжними дорученнями.

В зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1 296 грн. 32 коп. за 122 дня, 41 грн. 69 коп. інфляційних за період з квітня 2006 року по червень 2006 року включно, 211 грн. 05 коп. 3% річних за 122 дня, розмір яких не оскаржується.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного  кодексу України. з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

       Апеляційним судом не можуть братись до уваги заперечення відповідача надані суду першої інстанції та викладені в апеляційній скарзі про те, що на договорі №3/190 від 25.10.2005р. відсутня печатка позивача, а розрахунки за поставлену продукцію здійснювалися не на підставі рахунку-фактцри №сф - 0000093, а на підставі рахунку-фактури №сф-0000975 від 04.11.2005р. по видатковій накладній №РН-0000090 від 20.02.2006р. Зазначені обставини спростовуються матеріалами справи оскільки надана до справи ксерокопія договору №3/190 від 25.10.2005р. (а.с. 8 ) свідчить про наявність на договорі підписів повноважних осіб завірених печатками. Відповідно посилань скаржника на рахунок-фактуру №0000975 по якій здійснювались розрахунки як стверджується у скарзі апеляційний суд приходить до висновку про допущену помилку про що свідчить акт звірки розрахунків (а.с. 58) підписаний представниками сторін та засвідчений печатками із якого вбачається про наявність боргу згідно рахунку-фактури сф- 0000093 (16.02.06р.) у сумі 21 049,40 грн., а по витратній накладній №РН-00000 90 і рахунку №сф-0000975 була відпущена наступна партія товару про що у судовому засіданні підтвердив представник позивача.               

         Наведені в апеляційній скарзі доводи не доведені скаржником і спростовуються матеріалами справи.  

         Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

                                                       П о с т а н о в и в:

         Рішення  господарського суду Одеської  області від 05.12. 2006 р. по справі № 31/197-06-7103 залишити без змін, а апеляційну скаргу  ВАТ „Богодухівський молокозавод”  без задоволення.          

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у  касаційному порядку.

Головуючий                                                                      П.Ф.Мацюра

Судді:                                                                                 Е.І. Андрєєва

 Н.В.Ліпчанська