Постанова

від 26.08.2014 по справі 818/1914/14

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2014 р. 16:02 Справа №818/1914/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченко Є.Д.

за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,

представника позивача - Кравченка С.І.,

представника відповідача - Коваленко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Кама" до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Кама" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2014 № 0003111500, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість та застосовано штраф у розмірі 4 944, 20 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2014 № 0003121500, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість та застосовано штраф у розмірі 12 838, 90 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.06.2014 на підставі акта перевірки від 10.06.2014 № 30/18-15-15-042/31232209 Сумською ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003111500, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за затримку на 61, 60, 60 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 24721 грн. та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, що становить 4944, 20 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0003121500, яким відповідно встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за затримку на 30, 30, 30, 29, 29, 29, 26, 10, 5, 2 календарних дні сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 128369 грн. та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 12838, 90 грн.

Приватне сільськогосподарське підприємство «Кама» є сільськогосподарським підприємством (зареєстроване Сумським районним управлінням юстиції 22.03.2001 за № 16231200000000603), що обрало спеціальний режим оподаткування.

Позивач зазначає, що оскільки він є підприємством зі спеціальним режимом оподаткування, то відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України зобов'язаний акумулювати (сплатити) суму податку на додану вартість на спеціальний рахунок, відкритий в установі банку та/або в органі, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Така сума коштів не підлягає вилученню до державного бюджету.

На думку позивача, податковим законодавством не передбачено застосування штрафних санкцій до платників спеціального режиму оподаткування за порушення термінів перерахування сум податку на додану вартість на спеціальний рахунок в установі банку.

Позивач вважає висновки, наведені в акті перевірки, хибними та безпідставними, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнятими з порушенням норм матеріального права, такими, що суперечать нормам чинного законодавства України та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити, у письмовому запереченні, поданому до суду, зазначив, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 57.1, ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, відповідальність платника за встановлені порушення передбачена абз. 2, 3 п. 126.1, ст. 126 Податкового кодексу України, а саме :

- строки сплати податкового зобов'язання, згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за січень 2012 рік, за жовтень 2012 року, за серпень 2013 року, за вересень 2013 року, за жовтень 2013 року, за січень 2014 року, за лютий 2014 року - позивачем було затримано сплату податків до 30 календарних днів і більше.

Відповідальність за таке порушення передбачена абз. 2, 3 п. 126.1, ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У зв'язку із викладеним, відповідач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.06.2014 № 0003111500 та від 18.06.2014 № 0003121500 такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

10.06.2014 посадовою особою Сумської ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ПСП "Кама" з питань своєчасності сплати податку на додану вартість, задекларованого у податкових деклараціях зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за періоди грудень 2011 року, січень 2012 року, жовтень 2012 року, серпень-жовтень 2013 року, січень-лютий 2014 року, за результатами якої складено акт № 30/18-15-15-042/31232209 (а.с. 10-12).

Вказаним актом перевірки встановлено несвоєчасну сплату позивачем податку на додану вартість, задекларованого у податкових деклараціях зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за періоди грудень 2011 року, січень 2012 року, жовтень 2012 року, серпень - жовтень 2013 року та січень - лютий 2014 року, чим порушено п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, п. 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011.

На підставі акту перевірки від 10.06.2014 Сумською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 18.06.2014 № 0003111500 (а.с. 8), яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість та застосовано штраф у розмірі 4 944, 20 грн. та податкове повідомлення-рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 18.06.2014 № 0003121500 (а.с. 9), яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість та застосовано штраф у розмірі 12 838, 90 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яки повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно із п.п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п. 20.1.28. ст.20 цього Кодекс органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок подання податкової декларації зазначений у ст. 49 ПК України відповідно до п. 49.1 якої податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із п.п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст. 62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п. 62.1.3 ПК України шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно із п. 109.1. ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 ПК України) .

Відповідно до п.п.123.2. ст.123 ПК України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 цієї статті, тягне за собою в тому числі стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Згідно із п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПК України).

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі-сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. (п. 209.2 ст.209 ПК України).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 11 "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів" (далі - Постанова № 11), визначено механізм акумулювання сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (далі-сільськогосподарські підприємства) на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг).

Згідно із п. 2 цієї постанови сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання засвідченої органом державної податкової служби копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Відповідно до п. 3 Постанови № 11 на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Податкового Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Податкового Кодексу перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.

Вивчивши наведені вище положення чинного законодавства, суд встановив, що у разі обранням сільськогосподарським підприємством спеціального режиму оподаткування, воно має в строки, передбачені ст. 203 ПК України, перерахувати суму ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, з поточного рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. При цьому ані в Податковому кодексі України, ані в Постанові № 11 не передбачено застосування штрафних санкцій у рази недотримання строків перерахування цих коштів.

З матеріалів справи встановлено, що позивач зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відповідно до ст. 209 ПК України, що підтверджується копією свідоцтва НБ № 048584 (а.с. 15).

Під час проведення перевірки відповідачем встановлено несвоєчасну сплату задекларованих сум податку на додану вартість у податкових деклараціях з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за періоди грудень 2011 року, січень 2012 року, жовтень 2012 року, серпень - жовтень 2013 року та січень - лютий 2014 року, а саме:

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за грудень 2011 року від 11.01.2012 реєстраційний номер № 9013224887, дата нарахування 30.01.2012, дата сплати 30.03.2012, несвоєчасно сплачена сума 1516,0 грн., термін затримки 60 календарних дні;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за січень 2012 року від 20.02.2012 реєстраційний номер № 906959569, дата нарахування 01.03.2012, дата сплати 30.03.2012, несвоєчасно сплачена сума 752,0 грн., термін затримки 29 календарних дні;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за жовтень 2012 року від 20.11.2012 реєстраційний номер № 9073098526, дата нарахування 30.11.2012, дата сплати 05.12.2012, несвоєчасно сплачена сума 44984,0 грн., термін затримки 5 календарних днів;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за серпень 2013 року від 16.09.2013 реєстраційний номер № 9057632919, дата нарахування 30.09.2013, дата сплати 30.10.2013, несвоєчасно сплачена сума 7000,0 грн., термін затримки 30 календарних дні;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за серпень 2013 року від 16.09.2013 реєстраційний номер № 9057632919, дата нарахування 30.09.2013, дата сплати 30.10.2013, несвоєчасно сплачена сума 2000,0 грн., термін затримки 30 календарних дні;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за серпень 2013 року від 16.09 2013 реєстраційний номер № 9057632919, дата нарахування 30.09.2013, дата сплати 29.11.2013, несвоєчасно сплачена сума 11115,0 грн., термін затримки 60 календарних днів;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за вересень 2013 року від 16.10.2013 реєстраційний номер № 9065071342, дата нарахування 30.10.2013, дата сплати 29.11.2013, несвоєчасно сплачена сума 5385,0 грн., термін затримки 30 календарних днів;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за вересень 2013 року від 16.10.2013 реєстраційний номер № 9065071342, дата нарахування 30.10.2013, дата сплати 30.12.2013, несвоєчасно сплачена сума 12090,0 грн., термін затримки 61 календарних день;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за жовтень 2013 року від 14.11.2013 реєстраційний номер № 9073135824, дата нарахування 30.11.2013, дата сплати 30.12.2013, несвоєчасно сплачена сума 36715,0 грн., термін затримки 29 календарних днів;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за жовтень 2013 року від 14.11.2013 реєстраційний номер № 9073135824, дата нарахування 30.11.2013, дата сплати 30.12.2013, несвоєчасно сплачена сума 15410,0 грн., термін затримки 29 календарних днів;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за січень 2014 року від 14.02.2014 реєстраційний номер № 9006817355, дата нарахування 02.03.2014, дата сплати 28.03.2014, несвоєчасно сплачена сума 13289,0 грн., термін затримки 26 календарних днів;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за лютий 2014 року № 9013678680 від 17.03.2014 задекларовано до сплати на спеціальний рахунок 25 420 грн. Термін перерахування коштів на спеціальний рахунок - 30.03.2014, та надання платіжного доручення до інспекції - 31.03.2014. Фактично, станом на 31.03.2014 перераховано 22 566 грн., а сума 2 854 грн. залишилась не сплаченою. Перерахування коштів проводилось: 01.04.2014 на суму 2 700 грн., термін затримки склав 2 календарних дні; 09.04.2014 на суму 154, 00 грн., термін затримки склав 10 календарних днів.

На підставі виявлення вищезазначених порушень позивачу були нараховані штрафні санкції у розмірі 4 944, 20 грн. та у розмірі 12 838, 90 грн., передбачені ст. 126 ПК України.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Позивач, як було зазначено вище, знаходиться на спеціальному режимі оподаткування у сфері сільського господарства. Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Також, відповідно до пункту 4 Порядку № 11 сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Виходячи з вищенаведених норм, зазначений податок на додану вартість не може вважатися грошовим зобов'язанням, у розумінні п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а отже, навіть у випадку несвоєчасного перерахування грошових коштів на спецрахунок підприємства, штрафні санкції, зазначені в п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України не можуть бути застосовані до позивача, який знаходиться на спеціальному режимі оподаткування у сфері сільського господарства.

Згідно із п. 4 Порядку № 11 у разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства. Між тим, нецільового використання позивачем суми ПДВ відповідачем не зазначено та судом не встановлено.

Окрім того, п. 56.21 ст. 56 ПК України закріплено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З урахуванням зазначеного, в ході проведення документальної невиїзної перевірки Приватного сільськогосподарського підприємства "Кама" податковим органом не надано належної оцінки всім обставинами, що слугувало підставою для безпідставного нарахування штрафних фінансових санкцій.

Суд звертає увагу податкового органу, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані, на підставі п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи встановлені обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість до Приватного сільськогосподарського підприємства "Кама" та прийняття податкових повідомлень-рішень Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 18.06.2014 № 0003111500 та № 003121500 є протиправним, а тому вказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Кама" до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 18.06.2014 № 0003111500, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість та застосовано штраф у розмірі 4 944, 20 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 18.06.2014 № 0003121500, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість та застосовано штраф у розмірі 12 838, 90 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Кама" (42316, Сумська область, Сумський район, с. Володимирівка, вул. Зарічна, 2, ідентифікаційний код 31232209) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складений та підписаний 01.09.2014.