Ухвала

від 08.10.2014 по справі 818/1914/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2014 р.Справа № 818/1914/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2014р. по справі № 818/1914/14

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Кама"

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Кама" до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 18.06.2014 № 0003111500, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість та застосовано штраф у розмірі 4 944, 20 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 18.06.2014 № 0003121500, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість та застосовано штраф у розмірі 12 838, 90 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Кама" судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення п. 57.1 ст. 51, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.06.2014 посадовою особою Сумської ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ПСП "Кама" з питань своєчасності сплати податку на додану вартість, задекларованого у податкових деклараціях зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за періоди грудень 2011 року, січень 2012 року, жовтень 2012 року, серпень-жовтень 2013 року, січень-лютий 2014 року, за результатами якої складено акт № 30/18-15-15-042/31232209 (а.с. 10-12).

Вказаним актом перевірки встановлено несвоєчасну сплату позивачем податку на додану вартість, задекларованого у податкових деклараціях зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за періоди грудень 2011 року, січень 2012 року, жовтень 2012 року, серпень - жовтень 2013 року та січень - лютий 2014 року, чим порушено п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, п. 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011.

На підставі акту перевірки від 10.06.2014 Сумською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 18.06.2014 № 0003111500 (а.с. 8), яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість та застосовано штраф у розмірі 4 944, 20 грн. та податкове повідомлення-рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 18.06.2014 № 0003121500 (а.с. 9), яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість та застосовано штраф у розмірі 12 838, 90 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за їх захистом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно із п.п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п. 20.1.28. ст.20 цього Кодекс органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок подання податкової декларації зазначений у ст. 49 ПК України відповідно до п. 49.1 якої податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із п.п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст. 62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п. 62.1.3 ПК України шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно із п. 109.1. ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 ПК України) .

Відповідно до п.п.123.2. ст.123 ПК України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 цієї статті, тягне за собою в тому числі стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Згідно із п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПК України).

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі-сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. (п. 209.2 ст.209 ПК України).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 11 "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів" (далі - Постанова № 11), визначено механізм акумулювання сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (далі-сільськогосподарські підприємства) на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг).

Згідно із п. 2 цієї постанови сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання засвідченої органом державної податкової служби копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Відповідно до п. 3 Постанови № 11 на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Податкового Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Податкового Кодексу перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.

Колегія суддів зазначає, що у разі обрання сільськогосподарським підприємством спеціального режиму оподаткування, воно має в строки, передбачені ст. 203 ПК України, перерахувати суму ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, з поточного рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. При цьому ані в Податковому кодексі України, ані в Постанові № 11 не передбачено застосування штрафних санкцій у рази недотримання строків перерахування цих коштів.

З матеріалів справи встановлено, що позивач зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відповідно до ст. 209 ПК України, що підтверджується копією свідоцтва НБ № 048584 (а.с. 15).

Під час проведення перевірки відповідачем встановлено несвоєчасну сплату задекларованих сум податку на додану вартість у податкових деклараціях з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за періоди грудень 2011 року, січень 2012 року, жовтень 2012 року, серпень - жовтень 2013 року та січень - лютий 2014 року, а саме:

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за грудень 2011 року від 11.01.2012 реєстраційний номер № 9013224887, дата нарахування 30.01.2012, дата сплати 30.03.2012, несвоєчасно сплачена сума 1516,0 грн., термін затримки 60 календарних дні;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за січень 2012 року від 20.02.2012 реєстраційний номер № 906959569, дата нарахування 01.03.2012, дата сплати 30.03.2012, несвоєчасно сплачена сума 752,0 грн., термін затримки 29 календарних дні;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за жовтень 2012 року від 20.11.2012 реєстраційний номер № 9073098526, дата нарахування 30.11.2012, дата сплати 05.12.2012, несвоєчасно сплачена сума 44984,0 грн., термін затримки 5 календарних днів;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за серпень 2013 року від 16.09.2013 реєстраційний номер № 9057632919, дата нарахування 30.09.2013, дата сплати 30.10.2013, несвоєчасно сплачена сума 7000,0 грн., термін затримки 30 календарних дні;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за серпень 2013 року від 16.09.2013 реєстраційний номер № 9057632919, дата нарахування 30.09.2013, дата сплати 30.10.2013, несвоєчасно сплачена сума 2000,0 грн., термін затримки 30 календарних дні;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за серпень 2013 року від 16.09 2013 реєстраційний номер № 9057632919, дата нарахування 30.09.2013, дата сплати 29.11.2013, несвоєчасно сплачена сума 11115,0 грн., термін затримки 60 календарних днів;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за вересень 2013 року від 16.10.2013 реєстраційний номер № 9065071342, дата нарахування 30.10.2013, дата сплати 29.11.2013, несвоєчасно сплачена сума 5385,0 грн., термін затримки 30 календарних днів;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за вересень 2013 року від 16.10.2013 реєстраційний номер № 9065071342, дата нарахування 30.10.2013, дата сплати 30.12.2013, несвоєчасно сплачена сума 12090,0 грн., термін затримки 61 календарних день;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за жовтень 2013 року від 14.11.2013 реєстраційний номер № 9073135824, дата нарахування 30.11.2013, дата сплати 30.12.2013, несвоєчасно сплачена сума 36715,0 грн., термін затримки 29 календарних днів;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за жовтень 2013 року від 14.11.2013 реєстраційний номер № 9073135824, дата нарахування 30.11.2013, дата сплати 30.12.2013, несвоєчасно сплачена сума 15410,0 грн., термін затримки 29 календарних днів;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за січень 2014 року від 14.02.2014 реєстраційний номер № 9006817355, дата нарахування 02.03.2014, дата сплати 28.03.2014, несвоєчасно сплачена сума 13289,0 грн., термін затримки 26 календарних днів;

- по податковій декларації з податку на додану вартість зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за лютий 2014 року № 9013678680 від 17.03.2014 задекларовано до сплати на спеціальний рахунок 25 420 грн. Термін перерахування коштів на спеціальний рахунок - 30.03.2014, та надання платіжного доручення до інспекції - 31.03.2014. Фактично, станом на 31.03.2014 перераховано 22 566 грн., а сума 2 854 грн. залишилась не сплаченою. Перерахування коштів проводилось: 01.04.2014 на суму 2 700 грн., термін затримки склав 2 календарних дні; 09.04.2014 на суму 154, 00 грн., термін затримки склав 10 календарних днів.

На підставі виявлення вищезазначених порушень позивачу були нараховані штрафні санкції у розмірі 4 944, 20 грн. та у розмірі 12 838, 90 грн., передбачені ст. 126 ПК України.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Позивач, як було зазначено вище, знаходиться на спеціальному режимі оподаткування у сфері сільського господарства. Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Також, відповідно до пункту 4 Порядку № 11 сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Виходячи з вищенаведених норм, зазначений податок на додану вартість не може вважатися грошовим зобов'язанням, у розумінні п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а отже, навіть у випадку несвоєчасного перерахування грошових коштів на спецрахунок підприємства, штрафні санкції, зазначені в п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України не можуть бути застосовані до позивача, який знаходиться на спеціальному режимі оподаткування у сфері сільського господарства.

Згідно із п. 4 Порядку № 11 у разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства. Між тим, нецільового використання позивачем суми ПДВ відповідачем не зазначено та судовим розглядом не встановлено.

Окрім того, п. 56.21 ст. 56 ПК України закріплено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в ході проведення документальної невиїзної перевірки Приватного сільськогосподарського підприємства "Кама" податковим органом не надано належної оцінки всім обставинами, що слугувало підставою для безпідставного нарахування штрафних фінансових санкцій.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог п. 57.1 ст. 51, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2014р. по справі № 818/1914/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 13.10.2014 р.