Рішення

від 28.08.2014 по справі 920/1401/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.08.2014 Справа № 920/1401/14 Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Тимченко О.О., розглянувши матеріали справи № 920/1401/14:

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Бугруватської сільської ради, с. Бугрувате, Охтирський район, Сумська область,

про стягнення 131 810 грн. 59 коп.,

За участю представників сторін:

Від позивача: представник ОСОБА_2 (довіреність від 04.08.2014 року);

Від відповідача: сільський голова Таран Ю.М. (Довідка ЄДРПОУ № 498050);

Суть спору : позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 131 810 грн. 59 коп., в тому числі 116 200 грн. 00 коп. заборгованості за виконані роботи відповідно до укладеного між сторонами договору надання послуг № 20 від 12.06.2013 року, 116 грн. 20 коп. штрафу відповідно до п. 5.4 договору, 2 015 грн. 19 коп. 3% річних, 13 479 грн. 20 коп. інфляційних збитків.

Позивач підтримує заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача обґрунтованого письмово відзиву на позовну заяву не надав, але в судовому засіданні 28.08.2014 року визнав факт існування заборгованості за виконані роботи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд встановив:

12 червня 2013 року між сторонами було укладено договір надання послуг № 20, за умовами якого позивач в порядку та на умовах визначених договором зобов'язаний своїми силами та засобами, на власний ризик виконати роботи з будівництва водогону в с. Бугруватому Охтирського району у відповідності з Державними будівельними нормами України, згідно з чинним законодавством України, в обумовлений договором строк, а відповідач в свою чергу забезпечити своєчасне фінансування, прийняти та оплатити вартість робіт.

Матеріалами справи, зокрема, актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 року № 1 від 01.07.2013 року та № 2 за грудень 2013 року від 09.12.2013 року підтверджується факт виконання позивачем робіт за договором надання послуг № 20. (а.с. 41-45, 50-55).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що оплата остаточно проводиться після повного виконання робіт та підписання актів виконаних робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив в повному обсязі вартість виконаних робіт, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 116 200 грн. 00 коп.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено факт виконання позивачем робіт за договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не розрахувався за виконані роботи, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Приписами статті 610 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частиною першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 116 200 грн. 00 коп. заборгованості за виконані роботи суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 5.4. договору, у разі порушення строку оплати встановленого пунктом 3.3. договору, відповідач сплачує прозивачеві штраф у розмірі 0,1% від суми заборгованості.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нараховано штраф в сумі 116 грн. 20 коп.

Оскільки відповідачем не подано доказів своєчасної оплати виконаних робіт, право позивача щодо стягнення з відповідача штрафу передбачене умовами договору, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 116 грн. 20 коп. є правомірними.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Відповідно до поданого розрахунку, відповідачеві нараховано 3% річних в сумі 2 015 грн. 19 коп. з 01.01.2014 року по 30.07.2014 року та інфляційні збитки у сумі 13 479 грн. 20 коп. за період з 01.01.2014 року по 30.07.2014 року (а.с.8).

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 116 200 грн. 00 коп. основної заборгованості, 116 грн. 20 коп. штрафу, 13 479грн. 20 коп. інфляційних збитків, 2 015 грн. 19 коп. 3 % річних.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не своєчасної оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 2 636 грн. 22 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Бугруватської сільської ради (42767, Сумська область, Охтирський район, с. Бугрувате, вул. Литовченка, буд. 3, код 04389791) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 код НОМЕР_1) 116 200 грн. 00 коп. основної заборгованості, 116 грн. 20 коп. штрафу, 13 479 грн. 20 коп. інфляційних збитків, 2 015 грн. 19 коп. 3 % річних та 2 636 грн. 22 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.09.2014 року.

Суддя І.В. Зайцева