Постанова

від 27.08.2014 по справі 904/2982/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2014 року Справа № 904/2982/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Дарміна М.О. (доповідач)

судді: Березкіної О.В., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.

Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 26.08.2014 року.

Представники сторін:

від позивача: Андрієць Г.О. представник, довіреність №21 від 20.06.14;

від відповідача: Лісовий Д.О. представник, довіреність №3 від 01.01.14;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2014р. у справі №904/2982/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Айронпласт"

до приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2014р. у справі №904/2982/14 (суддя Татарчук В.О.) позов задоволено частково, стягнуто з приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Айронпласт" 32194,26грн. - основного боргу, 1375,97грн. - пені, 671,30грн - витрат по сплаті судового збору. Відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Айронпласт" в частині стягнення з приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" 86050,73 грн. - основного боргу і 554,07грн. - пені. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Айронпласт" на користь державного бюджету 3,50грн. - судового збору.

Приймаючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 32194,26грн. - основного боргу, 1375,97грн. - пені підлягають задоволенню. В частині стягнення 86050,73 грн. - основного боргу суд відмовив, оскільки позивачем не виконані належним чином вимоги ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України та недоведений факт поставки продукції на суму 86050,73 грн. Також суд відмовив у задоволенні 554,07грн. - пені, так як, позивач не врахував наведені положення пункту 7.2 договору щодо початку періоду настання прострочення виконання зобов'язання покупцем.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з вказаним рішенням, приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2014 по справі №904/2982/14 в частині стягнення з ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» заборгованості в розмірі 32 194,26грн., пені у розмірі 1 375,97грн. та 671,30грн. судового збору на користь ТОВ «Айронпласт», припинити провадження по справі №904/2982/14 за позовом ТОВ «Айронпласт» до ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» у зв'язку із наявністю третейського застереження, витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що 27.05.14 року до канцелярії суду відповідачем було подано клопотання про припинення провадження у справі, оскільки Договір від 28.10.13 №197, укладений між Позивачем та Відповідачем було підписано із третейським застереженням, однак суд у задоволенні цього клопотання відмовив.

На думку відповідача, суд в своєму рішенні помилково дійшов до висновку щодо того, що сума основго боргу на дату виникнення вимог у позивача складає 120 175,03грн., посилаючись лише на формальність заявлених вимог та сплату судового збору у відповідній сумі. Апелянт вважає, що письмова угода сторін (укладена у вигляді третейського застереження) про передачу спору на вирішення третейського суду була укладена сторонами до порушення провадження у даній справі, не оскаржувалась, є чинною та не визнавалась недійсною на теперішній час. Відповідач наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, а саме в Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група».

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айронпласт" надало письмові пояснення, в яких просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2014р. у справі №904/2982/14- залишити без змін, апеляційну скаргу-без задоволення.

У відзиві позивач зазначає, що ТОВ «АЙРОНПЛАСТ», поставило ПрАТ «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» товар на загальну вартість 120175,03 грн. відповідно до умов Договору 28 жовтня 2013 року. Позивач стверджує, що на момент звернення з позовною заявою до суду відповідач не розрахувався за отриманий товар. На думку товариства з обмеженою відповідальністю "Айронпласт" , строк загальної позовної давності не був пропущений, тому загальна заборгованість відповідача за договором за весь період правовідносин була визначена в розмірі 120175,03 грн. шляхом уточнення позовних вимог. Таким чином господарський суд Дніпропетровської області оцінивши наявні в матеріалах справи докази, прийняв вмотивоване та законне рішення.

У судовому засіданні представники сторін надали суду додаткові усні пояснення по апеляційній скарзі.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією:

28.10.2013 між ТОВ "Айронпласт" та ПрАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" укладено договір (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) № 197 (а.с. 8-12 ).

За умовами п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити матеріали (ресурси) на умовах, передбачених даним договором.

Згідно до п. 2.1 договору кількість, номенклатура ресурсів зазначаються у специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що загальна сума договору визначається як сумарна вартість ресурсів, поставка яких здійснюється згідно доданих до нього специфікацій.

У п. 5.2 договору зазначено, що оплата за поставлені ресурси буде здійснюватись впродовж строку, зазначеного у специфікації, яка вираховується з моменту поставки ресурсів.

ТОВ «Айронпласт» було поставлено відповідачу ресурси: полікарбонат стільниковий SNX прозорий 6 мм в кількості 51 шт. на загальну суму 32194,26 грн., що підтверджується копіями підписаної сторонами видаткової накладної №РН-0000854 від 01.11.2013 (а.с. 14)та довіреності відповідача на отримання ТМЦ №2066 від 01.11.2013 (а.с.16 ).

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначалось вище, між сторонами по справі був укладений договір на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів № 197 від 28.10.2013.

ТОВ «Айронпласт» було поставлено відповідачу ресурси: полікарбонат стільниковий SNX прозорий 6 мм в кількості 51 шт. на загальну суму 32194,26 грн.

Відповідно до п. 5 специфікації № 1 від 28.10.2013 умови оплати: протягом 14 календарних днів від дати поставки.

Датою поставки вважається дата вказана у видатковій накладній (п. 7 специфікації).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, ПрАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» не було оплачено товар, заборгованість за який становить 32194,26 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог по стягненню 32194,26грн. - основного боргу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі порушення більш ніж на 30 календарних днів терміну оплати ресурсів, покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

З урахуванням викладених положень п. 7.2 договору і п. 5 специфікації № 1 від 28.10.2013 колегія суддів вважає правомірним задоволення позовних вимог по стягненню пені на суму основного боргу за період з 16.12.2013 по 14.04.2014 у розмірі 1375,97грн.

Вірним на думку колегії суддів є висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 554,07грн. за період з 16.11.2013 по 15.12.2013, оскільки положеннями пункту 7.2 договору встановлено початок періоду настання прострочення виконання зобов'язання покупцем. Також колегія суду погоджується з відмовою у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 86050,73 грн. з тих підстав, що позивачем не виконані належним чином вимоги ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України та недоведений факт поставки продукції на суму 86050,73 грн. Надана позивачем специфікація №1 від 05.01.2014 відповідачем не підписана. Доказів фактичного отримання ПрАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» товару на суму 86050,73 грн. позивачем не надано.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішенням місцевого господарського суду з підстав не застосування положень п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України,якими передбачено обов'язок господарського суду припинити провадження у справі в зв'язку із укладанням третейського застереження про передачу спору на вирішення третейського суду, колегія суддів вважає їх необгрунтованими і відхиляє з огляду на наступне:

Вимоги по стягненню суми основного боргу в розмірі 120175,03грн. виникли на підставі одного договору - договору на придбання сировинних, паливно - енергетичних або матеріально - технічних ресурсів № 197 від 28 жовтня 2013 року.

За умовами п. 9.2 договору якщо спори і розбіжності, зазначені у п. 9.1 даного договору, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх вирішення здійснюється у відповідності з матеріальним правом України наступним чином:

- спори, майнові вимоги з яких перевищують еквівалент 10000 доларів США (з врахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов'язань, вирішуються у господарських судах України (у відповідності з діючим законодавством України);

- спори, майнові вимоги за якими не перевищують еквівалент 10000 доларів США (з врахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов'язань, вирішуються Постійно діючим Регіональним Третейським судом України при Асоціації «Регіональна правова група» (у відповідності з регламентом суду), рішення якого є остаточним і обов'язковим для сторін та підлягає виконанню сторонами у строки, зазначені у рішенні суду.

Враховуючи це положення Договору та курс НБУ, який на час звернення з позовом складає 11,73 грн. за один долар США, заявлені позовні вимоги в розмірі 120175,03 грн. перевищують еквівалент 10000 тис. доларів СІЛА, а тому звернення із позовом до Господарського суду Дніпропетровської області відповідає вимогам в частині підсудності, передбачених Договором та Господарським процесуальним кодексом України.

Крім цього, відповідно до Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2002 року по справі N 1-2/2002 (N 15-рп/2002), положення частини другої статті 124 Конституції України (254к/96-ВР ) щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

В даному випадку відмова в задоволенні частини позовних вимог 86050,73 грн. не є підставою для висновку про необхідність передачі спору для вирішення по суті до третейського суду.

Таким чином місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, правильно застосував норми процесуального та матеріального права, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.103 ГПК України є підставою для залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а скарги - без задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судова колегія вважає за необхідне залишити без змін розподіл судових витрат.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2014р. у справі №904/2982/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 02.09.2014р.

Головуючий суддя М.О.Дармін Суддя О.В. Березкіна Суддя О.В. Чус