Рішення

від 19.08.2014 по справі 910/11148/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11148/14 19.08.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Прод» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» Простягнення 23 693,53 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 - по дов.

від відповідача 1 не з'явився

від відповідача 2 не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» 20 815,45грн. суму інфляційних витрат та 3% річних у сумі 2 878,08грн., а всього 23 693грн.53коп. за Договором поставки від 01.06.2013р. 01.06.2013р. №01/06.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву на підставі положень статей 22 та 78 ГПК України про відмову від позову та про припинення провадження у справі до Відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест».

Частиною 4 статті 22 ГПК України визначено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Відповідно до частини 6 статті 22 ГПК України господарський суд не приймає, зокрема відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Суд, розглянувши письмову заяву позивача та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що відмова позивача від позову підписана уповноваженою особою (директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Прод» П.В. Собчук), не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів. У зв'язку з цим, суд приймає відмову позивача від позову.

З огляду на прийняття господарським судом відмови позивача від позову, суд відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України припиняє провадження у справі щодо Відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест».

Відповідач-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 10.06.2014р. про порушення провадження у справі та від 03.07.2014р. не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.06.2014р. місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест»: 01014, м. Київ, провул. Мічуріна, б.3/2 літ.А.

Водночас, ухвали суду від 10.06.2014р., від 03.07.2014р. направлені на адресу Відповідача-2: 01014, м. Київ, провул. Мічуріна, б.3/2 літ.А.

На призначене судове засідання 19.08.2014р. представник відповідача-2 не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявний у матеріалах справи оригінал поштового відправлення, з якого слідує, що поштова кореспонденція з ухвалою суду про призначення судового засідання була вручена відповідачу 16.06.2014р.

Отже, відповідач-2 завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» (Відповідача-2) надіслане телеграмою від 19.08.2014р. про відкладення розгляду справи не задовольняється судом, оскільки суду не надано належних доказів неможливості бути присутніми в судовому засіданні 19.08.2014р. уповноважених представників Відповідача-2, та погоджується з твердженням Позивача, що Відповідач дійсно недобросовісно користується належними йому процесуальними правами.

Крім того, 20.08.2014р. закінчується строк вирішення спору, встановлений ч.3 ст.69 ГПК України.

За таких обставин, спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Прод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" було укладено Договір поставки № 01/06, відповідно до умов якого Позивач зобов'язувався передати у власність Покупцеві (Відповідачу-1) продукцію - сировину для харчової промисловості, 5 тон натурального какао-порошку виробництва компанії Гриф (Польща) на умовах СРТ Житомир, а Покупець (Відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до Специфікації від 04.06.2013р. №1 до договору №01/06 від 01.06.2013р. Позивач здійснив поставку какао порошку натурального вагою 4 925 кг на загальну суму 194 537,50грн.

02.07.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Прод", Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Капітал Інвест" укладено Додаткову угоду №1 до договору №01/06 від 01.06.2013р., відповідно до якої за погодженням з Постачальником Покупець передає, а Новий Покупець приймає на себе права та обов'язки сторони у Договорі №01/06 від 01 червня 2013р., а саме до нового Покупця переходить з моменту підписання даної додаткової угоди обов'язок оплатити отриманий товар - 4 925кг. какао порошку натурального на загальну суму 194 537,50грн.

Згідно до п.5 Додаткової угоди 02.07.2013р №1 передбачено настання солідарного обов'язку Покупця до Нового Покупця по оплаті заборгованості за одержаний товар.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.11.2013р. по справі №910/19089/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Прод" задоволено повністю. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2014р по вищенаведеній справі рішення суду першої інстанції залишено в силі і без змін.

Проте, виконання рішення суду зволікалося і відповідно сума боргу, пеня і судові витрати були сплачені на користь позивача відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Капітал Інвест" лише 19.05.2014р.

Суду доведено, що у справі №910/19089/13, яка по суті була вирішена станом на 12.11.2013р. інфляційні нарахування не були предметом розгляду справи, оскільки не були предметом позову і індекс інфляції до жовтня 2013р. був рівний одиниці.

Відповідач-2 порушив свої зобов'язання щодо належного виконання умов договору, чим порушив права позивача.

Спір по даній справі виник у зв'язку із несвоєчасним виконанням Відповідачем-2 грошового зобов'язання по сплаті платежів.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Наявність грошового зобов'язання відповідача-2 виникло за Договором поставки від 01.06.2013р. №01/06 та Додаткової угоди 02.07.2013р №1 до Договору по сплаті позивачу заборгованості у розмірі 194 537,50грн. основної заборгованості підтверджується Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року № №910/19089/13 за участі тих самих сторін, а тому відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доказуванню.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Ці підстави зазначені у статтях 599,600,601, 604-609 Цивільного кодексу України, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутність інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином ( ст.599 Цивільного кодексу України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України оскільки, право кредитора вимагати сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсаційні (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Судом при прийнятті рішення взято до уваги п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/249 від 15.03.2011р. з посиланням на Постанову Верховного Суду України у справі №10/25 від 20.01.2011р. щодо правомірності стягнення 3% річних та інфляційних втрат після стягнення основного боргу за окремим судовим рішенням.

Матеріалами справи підтверджується, що спірне грошове зобов'язання відповідача-2 перед позивачем у розмірі 194 537,50грн. у період з жовтня 2013р. по травень 2014р. не виконано.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Таким чином, спірне грошове зобов'язання у жодний із передбачених чинним законодавством способів не припинилось, має місце прострочення його виконання у заявлений позивачем період, а тому позивач має право на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних витрат у розмірі 20 815,45 грн. та 2 878,08 грн. 3% річних за прострочення по оплаті, а саме сума інфляційних витрат на заборгованість у розмірі 194 537,50грн. яка нарахована за період з жовтня 2013р. по травень 2014р. Сума 3% річних нарахована на суму заборгованості 194 537,50грн. за період з грудня 2013р. по травень 2014р.

Суд здійснивши перевірку рахунку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу, погоджується з наданим позивачем розрахунком, а тому вимога позивача про стягнення 20 815,45 грн. суму інфляційних нарахувань та 2 878,08 грн. - 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, судового збору та інші витрати, пов'язані розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання послуг адвокатів.

З наданих позивачем документів на підтвердження понесених ним судових витрат на оплату послуг адвоката у справі вбачається, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Прод» уклало договір про надання адвокатських послуг № 02-04/14 та Додаткову угоду до договору з Адвокатом ОСОБА_2. Відповідно до видаткового касового ордеру від 04.08.2014р. Адвокатом ОСОБА_2 отримано гонорар за адвокатські послуги від Товариств з обмеженою відповідальністю «Агро-Прод» у розмірі 2000 грн.

З підстав вищезазначених суд покладає витрати на оплату послуг адвоката на Відповідача-2.

Підлягають також задоволенню відшкодування витрат заявлені позивачем, які пов'язані з розглядом справи у розмірі 188грн.60 коп., а саме витрати понесені позивачем за одержання витягів з державного реєстру по позивачу та відповідачах (183грн.) та витрати по банківської комісії (5грн), які підтверджені позивачем документально.

Керуючись ст. 49, п. 4.ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» (01014, м. Київ, провул. Мічуріна, 3/2-А, код ЄДРПОУ 37883265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Прод» (45100, м. Рожище, Волинської обл., вул. Героїв УПА, 41, код ЄДРПОУ 37271348) 20 815 (двадцять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 45 коп. індексу інфляції за період з жовтня 2013р. по травень 2014р., 2 878 (дві тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 08коп. - 3% річних за період з грудня 2013р. по травень 2014р., 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору, 2 000 (дві тисячі) грн.00коп. адвокатських послуг, 188 (сто вісімдесят вісім) грн.60коп. інших судових витрат.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. Припинити провадження у справі № 910/11148/14 щодо вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.08.2014р.

Суддя І.І.Борисенко