Постанова

від 25.06.2009 по справі 10/412/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/412/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 25 червня 2009 р.                                                                                    № 10/412/07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. - головуючого,Могил С.К.,Самусенко С.С. - доповідача,

розглянувши матеріали касаційної скарги

ТОВ Запорізька зовнішньоторгова фірма "Ферроекс"

на рішеннягосподарського суду Запорізької області від 20 січня 2009 року

та постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 04 березня 2009 року

у справі№10/412/07

господарського судуЗапорізької області

за позовомТОВ Запорізька зовнішньоторгова фірма "Ферроекс"

доТОВ "Константа"

проспонукання виконати договірні зобов'язання, стягнення 82883 грн. 07 коп.

за участю

від позивача - Черняк Ю.В., Шкрум І.П.

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Запорізька зовнішньоторгова фірма "Ферроекс" звернулося до господарського суду Харківської області із позовом до ТОВ "Константа" відповідно до уточнень позовних вимог про спонукання до виконання договірних зобов'язань за договором № 106 часткової участі у будівництві житлового будинку по вул. Гастелло - вул. Немировича-Данченка у м. Запоріжжя, добудувати та передати у власність ТОВ Запорізька зовнішньоторгова фірма "Ферроекс" квартиру №30 у житловому будинку по вул. Гастелло - вул. Немировича-Данченка у м. Запоріжжя, видати довідку про виплату 100% вартості квартири №30 у житловому будинку по вул. Гастелло - вул. Немировича-Данченка у м. Запоріжжя та про стягнення  штрафу  в розмірі 359 780 гривень 50 коп. та пені в розмірі 32 528 грн. 10 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20 січня 2009 року у справі №10/412/07 (суддя Алейникова Т.Г.) у позові відмовлено з посиланням, зокрема, на ст.614 ЦК України та ст.35 ГПК України.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 04 березня 2009 року у справі №10/412/07 (головуючий суддя Кагітіна Л.П., судді Коробка Н.Д., Колодій Н.А.) рішення господарського суду Запорізької області від 20 січня 2009 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ Запорізька зовнішньоторгова фірма "Ферроекс", вважаючи рішення та постанову у даній справі такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, вказуючи на ст.ст. 5, 331, 526, 614, 628, 875, 882 ЦК України, ст.ст. 34, 35 ГПК України, п.6.3 договору дольової участі у будівництві житлового будинку, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким спонукати відповідача до виконання договірних зобов'язань за договором №106 часткової участі у будівництві житлового будинку по вул. Гастелло - вул. Немировича-Данченка у м Запоріжжя, а саме: добудувати та передати у власність ТОВ Запорізька зовнішньоторгова фірма "Ферроекс" квартиру №30 у житловому будинку по вул. Гастелло - вул. Немировича-Данченка у м.Запоріжжя; стягнути з відповідача штраф у розмірі 359780 грн. 50 коп. та пеню у розмірі 32528 грн. 10 коп., всього: 392308 грн. 60 коп.; судові витрати покласти на відповідача.

Вищим господарським судом України ухвалою від 15 травня 2009 року порушено касаційне провадження та ухвалою від 16 червня 2009 року відкладено розгляд касаційної скарги у справі №10/412/07 на 25 червня 2009 року на 12 год.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.06.2004 між відповідачем ТОВ "Константа" та позивачем ТОВ Запорізька зовнішньоторгова фірма "Ферроекс" укладено договір №106 дольової участі у будівництві житлового будинку по вул. Гастелло - вул. Немировича-Данченка в м.Запоріжжя.

Відповідно до п.1.1 договору відповідач прийняв на себе зобов'язання своїми силами в обумовлений договором строк збудувати, ввести в експлуатацію та передати у власність позивача квартиру №30 в житловому будинку по вул. Гастелло - вул. Немировича-Данченка у м. Запоріжжя. Орієнтовний строк введення в експлуатацію житлового будинку - 30 квітня 2006 року.

За п.6.3 договору передача квартири у власність позивачу здійснюється відповідачем у двохмісячний термін з моменту підписання акту державної комісії про введення житлового будинку по вул. Гастелло - вул. Немировича-Данченка (будівельна адреса) в м. Запоріжжя і підписання сторонами документа про 100% оплату квартири позивачем.

У зв'язку з негативними погодними факторами відповідно до п.2.1.5 договору строк введення в експлуатацію будинку був перенесений згідно додаткової угоди №1 від 22 червня 2006 року до договору №106, якою встановлено новий кінцевий термін введення в експлуатацію 28 лютого 2007 року.

10 липня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №2 до договору №106, якою сторони змінили строк введення об'єкту в експлуатацію та визначили його - не пізніше 15 жовтня 2008 року, а також домовилися, що у випадку закінчення будівництва та введення будинку в експлуатацію в узгоджений строк позивач відмовиться від стягнення штрафних санкцій, передбачених п.п. 4, 5 додаткової угоди №1 від 22 червня 2006 року.

У випадку порушення відповідачем встановленого додатковою угодою №2 строку завершення будівництва, що не залежить від позивача, відповідач сплатить на користь позивача штрафні санкції, передбачені п.п. 4, 5 додаткової угоди № 1 від 22.06.2006 та розраховані за період з 28.02.2007 по день фактичного завершення будівництва та введення житлового будинку в експлуатацію, у повному обсязі.

Також, п.4 додаткової угоди №2 встановили, що в строк до 15 серпня 2008 року відповідач видасть позивачу довідку про сплату останнім 100% вартості квартири.

Господарські суди попередніх інстанцій вважають, що відповідачем виконані умови договору №106 від 23 червня 2004 року, завершено будівництво та підготовлено об'єкт до експлуатації в строк до 15 жовтня 2008 року, зокрема, виходячи з висновків рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-2575/2008 від 03 жовтня 2008 року та за наявності акта робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту для пред'явлення державній приймальній комісії та акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, в якому вказано, що державна приймальна комісія утворена рішенням Запорізького міськвиконкому №33 від 24 січня 2008 року.

Господарські суди попередніх інстанцій вважають, що вини відповідача в порушенні строків введення об'єкту в експлуатацію не вбачається, оскільки не має можливості впливати на строки введення об'єкту в експлуатацію з боку органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Судом касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги встановлено, що прийняті судами рішення та постанова не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, тому вказані рішення не відповідають положенням ст.43 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором, а виконання цивільних обов'язків забезпечується, зокрема, відповідальністю, встановленою договором.

Згідно ст.530 ЦК України якщо встановлено строк виконання зобов'язання, то воно повинно бути виконано в обумовлений договором строк.

Не підлягає розширеному тлумаченню стаття 12 ГПК України щодо підвідомчості справ.

Господарськими судами попередніх інстанцій не враховано ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, яка передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів, щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача видати довідку про виплату 100% вартості квартири №30 в житловому будинку по вул. Гастелло - вул. Немировича-Данченка в м. Запоріжжі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що суди встановили, що 10 липня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №2 до договору №106, якою сторони, зокрема, змінили строк введення об'єкту в експлуатацію та визначили його - не пізніше 15 жовтня 2008 року.

Тобто, на дату порушення провадження у даній справі на 22.06.2007 вказаної додаткової угоди №2 не існувало, як не існувало і рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у цивільній справі № 2-2575/2008 від 03 жовтня 2008 року, що набрало законної сили 14 жовтня 2008 року, за резолютивною частиною якого визнано право ТОВ "Константа" здати державній комісії об'єкт завершеного будівництва - шістнадцятиповерховий житловий будинок з вбудованим автопаркінгом по вул. Гастелло - вул. Немировича-Данченка в м. Запоріжжя, отримати від вказаної комісії документи про введення в експлуатацію вказаного об'єкту нерухомості, а також визнано право ТОВ "Константа" передати квартири, зокрема, квартиру №30 у власність ТОВ Запорізька зовнішньоторгова фірма "Ферроекс" згідно укладених цивільно-правових угод.

Вказаному рішенню Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у цивільній справі №2-2575/2008 від 03 жовтня 2008 року судами попередніх інстанцій надано помилкову правову оцінку та застосовано неправильно статтю 35 ГПК України.

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За п.3 ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає доводи касаційної скарги ТОВ Запорізька зовнішньоторгова фірма "Ферроекс" такими, що знайшли своє підтвердження, тому суд касаційної інстанції скасовує рішення судів попередніх інстанцій і передає справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду слід врахувати вищенаведене, дослідити належним чином всі процесуальні питання у даній справі, з`ясувати, чи всі позовні вимоги відповідають встановленим законом способам захисту порушеного права, чи порушено в даному випадку права позивача і якими діями чи бездіяльністю відповідача, з`ясувати питання щодо дійсних причин, які вплинули на строки введення об'єкту в експлуатацію, перевірити, чи вжив відповідач всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання по завершенню будівництва, введенню в експлуатацію спірного об'єкту нерухомості та передачі квартири №30 у власність ТОВ Запорізька зовнішньоторгова фірма "Ферроекс" згідно укладеної цивільно-правової угоди, всебічно, повно і об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи та у відповідності до закону прийняти рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ Запорізька зовнішньоторгова фірма "Ферроекс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20 січня 2009 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 04 березня 2009 року у справі № 10/412/07 скасувати.

Справу № 10/412/07 передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Головуючий суддя                                                            Є. Борденюк

Судді:                                                                                С. Могил

          С. Самусенко