Постанова

від 01.07.2009 по справі 21/394

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

21/394

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 липня 2009 р.                                                                                    № 21/394  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:                                Мачульського Г.М.

суддів:                                Рогач Л.І.

                               Шаргала В.І.

розглянувши у відкритомусудовому засіданні

касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничого підприємства "Акватон"

на ухвалуГосподарського суду міста Києва

від17.12.2008р.

та ухвалу Київського апеляційного господарського суду

від15.04.2009р.

у справі№21/394

Господарського судуміста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничого підприємства "Акватон"

доДержавного підприємства "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія"

прочасткову зміну договору фінансового лізингу

за участю представників

- позивача:Бляшина М.С. (довіреінсть №75-09/08 від 12.09.2008р.)

- відповідача:Чумака В.О. (довіреність №1154 від 22.06.2009р.), -

В С Т А Н О В И В:

Оскарженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2008р. (суддя Шевченко Е.О.) задоволено заяву Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення, яка є правонаступником Державного підприємства "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія", про виправлення описки, постановлено виправити допущену описку у п.5 резолютивної частини рішення Арбітражного суду міста Києва від 16.09.1999р. та викласти п.5 у такій редакції: "Ціна викупу обладнання становить 525 177, 24 грн., без ПДВ –20%".

Оскарженою ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2009р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Студенця В.І., суддів Баранця О.М., Синиці О.Ф.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Акватон" у прийнятті апеляційної скарги на вказану ухвалу Господарського суду міста Києва.

У касаційній скарзі на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2008р. позивач просить її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме: ч.2 ст.8, ч.2 ст.55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини, ч.1 ст89 Господарського процесуального кодексу України.

У запереченні на касаційну скаргу Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Рівненського регіонального відділення просила відмовити позивачу в прийнятті касаційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2008р. обґрунтовуючи його тим, що скаржник без поважних причин пропустив строк на касаційне оскарження, а сама касаційна скарга подана на ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

У касаційній скарзі на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2009р. позивач просить її скасувати, поновити пропущений строк і направити справу на розгляд до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме: ч.2 ст.8, ч.2 ст.55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.89, 93 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на цю касаційну скаргу відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні касаційної скарги обґрунтовуючи його тим, що ухвала суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою.

Представник Державного підприємства "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія" Чумак В. звернувся з письмовим клопотанням про припинення касаційного провадження, обґрунтовуючи його тим, що касаційні скарги у справі були помилково прийняті судом касаційної інстанції до свого провадження, вважаючи що ухвали, на які вони подані, оскарженню відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України не підлягають.

Розглянувши вказане письмове клопотання, переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається що в оскарженій частині справи позов, з урахуванням уточнень позовних вимог, було заявлено про покладення обов'язку на відповідача підписати додаткову угоду №2 від 20.07.1999р. до договору фінансового лізингу №2Ф-04/98 від 01.04.1999р., з визначенням ціни викупу обладнання з врахуванням податку на додану вартість. Згідно цих уточнень позовних вимог від 27.08.1999р. позивач просив визначити пункт 3.1 договору з врахуванням податку на додану вартість –20%. Цей позов було задоволено.

В подальшому за заявою Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення, яка є правонаступником Державного підприємства "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія", про виправлення описки, оскарженою ухвалою місцевого господарського суду ухвалено виправити допущену описку у п.5 резолютивної частини рішення суду, і в цій ухвалі суд зазначив що ціна викупу обладнання  становить без податку на додану вартість.

Про те оскаржена ухвала місцевого господарського суду є незаконною і підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Під помилками, про які йдеться у ст.89 цього кодексу, слід розуміти випадкові помилки у рішенні, допущені при його викладенні.

Вказана норма Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право на виправлення таких помилок, проте, разом з тим, вона при цьому зобов'язує господарський суд не зачіпати суті рішення, в якому виправляється відповідна помилка.

Як вбачається з оскарженої ухвали місцевого господарського суду, вона за своїм змістом не є ухвалою про виправлення описки, оскільки нею фактично було внесено зміни до резолютивної частини рішення суд першої інстанції, які зачіпають суть останнього.

Прийняття таких ухвал нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

За таких обставин письмове клопотання представника Державного підприємства "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія" Чумак В. про припинення касаційного провадження задоволенню не підлягає, а ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню як така, що суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічну правову позицію щодо скасування ухвали господарського суду, прийнятої з посиланням на ст.89 ГПК України, викладено і в постанові Вищого господарського суду України від 12.09.20006р. зі справи №24/152 Господарського суду міста Києва, у порушенні провадження з перегляду якої відмовлено ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.11.2006 року, а також в постанові Вищого господарського суду України від 02.04.2008р. зі справи №2-1/5592-2006 Господарського суду Автономної Республіки Крим, у порушенні провадження з перегляду якої відмовлено ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.06.2008р.

Крім того, в іншій касаційній скарзі, поданій також позивачем, останній просив скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2009р. якою йому було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на вказану вище ухвалу Господарського суду міста Києва.

Приймаючи оскаржену ухвалу суд апеляційної інстанції мотивував її зокрема тим, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду подана з пропущенням встановленого ст.93 ч.2 ГПК України строку на апеляційне оскарження і за таких обставин не може бути прийнята до розгляду.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками виходячи з наступного.

Частина друга статті 93 Господарського процесуального кодексу України містить обмеження строку, протягом якого може бути відновлено пропущений процесуальний строк на стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Зокрема відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги сторонами та внесення апеляційного подання прокурором можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. За змістом частини другої статті 93 Господарського процесуального кодексу України подання апеляційної скарги (апеляційного подання) після закінчення установленого нею тримісячного строку виключає перегляд судових рішень місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

Як вбачається, оскаржена в апеляційному порядку ухвала Господарського суду міста Києва прийнята 17.12.2008р., направлена сторонам 19.12.2008р., а апеляційна скарга на неї подана 30.03.2009р.

Отже апеляційна скарга була подана після закінчення встановленого статтею 93 Господарського процесуального кодексу України тримісячного строку, що виключало перегляд судового рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, вказані обставини унеможливлюють перегляд цієї ухвали у апеляційному порядку.

Аналогічну правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду України від 17.04.2007 року зі справи №25/87-06-2123 Господарського суду Одеської області.

За вказаних обставин правові підстави для скасування оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, п.3, 11110 ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого підприємства "Акватон" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2008р. задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2008р. у справі №21/394 скасувати.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого підприємства "Акватон" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2009р. залишити без задоволення, а ухвалу –без змін.

Головуючий суддя                                                                 Г.М. Мачульський

С у д д і                                                                                     Л.І. Рогач

                                                                                                                                                                                                                                            В.І. Шаргало