Рішення

від 19.08.2014 по справі 695/411/14-ц

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/411/14-ц

номер провадження 2/695/394/14

19 серпня 2014 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Савенка В.Г.

при секретарі Бреусу В.С.

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Золотоноша справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Вознесенської сільської ради про усунення від права на спадкування та визнання права спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що стверджується витягом з ДРАЦС громадян про смерть № 00012130914, виданим 08.05.2013р. відділом ДРАЦС по Золотоніському району Золотоніського МРУЮ у Черкаській області. Померлий на день смерті був постійним жителем с. Вознесенське Золотоніського району Черкаської області.

Померлий ОСОБА_3 був рідним братом позивача по справі ОСОБА_1. Факт родинних відносин позивача з померлим стверджується рішенням Золотоніського міськроайонного суду від 04.12.2013 року справа № 695/4523/ 13-ц.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно у вигляді земельних ділянок: площею 2,1599 га, площею 2,1600 та, площею 2.1601 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані: Черкаська область. Золотоніський район, Вознесенська сільська рада, яку ОСОБА_1 прийняв, подавши заяву про прийняття спадщини до Золотоніської райдержнотконтори у встановленому законом порядку, що стверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 34021787 від 21.05.2013р. (спадкова справа №. 251/2013).

До Золотоніської райдежнотконтори також звернулася ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини.

При зверненні в нотаріальну контору для оформлення спадщини ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину в зв'язку з відсутністю документів про родинні відносини та оригіналів Державних актів на землю, про що мається відповідна постанова.

Позивач ОСОБА_1 є інвалідом першої групи по зору, що стверджується довідкою ВТЭ-13 № 095291, виданою МСЕК від 04.05.1992 року.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно, що складається із трьох земельних ділянок.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_1 ствердив позовні вимоги і пояснив, що позивач ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 є рідними братами. Після смерті своєї дружини ОСОБА_3 проживав один. Оскільки померлий та позивач доводяться один одному рідними братами, позивач по справі ОСОБА_1 - його батько, є спадкоємцем за померлим братом, оскільки інших спадкоємців немає. Тому він повинен прийняти спадщину, а не ОСОБА_2, яка являється сусідкою померлого ОСОБА_3 і не може претендувати на спадщину. Просить суд винести відповідне рішення.

Що стосується зустрічних позовних вимог, то він їх не визнає, оскільки вони протиправні по своїй суті. Не може сусідка, на його думку, виступати спадкоємцем людини, з якою вона не перебуває в родинних стосунках. При цьому він пояснив, що його дядько ОСОБА_3 хворів останні два місяці перед своєю смертю. На той час його батько позивач ОСОБА_1 не міг надати йому допомогу, оскільки є інвалідом першої групи по зору і сам потребує сторонньої допомоги.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її представник за довіреністю ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали і пояснили, що ОСОБА_2 жила із померлим ОСОБА_3 по-сусідству. Після того, як померла дружина ОСОБА_3, вона постійно допомагала ОСОБА_3 на протязі 5 років. Вона йому готувала їжу, допомагала мазати хату. До нього ніхто не ходив із родичів. Він хотів подарувати їй будинок, але не встиг. Їй дуже прикро, що на даний час брат померлого може успадкувати його майно, адже він не допомагав померлому ОСОБА_3, а тільки вона йому допомагала. Тому вона звернулася до суду із зустрічним позовом про усунення позивача ОСОБА_1 від спадкування, оскільки, як вона розуміє, лише вона має право успадкувати його майно. При цьому ОСОБА_2 заявила в судовому засіданні, що вони з померлим ОСОБА_3 вели спільне господарство і проживали однією сім'єю.

В судовому засіданні відповідач за зустрічним позовом Вознесенська сільська рада в особі голови сільради та її секретаря позовні вимоги не визнали і пояснили, що ОСОБА_2 не має права успадковувати за померлим ОСОБА_3, оскільки у того є рідний брат ОСОБА_1, який і повинен бути спадкоємцем свого брата. ОСОБА_2 живе по-сусідству із ОСОБА_3 і на той час, коли він був живий, допомагала йому по господарству, готувала йому їжу, коли той за два місяці до смерті перестав себе обхожувати. Але при цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не вели спільного господарства і разом не проживали. У ОСОБА_2 є законний чоловік, з яким вона перебуває у шлюбних відносинах і ніколи не розривала їх. Посилання ОСОБА_2 на довідку Вознесенського сільвиконкому №288 від 2013р. вони обидва вважають безпідставною, оскільки цю довідку вони видавали ОСОБА_2 для того, щоб вона отримала у відділенні Пенсійного Фонду грошову компенсацію на поховання ОСОБА_3, оскільки вона здійснила його поховання за свої власні кошти. Але вона насправді не проживала разом без реєстрації з ОСОБА_3 та не вела спільне господарство разом з ним.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши представлені ними доводи, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що первинний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст..1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як встановлено в судовому засіданні померлий ОСОБА_3 (Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 18.02.2013р.) після себе не залишив заповіту, тому спадкування повинно здійснюватися за законом.

За ст..1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Згідно Свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

у разі відсутності заповіту (ст..1223 ЦК України) право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст..,ст.. 1261-1265 ЦК України.

Згідно ст..1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, один із подружжя та батьки. Як витікає з матеріалів справи, у ОСОБА_3 відсутні будь-хто із спадкоємців першої черги.

За ст..1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри, його баба та дід з боку батька та матері.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду від04.12.2013р. встановлено факт, відповідно до якого померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 є рідним братом позивача ОСОБА_1.

Таким чином суд приходить до висновку, що в даному випадку позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після померлого брата ОСОБА_3

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про с усунення ОСОБА_1 від права на спадкування, то ці позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст..1224 ч.5 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

В судовому засіданні встановлено, що дружина ОСОБА_3 померла більше 5 років до його смерті у 2013році. Весь цей час після смерті дружини ОСОБА_3 проживав один, без родини. Останній час ОСОБА_2 допомагала ОСОБА_3 по господарству: варила іноді їжу, допомагала мазати будинок, прала одяг. При цьому вона пояснила в судовому засіданні, що у неї є чоловік, який є інвалідом, вона доглядає і за ним.

Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_2, вона ходила допомагати ОСОБА_3, тому, що до нього ніхто не приходив із родичів. Після смерті сусіда вона поховала його за власні кошти. При цьому в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 потребував сторонньої допомоги лише приблизно останні два місяці до смерті, коли був уже не взмозі сам собі дати ради. До цього часу він не потребував сторонньої допомоги, а ОСОБА_2 лише йому допомагала як одинокій людині.

Ці обставини стверджуються показами свідків.

Так свідок ОСОБА_5 пояснив, що він будучи племінником померлого ОСОБА_3, він бачив, що ОСОБА_2 допомагала дядькові із 2011року. При цьому він пояснив, що ОСОБА_3 обхожував себе до середини 2012року і сторонньої допомоги до цього часу не потребував. Після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 вирішила переоформити спадщину на себе. При житті ОСОБА_3 вона привозила нотаріуса, але той відмовився оформлювати заповіт на неї. Спільно вони не проживали і господарство спільно не вели. ОСОБА_2 лише допомагала ОСОБА_3, оскільки у неї є своя сім'я.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що у спілкування із ОСОБА_3 він казав, що спадщину оформить на племінника, а на ОСОБА_2 заповіт складати не буде. При цьому вона пояснила, що ОСОБА_2 із ним не проживала, він жив сам, а лише надавала допомогу. У неї є свій чоловік, з яким вона живе весь час.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_2 ходила до ОСОБА_3, бо йому було погано. Якщо вона і залишалася у ОСОБА_3, то лише з дозволу свого чоловіка, щоб допомогти тому.

Свідок ОСОБА_8 пояснив у судовому засіданні, що йому відомо, що ОСОБА_2 надавала допомогу ОСОБА_3

Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 допомагала ОСОБА_3 вести його господарство, допомагала йому в побуті, але вони не жили з покійним разом та не вели спільне господарство, що також стверджується довідкою виконкому Вознесенської сільради за №983 від18.08.14р. про склад сім'ї ОСОБА_2

Посилання ОСОБА_2 на доручення, видані ОСОБА_3 про отримання від його імені будь-яких документів, необхідних для відчуження житлового будинку та земельної ділянки та направо отримання довідки про відсутність земельних обмежень на земельну ділянку можуть лише свідчити про довіреність вчинити конкретні дії і не більше. Обидва доручення були видані під кінець життя ОСОБА_3 і свідчать, на думку суду, про намагання пересмикування фактичних обставин з боку ОСОБА_2 Тому вони не можуть бути доказами про проживання їх однією сім'єю.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999р. № 5-рп/99 обов'язковою умовою для визнання особи членом сім'ї крім факту спільного проживання є ведення спільного господарства, що передбачає наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних та письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням та інших обставин, що засвідчують реальність сімейних відносин.

Суд приходить до висновку, що між покійним ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не існувало сімейних стосунків.

Згідно норм ст..1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.

ОСОБА_2 не наведено жодних із належних та допустимих доказів, які могли б стверджувати доведеність її позовних вимог

Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести та обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як витікає з матеріалів справи та доказів, які були досліджені в судовому засіданні, ОСОБА_2 не може бути спадкоємцем четвертої черги, оскільки мається спадкоємець другої черги, яким є ОСОБА_1, рідний брат померлого ОСОБА_3

Що стосується вимоги ОСОБА_2 про усунення ОСОБА_1 від права на спадкування, то вона також не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом першої групи по зору. Як пояснив в судовому засіданні його представник за довіреністю ОСОБА_1 його батько позивач ОСОБА_1 практично нічого не бачить і сам потребує сторонньої допомоги. Тому позивач не міг надати допомогу своєму брату ОСОБА_3 А представник позивача ОСОБА_1 доглядає за своїм батьком і тому, як він пояснив суду, не міг своєчасно надати допомогу дядькові.

Стосовно доказів цієї вимоги, то суд приходить до висновку, що стороною ОСОБА_2 також не доведено належними та допустимими доказами того, що позивач ОСОБА_1 ухилявся від надання допомоги своєму померлому брату.

Таким чином суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

При цьому суд враховує, що позовна вимога про встановлення факту родинних відносин позивачем ОСОБА_1 не ставилася, хоча вказана у заголовку позову.

Керуючись ст..,ст..1217, 1224, 1262, 1264 ЦК України та ст.,ст.. 213, 214 ЦПК України, -

В и р і ш и в :

Визнати право власності на земельну ділянку площею 2,1599га, кадастровий номер земельної ділянки 7121582000:10:001:0017, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Черкаська область, Золотоніський район, Вознесенська сільська рада, за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 брата ОСОБА_3.

Визнати право власності на земельну ділянку площею 2,1600га, кадастровий номер земельної ділянки 7121582000:10:001:0018, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Черкаська область, Золотоніський район, Вознесенська сільська рада, за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 брата ОСОБА_3.

Визнати право власності на земельну ділянку площею 2,1601га, кадастровий номер земельної ділянки 7121582000:10:001:0510, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Черкаська область, Золотоніський район, Вознесенська сільська рада, за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 брата ОСОБА_3.

ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 та Вознесенської сільської ради про усунення від права на спадкування та визнання права спадкування за законом, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд протягом десяти днів.

Повний текст рішення буде виготовлений 22 серпня 2014року.

Суддя Савенко В.Г.