Ухвала

від 29.10.2014 по справі 695/411/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2517/14Головуючий по 1 інстанції Категорія : 69, 2 Савенко В. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Демченко В. А. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоДемченка В. А. суддівПодороги В. М. , Василенко Л. І. при секретарі Анкудінову О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Вознесенської сільської ради про усунення від права на спадкування та визнання права спадкування за законом , -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_7 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Свої вимоги обгрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був рідним братом позивача. Факт родинних відносин позивача з померлим стверджується рішенням Золотоніського міськрайонного суду від 04.12.2013 року справа № 695/4523/ 13-ц.

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на майно у вигляді земельних ділянок: площею 2,1599 га, площею 2,1600 та, площею 2.1601 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані: Черкаська область. Золотоніський район, Вознесенська сільська рада, яку ОСОБА_7 прийняв, подавши заяву про прийняття спадщини до Золотоніської райдержнотконтори у встановленому законом порядку, що стверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 34021787 від 21.05.2013 року.

До Золотоніської райдержнотконтори також звернулася ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини.

При зверненні в нотаріальну контору для оформлення спадщини ОСОБА_7 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв'язку з відсутністю документів про родинні відносини та оригіналів Державних актів на землю, про що мається відповідна постанова.

Позивач є інвалідом першої групи по зору, що стверджується довідкою ВТЭ-13 № 095291, виданою МСЕК від 04.05.1992 року.

А тому. позивач ОСОБА_7 звернувся до суду з даним позовом, та просив визнати за ним право власності на спадкове майно, що складається із трьох земельних ділянок.

ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_7 та Вознесенської сільської ради про усунення від права на спадкування та визнання права спадкування за законом.

Свої вимоги ОСОБА_6 обгрунтовувала тим, що вона жила із померлим ОСОБА_8 по-сусідству. Після того, як померла дружина ОСОБА_8 , вона постійно допомагала ОСОБА_8 на протязі 5 років. Вона йому готувала їжу, допомагала мазати хату. До нього ніхто не ходив із родичів. Він хотів подарувати їй будинок, але не встиг. Їй дуже прикро, що на даний час брат померлого може успадкувати його майно, адже він не допомагав померлому ОСОБА_8, а тільки вона йому допомагала.

А тому, вона звернулася до суду із зустрічним позовом про усунення позивача ОСОБА_7 від спадкування, оскільки, як вона розуміє, лише вона має право успадкувати його майно, крім того, ОСОБА_6 заявила в судовому засіданні суду першої інстанції, що вони з померлим ОСОБА_8 вели спільне господарство і проживали однією сім'єю.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 серпня 2014 року визнано право власності на земельну ділянку площею 2,1599га, кадастровий номер земельної ділянки 7121582000:10:001:0017, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Черкаська область, Золотоніський район, Вознесенська сільська рада, за ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 брата ОСОБА_8.

Визнано право власності на земельну ділянку площею 2,1600га, кадастровий номер земельної ділянки 7121582000:10:001:0018, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Черкаська область, Золотоніський район, Вознесенська сільська рада, за ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 брата ОСОБА_8.

Визнано право власності на земельну ділянку площею 2,1601га, кадастровий номер земельної ділянки 7121582000:10:001:0510, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Черкаська область, Золотоніський район, Вознесенська сільська рада, за ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 брата ОСОБА_8.

ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7 та Вознесенської сільської ради про усунення від права на спадкування та визнання права спадкування за законом відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу на дане рішення, в якій просить скасувати рішення суду, оскільки вважає його ухваленим із порушенням норм матеріального права, ухваливши нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_7 та задовольнити її зустрічний позов.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_7, апелянт ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду в судове засідання повторно не з'явилась, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, за матеріалами справи колегією суддів установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується витягом з ДРАЦС громадян про смерть № 00012130914, виданим 08.05.2013 р. відділом ДРАЦС по Золотоніському району Золотоніського МРУЮ у Черкаській області (а. с. 7).

Померлий на день смерті був постійним жителем с. Вознесенське Золотоніського району Черкаської області.

Померлий ОСОБА_8 був рідним братом позивача ОСОБА_9

Факт родинних відносин позивача з померлим підтверджується рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.12.2013 року справа № 695/4523/ 13-ц ( а. с. 27 ).

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на майно у вигляді земельних ділянок: площею 2,1599 га, площею 2,1600 та, площею 2.1601 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані: Черкаська область. Золотоніський район, Вознесенська сільська рада, яку ОСОБА_7 прийняв, подавши заяву про прийняття спадщини до Золотоніської райдержнотконтори у встановленому законом порядку, що стверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 34021787 від 21.05.2013 р. (спадкова справа №. 251/2013) ( а. с. 24).

Відповідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а згідно Свідоцтва про смерть ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3( а. с.37).

У разі відсутності заповіту (ст..1223 ЦК України) право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, один із подружжя та батьки. Як вбачається із матеріалів справи, у ОСОБА_8 відсутні будь-хто із спадкоємців першої черги.

За положеннями ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри, його баба та дід з боку батька та матері.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.12.2013 р. встановлено факт, відповідно до якого померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 є рідним братом позивача ОСОБА_7 ( а. с. 27).

А тому, районний суд прийшов до вірного висновку, що позивач ОСОБА_7 є спадкоємцем за законом після померлого брата ОСОБА_8

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 про усунення ОСОБА_7 від права на спадкування, то суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що дані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Так, згідно ст.1224 ч.5 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

З матеріалів справи установлено, що дружина ОСОБА_8 померла більше 5 років до його смерті у 2013 році. Весь цей час після смерті дружини ОСОБА_8 проживав один, без родини. Останній час позивач за зустрічним позовом ОСОБА_6 допомагала ОСОБА_8 по господарству: варила іноді їжу, допомагала мазати будинок, прала одяг. При цьому, вона пояснила в судовому засіданні суду першої інстанції , що у неї є чоловік, який є інвалідом, вона доглядає і за ним.

ОСОБА_6 пояснювала в судовому засіданні районного суду, що вона ходила допомагати ОСОБА_8, бо до нього ніхто не приходив із родичів. Після смерті сусіда вона поховала його за власні кошти.

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 потребував сторонньої допомоги лише приблизно останні два місяці до смерті, коли був уже не в змозі сам собі дати ради. До цього часу він не потребував сторонньої допомоги, а вона лише йому допомагала як одинокій людині.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_6 про усунення від права на спадкування та визнання права спадкування за законом, суд першої інстанції мотивовано вказав, що позивачем ОСОБА_6 не наведено жодних із належних та допустимих доказів, які могли б стверджувати доведеність її позовних вимог.

Так, ст.1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Звертаючись до суду із зустрічним позовними вимогами про усунення від права на спадкування та визнання права спадкування за законом, ОСОБА_6 обгрунтовувала свої вимоги тим, що вона проживала разом із ОСОБА_8 без реєстрації в його будинку та вели разом спільне господарство і на підтвердження своїх вимог надала довідку із сільської ради ( а. с. 39).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 р. № 5-рп/99 обов'язковою умовою для визнання особи членом сім'ї крім факту спільного проживання є ведення спільного господарства, що передбачає наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних та письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням та інших обставин, що засвідчують реальність сімейних відносин.

Згідно роз'яснень до п. 4 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" передбачено, що усунення від права на спадкування спадкоємців за законом та за заповітом можливе виключно на підставі рішення суду. Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення зумовлює пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки (збільшення частки у спадщині, зміна черговості одержання права на спадкування), одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у ч. 2 ст. 1259 ЦК. У частинах 2 - 4 статті 1224 ЦК зазначені особи, які усуваються від спадкування на підставі закону, зокрема: які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування; батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав; батьки та повнолітні діти, які ухилялися від обов'язку щодо утримання спадкодавця. Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Вимога про усунення від права на спадкування за законом особи може бути пред'явлена лише після смерті спадкодавця.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, суд при вирішенні такої справи згідно з вимогами ст. 214 ЦПК повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача ОСОБА_7, а останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов'язку щодо її надання. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, підлягає з'ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно ч. 5 ст. 1224 ЦК має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Так, за матеріалами справи встановлено, що в судовому засіданні суду першої інстанції представники Вознесенської сільської ради в особі сільського голови та її секретаря пояснювали, що ОСОБА_6 не має права спадкування за померлим ОСОБА_8 , оскільки у того є рідний брат ОСОБА_7 , який і повинен бути спадкоємцем свого брата. ОСОБА_6 живе по-сусідству із ОСОБА_8 і на той час, коли він був живий, допомагала йому по господарству, готувала йому їжу, коли той за два місяці до смерті перестав себе обходжувати. Але при цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_6 не вели спільного господарства і разом не проживали. У ОСОБА_6 є законний чоловік, з яким вона перебуває у шлюбних відносинах і ніколи не розривала їх. Посилання ОСОБА_6 на довідку Вознесенського сільвиконкому №288 від 2013р. вони обидва вважають безпідставною, оскільки цю довідку вони видавали позивачу за зустрічним позовом для того, щоб вона отримала у відділенні Пенсійного Фонду грошову компенсацію на поховання ОСОБА_8 , оскільки вона здійснила його поховання за свої власні кошти. Але вона насправді не проживала разом без реєстрації з ОСОБА_8 та не вела спільне господарство разом з ним.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_6 допомагала ОСОБА_8 вести його господарство, допомагала йому в побуті, але вони не жили з покійним разом та не вели спільне господарство і даний факт підверджується довідкою виконкому Вознесенської сільради за №983 18.08.14 р. про склад сім'ї позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6 ( а. с. 96).

З матеріалів справи, також, вбачається, що позивач ОСОБА_7 є інвалідом першої групи по зору ( а. с. 3).

Із пояснень у судовому засіданні суду першої інстанції представника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_11 встановлено, що його батько позивач ОСОБА_7 практично нічого не бачить і сам потребує сторонньої допомоги. А тому, позивач не міг надати допомогу своєму брату ОСОБА_8, а сам він - ОСОБА_11 доглядає за своїм батьком і тому не міг своєчасно надати допомогу дядькові.

Стосовно доказів вимог позивача за зустрічним позовом, то районний суд зробив обґрунтований висновок, що ОСОБА_6 не доведено належними та допустимими доказами того факту, що позивач ОСОБА_7 ухилявся від надання допомоги своєму померлому брату, а тому, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про усунення від права на спадкування та визнання права спадкування за законом є вірними.

У зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права та ухвалено рішення з додержанням положень чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на законність судового рішення, а тому апеляційна скарга підлягає до відхилення, а рішення суду першої інстанції до залишення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, ст. 304. ст. 307, ст. 308, ст. 314, ст. 315, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та Вознесенської сільської ради про усунення від права на спадкування та визнання права спадкування за законом - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :