Постанова

від 20.08.2014 по справі 818/1417/14

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2014 р. Справа №818/1417/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представників позивача Горяний В.М., Батюк С.В.,

представників відповідачів Шаповал Л.О., Прихожай С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/1417/14 за позовом Корпорації "Національний науково-технічний центр наукового приладобудування" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, Управління державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Корпорація "Національний науково-технічний центр наукового приладобудування" (далі - позивач, Корпорація "ННТЦНП"), звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), Управління державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області (далі - УДКС у м. Сумах), в якому просить стягнути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України в м.Сумах бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 473833,52 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за березень 2011 року, квітень, травень, червень та липень 2012 року згідно податних декларацій. Протягом тривалого часу відповідачем не вживалися жодні заходи, передбачені нормами Податкового кодексу України щодо складання та направлення висновку до казначейської служби. У відповідь на письмове звернення Корпорації "ННТЦНП", податковий орган зазначив, що питання повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 473830,52 грн. буде вирішено після закінчення кримінального провадження, що знаходиться у провадженні слідчого управління УМВС України в Сумській області.

Такі дії ДПІ у м. Сумах позивач вважає неправомірними, оскільки всі суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню із бюджету підтверджені документально, в тому числі наявні рішення судів, які підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту та довідки податкового органу щодо відсутності порушень у формуванні позивачем від'ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

ДПІ у м. Сумах у письмовому відзиві проти позовних вимог заперечував, в судовому засіданні представник податкового органу проти наявної суми бюджетної заборгованості не заперечував, підтвердив, що на час розгляду справи вона не відшкодована позивачу, при цьому зазначав, що висновок про бюджетне відшкодування не був направлений до УДКС у м. Сумах, оскільки триває досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120122000400000010.

Представник УДКС у м. Сумах проти позовних вимог заперечував, в письмовому відзиві, поданому до суду зазначив, що в УДКС у м. Сумах відсутні документи щодо повернення із бюджету на користь позивача бюджетного відшкодування. Також зазначив, що УДКС у м. Сумах є юридичною особою публічного права і не має жодних, в тому числі і грошових зобов'язань перед Корпорацією "ННТЦНП". В частині стягнення бюджетної заборгованості в розмірі 473833,52 грн. з Державного бюджету України через УДКС у м. Сумах просив відмовити.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Представники відповідачів проти позовних вимог заперечували, просили суд відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.8 ст. 200 ПК України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.8 ст. 200 ПК України).

За приписами п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно із п.200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Отже, вказаними нормами права, зокрема, визначено час набуття статусу бюджетної заборгованості суми, заявленою до бюджетного відшкодування. У тому числі, такий статус сума, заявлена до бюджетного відшкодування, набуває після закінчення процедури судового оскарження.

Так, згідно розрахунку суми позовних вимог (а.с.1-9т.2) сума 175835 грн., заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, складається по правовідносинам із компанією «Ekosin s.r.o» (Чеська республіка), сума 8413,62 грн. складається із суми податку на додану вартість по правовідносинам Корпорації "ННТЦНП" із ПП ОСОБА_5, ТОВ «Досс Інструмент-Україна», ПНВП «Шельт», ПП «Укрпромресурси», ПФ «Суми-Зевс», ТОВ «Мірта».

Слід зазначити, що заявлені до стягнення суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, відображені Корпорацією "ННТЦНП" в деклараціях з податку на додану вартість (а.с. 23-42,114-145,157-172,180-194т.1).

Після подання декларації ДПІ у м.Сумах проведено перевірки, складено відповідні акти щодо результатів документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2011р., від 20.06.2011р. №4441-23-620/23634807 та акт від 30.06.2011р. № 5053/23-620/23634807, та винесені податкові повідомлення-рішення, якими були зменшені суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість по вищезазначеним контрагентам (а.с.92-95т.1).

В межах розгляду справи №2а-1870/5286/11, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2012р. (а.с. 96-111 т.1) податкові повідомлення-рішення від 15.07.2011р. №0002082306/56695 та № 0002072306/56696, якими були зменшені суми бюджетного відшкодування за березень 2011 р., скасовані, при цьому судом досліджено та підтверджено правомірність заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість по правовідносинам із компанією «Ekosin s.r.o» (Чеська республіка), із ПП ОСОБА_5, ТОВ «Досс Інструмент-Україна», ПНВП «Шельт», ПП «Укрпромресурси», ПФ «Суми-Зевс», ТОВ «Мірта» в загальному розмірі 184248,62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Податковим кодексом України не визначено час (подію), з якими б законодавець пов'язував закінчення процедури судового оскарження у правовідносинах щодо бюджетного відшкодування.

При вирішенні спірних правовідносин слід виходити з конституційного принципу обов'язковості виконання судових рішень (ст..124 Конституції України).

Відповідно до ст..255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно із ч.3 ст.254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, з огляду на загальні принципи набрання судовим рішенням законної сили, суд зазначає, що набрання судовим рішенням законної сили, яке є обов'язковим до виконання, обумовлює виникнення у податкового органу обов'язку подати органу державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, вказані норми права свідчать про те, що законодавець пов'язує виникнення тих чи інших юридично значимих фактів з набранням судовим рішенням законної сили. При цьому, як зазначено вище, рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

В даному випадку, судове рішення по справі №2а-1870/5286/11 від 03.11.2011р. набрало законної сили 28.02.2012р., на час звернення позивача до суду із даними вимогами судові рішення першої та апеляційної інстанції по справі №2а-1870/5286/11 залишені в силі касаційною інстанцією ухвалою від 05.11.2012р., при цьому представник відповідача підтвердив, що ДПІ у м.Сумах не було вчинено жодних дій щодо направлення органу державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 184248,62 грн.

Таким чином, судом по справі № 2а-1870/5286/11 підтверджена правомірність формування позивачем податкового кредиту та розрахунку суми від'ємного значення податку на додану вартість і суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, зокрема в сумі 175835 грн. (по правовідносинам із компанією «Ekosin s.r.o» (Чеська республіка) та в загальній сумі 8413,62 грн. (по правовідносинам із ПП ОСОБА_5, ТОВ «Досс Інструмент-Україна», ПНВП «Шельт», ПП «Укрпромресурси», ПФ «Суми-Зевс», ТОВ «Мірта»), яка підлягає стягненню в судовому порядку в межах розгляду даної справи.

Також, згідно розрахунку суми позовних вимог (а.с.1-9т.2) сума 73417 грн., заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, складається по правовідносинам із ПП ОСОБА_6, ТОВ «Сімметрон Україна», ТОВ «СЕА Електронікс», ТОВ «Будсвіт-7», ПП ОСОБА_7, ПП «Укрпромресурси», ПАТ «Тера», ТОВ ВКФ «Елкос», ТОВ «Алтек-М», ПП ОСОБА_8, ТОВ «Грандкомп», сума податку на додану вартість згідно фіскальних чеків по готівковим розрахункам, компанією «Ekosin s.r.o» (Чеська республіка),

Матеріалами справи підтверджується, що дана сума, заявлена до бюджетного відшкодування за квітень та травень 2012 р. по зазначеним контрагентам, була предметом документальної позапланової виїзної перевірки податкового органу, ДПІ у м.Сумах складено довідку від 20.07.2012р. №1819-15-520/23634807 (а.с.146-156т.1), податковим органом не було виявлено жодних порушень, сума підтверджена документально, на зазначену суму в розмірі 73417 грн. податкові повідомлення-рішення по зазначеним контрагентам не виносилися, зменшена не була, але висновки до управління казначейської служби направлені не були, що в судовому засіданні було підтверджено представником відповідача..

Також, згідно розрахунку суми позовних вимог (а.с.1-9т.2) сума 14257 грн., заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, складається по правовідносинам із ДП «СЕТЦ Держгірпромнагляду України», Інституту монокристалів НА України, ТОВ «СК-Техно», ПП ОСОБА_8, ТОВ «СерПан», ПП «Коннектор».

Матеріалами справи підтверджується, що дана сума, заявлена до бюджетного відшкодування за червень 2012 р., була предметом документальної позапланової виїзної перевірки податкового органу, ДПІ у м.Сумах складено акт від 20.09.2012р. №2944/15-520/23634807 (а.с.173-179т.2), при цьому податковим органом не було виявлено жодних порушень стосовно зазначених контрагентів, сума підтверджена документально, на зазначену суму в розмірі 14257 грн. податкові повідомлення-рішення по зазначеним контрагентам не виносилися, зменшена не була, але висновки до управління казначейської служби направлені не були, що в судовому засіданні було підтверджено представником відповідача.

Також, згідно розрахунку суми позовних вимог (а.с.1-9т.2) сума 8478 грн., заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, складається по правовідносинам із ПАТ «Сумиобленерго».

Матеріалами справи підтверджується, що дана сума, заявлена до бюджетного відшкодування за липень 2012 р., була предметом документальної позапланової перевірки податкового органу, ДПІ у м.Сумах складено довідку від 19.10.2012р. №3216/15-520/23634807/223 (а.с.195-200т.1), при цьому податковим органом не було виявлено жодних порушень, сума підтверджена документально, на зазначену суму податкові повідомлення-рішення по зазначеним контрагентом не виносилися, зменшена не була, але висновки до управління казначейської служби направлені не були, що в судовому засіданні було підтверджено представником відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення суми бюджетної заборгованості по правовідносинам із ПП ОСОБА_6, ТОВ «Сімметрон Україна», ТОВ «СЕА Електронікс», ТОВ «Будсвіт-7», ПП ОСОБА_7, ПП «Укрпромресурси», ПАТ «Тера», ТОВ ВКФ «Елкос», ТОВ «Алтек-М», ПП ОСОБА_8, ТОВ «Грандкомп», сума податку на додану вартість згідно фіскальних чеків по готівковим розрахункам, компанією «Ekosin s.r.o» (Чеська республіка), ДП «СЕТЦ Держгірпромнагляду України», Інституту монокристалів НА України, ТОВ «СК-Техно», ПП ОСОБА_8, ТОВ «СерПан», ПП «Коннектор», ПАТ «Сумиобленерго» в загальному розмірі 96152 грн. (73417 грн.+14257грн.+8478грн.) визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно довідки податкового органу №34162 від 26.062014р. сума, яка невідшкодована із Державного бюджету України по деклараціям за березень 2011р.. квітень-липень 2012р. становить 473833,52 грн. (а.с.226т.1).

Разом із тим щодо стягнення суми 193431,90 грн. суд відмовляє в задоволенні даних позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно пояснень представників позивача в заявлену суму позовних вимог Корпорацією "ННТЦНП" включено суми штрафних санкцій, що було донараховані згідно податкових повідомлень-рішень від 15.07.2011р. №0002082306/56695 та № 0002072306/56696, якими була зменшена сума бюджетного відшкодування за березень 2011 р., які були скасовані в судовому порядку в межах розгляду справи №2а-1870/5286/11, а також суми податку на додану вартість по правовідносинам із ТОВ «Транскрафт» (сума податку на додану вартість в розмірі 179246,13 грн.) та ТОВ «Токмак Трейдинг» (сума податку на додану вартість в розмірі 14179,90 грн.).

Слід зазначити, що представниками позивача не надано жодних належних доказів правомірності заявлених позовних вимог щодо стягнення із Державного бюджету України як бюджетну заборгованість з податку на додану вартість суму штрафних санкцій, застосованих податковим органом по податковим повідомленням - рішення, які в подальшому були скасовані судом, тому такі вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно заявленої до стягнення суми податку на додану вартість по правовідносинам із ТОВ «Транскрафт» (сума податку на додану вартість в розмірі 179246,13 грн.) та ТОВ «Токмак Трейдинг» (сума податку на додану вартість в розмірі 14179,90 грн.), слід зазначити наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, в провадженні слідчого відділу УМВС України перебуває кримінальне провадження №120122000400000010, внесеного 21.11.2012р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Згідно інформації Слідчого відділу УМВС України в Сумській області від 24.06.2014р. №5/4751 (а.с.236т.1) та витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.237-241т.1), на час розгляду даної справи в слідчому відділі триває досудове розслідування кримінального провадження №120122000400000010 по факту підроблення комерційним директором Корпорації "ННТЦНП" Горяним В.М. за попередньою змовою з іншими службовими особами Корпорації "ННТЦНП" документів фіктивних підприємств ТОВ «Транскрафт», ТОВ «Укрроздрібтоваропостач-2011», ТОВ «Токмак-Трейдинг» протягом 2009-2012року.

Слід зазначити, що Києво-Святишинським районним судом Київської області в межах розгляду кримінальної справи №369/3790/13 було встановлено факт здійснення фіктивного підприємництва ТОВ «Транскрафт», ухвалою від 27.11.2013р. по зазначеній справі було звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1,2 ст. 205, ч.1,4 ст.358 КК України за нереабілітуючих підстав, зокрема на підставі п. «в» ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011р. (а.с.242-243т.1).

Стосовно посилання представників позивача на підтвердження правомірності заявленого до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ Транскрафт» в зв'язку із наявністю судового рішення по справі №2а-1870/5286/11, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень (який функціонує відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень») та не заперечується представниками сторін в межах розгляду справи №818/8811/13-a Сумським окружним адміністративним судом встановлено, що на підставі постанови заступника начальника відділу СУ УМВС України в Сумській області від 11.04.2013 "Про призначення перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства" проведена документальна позапланова виїзна перевірка Корпорації "ННТЦНП" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої ДПІ у м.Сумах складено акт від 29.05.2013 № 1844/2260/23634807/27 та винесені податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013р. № 0000452260, № 0000462260, № 0000472260, від 03.09.2012р. № 0000032206, в т.ч. і щодо зменшення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню по контрагентам Корпорації "ННТЦНП", зокрема, ТОВ «Транскрафт», ТОВ «Укрроздрібтоваропостач-2011», ТОВ «Токмак-Трейдинг». Постановою від 18 грудня 2013 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014р., ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.03.2014р., зазначені податкові повідомлення-рішення були скасовані в зв'язку із тим, що податковим органом було порушено приписи п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, зокрема передчасно прийняті податкові повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду по кримінальному провадженню №120122000400000010.

При розгляді даної справи встановлено, що після винесення 03.11.2011р. судового рішення по справі №2а-1870/5286/11, Києво-Святишинським районним судом Київської області в межах розгляду кримінальної справи №369/3790/13 було встановлено факт здійснення фіктивного підприємництва ТОВ «Транскрафт», про що і зазначено в ухвалі від 27.11.2013р., при цьому податковий орган, як зазначено в судових рішеннях по справі №818/8811/13-a, не позбавлений права на зменшення до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість по даному контрагенту після набрання законної сили судового рішення по кримінальному провадженню №120122000400000010, тому такі вимоги є передчасними та необґрунтованими, в т.ч. і по ТОВ «Транскрафт» та ТОВ «Токмак-Тейдинг».

Стосовно посилання представника податкового органу на правомірність бездіяльності щодо не направлення висновку до органу казначейської служби по бюджетній заборгованості з податку на додану вартість по іншим вищезазначеним контрагентам з огляду на кримінальне провадження №120122000400000010, по якій триває досудове слідство слідчим відділом УМВС України в Сумській області, суд зазначає наступне.

Згідно інформації слідчого відділу та витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №120122000400000010 жодним чином не стосується правовідносин Корпорації "ННТЦНП" із такими контрагентами, як компанія «Ekosin s.r.o» (Чеська республіка), ПП ОСОБА_5, ТОВ «Досс Інструмент-Україна», ПНВП «Шельт», ПП «Укрпромресурси», ПФ «Суми-Зевс», ТОВ «Мірта», ПП ОСОБА_6, ТОВ «Сімметрон Україна», ТОВ «СЕА Електронікс», ТОВ «Будсвіт-7», ПП ОСОБА_7, ПП «Укрпромресурси», ПАТ «Тера», ТОВ ВКФ «Елкос», ТОВ «Алтек-М», ПП ОСОБА_8, ТОВ «Грандкомп», ДП «СЕТЦ Держгірпромнагляду України», Інституту монокристалів НА України, ТОВ «СК-Техно», ПП ОСОБА_8, ТОВ «СерПан», ПП «Коннектор», ПАТ «Сумиобленерго».

Як підтверджується матеріалами справи, по зазначеним контрагентам в наявності судові рішення по справі №2а-1870/5286/11, якими повністю підтверджено правомірність заявленого до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в загальному розмірі 184248,62 грн. , по іншим контрагентам на загальну суму 96152 грн. податковим органом не зменшувалася сума бюджетного відшкодування, взагалі не виносилися податкові повідомлення - рішення, посилання на неможливість податкового органу провести зустрічні звірки по ланцюгу не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, така бездіяльність податкового драгун не регламентована нормами Податкового кодексу України, відсутні жодні судові рішення, які набрали законної сили, що підтверджували неправомірність заявлених позивачем до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на бюджетне відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Податковий орган не надав суду безпосередніх доказів і того що вказані операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей мали фіктивний чи безтоварний характер, всі первинні документи були досліджені при проведенні перевірки, зауважень податкового органу були відсутні, податковим органом не надані суду також докази того, що безпосередній контрагент позивача, був виключений з реєстру платників податку на додану вартість, а його свідоцтво платників податку на додану вартість було анульоване у встановленому чинним законодавством порядку.

Оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, то обов'язком покупця є сплата податку на додану вартість у ціні товару продавцю товару , а обов'язок утримання такого непрямого податку із вартості проданого товару та перерахування його до бюджету несе продавець такого товару. Обов'язок покупця товару в сплаті непрямого податку завершується із сплатою вартості придбаного товару, обов'язку покупця при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності інших осіб. Невиконання такими особами свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для цих осіб. На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперчить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що спір виник з тих підстав, що по контрагентам позивача по ланцюгу не завершені перевірки, при цьому докази того, що податковим органом своєчасно вчиняються дії щодо такої перевірки матеріали справи не містять.

Згідно вимог ст.ст.15, 16 ПК України платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Статтею 61 цього Кодексу встановлено, що контроль за правильністю нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів до бюджету здійснюється контролюючим (податковим) органом.

Тобто, обов'язки з контролю за дотримання достовірності та своєчасністю визначення сум податку, за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість контрагентами позивача, відповідно до Закону, покладаються на податкові ограни, а не на позивача.

Відповідно до частини першої статті 244-2 КАС рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України .

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові цього суду від 31.01.2011 № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що "вимога пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. "

Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок "узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Таким чином, суд вважає встановленим факт не виконання відповідачем обов'язку, передбаченого п.200.15 ст.200 ПК України, що фактично позбавляє позивача право на бюджетне відшкодування.

При цьому, суд виходить з того, що правовідносини щодо повернення з бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обов'язкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із вимогами Податкового кодексу України покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому належним способом захисту цього права є стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач діяв за межами наданих повноважень та всупереч встановленому порядку, з порушенням приписів ст. 19 Конституції України, натомість позивачем виконано передбачені законом умови для отримання бюджетного відшкодування в сумі 280400,62 грн., за таких обставин, враховуючи вищевикладене, та те, що право позивача на бюджетне відшкодування та правильність розрахунків суми податку на додану вартість, що підлягає поверненню, матеріалами справи не спростовується, на час розгляду справи бюджетна заборгованість в сумі 280400,62 грн. на розрахунковий рахунок позивача в добровільному порядку не повернута, суд вважає позовні вимоги в цій частині правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом із тим, як зазначено вище, в частині позовних вимог щодо стягнення 193432,90 грн. суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки заявлені вони безпідставно та необґрунтовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог по даній справі та сплату 487,20 грн. судового збору, із Корпорації "ННТЦНП" в доход бюджету необхідно стягнути суму судового збору в розмірі 1988,89 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Корпорації "Національний науково-технічний центр наукового приладобудування" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Корпорації "Національний науково-технічний центр наукового приладобудування" (м. Суми, вул. Комсомольська, 68а, і.к. 23634807) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 280400,62 грн. (двісті вісімдесят тисяч чотириста грн. 62 коп.).

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути з Корпорації "Національний науково-технічний центр наукового приладобудування" (м. Суми, вул. Комсомольська, 68а, і.к. 23634807) в доход бюджету (Отримувач: УДКС у м. Суми, МФО 837013, код ЄДРПОУ 37970593, рахунок № 31217206784002, код класифікації доходів бюджету 22030001) суму судового збору в розмірі 1988,89 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 26.08.2014 року.

Суддя С.М. Гелета