Рішення
від 28.08.2014 по справі 911/2809/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2014 р. Справа № 911/2809/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал», АРК, м. Сімферополь про стягнення боргу за послуги з лоцманського проведення суден та послуги служби регулювання руху суден та пені, за участю представників:

позивача:Толстоухова Н.С., довіреність № б/н від 20.06.2014 року; відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 1 761,24 доларів США основного боргу, 25,67 доларів США пені, а загалом 1 786,91 доларів США, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором № 30/П-13 від 16.04.2013 року.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.07.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.07.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2014 року розгляд справи було відкладено на 28.08.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 28.08.2014 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.04.2013 року між державним підприємством «Дельта-лоцман» (підприємство) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал» (агент) було укладено договір № 30/П-13, за умовами якого підприємство зобов'язується за заявками агента надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден (далі - СРРС) у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден (далі - ЦРРС/ПРРС) та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море (далі - БДЛК, ХМК та ГСХ), а також, надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а агент зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. При цьому, споживачем послуг підприємства є судновласник.

Пунктом 2.1.2. договору передбачено, що підприємство зобов'язується надавати агенту рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок підприємства та вимог цього договору.

Згідно пункту 2.2.3. договору агент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.

Пунктом 4.2.2 договору встановлено, що остаточний розрахунок здійснюється агентом на протязі десяти банківських днів з дня отримання від підприємства рахунку за реквізитами, зазначеними у такому рахунку.

Відповідно до пункту 5.5 договору агент несе повну матеріальну відповідальність перед підприємством за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і в ВКВ.

Строк дії цього договору починає свій перебіг з 01.07.2013 року та закінчується 31 грудня 2013 року (п. 8.2. договору).

Додатковою угодою № 1-13/30/П-13 від 18.06.2013 року до договору № 30/П-13 від 16.04.2013 р. Про заміну сторонни у зобовязані, сторони домовилися про заміну з 13 червня 2013 року Державного підприємства «Дельта-Лоцман» на Державне підприємство «Адміністрація морських портів України».

Додатковою угодою № 2-13/30/П-13 від 18.12.2013 року до договору № 30/П-13 від 16.04.2013 р. сторони внесли зміни до п. 8.2. договору та виклали його в наступній редакції: «Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. та закінчується 31 грудня 2015 року» (п. 1 додаткової угоди).

На виконання умов договору позивачем надано послуги, що підтверджується лоцманськими квитанціями: № 1713 від 04.04.2014 року, № 1758 від 05.04.2014 року, № 1770 від 06.04.2014 року, наявними в матеріалах справи.

На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунки: № КР-05420 від 07.04.2014 року на суму 636,59 доларів США, № КР-05541 від 08.04.2014 року на суму 1 124,65 доларів США, що наявні в матеріалах справи.

Вказані рахунки направленні позивачем відповідачу, що підтверджується реєстром одержаних рахунків разом з оригіналами квитанцій від 15.04.2014 р. № КР000000914.

Порушуючи умови договору, відповідач не здійснив оплати за надані йому послуги у період з 07.04.2014 року по 08.04.2014 року, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем, у сумі 1 761,24 доларів США.

Позивач пропонував відповідачу добровільно сплатити заборгованість згідно договору, шляхом направлення претензії № 2627 від 19.05.2014 року. Проте, відповідач залишив вказані претензії без відповіді та належного реагування.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг та має перед позивачем заборгованість у сумі 1 761,24 доларів США.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Частиною другою ст. 110 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що під радіолокаційним обслуговуванням маються на увазі контроль за безпекою судноплавства, регулювання руху суден, радіолокаційне проведення, подання допомоги суднам під час аварійно-рятувальних операцій, інформування про рух суден, стан засобів навігаційного облаштування, гідрометеорологічні умови та інші фактори, що впливають на безпеку плавання.

Згідно ст. 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку.

Згідно пп. 4.8 Положення про морських лоцманів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 08.05.2013 № 292 (зареєстровано в Міністерстві

юстиції України 10.06.13 № 920/23452) (далі - Положення), із суден, що користуються послугами морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються відповідно до закону; лоцманський збір справляється й за лоцманське проведення, що здійснюється методом лідирування, а також у випадках, коли один лоцман здійснює проведення декількох суден, що прямують одне за одним.

В силу п. 4.9 Положення, лоцманські послуги надаються на підставі двостороннього договору між капітаном судна або морським агентом, що виступає від імені судновласника, з однієї сторони, і лоцманським підприємством, що надає ці послуги, з іншої сторони.

Таким чином, діюче законодавства визначає можливість надання лоцманських послуг також на підставі договору між морським агентом, який виступає від імені судновласника, та лоцманським підприємством, що надає відповідні послуги, що мало місце у даному випадку.

Як визначено п. 4.10 Положення, лоцманська квитанція заповнюється і підписується капітаном судна та є документом, що підтверджує факт надання лоцманських послуг; у квитанцію капітан судна вносить відомості, які визначені у формі лоцманської квитанції; внесені у квитанцію відомості та зауваження капітан судна засвідчує своїм підписом та печаткою судна.

Отже, враховуючи вимоги п. 4.10 Положення, який фактично визначає, що допустимим доказом надання лоцманських послуг є відповідні лоцманські квитанції, а також положення ч. 2 ст. 34 ГПК України, відповідно до якої обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, саме надані позивачем лоцманські квитанції є доказами надання відповідних лоцманських послуг.

Згідно з п. 4.1 Типового положення про службу регулювання руху суден, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2001 № 340 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.06.2001 за N 545/5736) (далі - Типове положення), служби регулювання руху суден (далі - СРРС) створюються для надання послуг з регулювання руху суден, які перебувають у зоні дії СРРС, з метою забезпечення безпеки мореплавства, ефективності судноплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню довкілля з суден.

Як визначено п. 2.1 статуту позивача, який затверджено наказом Міністерства інфраструктури України від 17.05.2013 №301 та зареєстровано 27.05.2013 за № 10741360000045716, ДП «АМПУ» утворено, зокрема, з метою забезпечення функціонування морських портів, організації та забезпечення безпеки судноплавства.

Відповідно до п. 3.1 Порядку надання послуг з регулювання руху суден, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 08.05.2013 № 291 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.05.2013 за № 807/23339) (далі - Порядок), послуги з регулювання руху суден надаються СРРС для суден, які здійснюють закордонне плавання, на підставі заявки капітана судна і/або морського агента, уповноваженого судновласником; заявка на послуги з регулювання руху суден може бути поєднана із заявкою на лоцманські послуги.

У даному випадку, послуги з регулювання руху суден, які здійснювали закордонне плавання, здійснювалась на підставі заявки морського агента, що відповідає положення п.3.1 Порядку.

Згідно з п. 4.1 Порядку надання послуг з регулювання руху суден, із суден, що користуються послугами СРРС з регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюється відповідно до закону.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Згідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 1 761,24 доларів США є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 25,67 доларів США пені.

Згідно з частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.4 договору встановлено, що вразі порушення строків здійснення остаточного розрахунку агент, за вимогою підприємства несе перед останнім відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення.

Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Зробивши розрахунок пені по заборгованості за надані послуги, за період з 30.04.2014 р. по 27.05.2014р. (вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 25,67 доларів США пені задовольняє повністю, оскільки аналогічний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 761,24 доларів США та 25,67 доларів США пені, загалом 9 208,83 доларів США.

Відповідно до п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/369 від 29 червня 2010 року «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях. Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд при прийнятті рішення стягнути заборгованість в іноземній валюті.

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал» (95011, АРК, м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкаю, 5, кв. 11, код 35002698) на користь державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-Лоцман» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (54017, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Лягіна, 27; код 38728507) 1 761 (одну тисячу сімсот шістдесят один) долар США 24 цента боргу, 25 (двадцять п'ять) доларів США 67 центів пені, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 02.09.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення28.08.2014
Оприлюднено05.09.2014
Номер документу40332274
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/2809/14

Ухвала від 25.01.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Третьякова О.О.

Ухвала від 10.10.2019

Господарське

Господарський суд Київської області

Лилак Т.Д.

Ухвала від 01.10.2019

Господарське

Господарський суд Київської області

Лилак Т.Д.

Рішення від 28.08.2014

Господарське

Господарський суд Київської області

Лилак Т.Д.

Ухвала від 24.07.2014

Господарське

Господарський суд Київської області

Лилак Т.Д.

Ухвала від 09.07.2014

Господарське

Господарський суд Київської області

Лилак Т.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні