Рішення

від 27.08.2014 по справі 916/2308/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2014 р.Справа № 916/2308/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Транс";

про стягнення 6 905,80 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін :

від позивача: Маринич Ю.В. - довіреність №176 від 01.07.2014р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Транс", в якій просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 5 921,46 грн., пеню у розмірі 392,20 грн., штраф у розмірі 592,14 грн., а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на порушення ТОВ "Веста Транс" умов укладеного між сторонами по справі договору поставки товару №176 від 08.05.2012р. в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за поставлений товар.

Ухвалою суду від 18.06.2014р. порушено провадження у справі №916/2308/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні 27.08.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судові засідання не з'явився, незважаючи на належне завчасне повідомлення про час та місце судових засідань, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової ухвали (а.с.36), про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач також повідомлявся шляхом здійснення телефонограм (а.с.37,46), які було прийнято представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Транс" Чукитовою В.В., яка до того ж 17.07.2014р. ознайомлена з матеріалами справи №916/2308/14, що підтверджується відповідною відміткою на клопотанні про ознайомлення (а.с.38).

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що строк розгляду справи ухвалою суду від 11.08.2014р. (а.с.45) вже було продовжено на 15 днів, суд вважає за можливе та необхідне розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2012р. між ТОВ "Автотехцентр-3000" (Постачальник) та ТОВ "Веста Транс" (Покупець) було укладено договір поставки товару №176 (а.с.12-13), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах даного договору. Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 7 лютого 2013 року включно, а в частині здійснення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.9.1. договору).

У відповідності до п.9.2 договору, якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, то договір вважатиметься пролонгованим на один рік.

Згідно п. 1.2. договору предметом постачання є автомобільні запасні частини, мастила, інші комплектуючі для транспортних засобів, що надалі іменуються - товар, найменування, асортимент та кількість якого зазначаються в заявці Покупця, яка узгоджується між сторонами за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти.

Найменування, асортимент, марка Товару, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, вказуються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п.2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору ціни на товар у Постачальника встановлюються у гривнях і фіксуються в рахунку-фактурі на дату виставлення рахунку-фактури на кожну окрему партію товару. Ціна тари включена в ціну товару.

Орієнтовна сума договору на момент його укладання становить 100 000 грн. (п.3.3. договору).

Згідно п.3.4. договору загальна сума кожної окремої поставки зазначається в рахунках-фактурах та видаткових накладних на товар.

Пунктом 3.6. договору встановлено, що оплата товару покупцем проводиться у національній валюті України, на умовах відстрочки платежу шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Умовами п. 3.8. договору встановлено, що будь-які грошові кошти Покупця, які надходять на виконання даного договору, сторони вважають такими, що надійшли на погашення тієї заборгованості Покупця перед Продавцем, що виникла раніше, відповідно до календарної черговості її виникнення.

При цьому, згідно п. 4.3. договору моментом поставки вважається момент підписання представником Покупця видаткової накладної на товар.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки у період з 10.10.2013р. по 29.10.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000" було поставлено відповідачу товар на загальну суму 8 969,64 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.14,16,18,19).

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Веста Транс" розрахувалось лише частково за поставлений товар у сумі 3 048,18 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.21-22). Несплаченою залишились сума у розмірі 5 921,46 грн.

Враховуючи, що наявність основної заборгованості у сумі 5 921,46 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в цій частині.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 392,20 грн., суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 7.2. договору у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, Покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки по оплаті.

Перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем у позовній заяві, суд не погоджується з ним, оскільки розрахунок здійснений всупереч пункту 3.8. договору, за яким будь-які грошові кошти Покупця, які надходять на виконання договору, вважаються такими, що надійшли на погашення тієї заборгованості Покупця перед Продавцем, що виникла раніше, відповідно до календарної черговості її виникнення.

Враховуючи зазначене, судом за допомогою системи „Ліга-Закон", було зроблено власний розрахунок пені, згідно з яким її розмір становить 409,03 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 2052.72 25.10.2013 - 31.10.2013 7 6.5000 % 0.036 %* 5.12 1051.86 01.11.2013 - 14.04.2014 165 6.5000 % 0.036 %* 61.81 1051.86 15.04.2014 - 25.04.2014 11 9.5000 % 0.052 %* 6.02 3392.52 08.11.2013 - 14.04.2014 158 6.5000 % 0.036 %* 190.91 3392.52 15.04.2014 - 08.05.2014 24 9.5000 % 0.052 %* 42.38 1477.08 13.11.2013 - 14.04.2014 153 6.5000 % 0.036 %* 80.49 1477.08 15.04.2014 - 13.05.2014 29 9.5000 % 0.052 %* 22.30

Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені у заявленому позивачем розмірі - 392,20 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення штрафу у сумі 592,14 грн., суд вказує наступне.

Згідно з висновками Верховного Суду України, викладеними, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 9.04.2012р. у справі №20/246-08, які є обов'язковими для суду при прийнятті рішення, відповідно до ст.82 та ст.111-28 ГПК України, у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Так, пунктом 7.3 договору передбачено, що порушення покупцем строків оплати більш ніж на 30 календарних днів, вважається односторонньою відмовою від виконання умов цього договору. За односторонню відмову від виконання умов договору Покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару. На підставі зазначеного пункту договору позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 592,14 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу, наведений у позовній заяві, з урахуванням наявності факту прострочення оплати, суд вважає розрахунок позивача вірним та вимоги в цій частині цілком обґрунтованими.

Враховуючи задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000", згідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Транс" (65496, Одеська область, Овідіопольський район, с. Чорноморка, вул. Механізаторська, 38, код ЄДРПОУ 32213674) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000" (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. І.Франка, 1, код ЄДРПОУ 30568711) суму основної заборгованості у розмірі 5 921 /п'ять тисяч дев'ятсот двадцять одна/ грн. 46 коп., пеню у розмірі 392 /триста дев'яносто дві/ грн. 20 коп., штраф у розмірі 592 /п'ятсот дев'яносто дві/ грн. 14 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.09.2014 р.

Суддя Ю.М. Щавинська