Постанова

від 02.09.2014 по справі 910/22977/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року Справа № 910/22977/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шелбі Френдз Біт", м. Київ (далі - Товариство),

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2014

зі справи № 910/22977/13

за позовом приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ (далі - Організація),

до Товариства

про стягнення 52 928,75 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Хлєбнікова С.Г.,

відповідача - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення: 47 171,75 грн. основного боргу з урахуванням втрат від інфляції; 1092,22 грн. - 3% річних; 4 664,78 грн. пені, а всього 52 928,75 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.02.2014: позов задоволено; з Товариства стягнуто на користь Організації зазначені суми і 1 720,50 грн. судового збору.

Товариство оскаржило згадане рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 (колегія суддів у складі: Копитова О.С. - головуючий, Пантелієнко В.О. і Разіна Т.І.): Товариству відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України).

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційної інстанції з даної справи і направити останню до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження. Скаргу мотивовано винесенням згаданої ухвали з порушенням норм матеріального і процесуального права, в тому числі і статті 129 Конституції України, статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; статей 43, 53, 97 ГПК України.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Суд апеляційної інстанції у винесенні оскаржуваної ухвали виходив з такого.

Рішення господарського суду міста Києва з даної справи прийняте 03.02.2014 та підписане 07.02.2014, відповідно останнім днем подання апеляційної скарги було 17.02.2014. Однак апеляційна скарга подана Товариством (згідно з штампом суду на ній) лише 01.07.2014, тобто з пропуском строку, передбаченого частиною першою статті 97 ГПК України.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, Товариство зазначило, що повний текст рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2014 отримало лише 26.06.2014 та про його існування Товариству стало відомо лише від установи банку, коли Товариство ознайомилося з постановою про арешт своїх коштів від 07.05.2014.

Протоколом судового засідання місцевого господарського суду від 03.02.2014 (а.с. 87) та рішенням від тієї ж дати встановлено, що представник Товариства (відповідача) був присутній у судовому засіданні, в якому місцевим господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Скаржник, маючи намір оскаржити рішення місцевого господарського суду, вправі був своєчасно звернутися до суду та отримати повний текст рішення. Проте він звернувся до названого суду та отримав повне рішення лише 26.06.2014.

Крім того, 27.05.2014 Товариство зверталося зі скаргою на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ м. Києва, в якій само зазначило, що про прийняття місцевим господарським судом рішення йому було відомо.

Відтак скаржником не обґрунтовано поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ГПК України:

- апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом; у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу (частина перша статті 93);

- господарський суд, зокрема, за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк (частина перша статті 53);

- апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено (пункт 4 частини першої статті 97).

Суд апеляційної інстанції з огляду на наведені законодавчі приписи та з'ясувавши відсутність будь-яких поважних (тобто таких, що існували б незалежно від волі скаржника та не могли бути ним усунуті) причин пропуску строку подання апеляційної скарги, дійшов заснованих на законі висновків про відсутність підстав для поновлення такого строку, а отже, й про необхідність повернення апеляційної скарги.

Доводи скаржника стосовно причин пропуску згаданого строку спростовуються обставинами, з'ясованими апеляційним господарським судом та відображеними в оскаржуваній ухвалі. Заперечень щодо цих обставин скаржником не наведено.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 ,111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 зі справи № 910/22977/13 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шелбі Френдз Біт" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій