Постанова від 28.01.2009 по справі 18/13/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 28 січня 2009 р.                                                                                   

№

18/13/08 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Кравчука

Г.А.,

суддів:

Мачульського

Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Запорізької

будівельно-ремонтно-налагоджувальної колективної фірми

"Механізатор"

на

постанову

Запорізького

апеляційного господарського суду від 21.10.2008 р.

у

справі

№

18/13/08

господарського

суду

Запорізької

області

за

позовом

фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1

до

Запорізької

будівельно-ремонтно-налагоджувальної колективної фірми

"Механізатор"

про

зобов'язання

звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для

використання стан

в судовому засіданні взяли участь  представники:

позивача:

ОСОБА_2.,

дов. реєстр. № 1264 від 02.04.2007 р.;

відповідача:

Тучков

С.С., дов. № 09.09 від 27.01.2009 р.;

В С Т А Н О В И В:

У

травні 2008 р. фізична особа -підприємець ОСОБА_1(далі -Підприємець) звернулась

до господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій просила

зобов'язати Запорізьку будівельно-ремонтно-налагоджувальну колективну фірму

"Механізатор" (далі -Фірма) звільнити самовільно зайняту земельну

ділянку площею 20,25 кв. м, яка розташована у селищі міського типу Кирилівка

Якимівського району Запорізької області по вул. Санаторна, 51, відновивши стан

земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом приведення її у

придатний для використання стан, включаючи знесення будівель, споруд.

Позовні

вимоги Підприємець, посилаючись на норми Земельного кодексу України та Закону

України "Про оренду землі", обґрунтовував тим, що Фірма самовільно

зайняла частину земельної ділянки, яка передана йому у користування, чим

порушила його права та охоронювані законом інтереси.

Рішенням

господарського суду Запорізької області від 18.07.2008 р. (суддя Носівець В.В.)

позовні вимоги Підприємця задоволено.

Постановою

Запорізького апеляційного господарського суду від 21.10.2008 р. (колегія

суддів: Антонік С.Г., Кагітіна Л.П., Кричмаржевський В.А.) рішення

господарського суду Запорізької області від 18.07.2008 р. залишено без змін.

Вказані

рішення та постанова прийняті з мотивів, наведених Підприємцем у позовній

заяві.

Фірма

звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій,

з урахуванням пояснень до неї, просить постанову Запорізького апеляційного

господарського суду від 21.10.2008 р. і рішення господарського суду Запорізької

області від 18.07.2008 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у

задоволенні позовних вимог Підприємця. Викладені у касаційній скарзі та

поясненнях до неї вимоги Фірма обґрунтовує тим, що оскаржувані судові акти не

відповідають матеріалам і обставинам справи та прийняті з порушенням ст. 79

Господарського процесуального кодексу України, ст. 198 Земельного кодексу

України.

Підприємець

не скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського

процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Фірми до Вищого

господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному

перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши

у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність

юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування

господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та

процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого

господарського суду України вважає, що касаційна скарга Фірми  не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим

та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено,

що:

- між

Кирилівською селищною радою та Підприємцем укладено договір оренди земельної

ділянки від 27.09.2007 р., зареєстрований у Якимівському районному відділі

державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при

державному комітеті України по земельних ресурсах", про що вчинено запис №

040726400334 від 01.10.2007 р. у Державному реєстрі земель;

-

згідно умов договору оренди земельної ділянки від 27.09.2007 р. Підприємець

прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка розташована в

селищі міського типу Кирилівка Якимівського району Запорізької області, вул.

Санаторна, 51, кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:10:001:0094,

загальною площею 0,1658 га без капітальних та тимчасових споруд і зелених

насаджень, строком на 49 років;

-

власником усіх земель, з яким межує передана у користування Підприємцю земельна

ділянка з кадастровим номером 2320355400:10:001:0094 загальною площею 0,1658

га, є Кирилівська селищна рада, у зв'язку з чим зовнішні межі цієї ділянки є

встановленими на місцевості і належним чином погоджені з власником і не  погоджені із суміжними землекористувачами, що

підтверджується листами Відділу земельних ресурсів у Якимівському районі

Запорізької області № 855 від 09.07.2008 р. та № 864 від 14.07.2008 р.;

-

Підприємець листами від 26.02.2008 р. та від 27.03.2008 р. звернувся до

Кирилівського селищного голови із заявами про усунення порушень прав

землекористування з боку Фірми;

- у

листі голови Кирилівської селищної ради № 265 від 28.03.2008 р. зазначено, що

за зверненнями Підприємця працівниками Кирилівської селищної ради проведено

перевірку та обстеження суміжних земельних ділянок, за результатами яких

складено акт обстеження будівель від 29.02.2008 р. і акт перевірки дотримання

вимог земельного законодавства від 29.02.2008 р.,  під час яких було встановлено самовільне

зайняття Фірмою частини орендованої Підприємцем земельної ділянки у зв'язку з

веденням будівництва гаражу і вимощенням з дорожніх плит заїзду до гаражу;

-

Підприємець 04.03.2008 р. звернувся до прокурора Якимівського району

Запорізької області з заявою про прийняття заходів щодо відновлення його прав,

у якій йшлось про заборону Фірмі здійснювати будівництво на земельній ділянці,

щодо якої виник спір, та про прийняття термінових заходів щодо припинення

Фірмою самозахвату переданої йому у користування земельної ділянки;

-

відповідно до повідомлення прокурора Якимівського району Запорізької області №

24-08 від 02.04.2008 р. за результатами проведеної перевірки встановлено факт

порушення Фірмою меж земельної ділянки шляхом будування мостіння з

залізобетонних плит розміром 3х15;

-

працівниками Управління з контролю за використанням та охороною земель у

Запорізькій області проведена перевірка дотримання Фірмою вимог земельного

законодавства, про що складений акт від 31.03.2008 р., у ході якої було

виявлено факт самовільного зайняття Фірмою частини земельної ділянки Підприємця

площею 20,25 кв. м;

-

компетентними контролюючими органами були винесені приписи про звільнення

Фірмою самовільно зайнятої земельної ділянки площею 20,25 кв. м та  передання її Підприємцю у стані, придатному

для  подальшого використання, проте

вказані приписи були залишені з боку Фірми без виконання.

Відповідно

до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного

користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або

користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного

користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду

земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної

реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж

у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та

державної реєстрації забороняється.

Згідно

зі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та

охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок -будь-які дії

особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки

чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на

місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його

державної реєстрації.

Колегія

суддів Вищого господарського суду України, виходячи з викладених обставин та

положень законодавства України, вважає правильними висновки господарських судів

попередніх інстанцій про те, що Фірма здійснила самовільне зайняття частини

земельної ділянки, переданої у користування Підприємцю, площею 20,25 кв. м.

Частини

перша та третя ст. 212 Земельного кодексу України передбачають, що самовільно

зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або

землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного

користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться

за рішенням суду.

Беручи

до уваги зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить

до висновку, що господарські суди першої та другої інстанції обґрунтовано

задовольнили позовні вимоги Підприємця.

Твердження

Фірми у касаційній скарзі про те, місцевий та апеляційний господарські суди

порушили ст. 198 Земельного кодексу України та не врахували того, що договір

оренди земельної ділянки від 27.09.2007 р., укладений між Кирилівською селищною

радою та Підприємцем, не відповідає вимогам законодавства України, не може бути

взято до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки

відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо

його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом

недійсним. Фірма не надала доказів того, що договір оренди земельної ділянки

від 27.09.2007 р., укладений між Кирилівською селищною радою та Підприємцем,

визнано судом недійсним, або що недійсність вказаного договору прямо

встановлена законом.

Посилання

Фірми, викладене у касаційній скарзі, на те, що господарський суд апеляційної

інстанції порушив ст. 79 Господарського процесуального кодексу України є

безпідставним, оскільки Фірма не довела того, що розгляд даної справи є

неможливим до розгляду Якимівським районним судом Запорізької області

адміністративної справи № 18/13/08 за позовом прокурора Якимівського району

Запорізької області до Кирилівської селищної ради про скасування рішення щодо

виділення Підприємцю спірної земельної ділянки. Відповідно ж до частини першої

ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє

провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення

пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Також

колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне

зазначити, що більшість доводів касаційної скарги Фірми та пояснень до неї

зводяться до того, що господарськими судами попередніх інстанцій було дано

невірну оцінку доказам по справі. Однак вказані доводи Фірми не можуть бути

прийняті до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки,

виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій ст. ст. 1115

та 1117 Господарського процесуального кодексу України повноважень,

він не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі вже встановлених

фактичних обставин справи перевірити застосування судом першої чи апеляційної

інстанції норм матеріального і процесуального права.

На

підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,

що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України

постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 21.10.2008 р.

ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин

справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального

та процесуального права, доводи касаційної скарги Фірми не спростовують

висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її

скасування не вбачається.

Керуючись

ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та

11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий

господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну

скаргу Запорізької будівельно-ремонтно-налагоджувальної колективної фірми

"Механізатор" залишити без задоволення, а постанову Запорізького

апеляційного господарського суду від 21.10.2008 р. у справі № 18/13/08

господарського суду Запорізької області -без змін.

Головуючий

суддя                                                               

Г.А. Кравчук

Суддя                                                                                  

Г.М. Мачульський

Суддя                                                                                  

В.І. Шаргало