ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2009 р.
№
7/103-87
Вищий
господарський суд України у
складі колегії суддів:
головуючого
Коваленка
В.М.,
суддів
Заріцької
А.О., Продаєвич Л.В.
розглянувши
касаційну скаргу
закритого акціонерного товариства
"Луцький домобудівний комбінат"
на
рішення та постанову
господарського
суду Волинської області від
21 липня 2008 року Львівського апеляційного господарського суду від 21
жовтня 2008 року
у
справі господарського
суду
№
7/103-87 Волинської області
за
позовом
суб'єкта
підприємницької діяльності ОСОБА_1
до
про
закритого
акціонерного товариства "Луцький домобудівний комбінат" спонукання
до виконання зобов'язань
за участю
представників:
ЗАТ "Луцький
домобудівний комбінат" Слесарчука О.П.,
суб'єкта підприємницької
діяльності ОСОБА_1
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду
Волинської області від 21 липня
2008 року у справі № 7/103-87 (суддя Шум М.С.) задоволено позов суб'єкта
підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1до закритого акціонерного
товариства "Луцький домобудівний комбінат" (далі -ЗАТ "Луцький
домобудівний комбінат"), і зобов”язано відповідача повернути позивачу
цемент ПЦ 1-500 ДО в кількості 280 тон.
Постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2008 року (колегія
суддів: Краєвська М.В. -головуючий, Галушко Н.А., Орищин Г.В.) апеляційну
скаргу відповідача у справі залишено без задоволення, рішення - без змін.
В
касаційній скарзі ЗАТ "Луцький домобудівний комбінат" просить
прийняті у справі рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову СПД
ОСОБА_1. у позові.
При
цьому заявник посилається на незастосування судами ст.ст. 516, 517 Цивільного
кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідно
до розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України змінено
склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: судді Коваленка
В.М. -головуючого, суддів Заріцької А.О., Продаєвич Л.В.
Перевіривши
матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування
судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія
суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги виходячи з
наступного.
Як встановлено судом першої
інстанції, згідно з угодою від 10 серпня 2001 року № 1/10 (далі -Угода),
укладеною між МП “Астрея” (код 1334866) та ЗАТ “Луцький домобудівний комбінат”,
відповідачу передано на відповідальне зберігання цемент ПЦ 1-500 ДО в кількості
280 тон. Оскільки ідентифікаційні коди підприємств (1334866) є ідентичними, то
суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що МП “Астрея” і ПП “Астрея” є
однією і тією самою юридичною особою (а.с. 7).
Передача
вказаного товару на відповідальне зберігання оформлена актом від 17 серпня 2001
року за підписами представників сторін, що відповідає вимогам п. 4.1 угоди.
Актом засвідчено розвантаження ЗАТ “ Луцький домобудівний комбінат” чотири
хопери з цементом загальною вагою 280 тон, власником якого вказано МП “Астрея”
(а.с. 8).
Як
вбачається з оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, апеляційним
господарським судом у судовому засіданні 7 жовтня 2008 року було оглянуто
оригінали Угоди та акта приймання-передачі від 17 серпня 2001 року і встановлено їх
відповідність копіям, які знаходяться в матеріалах справи.
Крім
того, судами встановлено, що 20 березня 2008 року між СПД ОСОБА_1. та МП
“Астрея” було укладено договір уступки права вимоги, за яким позивачу передано
право вимоги до ЗАТ “ Луцький домобудівний комбінат” щодо виконання зобов'язань
по поверненню майна, переданого на відповідальне зберігання.
Свої
заперечення щодо поданого позову відповідач обґрунтовував, зокрема, тим, що
позивачем не надано доказів передачі товару - залізничних накладних, а акт
приймання-передачі від 17 січня 2001 року не є належним доказом прийняття майна
на зберігання за договором від 10 серпня 2001 року. Крім того, відповідач
послався на відсутність доручення скаржника на приймання товару; вважає, що угода від 10 серпня 2001 року №
1/10 між МП “Астрея” і відповідачем не укладалась; що договір від 20 березня 2008
року не є належним доказом уступки права вимоги, оскільки він підписаний не
уповноваженими особами.
Вказуючи,
що договір уступки права вимоги зі сторони боржника підписаний не уповноваженою
особою, оскільки на заміну кредитора не було згоди комітету кредиторів,
відповідач послався на те, що стосовно ЗАТ “Луцький домобудівний комбінат”
порушено провадження у справі про банкрутство.
В
обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції
безпідставно відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у
справі.
З матеріалів справи вбачається, що 15
жовтня 2008 року і 20 жовтня 2008 року відповідач подавав клопотання (вх. №
6320, № 6405) про зупинення апеляційного провадження у даній справі до
вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 1/126-92 за позовом ЗАТ “ Луцький
домобудівний комбінат” до СПД ОСОБА_1, ПП “Астрея” про визнання недійсним
договору уступки права вимоги від 20 березня 2008 року, укладеного між СПД
ОСОБА_1. та МП “Астрея”. Ухвала про порушення провадження у справі від 6 жовтня
2008 року міститься в матеріалах справи № 7/103-87.
Клопотання обґрунтовані тим, що при
винесенні оскаржуваного рішення від 21 липня 2008 року господарський суд
керувався договором про уступку права вимоги від 20 березня 2008 року, що був
основним доказом в підтвердження вимог позивача.
Розглянувши заявлене клопотання,
колегія суддів апеляційного суду відмовила в їх задоволенні зазначивши, що вони
були подані з порушенням вимог ст. 101 ГПК України, оскільки у суді першої
інстанції такі клопотання не заявлялися і не розглядалися.
В
обґрунтування відмови у задоволенні клопотань про зупинення провадження у
справі суд апеляційної інстанції також послався на довідку головного управління
статистики у Волинській області в якій зазначено, що 22 травня 2008 року ПП
“Астрея” (код 1334866) виключено з Єдиного державного реєстру підприємств
установ та організацій.
Враховуючи
наведене, приписи ст. 516 ЦК України, а також те, що судами встановлено факт
виключення ПП "Астрея" із державного реєстру підприємств, колегія
суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні
клопотань відповідача про зупинення провадження у даній справи до розгляду
справи № 1/126-92.
Доводи
заявника про порушення судами ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом", оскільки комітет кредиторів не
давав згоди на заміну кредитора за угодою від 10 серпня 2001 року №
1/10висновків суду також не спростовують, оскільки згідно із ст. 516 ЦК України
заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не
встановлено договором або законом.
Відповідно
до п. 4.1 угоди сторонами визначено, що передача та приймання майна
оформляється згідно з актом прийому-передачі та доручення з ЗАТ “ Луцький
домобудівний комбінат”, підписаними обома сторонами чи їх уповноваженими
представниками.
Позовні
вимоги СПД ОСОБА_1 грунтуються на договорі про уступку права вимоги від 20
березня 2008 року, згідно з яким МП “Астрея” передано на його користь право
вимоги від відповідача про повернення майна з відповідального зберігання.
Пунктом
5 договору уступки права вимоги передбачено обов'язок МП “Астрея” здійснити
передачу позивачу усієї інформації та документації, з якої випливають майнові
права.
Відповідно
до ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним
своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Суд
апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції дійшли вірного висновку, що
факт передачі майна на відповідальне зберігання відповідачу встановлений
належним чином.
Суд
апеляційної інстанції в судовому засіданні встановив, що передане на
відповідальне зберігання майно не повернуте відповідачем ні позивачу, ні МП
“Астрея”, а факт передачі майна засвідчено актом від 17 серпня 2001 року, що апелянтом не
оспорювалося.
Відповідно
до ст. 936 ЦК України за договором зберігання зберігач зобов'язується зберігати
річ, яка передана їй поклажодавцем, і повернути її поклажодавцеві у
схоронності.
Згідно
із ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця
повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Отже,
з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Львівського
апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2008 року та рішення господарського
суду Волинської області від 21 липня 2008 року ґрунтуються на вимогах закону, а
тому підстав для їх скасування немає.
Керуючись
ст.ст. 1117, 1119, 1119, 11111 Господарського
процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О
В И В:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
"Луцький домобудівний комбінат" залишити без задоволення.
Постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2008 року та рішення
господарського суду Волинської області від 21 липня 2008 року у справі №
7/103-87 залишити без змін.
Головуючий
В.Коваленко
Судді
А.Заріцька Л.Продаєвич
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2009 |
Оприлюднено | 13.07.2009 |
Номер документу | 4033686 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Заріцька А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні