Рішення

від 01.09.2014 по справі 904/5287/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.09.14р. Справа № 904/5287/14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурс 2011", с. Нова Дача, Павлоградський район, Дніпропетровська область

про стягнення 15 759, 05 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 632 від 17.07.2014 р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурс 2011" (далі-відповідач) про стягнення 15027,25 грн. - основного боргу, 315,57 грн. - інфляційних втрат, 416,23 грн. - 3 % річних та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару по Договору № 02/02 від 18.02.2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, письмовий відзив на позов не надав, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, доказом чого є поштове повідомлення (судова повістка) про вручення ухвали господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 18).

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2013 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір № 02/02 (далі - Договір) за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар на умовах даного Договору.

Кількісні та якісні характеристики товару, його ціни і вартість (сума), умови та строк поставки, а також інші підтвердження про виконання зобов'язань по даному договору можуть вказуватися в рахунках, накладних, специфікаціях і/або додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.8. Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товар на протязі 30 календарних днів з моменту оплати рахунка або специфікації до Договору.

Згідно п. 4.1. Договору покупець здійснює оплату товару у розмірі 100 % його вартості на підставі рахунків виставлених постачальником.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.1. Договору).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару відповідачу та факт отримання останнім товару на загальну суму 15027,25 грн. підтверджується наявними у матеріалах накладною № 01/08 від 12.08.2013 р. та актом прийоми - здачі робіт від 12.08.2013 р. (а.с. 13, 14).

Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем зі сплати товару на суму 15027,25 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 15027,25 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано до сплати відповідачу інфляційних втрат - 315,57 грн. та 3 % річних - 416,23 грн., розрахунки яких судом перевірено та визнано такими, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 15027,25 грн. - основного боргу, 315,57 грн. - інфляційних втрат, 416,23 грн. - 3 % річних.

За невиконання вимог суду - ненадання письмового відзиву на позов, та витребуваних господарським судом матеріалів з відповідача належить стягнути 1 700 грн. штрафу в доход Державного бюджету України згідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурс 2011" (51462, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Нова Дача; код ЄДРПОУ 37513462) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 15027,25 грн. (п'ятнадцять тисяч двадцять сім грн. 25 коп.) - основного боргу, 315,57 грн. (триста п'ятнадцять грн. 57 коп.) - інфляційних втрат, 416,23 грн. (чотириста шістнадцять грн. 23 коп.) - 3 % річних, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурс 2011" (51462, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Нова Дача; код ЄДРПОУ 37513462) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок №31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.) - штрафу, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 03 " вересня 2014 р.