ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01.09.14р. Справа № 904/3189/14
За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар, Запорізька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс", м. Дніпропетровськ
про стягнення 46 608,00 грн.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
від позивача: Близнюкова С.І., довіреність б/н від 24.03.14р.
від відповідача: не з'явився.
Суть спору:
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" (далі - відповідач) про стягнення 46 608,00 грн. - збитків та витрат по сплаті судового збору.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що внаслідок протиправної поведінки відповідача, яка полягає в неналежному виконанні ним своїх зобов'язань за договором № 500(2)07УК від 26.10.2007 р., позивачу було поставлено 4 одиниці ЗІП до насосного обладнання - вкладишів У01.111.00-12СБ, які не можуть бути використані за призначенням, що підтверджено постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2013 р. по кримінальній справі № 1/331/107/13 та в результаті чого позивачу спричинені збитки на загальну суму 46 608,00 грн.
Представник позивача у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалах суду не виконав, письмовий відзив на позов не надав.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 р., від 08.07.2014 р., від 09.07.2014 р. та 17.07.2014 р. були надіслані на адресу відповідача, що зазначена у Витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (49126, м. Дніпропетровськ, ж/м Сокіл, буд. 1, корп. 8, кв. 62; код ЄДРПОУ 32350959) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду. Згідно з довідкою поштової установи поштові відправлення на адресу відповідача повернуті до суду з позначкою: "за закінченням терміну зберігання".
У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2014 року розгляд справи відкладено на 09.07.2014 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2014 року розгляд справи відкладено на 17.07.2014 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014 року продовжено строк розгляду справи до 09.09.2014 року та відкладено на 01.09.2014 року.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.09.2014 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
26.10.2007 р. між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" (постачальник) укладений Договір № 500(2)07УК (далі - Договір) за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію загальною вартістю 371 192,00 грн.
Перелік ЗІП до насосного обладнання, яке підлягає поставці, визначений в пункті 1.1 Договору. Зокрема, вказаним пунктом Договору (позиція №2) передбачена поставка "вкладиша У01.111.00-12СБ" в кількості 4-х штук загальною вартістю 46 608,00 грн. з ПДВ.
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що продукція, яка поставляється, призначена для використання на обладнанні систем, важливих для безпеки АЕС.
Згідно з п. 2.1 Договору товар, що поставляється, по своїй якості повинен підтверджуватися сертифікатом якості, виданим підприємством-виробником, відповідати кресленням (для позиції №2 п. 1.1 Договору) У01.111.00-12СБ. Поставка продукції мала бути здійснена в листопаді - грудні 2007 року (п. 4.1 Договору).
Вказані ЗІП до насосного обладнання були поставлені позивачу за видатковою накладною №РН-Д-141107-005 від 14.11.2007р., та супроводжувались Сертифікатом №336 від 30.10.2007р. ВАТ "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного і енергетичного насособудування", м. Суми (далі по тексту - ВАТ "ВНДІАЕН"). Приймання поставленого товару здійснювалось позивачем з дотриманням умов, передбачених п. 6.1 Договору.
Як вбачається з матеріалів справи поставлена відповідачем продукція була оприбуткована та оплачена позивачем в повному обсязі.
У зв'язку зі зверненням Служби безпеки України про наявність передумов для нанесення державі значних економічних збитків внаслідок постачання на АЕС України за завищеними цінами обладнання сумнівного походження, використання якого може призвести до надзвичайних подій та аварій із небезпечними екологічними і техногенними наслідками, ДП НАЕК "Енергоатом" було проведено службове розслідування за викладеними у зверненні СБУ фактами.
За результатами службового розслідування слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області було порушено кримінальну справу №603 за фактом заволодіння грошовими коштами ВП ЗАЕС ДП НАЕК "Енергоатом" у розмірі 7 102 866,27 грн. шляхом зловживання своїм службовим становищем посадовими особами ТОВ "Нафтобудсервіс", за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
В ході досудового розслідування вказаної кримінальної справи було встановлено, що поставлені відповідачем за цілою низкою договорів, у тому числі №500(2)07УК від 26.10.2007р., ТМЦ (ЗІП до насосного обладнання) заводами-виробниками (ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.М.В.Фрунзе", м. Суми, ВАТ "Всесоюзний науково-дослідний інститут атомного енергетичного насособудування", м. Суми) не вироблялись, Сумським регіональним відділенням "Держцентрякості" поставок і послуг Держатомрегулювання не перевірялись, а сертифікати якості і посвідчення про прийомку є підробленими.
Листом №59/Л-475/13 від 04.01.2013р. Слідчий відділ УСБУ в Запорізькій області повідомив про те, що в ході розслідування кримінальної справи №603 "версія щодо умисного заволодіння грошовими коштами ВП "Запорізька АЕС" на загальну суму 7 102 866,27 грн., шляхом поставки на станцію неякісних запасних частин до насосного обладнання за підробленими сертифікатами - свого підтвердження не знайшла, у зв'язку з чим справа за ч. 5 ст. 191 КК України була закрита. Водночас, 13.11.2012 р. директору ТОВ "Нафтобудсервіс" ОСОБА_2 в рамках кримінальної справи №603 пред'явлено обвинувачення у вчиненні службової недбалості, ... що спричинило тяжкі наслідки для ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" на загальну суму 2 945 151 грн., тобто за ознаками ч. 2 ст. 367 КК України (в редакції ст. 367 КК України від 05.04.2001). Винуватість посадових осіб Запорізької АЕС встановлена не була".
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2013 р. по кримінальній справі №1/331/107/13 по звинуваченню ОСОБА_2, директора ТОВ "Нафтобудсервіс", в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, встановлено, що поставлена ТОВ "Нафтобудсервіс", керівником якого є зазначена фізична особа, певна кількість ЗІП до насосного обладнання, у тому числі - вкладиші У01.111.00-12СБ в кількості 4-х штук, поставлені за договором №500(2)07УК від 26.10.2007р. вартістю 46 608,00 грн., фактично не відповідають умовам укладених договорів поставок, у зв'язку з чим вони не можуть бути використані на відповідному насосному обладнанні енергоблоків ВП "Запорізька АЕС".
Умовами п. 7.1 Договору передбачено, що в разі неналежного виконання або невиконання сторонами зобов'язань за договором сторони несуть майнову відповідальність відповідно до чинного законодавства.
Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються, у тому числі, витрати, зроблені управненою стороною.
Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі (ст. 226 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до п.1) ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, у тому числі, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. з ст. 22 ЦК України).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 ЦК України).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків та їх розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону чи іншого нормативного акту, або полягає у невиконанні чи неналежному виконанні договірного зобов'язання, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи. Протиправність поведінки боржника або кредитора у договірних правовідносинах полягає у порушенні договірного зобов'язання.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Частиною 1 ст. 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України N 12 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 44 КК.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму ВСУ №12 умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК України порядку відповідне судове рішення.
Таким чином, в даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення з боку ТОВ "Нафтобудсервіс", необхідні для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, а саме: - наявна протиправна поведінка уповноваженої посадової особи ТОВ "Нафтобудсервіс", підтверджена постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2013р. по кримінальній справі №1/331/107/13; - наявні збитки в розмірі 46 608,00 грн., спричинені протиправною поведінкою відповідача в особі його уповноваженої посадової особи; наявний причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача, ТОВ "Нафтобудсервіс", та збитками, спричиненими останнім позивачу; наявна вина уповноваженої посадової особи ТОВ "Нафтобудсервіс", підтверджена постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2013р. по кримінальній справі №1/331/107/13.
Отже, враховуючи викладене, правове обґрунтування підстав позову, суд вважає, що позивачем відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України належними доказами доведена протиправна поведінка відповідача, причинно-слідчий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками, які підлягають відшкодуванню у розмірі 46 608,00, заподіяних внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 46 608,00 грн. - збитків на користь позивача.
За невиконання вимог суду - ненадання письмового відзиву на позов, та витребуваних господарським судом матеріалів з відповідача належить стягнути 1 700 грн. штрафу в доход Державного бюджету України згідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст.ст. 4, 22, 32-34, 43, 44, 48-49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" (49126, м. Дніпропетровськ, ж/м Сокіл, буд. 1, корп. 8, кв. 62; код ЄДРПОУ 32350959) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133; код ЄДРПОУ 19355964) 46 608,00 грн. (сорок шість тисяч шістсот вісім грн. 00 коп.) - збитків, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" (49126, м. Дніпропетровськ, ж/м Сокіл, буд. 1, корп. 8, кв. 62; код ЄДРПОУ 32350959) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок №31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.) - штрафу, про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Рудовська
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК
України " 03 " вересня 2014р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2014 |
Оприлюднено | 08.09.2014 |
Номер документу | 40338275 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Парусніков Юрій Борисович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Парусніков Юрій Борисович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні