Рішення

від 27.08.2014 по справі 910/4267/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4267/13 27.08.14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД», м.Київ, ЄДРПОУ 21591206

до відповідача: Приватного підприємства «Бастіон-плюс», м.Київ, ЄДРПОУ 32050356

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Вей», м.Київ, ЄДРПОУ 35416907.

про відшкодування збитків у розмірі 102 671,44 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Іванова Л.В. - по дов.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД», м.Київ звернулось до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача, Приватного підприємства «Бастіон-плюс», м.Київ про відшкодування збитків у розмірі 102 671,44 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 03.12.2012р. у приміщенні, яке знаходиться у користуванні заявника, сталась пожежа, в результаті якої Товариством з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» було понесено збитки в сумі 102 671,44 грн. За твердженнями позивача, причиною пожежі стали проведені відповідачем роботи з встановлення системи відеонагляду та охоронної сигналізації, що не відповідали вимогам правил пожежної безпеки.

В судовому засіданні 27.08.2014р. позивач підтримав позовні вимоги про стягнення збитків саме з Приватного підприємства «Бастіон-плюс» та заявив про відсутність клопотань, в тому числі на підставі ст.24 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням такої правової позиції позивача, суд не залучив Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Вей» за власною ініціативою до участі у розгляді справи у якості відповідача 2. Наразі, судом також враховано, що відповідно до ст.24 Господарського процесуального кодексу України залучення іншого відповідача є правом господарського суду, проте не його обов'язком.

Ухвалою від 06.08.2014р. господарського суду залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Вей».

Третя особа у поясненнях №38 від 19.08.2014р. зазначила, що охоронна система була встановлена орендарем з дозволу орендодавця. Одночасно, вказаним учасником судового процесу зазначено, що будь-яких порушень, які могли стати причиною виникнення пожежі при монтажі системи відеонагляду та охоронної сигналізації не було. Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Вей» просило здійснювати розгляд справи без участі представника вказаного суб'єкта господарювання.

Крім того, протягом судового процесу представником позивача не було заявлено клопотання про залучення іншого відповідача до участі у розгляді справи згідно із положеннями ст.24 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, виходячи з наведеного вище, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, господарським судом розглядуються позовні вимоги до Приватного підприємства «Бастіон-плюс».

У судове засідання 27.08.2014р. відповідач та третя особа не з'явились, проте, за висновками суду, зазначені учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору, з огляду на таке.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 04119, м.Київ, вул.Якіра, буд.16/18, корпус 3, кв.14, а третьої особи: 02093, м.Київ, Дарницький район, вул.Бориспільська, буд.19, літ.Б.

На вказані адреси судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвалу від 06.08.2014р. з метою повідомлення відповідача та третьої особи про час та місце розгляду справи.

У п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що за змістом ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресами Приватного підприємства «Бастіон-плюс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Вей», які наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, з огляду на наявну в матеріалах справи засвідчену копію реєстру поштових відправлень суду за 11.08.2014р., суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час і місце розгляду спору.

Наразі, з огляду на неявку відповідача та третьої особи в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Аналогічні положення містять у ст.27 Господарського процесуального кодексу України та стосуються третіх осіб. При цьому, норми вказаних статей зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому, судом враховано, що ухвалою від 06.08.2014р. явка у судове засідання учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, незважаючи на те, що відповідач та третя особа в процесі розгляду справи так і не скористались всіма правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши всі представлені учасниками судового процесу докази, господарський суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору №01/08-2012-о від 01.08.2012р. оренди нежитлового приміщення Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Вей» (орендодавець) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» (орендар) прийняло у строкове платне користування на умовах оренди нежитлові приміщення в адміністративно-побутовому корпусі літ.Б, який розташовано за адресою: 02093, м.Київ, вул.Бориспільська, 19.

01.08.2012р. позивачем та третьою особою було складено та підписано акт прийому-передачі нежитлових приміщень до договору оренди №01/08-2012-о від 01.08.2012р.

03.12.2012р. у приміщенні за адресою: 02093, м.Київ, вул.Бориспільська, 19, сталась пожежа, в результаті якої пошкоджено підвісну стелю, силові кабельні мережі, кабельні мережі пожежної сигналізації, прилад Гама 132, пожежні датчики, кабельні мережі системи доступу та відеонагляду, безперебійний блок живлення, відеокамери, гнучкий рукав повітропроводу, фанкойл, лінолеум, світильники, кабельні мережі інформаційних систем, що підтверджується актом від 21.12.2012р. про пожежу, складеним комісією у складі державного інспектора з пожежного нагляду Дарницького району м.Києва майора служби цивільного захисту Сокола В.В., директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Вей» Голубничого А.Г. та енергетика ОСОБА_5, та довідкою №2/2368 від 30.12.2012р. Дарницького районного відділу Головного управління держтехногенбезпеки у м.Київі.

Відповідно до технічного висновку б/н від 21.12.2012р. Дарницького районного відділу Головного управління держтехногенбезпеки у м.Києві причиною пожежі стало коротке замикання електромережі з послідуючим горінням, внаслідок надмірного теплового прояву електричної енергії в результаті виникнення великих перехідних опорів в електричній мережі.

25.01.2013р. орендодавець звернувся до орендаря з вимогою про відшкодування витрат у розмірі 22 255,34 грн., які понесені Товариством обмеженою відповідальністю «Голден Вей» з метою ліквідації наслідків пожежі, яка сталась 03.12.2012р.

Претензію третьої особи позивачем було визнано та на підставі платіжного доручення №8597 від 20.03.2013р. перераховано на рахунок Товариства обмеженою відповідальністю «Голден Вей» 22 255,34 грн.

Одночасно, як вказує позивач, з метою відновлення приміщення Товариством з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» було замовлено та оплачено, а Українсько-американським товариством з обмеженою відповідальністю «Спец» виконано роботи з ремонту стрічкової бібліотеки (пристрій для читання/запису) на суму 37 256 грн. Оплата заявником вказаних робіт підтверджується платіжними дорученнями №38238 від 25.12.2012р. та №3084 від 05.02.2013р.

Оскільки, за твердженнями заявника, також було пошкоджено структуровану кабельну мережу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» було також проведено роботи з ремонту вказаної мережі, яка була виконана Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРНА», що підтверджується актом №20007112 від 19.12.2012р. та платіжним дорученням №38222 від 25.12.2013р.

Отже, з огляду на зміст висновку №142/3 від 21.12.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські незалежні судові експерти», на думку позивача, саме Приватне підприємство «Бастіон-плюс» під час встановлення системи відеонагляду порушило вимоги пожежної безпеки та будівельні стандарти та є винним у виникненні пожежі у приміщенні, яке знаходиться за адресою: 02093, м.Київ, вул.Бориспільська,19, а отже і повинно відшкодувати збитки в сумі 102 671,44 грн., які понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» в результаті оплати вартості ремонтних робіт по відновленню зазначеного об'єкту. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Проте, за висновками суду, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» до Приватного підприємства «Бастіон-плюс» про відшкодування збитків у розмірі 102 671,44 грн. позбавлені належного документального обґрунтування, а отже, є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За вимогами ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб, встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні положення містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

За приписом ст.22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права.

Збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Одночасно, відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків є наслідком порушення зобов'язання. За таких обставин, можливість використовувати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту невиконання обов'язку, порушення цивільних прав.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 54 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з розглядуваним позовом позивачем повинно бути доведено, зокрема, протиправність поведінки Приватного підприємства «Бастіон-плюс»; наявність заподіяних діями відповідача збитків; причинний зв'язок між ними.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Як встановлено судом, 11.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» (замовник) та Приватним підприємством «Бастіон-плюс» (виконавець) було укладено договір №5, відповідно до п.1.1 якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання з виконання робіт з монтажу і налаштування системи відеонагляду й охоронної сигналізації в торговельній мережі магазинів замовника.

У п.2.1 договору №5 від 11.02.2008р. сторони погодили, що роботи починають виконуватись протягом двох банківських днів з моменту підписання сторонами кошторису, а завершуються протягом 15 днів з моменту початку робіт.

Завершення робіт за вказаним правочином оформлювалось двохстороннім актом приймання-передачі системи до експлуатації (п.2.3 договору №5 від 11.02.2008р.).

23.02.2009р. сторонами було підписано акт №21-02 сдачі-приймання робіт за договором №5 від 11.02.2008р., відповідно до якого виконавець передав, а замовник прийняв роботи з монтажу й налаштування системи контролю доступу у приміщенні, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Бориспольська, 19, офіс 2 етаж. Вказаний акт було підписано представниками обох сторін та скріплено печатками суб'єктів господарювання без жодних зауважень та заперечень.

Наразі, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД», протиправність поведінки Приватного підприємства «Бастіон-плюс» полягає у проведенні відповідачем несанкціонованих та таких, що не відповідають вимогам правил пожежної безпеки, правилам влаштування електроустановок та державним будівельним нормам робіт з встановлення системи відеонагляду та охоронної сигналізації, що підтверджується висновком №142/3 від 21.12.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські незалежні судові експерти».

Відповідно до експертного пожежно-технічного висновку №142/3 від 21.12.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські незалежні судові експерти», який було складно на замовлення директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Вей», причиною пожежі стало виникнення аварійного режиму роботи (коротке замикання) блоку живлення системи контролю доступу в дане приміщення. Несанкціоноване встановлення блоку живлення системи контролю доступу за підвісною стелею над вхідними дверима захисної металевої оболонки, при виникненні в ньому аварійного режиму, зумовило спочатку загорання горючих матеріалів в самому блоці (ізоляції проводів, пластмасових деталей), а потім швидке поширення пожежі по жмутам проводів силових та комп'ютерних мереж, які були прокладені біля вказаного блоку. Прокладення силових та комп'ютерних мереж, монтаж систем відеонагляду та контролю доступу в дане приміщення не відповідало вимогам правил пожежної безпеки та державних будівельних стандартів.

Проте, господарський суд зазначає, що вказаний висновок не приймається до уваги в якості доказу протиправної поведінки відповідача, оскільки вказаний документ складено на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Вей», особа, яка проводила дослідження та складала висновок, не попереджувалась про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та має змістовні протиріччя зі змістом висновку судової експертизи, що була призначена по розглядуваній справі. Отже, висновок №142/3 від 21.12.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські незалежні судові експерти» оцінюється господарським судом у порядку, передбаченому ст.43 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічну позицію наведено у п.2 Постанови №4 від 23.03.2012 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».

Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у ст.31 цього Кодексу. Висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин. У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні (ст.42 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, враховуючи, що встановлення, зокрема, фактичної відповідності виконаних відповідачем робіт зі встановлення системи відеонагляду та охоронної сигналізації нормам протипожежної безпеки та державним будівельним стандартам вимагає відповідних професійних знань, керуючись приписами ст.41 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 23.04.2014р. по справі №910/4267/13 було призначено судову експертизу.

Проведення експертного дослідження доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, що повністю узгоджується з нормою ч.3 ст.41 Господарського процесуального кодексу України та п.7 Постанови №4 від 23.03.2012 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».

На вирішення судового експерта поставлено, в тому числі такі запитання: чи відповідають виконані Приватним підприємством «Бастіон-Плюс» згідно договору №5 від 11.02.2008р. монтажно-будівельні, пусконалагоджувальні роботи, монтаж та наладка системи відеоспостереження та охоронної сигналізації, блоку живлення системи контролю доступу в приміщенні за адресою: м.Київ, вул.Бориспільська, 19, літ.Б, вимогам чинного законодавства?; які причини та який механізм виникнення пожежі, що сталась 03.12.2012 на другому поверсі адміністративно-офісного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 19, літера Б?; чи є причинно-наслідковий зв'язок між виконаними відповідачем монтажно-будівельними роботами, пусконалагоджувальними роботами, роботами по монтажу та наладці системи відеоспостереження та охоронної сигналізації, блоку живлення системи контролю доступу в приміщення позивача за договором №5 від 11.02.2008р. за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 19, літера Б та пожежею, що сталася 03.12.2012 в нежитловому приміщенні, розташованому за адресою м. Київ, вул.Бориспільська, 19, літера Б?; у разі наявності такого причинного зв'язку, визначити характер та ступінь вини Приватного підприємства «Бастіон-плюс» у заподіянні збитків Товариству з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» у результаті зазначеної події.

За результатами проведення судової експертизи експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_7 складено висновок №6068/6069/13-46 від 16.07.2014р.

За змістом ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі і копія його надсилається сторонам.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У п.18 Постанови №4 від 23.03.2012р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» викладено правову позицію про те, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи висновок судової експертизи, складений експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, суд знаходить його таким, що не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості.

Згідно з ДСТУ-2272-93. «Система стандартів з безпеки праці. Пожежна безпека. Терміни та визначення» осередком пожежі є місце знаходження первинного вогнища пожежі (місце, де виникло початкове горіння) та відповідно визначається за загальними методами оцінки ступеня термічних ушкоджень з урахуванням відомих факторів, які мали вплив на цей процес.

Експертом у висновку №6068/6069/13-26 від 16.07.2014р. визначено, що найбільш вірогідним джерелом запалювання, вплив якого ініціював загорання горючого навантаження із подальшим виникнення та поширенням пожежі, яка мала місце 03.12.2013р., було джерело запалювання електричної природи, а саме виникнення аварійних режимів роботи в електромережі будівлі. За змістом висновку, враховуючи місце розташування осередкової зони пожежі, ймовірний склад та характер пожежного навантаження, вірогідні обставини виникнення пожежі, у даному випадку могли існувати потенційні джерела запалювання у вигляді занесення таких дрежел з ознаками попередньої підготовки події, розпечених частин, іскор вогневого походження та розпечених потоків газів, а також джерел електричної природи. З урахуванням визначеного місця розташування осередкової зони, експертом вказано на невідповідність просторового розташування у вказаному місці елементів, які могли стати джерелом запалювання.

Одночасно, у висновку №6068/6069/13-26 від 16.07.2014р., який складено за результатами комплексної судової пожежно-технічної та будівельно-технічної експертизи, експертом зазначено, що встановити експертним шляхом відповідності чи невідповідності стану об'єкта та виконаних Приватним підприємством «Бастіон-Плюс» робіт з монтажу та налаштування системи відеонагляду та охоронної сигналізації вимогам чинного законодавства та технічним нормам та правилам пожежної безпеки не вбачається можливим, оскільки станом на момент обстеження об'єкту стан речової обстановки було змінено.

При цьому, судом також прийнято до уваги, що фактично систему відеонагляду та охоронну сигналізацію було встановлено 23.02.2009р., тоді як пожежа виникла 03.12.2012р., тобто більш ніж через 3 роки.

При прийняті робіт за договором №5 від 11.02.2008р. заявником жодних зауважень з приводу якості її виконання не висловлювалось. Крім того, судом прийнято до уваги, що у п.8.1 договору визначено, що виконавець несе гарантійні зобов'язання протягом 12 місяців з моменту закінчення робіт та підписання сторонами акту. Доказів звернення позивача за гарантійним обслуговуванням обладнання у наведений термін, а також притягнення виконавця до відповідальності за допущення відступів від умов угоди, які б спричинили погіршення якості робіт, у відповідності до п.4.1 укладеного між сторонами правочину, заявником до матеріалів справи не представлено.

Ухвалою від 06.08.2014р. господарського суду позивача та третю особу було зобов'язано надати документально підтверджені письмові пояснення щодо організації та проведення профілактичного огляду та планово-попереджувального ремонту встановленої відповідачем системи відеонагляду та охоронної сигналізації, а також забезпечення правильності застосування наведених вище систем.

У поясненнях №20/08/1 від 20.08.2014р. позивач зазначив, що оскільки правила експлуатації встановленого устаткування не були доведені до відома Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД», на думку вказаної особи, відсутні підстави вважати, що такі правила могло б бути порушено замовником.

Проте, як встановлено судом, умовами укладеного між сторонами правочину не передбачено обов'язку Приватного підприємства «Бастіон-Плюс» здійснювати інструктаж замовника щодо фактичного використання обладнання. Доказів звернення до виконавця з проханням роз'яснити порядок та правила користування встановленими системами матеріали справи не містять.

Одночасно, господарський суд не приймає до уваги твердження заявника про те, що утримання приміщення у задовільному стані підтверджується відсутністю зауважень з боку орендодавця та контролюючих органів, як належний та допустимий у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу доказ вчинення позивачем всіх дій з метою перебування об'єкта оренди, а в тому числі, і встановлених відповідачем систем, у необхідному та безпечному для експлуатації стані.

При цьому, у письмових поясненнях №38 від 19.08.2014р. третя особа зазначила, що відповідно до умов договору оренди саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» зобов'язалось утримувати приміщення у придатному для використання стані, зокрема, додержуватись вимог чинних протипожежних вимог та правил та не погіршувати санітарного стану об'єкта оренди.

Крім того, третьою особою також наголошено, що будь-яких порушень, які могли стати причиною виникнення пожежі, при монтажу зазначеного устаткування Приватним підприємством «Бастіон-Плюс» не існувало.

Жодних доказів звернення позивача до відповідача з претензіями щодо виконаних за договором №5 від 11.02.2008р. робіт матеріали справи не містять.

Ухвалою від 06.08.2014р. позивача також було зобов'язано надати докази наявності в діях відповідача ознак протиправної поведінки. Проте, вимоги господарського суду заявником виконано не було, належних та допустимих доказів протиправності поведінки Приватного підприємства «Бастіон-Плюс» до матеріалів справи не представлено.

На запитання суду у судовому засіданні 27.08.2014р. щодо призначення повторної чи додаткової експертизи, представник позивача надав заперечення та зазначив, що вказане може призвести до додаткових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД».

За таких обставин, враховуючи наведене вище, з огляду на приписи чинного законодавства та позицію Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги всі фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку про відсутність у діях Приватного підприємства «Бастіон-Плюс» ознак протиправної поведінки.

Одночасно, твердження позивача, про те, що у висновку №6068/6069/13-26 від 16.07.2014р. експерта встановлено, що осередок пожежі, яка мала місце 13.12.2012р. в приміщеннях офісно-адміністративної будівлі по вул.Бориспільській, 19, було розміщено на 2-му поверсі будівлі в районі розташування вхідного дверного блоку до поверху над рівнем підвісної стелі в місці розташування металевого корпусу блоку контролю доступу в приміщення, не нівелює наведених вище висновків суду та не свідчить про неправомірність поведінки відповідача.

При цьому, як вказувалось вище, у експертному висновку зазначено, що джерелом запалювання було джерело електричної природи, а встановити зв'язок між роботами з встановлення системи відеонагляду та охоронної сигналізації, які було виконано відповідачем, та виникненням пожежі не вбачається можливим.

Наразі, господарський суд також зазначає, що позивачем належним чином не обґрунтовано розмір, заявлених до стягнення збитків. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Як вказувалось вище, позивачем на підставі платіжного доручення №8597 від 20.03.2013р. перераховано на рахунок Товариства обмеженою відповідальністю «Голден Вей» 22 255,34 грн. в рахунок оплати понесених орендодавцем з метою ліквідації наслідків пожежі витрат. Проте, наразі, а ні позивачем, а ні третьою особою не представлено до матеріалів справи належних та допустимих доказів, що роботи, які було проведено на замовлення Товариства обмеженою відповідальністю «Голден Вей» та вартість яких потім було відшкодовано заявником, проводились саме у тому обсязі, що був обумовлений пошкодженнями після пожежі та є необхідним для відновлення приміщення. При цьому, відсутні будь-які докази встановлення цього обладнання саме у приміщенні, за адресою: 02093, м.Київ, вул.Бориспільська, 19.

Одночасно, за даними позивача, з метою відновлення приміщення Товариством з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» було замовлено та оплачено, а Українсько-американським товариством з обмеженою відповідальністю «Спец» виконано роботи з ремонту стрічкової бібліотеки (пристрій для читання/запису) на суму 37 256 грн.

За твердженнями позивача, враховуючи зміст акту б/н від 12.12.2012р. технічного огляду, який було складено робітниками Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю «Спец» вказані роботи проводились оскільки на вентиляторі охолодження блоку живлення, а також на внутрішній поверхні завантажувального відсіку пристрою для читання/запису було знайдено наліт чорного кольору. Оплата заявником вказаних робіт підтверджується платіжними дорученнями №38238 від 25.12.2012р. та №3084 від 05.02.2013р.

При цьому, жодних доказів, що б свідчили про те, що вказана бібліотека знаходилась у нежитловому приміщенні, розташованому за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 19, літера Б, на момент пожежі, а чорний наліт виник саме в її результаті й доказів обґрунтованості вартості ремонту вказаного обладнання матеріали справи не містять.

Наразі, суд зазначає, що з переліку пошкоджень, який визначено в акті від 21.12.2012р. про пожежу, не вбачається пошкодження стрічкової бібліотеки, а також знищення (пошкодження) обладнання, яке було придбано та встановлено Товариством обмеженою відповідальністю «Голден Вей».

За твердженнями заявника, також було пошкоджено структуровану кабельну мережу, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» було також замовлено та оплачено роботи з ремонту вказаної мережі, яка була виконана Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРНА», що підтверджується актом №20007112 від 19.12.2012р. та платіжним дорученням №38222 від 25.12.2013р. Судом прийнято до уваги, що фактично, відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРНА» склались ще до виникнення пожежі, а саме 06.11.2012р. Перелік робіт, які повинні були бути виконані вказаною особою відповідно до договору 06-11-12/КДЮ від 06.11.2012р. визначався сторонами у додаткових угодах, які позивачем суду представлено не було. Наразі, матеріалами справи не підтверджується, що придбання та монтаж за вказаним правочином кабелів, модулю Ок.net, кабельних коробів, гофротруб, кабельних стяжок, у визначених обсягах, вчинявся саме через пошкодження приміщення під час пожежі, не перевищує фактичних пошкоджень і був необхідним та достатнім для відновлення приміщення.

Господарський суд зазначає, що наразі, позивачем не представлено до матеріалів справи жодних належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів того, що необхідність проведення вказаних вище робіт та понесення витрат в повному обсязі було обумовлено пошкодженнями, що були завданні пожежею, яка сталась 03.12.2012р.

При цьому, суд приймає до уваги, що на запитання суду, яке поставлено ухвалою від 23.04.2014р. на вирішення судового експерта стосовно того, чи були перелічені позивачем витрати зроблені саме для проведення ремонтно-будівельних робіт, які були необхідними для усунення наслідків пожежі 03.12.2012р., експертом було зазначено, що оскільки фактично відсутні документи щодо первинного стану приміщення, систем відеонагляду, охоронної сигналізації, проектної та виробничої документації на ці вироби, відсутня можливість встановити конкретний перелік пошкоджень, обсяг робіт та витрати, які могли б бути обґрунтованими та необхідними для відновлення об'єкта після пожежі.

Крім того, за висновками суду, представлені заявником в обґрунтування понесених збитків платіжні доручення не є належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами проведення грошового переказу, оскільки надані платіжні доручення не містять печаток банку про їх проведення. Інших доказів, перерахування грошових коштів третій особі, а також підрядникам, які, за твердженнями заявника, виконували роботи саме на відновлення приміщення після пожежі, позивачем не надано суду.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, за висновками суду, твердження заявника про завдання Товариству з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» збитків у розмірі 102 671,44 грн. позбавлені належного доказового обґрунтування, а отже не свідчать про наявність підстав для стягнення з Приватного підприємства «Бастіон-Плюс» грошових коштів у визначеному заявником розмірі.

За висновками суду, відсутність протиправної поведінки Приватного підприємства «Бастіон-Плюс» та недоведення позивачем факту завдання Товариству з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» збитків виключає наявність причинного зв'язку між поведінкою та збитками, а також вини відповідача.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено наявності в діях відповідача відносно встановлення системи відеонагляду та охоронної сигналізації ознак протиправної поведінки, з огляду на надання позивачем доказів заподіяння Приватним підприємством «Бастіон-Плюс» реальних збитків Товариству з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» в розмірі 102 671,44 грн., господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» до Приватного підприємства «Бастіон-плюс» про відшкодування збитків у розмірі 102 671,44 грн. є необґрунтованими та такими, що підлягають залишенню без задоволення.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Згідно зі ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, зокрема, з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, тощо.

Відповідно до ст.49 вказаного нормативно правового акту суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертиз та судовий збір при відмові в позові покладаються на позивача.

У п.23 Постанови №4 від 23.03.2012 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» зазначено, що після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, витрати на сплату судового збору та за проведення судової експертизи залишаються за Товариством з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД».

При цьому, з приводу тверджень заявника про те, що фактична вартість експертного дослідження є меншою ніж сплачена заявником Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, господарський суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» має право звернутись до експертної установи з відповідною окремою вимогою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД», м.Київ до Приватного підприємства «Бастіон-плюс», м.Київ про відшкодування збитків у розмірі 102 671,44 грн.

У судовому засіданні 27.08.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 01.09.2014р.

Суддя Любченко М.О.