Постанова

від 21.08.2014 по справі 820/6702/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 серпня 2014 р. № 820/6702/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,

за участю представника позивача - Пашкової Є.В.,

представника відповідача - Піскун О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Стоун" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк Стоун" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Парк Стоун") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Зміївському районі) в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському

районі ГУ Міндоходів у Харківській області № 0001012200 від 04.12.2013 р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: ПДВ (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) у розмірі 33937, 50 грн., в тому числі 22625,00 грн. - основний платіж та 11312, 50 грн. - штрафні фінансові санкції; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській обл. № 0001002200 від 04.12.2013 р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) у розмірі 40156,25 грн., в тому числі 32125,00 грн. - основний платіж та 8031,25 грн. - штрафні фінансові санкції.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що посадовими особами ДПІ у Зміївському районі була проведена позапланова документальна виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ "Парк Стоун", код ЄДРПОУ 35349967 вимог податкового та іншого законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету ПДВ та податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року за результатами якої було складено акт № 828/22/35349967 від 18.11.2013 року.

Позивач не погоджується із викладеними в акті висновками, оскільки, на його думку, вони суперечать дійсності, нормам матеріального та процесуального права, в акті перевірки відображено необ'єктивні дані, які базуються на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтверджених доказів.

Із законністю висновків ДПІ про нереальність здійснення господарської діяльності ТОВ „Харків Ком" (код ЄДРПОУ 38158950), ТОВ «Будмаркет-2» (код ЄДРПОУ 35294850), ТОВ Схід-Прогрес» (код ЄДРПОУ 38280306), ТОВ «Айс - Берг ТМ» (код ЄДРПОУ 38157170), ТОВ «Діалог Плюс» (код ЄДРПОУ 32951733), ТОВ «Укрторгтрансінвест» (код ЄДРПОУ 38280479) позивач не погоджується.

На думку позивача, жодних доказів на порушення здійснення господарської діяльності ТОВ „Парк Стоун" в акті перевірки не зазначено, всі зобов'язання з боку ТОВ „Парк Стоун" та з боку постачальників виконані якісно, тому підстав для сумнівності відносин з постачальниками ТОВ „Парк Стоун" не вбачає.

Зазначає, що акти поставки товару/виконання робіт, послуг, їх вартість, дати оплати товару/робіт, послуг зафіксовані в первинних документах. Ці відомості підтверджені документально.

За таких обставин позивач вважає винесене на підставі акта перевірки податкове повідомлення - рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач в письмових запереченнях зазначив, що при здійсненні працівниками ДПІ виїзної документальної позапланової перевірки позивача було виявлено порушення з боку позивача п. 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст, 139 Податкового кодексу України із змінами і доповненнями, в результаті чого завищено виграти всього у сумі 152975 грн. та абз. а, б п. 185.1 ст. 185, п. 198. 3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу

України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого

встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 22625 грн.

Відповідач вказує, що позивачем не надано в повному обсязі документів, які підтверджують реальність проведених господарських операцій з контрагентами, понесення на їх користь витрат в межах здійснення звичайної господарської діяльності. Оскільки позивачем до перевірки не надано доказів реального отримання від вищевказаних контрагентів товарів (робіт, послуг), належним чином оформлених документів, які складаються в межах здійснення звичайної господарської діяльності та/або обумовлені договорами, то висновки акту перевірки № 828/22/35349967 від 18.11.2013 р. про завищення витрат в податковому обліку та заниження належних до сплати в бюджет податків, є обґрунтованими.

Через що вважає зроблені висновки перевіряючих, що викладені в акті перевірки правомірними, а податкові повідомлення-рішення такими, що винесені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивач зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 04.09.2004 року, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АА № 533327. Позивача взято на податковий облік 05.09.2007 року за №588, зареєстрований платником ПДВ згідно копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100167991 від 06.02.2009 року і станом на момент проведення перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Зміївському районі.

На підставі направлень від 04.11.2013 року № 103, № 104, виданих ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області, головним державним ревізором - інспектором відділу податкового аудиту Жогіною Оленою Миколаївною та головним державним ревізором - інспектором відділу податкового аудиту Міхєєвою Еліною Юріївною на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями та наказу від 04.11.2013 року № 214, постанови СУ ФР ГУ Міндоходів у Харківській області від 08.10.2013 року «Про призначення позапланової документальної виїзної перевірки» проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ "Парк Стоун", код ЄДРПОУ 35349967 вимог податкового та іншого законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету ПДВ та податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року. За результатами перевірки посадовими особами ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області було складено акт № 828/22/35349967 від 18.11.2013 року.

Перевіряючими в акті перевірки були зроблені висновки про наступні порушення з боку позивача:

-п. 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України із змінами і

доповненнями, в результаті чого завищено виграти всього у сумі 152975 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року на суму 36033 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 87809 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 29133 грн. за рахунок чого встановлено заниження податку на прибуток всього на суму всього на суму 32125 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року в сумі 7567 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 8440 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 6118 грн.;

-абз. а, б п. 185. 1 ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 22625 грн., в т.ч.: за вересень 2012 року на суму 340 грн., за червень 2012 року на суму 1607,00 грн., за липень 2012 року на суму 5622 грн., за серпень 2012 року на суму 3067,00 грн., за вересень 2012 року на суму 6162,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 2827,00 грн., за грудень 2012 року на суму 3000,00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Зміївському районі були винесені податкові повідомлення - рішення:

-№ 0001012200 від 04.12.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 33937, 50 грн., в тому числі 22625,00 грн. - за основним платежем та 11312, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

-№ 0001002200 від 04.12.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 40156,25 грн., в тому числі 32125,00 грн. - за основним платежем та 8031, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Судом встановлено, в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини із наступними контрагентами: ТОВ „Будмаркет 2", ТОВ «Харків Ком», ТОВ „Схід Прогрес", ТОВ „Айс-Берг ТМ»", ТОВ «Діалог Плюс», ТОВ «Укрторгтрансінвест», ТОВ фірма «Візит ЛТД».

В судовому засіданні представником позивача було підтверджено, що позивачем надано до суду копії всіх первинних документів, які в нього є для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій.

Як встановлено при судовому розгляді справи господарські відносини ТОВ «Парк Стоун» та ТОВ «Будмаркет 2» склалися в межах наступних договорів.

Так, між позивачем (замовник) та ТОВ «Будмаркет 2» (виконавець) був укладений договір від 04.05.2012 р. № 0405 про надання транспортних послуг, згідно п. 1.1. якого виконавець по Заявці замовника організує транспортні послуги, здійснює перевезення. Замовник приймає і оплачує надані послуги виконавцеві.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на перевірку та до матеріалів справи надано: акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № БУД - 310512 від 31.05.2012р. на загальну вартість робіт 6650,00 грн.. податкова накладна від 31.05.2012 року № 29 на суму 6650.00 грн., рахунок - фактура від 31.05.2012 року № Буд-000021 на суму 6650,00 грн., ТТН № 159787 № 159788 від 04.05.2012р., ТТН № 159789 від 22.05.2012 р., ТТН № 159790 № 159792 від 23.05.2012 р.

Умовами договору від 04.05.2012 р. № 0405 передбачено надання транспортних послуг за наявності заявки яка містить необхідні відомості щодо вантажу, передбачених п. 2.2 договору. Крім того, зазначена заявка з боку виконавця має бути підтверджена письмово (п. 2.1. договору)

Також, договором передбачена оплата за послуги протягом трьох днів з моменту фактичного надання послуг (п. 4.2. договору).

Всупереч зазначеному, позивачем не надано копій заявок на перевезення, письмових підтверджень виконавця (ТОВ «Будмаркет 2») та підтвердження оплати отриманих послуг.

Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що на замовника (ТОВ «Парк Стоун») покладається обов'язок на проведення вантаження/розвантаження транспортних засобів, вантажу, що перевозиться.

Проте, позивачем не надано до матеріалів справи документів, що підтверджують наявність у штаті підприємства вантажників, автонавантажувачів та інших технічних засобів, документів, що підтверджують відрядження вантажників на місце вивантаження продукції, або угод з третіми особами щодо здійснення вантажно-розвантажувальних робіт.

Крім того, позивачем на перевірку та до матеріалів справи не надано довіреностей на осіб, уповноважених контрагентом - покупцем на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Парк Стоун».

Всупереч п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № БУД - 310512 від 31.05.2012р. не містить такого обов'язкового реквізиту як місце складання первинного документа.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Будмаркет 2» (продавець) був укладений договір від 30.05.2012 р. № 305 купівлі - продажу, згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах зазначеного договору.

Згідно вказаного договору, як стверджує позивач, була здійснена поставка форми поліуретанової.

До перевірки та суду позивачем надано копії: видаткової накладної № Буд-000028 від 31.05.2012 р. на загальну суму 26950,00 грн., податкової накладної від 31.05.2012 року № 28 на суму 26950, 00 грн., рахунку - фактури від 31.05.2012 року № Буд-000020 на суму 26950,00 грн.

Згідно п. 3.1. договору від 30.05.2012 р. № 305, постачання товару відбувається протягом 25 днів з дня фактичної оплати в повному розмірі, всупереч зазначеному платником податків не надано жодних документів, що свідчать про факт сплати.

Видаткова накладна № Буд-000028 від 31.05.2012 р. не містить таких обов'язкових реквізитів, як місце складання, відомості про особу, яка отримала товар, а також номеру та дати довіреності.

У прибутковій накладній № ПН-310512-005 від 31.05.2012 р. міститься посилання на договір б/н 31.12.12 р., який жодного відношення; до зазначеної операції не має та до перевірки не надавався, ідентифікувати осіб, що її підписали не можливо, відсутні посади та прізвища.

Крім того, як до перевірки так і до матеріалів справи не надано документів на підтвердження факту транспортування полеуретанових форм від ТОВ «Будмаркет 2» до ТОВ «Парк Стоун» з урахуванням місця знаходження контрагента - м. Дніпропетровськ.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем (замовник) з ТОВ «Будмаркет 2» (виконавець) був укладений договір від 01.06.2012 р. № 0106-У предметом якого, згідно п. 1. 1., є поточний ремонт, очищення і налаштування двигуна робочого колеса, визначення аеродинамічного опору, усунення встановленої нещільності воздуховодів, поточний ремонт, заміна фільтрів робочого й генераційного воздуху.

До перевірки та до матеріалів справи позивачем надано копії: акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 140612 від 14.06.2012 р. на загальну вартість робіт 9640,00 грн., податкова накладна від 14.06.2012 року № 11 на суму 9640,00 грн., рахунок-фактура від 14.06.2012 року № Буд-000038 на суму 9640, 00 грн.

Умовами договору передбачено виконання послуг ТОВ «Будмаркет 2» щоденно (п. 4.1.). Зі змісту договору та акта здачі - прийняття робіт не можливо встановити характер, зміст та обсяг робіт, місця їх виконання, об'єктів відносно яких такі роботи мали бути проведені.

До матеріалів справи не надано документів, які б свідчили про наявність на балансі підприємства засобів виробництва, устаткування та інших виробничих потужностей (станків, кранів, двигунів тощо), які б потребували зазначених у договорі послуг з обслуговування та ремонту.

Відсутні докази придбання позивачем та/або контрагентом запасних частин, фільтрів та інших складових для ремонту відповідних технічних засобів. В договорі відсутні обов'язки сторін щодо придбання відповідних деталей для ремонту та за чий рахунок.

Відсутні в матеріалах справи й документи, які б свідчили про необхідність ремонту, заміни окремих деталей, фільтрів, очищення й налаштування обладнання, як-от: технічна документація на обладнання зі встановленим строком обслуговування та встановленими строками заміни деталей, фільтрів тощо, складені відповідальними працівниками дефектні акти і т.п.

Надані позивачем документи містять певні розбіжності, зокрема, в обсязі та видах отриманих послуг зазначених в акті здачі - прийняття № 140612 від 14.06.2012 р., рахунку - фактурі № Буд - 000038 від 14.06.2012 р. та в податковій накладній від 14.06.2012 року № 11.

Так, за актом здачі - прийняття робіт (наданих послуг) № 140612 від 14.06.2012 р. позивач прийняв наступні послуги:

поточний ремонт, очищення і налаштування двигуна робочого колеса на суму 2358, 33 грн. без ПДВ,

визначення аеродинамічного опору, усунення встановленої нещільності воздуховодів на суму 3450, 00 грн. без ПДВ,

поточний ремонт, заміна фільтрів робочого й генераційного воздуху на суму 22250, 00 грн. без ПДВ, а згідно рахунку - фактури № Буд - 000038 від 14.06.2012 р. та податкової накладної від 14.06.2012 року № 11 за номенклатурою товарів/послуг продавця лічиться одна послуга - поточний ремонт, очищення і налаштування двигуна робочого колеса на суму 8033, 33 без ПДВ.

Крім того, як вбачається з акта перевірки ТОВ «Парк Стоун» на момент перевірки не відображено по бухгалтерському обліку взаємовідносин з ТОВ «Будмаркет 2» за червень 2012 року на суму 9640, 00 грн., докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.

При перевірці позивача встановлено, що станом на 30.09.2013 року у ТОВ «Парк Стоун» по бухгалтерському рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Будмаркет 2» в сумі 33600, 00 грн.

Також, як встановлено судом, позивач для підтвердження господарських відносин у перевіяємих податковим органом періодах з ТОВ «Діалог Плюс» надав копії наступних документів, зокрема:

- договір від 04.07.2012 р. № 0407 про надання транспортних послуг, акт здачі-прийняття виконаних робіт від 04.07.2012 року № 0407, рахунок - фактуру від 04.07.2012 року №0407, ТТН серії 07ААТ № 125396 від 04.07.13 р.;

договір від 19.07.12 р. № 1907 про надання транспортних послуг, акт здачі-прийняття виконаних робіт від 19.07.2012 року № 1907, рахунок - фактуру від 19.07.2012 року № 1907, ТТН серії 07 ААТ № 125408 від 19.07.12 р.;

договір від 24.07.12 р. № 2407 на надання транспортних послуг, акт здачі-прийняття виконаних робіт від 24.07.2012 року № 2407, рахунок - фактуру від 24.07.2012 року № 2407, ТТН серії 07 ААТ № 125412 від 24.07.12 р., ТТН серії 07 ААТ № 125421 від 24.07.12 р.;

договір від 31.07.12 р. № 3107 на надання транспортних послуг, акт здачі-прийняття виконаних робіт від 31.07.2012 року № 3107, рахунок - фактуру від 31.07.2012 року № 3107, ТТН серії 07 ААТ № 125446 від 31.07.12 р.

Перевіркою та при судовому розгляді справи встановлено, що відповідно до ТТН серії 07 ААТ № 125412 від 24.07.12 р., автомобілем марки DAF д/н НОМЕР_1 водій ОСОБА_5, здійснював перевезення плитки марки «Соломка 03» та марки «Бастіон» за маршрутом: Харківська область, м. Зміїв, вул. Чкалова, 6 до міста Бориспіль, вул. Горбатюка, 2.

Цього ж дня, відповідно до ТТН серії 07 ААТ № 125421 від 24.07.12 р. автомобілем марки DAF д/н НОМЕР_2 той же самий водій - ОСОБА_5, здійснював перевезення плитки марки «Соломка 01», марки «Старе дерево» та марки «Бастіон» за маршрутом: Харківська область, м. Зміїв, вул. Чкалова, 6 до міста Києва, вул. О. де Бальзака, 65/1.

Таким чином, суд критично ставиться до можливості одночасного транспортування товару одним і тим же водієм, в один і той же день та на двох різних автомобілях на значну відстань від пункту завантаження до пункту розвантаження.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, умовами договорів передбачено надання транспортних послуг за наявності заявки, яка містить необхідні відомості щодо вантажу, передбачених п. 2.2 договорів. Крім того, зазначена заявка з боку виконавця має бути підтверджена письмово (п. 2.1. договорів).

Також, договором передбачена оплата за послуги протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту фактичного надання послуг (п. 4.2. договорів).

Всупереч зазначеному, позивачем не надано копій заявок на перевезення, письмових підтверджень виконавця (ТОВ «Діалог Плюс») та підтвердження оплати отриманих послуг.

Пунктом 3.1.2 договорів передбачено, що на замовника (ТОВ «Парк Стоун») покладається обов'язок на проведення вантаження/розвантаження транспортних засобів, вантажу, що перевозиться.

Проте, позивачем не надано до матеріалів справи документів, що підтверджують наявність у штаті підприємства вантажників, автонавантажувачів та інших технічних засобів, документів, що підтверджують відрядження вантажників на місце вивантаження продукції, або угод з третіми особами щодо здійснення вантажно-розвантажувальних робіт.

Крім того, позивачем на перевірку та до матеріалів справи не надано довіреностей на осіб, уповноважених контрагентами - покупцями на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Парк Стоун».

Всупереч п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 04.07.2012 року № 0407, від 19.07.2012 року № 1907, від 24.07.2012 року № 2407 та від 31.07.2012 року № 3107 не містять такого обов'язкового реквізиту як місце складання первинного документа.

Як встановлено перевіряючими під час перевірки та відображено в акті перевірки в серпні 2012 року ТОВ «Парк Стоун» (замовник) уклав з ТОВ «Діалог Плюс» (експедитор) договори від 10.08.2012 р. № 10/10-08 та від 23.08.2012 р. № 11/23-08 на надання транспортних послуг.

З акта перевірки вбачається, що предметом вказаних договорів є організація виконавцем по заявці замовника транспортних послуг, здійснення автоперевезень. Вартість виконаних робіт договорами не визначена, згідно п. 4.5 вказаних договорів розрахунки за даною угодою здійснюються в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця.

Щодо договору від 10.08.2012 р. № 10/10-08 про надання транспортних послуг, то зазначений договір позивачем до матеріалів справи не надано. Позивачем до матеріалів справи надано копії акта здачі-прийняття виконаних робіт від 10.08.2012 року № 010 на суму 500,00 грн. та податкової накладної від 10.08.2012 року № 1006 на суму 500,00 грн.

Податкова накладна від 10.08.2012 року № 10/10-08 не містить інформації, щодо особи яка її склала. Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22.11.2011 р. за № 1333/20071, яка була чинною на день виникнення спірних правовідносин, затверджено форму податкової накладної та порядок її заповнення, якою, зокрема передбачено наявність підпису і прізвища особи, яка склала податкову накладну. Пунктом 6.3. вищезазначеного наказу передбачено, що у разі порушення порядку заповнення податкової накладної, не надається право покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Всупереч п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 акт здачі-прийняття виконаних робіт від 10.08.2012 року № 010 не містить місця складання, змісту господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади та прізвища особи, відповідальної за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа з боку ТОВ «Діалог Плюс».

Таким чином, акт здачі-прийняття виконаних робіт (послуг) між ТОВ «Парк Стоун» та ТОВ «Діалог Плюс» не відповідає вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 1.2, п. 2.1, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Крім того, позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій не надано як до перевірки так і до суду товарно-транспортних накладних, доказів оплати послуг, розподілу та виконання обов'язків щодо навантаження та розвантаження продукції, довіреностей на осіб, уповноважених контрагентами - покупцями на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Парк Стоун».

В підтвердження факту реального здійснення господарської операції за договором від 23.08.2012 р. № 11/23-08 на надання транспортних послуг позивачем до матеріалів справи надано копії акта здачі-прийняття виконаних робіт від 23.08.2012 року № 011 на

суму 580,00 грн., податкової накладної від 23.08.2012 року № 2301 на суму 580,00 грн. та рахунку - фактури № 46 від 23.08.2012 р.

Копії договору від 23.08.2012 р. № 11/23-08 на надання транспортних послуг позивачем до матеріалів справи не надано.

Суд зазначає, що податкова накладна від 23.08.2012 року № 2301 не містить інформації, щодо особи яка її склала. Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22.11.2011 р. за № 1333/20071, яка була чинною на день виникнення спірних правовідносин, затверджено форму податкової накладної та порядок її заповнення, якою, зокрема передбачено наявність підпису і прізвища особи, яка склала податкову накладну. Пунктом 6.3. вищезазначеного наказу передбачено, що у разі порушення порядку заповнення податкової накладної, не надається право покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім того, всупереч п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 акт здачі-прийняття виконаних робіт від 23.08.2012 року № 011 не містить місця складання, змісту господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади та прізвища особи, відповідальної за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа з боку ТОВ «Діалог Плюс».

Таким чином, акт здачі-прийняття виконаних робіт (послуг) між ТОВ «Парк Стоун» та ТОВ «Діалог Плюс» не відповідає вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 1.2, п. 2.1, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Крім того, позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій не надано як до перевірки так і до суду товарно-транспортних накладних, доказів оплати послуг, розподілу та виконання обов'язків щодо навантаження та розвантаження продукції, довіреностей на осіб, уповноважених контрагентами - покупцями на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Парк Стоун».

Як встановлено при судовому розгляді справи між ТОВ «Парк Стоун» (замовник) та ТОВ «Діалог Плюс» (виконавець) був підписаний договір від 13.09.2013 року № б/н про надання транспортних послуг.

В підтвердження реальності здійснення господарських операцій за цим договором позивачем надано копії: акта надання послуг № 92 від 24.09.2012 р. на загальну суму 6200, 00 грн., податкової накладної від 24.09.2012 року № 2403 на суму 6200, 00 грн., рахунку на оплату № 81 від 23.09.2012 р., акта надання послуг № 91 на загальну суму 7400 грн. від 13.09.2012 р., податкової накладної від 13.09.2012 року № 1302 на суму 7400, 00 грн., рахунку на оплату № 80 від 12.09.2012 р.

Пунктом 2.1. договору передбачено виконання робіт за наявністю письмового завдання Замовника, що має інформацію необхідну для виконання послуг, яке до матеріалів справи не додане.

Податкові накладні від 24.09.2012 року № 2403 та від 13.09.2012 року №1302 в графі «вид цивільно-правого договору» містить посилання на договір поставки, замість договір транспортних послуг, тобто складена в порушення порядку заповнення податкової накладної.

Так, згідно абз. 2 п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфін, від 01.11.2011 р. № 1379, який був чинним на день виникнення спірних правовідносин, у графі "Вид цивільно-правового договору" податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України.

Пунктом 6.3. вищезазначеного Порядку передбачено, що у разі порушення порядку заповнення податкової накладної, не надається право покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Жодного підтвердження розрахунку з ТОВ «Діалог Плюс» позивачем не надано. Товарно-транспортні накладні за договором від 13.09.2012 р. № б/н як при перевірці, так і в матеріалах справи відсутні. Доказів розподілу та виконання обов'язків щодо навантаження та розвантаження продукції, довіреностей на осіб, уповноважених контрагентами - покупцями на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Парк Стоун» до справи не надано.

Станом на 30.09.2013 року у ТОВ «Парк Стоун» по бухгалтерському рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Діалог Плюс» в сумі 17350,00 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи в перевіряємому податковим органом періоді позивачем відображено взаємовідносини із ТОВ «Харків - Ком».

Так, позивачем до матеріалів справи надано копію підписаного між позивачем (покупець) та ТОВ «Харків - Ком» (продавець) договору від 02.07.2012 р. № 0000092 купівлі-продажу, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору). Згідно наданих документів за вказаним договором позивач придбавав форми поліуретанові в кількості 4 шт. та гідрофобізатор в кількості 100 л.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором до позивачем надано копії видаткової накладної № РН-020712-001 від 02.07.2012 р. на суму 25040, 00 грн., податкової накладної від 02.07.2012 року № 204 на суму 25040, 00 грн. та прибуткової накладної № ПН-020712-003 від 02.07.2012 р. на суму 25040, 00 грн.

Дослідивши надані до суду документи, суд встанови наступне.

Так, видаткова накладна № РН-020712-001 від 02.07.2012 р. не містить інформації щодо особи, яка відвантажила товар, особи що отримала товар, номеру та дати довіреності, місця складання, тобто складена з порушенням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 1.2, п. 2.1, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Прибуткова накладна від 02.07.2012 р. № ПН-020712-003 не відноситься до вчинення господарської операції за договором від 02.07.2012 р. № 0000092 купівлі-продажу, оскільки при її досліджені встановлено, що оприбуткування товару на склад ТОВ «Парк Стоун» здійснило за господарськими операціями по іншому договору, а саме: договір б/н від 31.12.2011 р.

До того ж, позивачем не додано доказів транспортування, оплати, оприбуткування ТМЦ за договором та не надано копії журналу реєстрації довіреностей, за якими товар отримувався уповноваженою особою позивача.

Також, як вбачається з матеріалів справи, згідно договору від 02.07.2012 р. № 0000092 про надання послуг (п. 1.1) в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець (ТОВ «Харків-Ком») зобов'язується за завданням замовника (ТОВ «Парк Стоун») протягом визначеного в договору строку, надавати за плату наступні послуги: ремонт вібростолів, ремонт сушильних камер, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

До перевірки та матеріалів справи позивачем надано копії актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 03.07.2012 р.: № 0012 (ремонт вібростолів) на суму 740,00 грн., № 0013 (ремонт сушильних камер) на суму 2360,00 грн., № 0014 (ремонт вібростолів) на суму 1050,00 грн., № 0015 (ремонт сушильних камер) на суму 2290,00 грн., № 0016 (ремонт сушильних камер) на суму 2250,00 грн.; копії податкових накладних від 03.07.2012 року, а саме: № 302 на суму 740,00 грн., № 303 на суму 2360,00 грн., № 304 на суму 1050,00 грн., № 305 на суму 2290,00 грн., № 306 на суму 2250,00 грн.

Умовами договору, а саме п. 2.1., передбачено надання замовником (ТОВ «Парк Стоун») письмових завдань на адресу виконавця (ТОВ «Харків-Ком»), які до перевірки не надавались.

Як встановлено при судовому розгляді справи в актах здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 03.07.2012 р.: № 0012 (ремонт вібростолів) на суму 740,00 грн., № 0013 (ремонт сушильних камер) на суму 2360,00 грн., № 0014 (ремонт вібростолів) на суму 1050,00 грн., № 0015 (ремонт сушильних камер) на суму 2290,00 грн., № 0016 (ремонт сушильних камер) на суму 2250,00 грн., всупереч п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 не міститься місця їх складання, а також змісту господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі).

До матеріалів справи не надано документів, які б свідчили про наявність на балансі підприємства вібростолів та сушильних камер, які б потребували зазначених у договорі послуг з ремонту.

Відсутні докази придбання позивачем та/або контрагентом запасних частин та інших складових для ремонту відповідних технічних засобів. В договорі відсутні обов'язки сторін щодо придбання відповідних деталей для ремонту та за чий рахунок здійснюються ці витрати, доказів придбання таких запасних частин та включення їх вартості до суми наданих послуг тощо.

Відсутні в матеріалах справи й документи, які б свідчили про необхідність ремонту, заміни окремих деталей, як-от: технічна документація на вібростоли та сушильні камери зі встановленим строком ремонту та встановленими строками заміни деталей, складені відповідальними працівниками дефектні акти і т.п.

Не підтверджено документально факту оплати послуг з ремонту за вказаним договором.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження отримання в серпні 2012 р. ТМЦ від ТОВ «Харків-Ком» ТОВ «Парк Стоун» надано до матеріалів справи копії наступних документів:

видаткова накладна від 27.08.2012 року № ПС-012 на придбання форми поліуретанової 2 кв.м. на суму 6433, 33 грн., сума ПДВ 1286,66 грн., всього на загальну суму 7720,00 грн.; податкова накладна від 27.08.2012 року № 2709 на суму 7720, 00 грн.; прибуткова накладна № ПН -270812-004 від 27.08.2012 р.;

видаткова накладна від 27.08.2012 року № ПС-013 на придбання гідрофобізатору 100 л. на суму 8000,00 грн., сума ПДВ 1600,00 грн., всього на загальну суму 9600,00 грн.; податкова накладна від 27.08.2012 року №2710 на суму 9600,00 грн.; прибуткова накладна № ПН - 270812-003 від 27.08.2012 р.

Дослідивши надані до суду документи, суд встанови наступне.

Податкова накладна від 27.08.2012 № 2709 в графі «вид цивільно-правового договору» містить посилання на договір від 27.08.2012 р. № 12/27-08, а податкова накладна від 27.08.2012 р. № 2710 в графі «вид цивільно-правового договору» містить посилання на договір від 27.08.2012 р. № 13/27-08.

Договорів від 27.08.2012 р. № 12/27-08 та № 13/27-08 укладених ТОВ «Парк Стоун» з ТОВ Харків-Ком» позивачем до перевірки та матеріалів справи не надано.

Суд зазначає, що податкові накладні від 27.08.2012 року № 2709 та № 2710 не містить інформації, щодо особи яка їх склала. Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22.11.2011 р. за № 1333/20071, яка була чинною на день виникнення спірних правовідносин, затверджено форму податкової накладної та порядок її заповнення, якою, зокрема передбачено наявність підпису і прізвища особи, яка склала податкову накладну. Пунктом 6.3. вищезазначеного наказу передбачено, що у разі порушення порядку заповнення податкової накладної, не надається право покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Видаткові накладні від 27.08.2012 року № ПС-012 та № ПС-013 не містить посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інших даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брала участь у здійсненні господарської операції, інформації щодо особи, яка відвантажила товар, особи що отримала товар, номеру та дати довіреності, місця складання, тобто складені з порушенням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 1.2, п. 2.1, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Прибуткові накладні № ПН - 270812-003 та № ПН - 270812-004 від 27.08.2012 р. не відноситься до вчинення господарської операції за договорами від 27.08.2012 р. № 12/27-08 та № 13/27-08, оскільки при її досліджені встановлено, що оприбуткування товару на склад ТОВ «Парк Стоун» здійснило за господарськими операціями по іншому договору, а саме: договір б/н матер (02.04.11).

До того ж, позивачем не додано доказів транспортування, оплати, оприбуткування ТМЦ за договором та не надано копії журналу реєстрації довіреностей, за якими товар отримувався уповноваженою особою позивача.

Крім того, позивачем в підтвердження отримання у вересні 2012 р. ТМЦ від ТОВ «Харків-Ком» ТОВ «Парк Стоун» надано до матеріалів справи копії наступних документів: видаткова накладна від 25.09.2012 року № 2505 на отримання форми поліуретанової 2 шт. на суму 6433, 33 грн. та гідрофобізатора 100 л. на суму 8000, 00 грн., всього на загальну суму 17320, 00 грн. з ПДВ, податкова накладна від 25.09.2012 року № 2505 на суму 17320, 00 грн., прибуткова накладна від 25.09.2012 р. № ПН-250912 р.

Податкова накладна від 25.09.2012 року № 2505 в графі «вид цивільно-правового договору» містить посилання на договір поставки від 25.09.2012 р.

Договору поставки від 25.09.2012 р. укладеного між ТОВ «Парк Стоун» та ТОВ Харків-Ком» позивачем до матеріалів справи не надано.

Також, суд зазначає, що видаткова накладна від 25.09.2012 року № 2505 не містить посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інших даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брала участь у здійсненні господарської операції, тобто інформації щодо особи, яка відвантажила товар, особи що отримала товар, а також номеру та дати довіреності, місця складання, а тому складена з порушенням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 1.2, п. 2.1, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Прибуткова накладна від 25.09.2012 р. № ПН-250912 р. не відноситься до вчинення господарської операції за договором поставки від 25.09.2012 р., оскільки при її досліджені встановлено, що оприбуткування товару на склад ТОВ «Парк Стоун» здійснило за господарськими операціями по іншому договору, а саме: договір б/н матер (02.04.11).

До того ж, позивачем не додано доказів транспортування, оплати, оприбуткування ТМЦ за договором та не надано копії журналу реєстрації довіреностей, за якими товар отримувався уповноваженою особою позивача.

При судовому розгляді справи встановлено, що на підтвердження факту вчинення господарських операцій за договором надання послуг від 27.09.2012 р. № б/н позивачем до перевірки та матеріалів справи надано копії наступних документів:

- акта здачі-прийняття робіт від 27.09.2012 року № 2702 на виконання ремонту вібростолу (заміна двигуна) всього на загальну суму 3750 грн.; податкова накладна від 27.09.2012 року № 2702 на суму 3750, 00 грн.;

- акта здачі-прийняття робіт від 27.09.2012 року № 2703 на виконання ремонту вібростолу (заміна двигуна) всього на загальну суму 2300,00 грн., податкова накладна від 27.09.2012 року № 2703 на суму 2300,00 грн.

При цьому договору надання послуг від 27.09.2012 р. № б/н, укладеного між ТОВ «Парк Стоун» та ТОВ «Харків-Ком» позивачем до матеріалів справи не надано.

Як встановлено при судовому розгляді справи, акти здачі - прийняття робіт від 27.09.2012 року № 2702 та №2703, не містять посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інших даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, тобто інформації щодо особи, яка здала виконані роботи, особи що їх прийняла, а також місця їх складання, змісту господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), тобто складені з порушенням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 1.2, п. 2.1, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

За зазначеними вище актами ТОВ «Харків-Ком» виконані одні й ті ж роботи, але за актом № 2702 вартість цих робіт склала 3750, 00 грн., а по акту № 2703 - 2300, 00 грн.

До матеріалів справи не надано документів, які б свідчили про наявність на балансі підприємства вібростолів, які б потребували послуг з ремонту.

Відсутні докази придбання позивачем та/або контрагентом двигунів та інших запасних частин для заміни. З матеріалів справи не вбачається на кого саме покладено обов'язок щодо придбання нових двигунів та за чий рахунок здійснюються ці витрати, доказів придбання таких двигунів та включення їх вартості до суми наданих послуг тощо.

Відсутні в матеріалах справи й документи, які б свідчили про необхідність заміни двигунів, як-от: технічна документація на вібростоли зі встановленим строком необхідності заміни двигунів, складені відповідальними працівниками дефектні акти і т.п.

Не підтверджено документально факту оплати послуг з ремонту за вказаним договором.

Згідно акта перевірки станом на 30.09.2013 року у ТОВ «Парк Стоун» по бухгалтерському рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» значиться кредиторська заборгованість перед ТОВ «Харків-Ком» в сумі 25253, 33 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в періоді який перевірявся контролюючим органом позивачем з ТОВ «Схід-Прогрес» був підписаний договір купівлі-продажу від 06.12.2012 р. № 0612, предметом якого, згідно п. 1.1 є обов'язок продавця (ТОВ «Схід-Прогрес») з передачі у власність покупця (ТОВ «Парк Стоун») товару, а покупець у свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити товар, а саме: гідрофобізатор.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надано копії наступних документів: видаткову накладну № 127 від 06.12.2012 р. на загальну суму 9600,00 грн. про купівлю гідрофобізатору в кількості 100 л., податкову накладну від 06.12.2012 року № 72 на суму 9600,00 грн.

Умовами договору від 16.12.2012 р. № 0612 передбачено оплата за товар протягом 30 днів з моменту його отримання (п. 2.3.), але документів, що свідчать про факт оплати до матеріалів справи не надано.

Також, суд зазначає, що видаткова накладна від 06.06.2012 року № 127 не містить посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу з боку ТОВ «Парк Стоун», яка брала участь у здійсненні господарської операції, тобто інформації щодо особи, яка отримала товар, а також номеру та дати довіреності, місця складання, а тому складена з порушенням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 1.2, п. 2.1, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

До того ж, позивачем не додано доказів транспортування, оплати, оприбуткування ТМЦ за договором та не надано копії журналу реєстрації довіреностей, за якими товар отримувався уповноваженою особою позивача.

Крім того, як встановлено при судовому розгляді справи, в ході проведення перевірки податковим органом виявлено, що у ТОВ «Парк Стоун» не відображено по бухгалтерському обліку взаємовідносин з ТОВ «Схід-Прогрес» за грудень 2012 року на суму 9600,00 грн., тобто не оприбутковано гідрофобізатор в кількості 100 л.

Також, як вбачається з матеріалів справи, в періоді який перевірявся позивач мав

взаємовідносини з ТОВ «Айс-Берг ТМ».

Так, за договором купівлі-продажу від 17.10.2012 р. № 1710, а саме п. 1.1, згідно з цим договором продавець (ТОВ «Айс-Берг ТМ») зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ «Парк Стоун») товар, а покупець у свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити товар, а саме: форму поліуретанову та гідрофобізатор.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надано копії наступних документів: видаткової накладної № 186 від 17.10.2012 р. на загальну суму 7360,00 грн., видаткової накладної № 185 від 17.10.2012 р. на загальну суму 9600,00 грн., податкової накладної від 17.10.2012 року № 67 на суму 9600,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1600,00 грн., податкової накладної від 17.10.2012 року № 68 на суму 7360,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1226,66 грн., прибуткової накладної № ПН-171012-002 від 17.10.2012 року, прибуткової накладної № ПН-171012-001 від 17.10.2012 року, рахунку на оплату № 185 від 16.10.2012 року на суму 7360, 00 грн., рахунку на оплату № 184 від 16.10.2012 року на суму 9600, 00 грн.

При дослідженні судом зазначених документів судом встановлено, що у видаткових накладних від 17.10.2012 року № 185 та № 186 не вказано посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу з боку ТОВ «Парк Стоун», яка брала участь у здійсненні господарської операції, тобто інформації щодо особи, яка отримала товар, а також номеру та дати довіреності, місця складання, а тому складена з порушенням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 1.2, п. 2.1, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

До того ж, позивачем не додано доказів транспортування, оплати, оприбуткування ТМЦ за договором та не надано копії журналу реєстрації довіреностей, за якими товар отримувався уповноваженою особою позивача.

Крім того, як встановлено при судовому розгляді справи, в ході проведення перевірки податковим органом виявлено, що у ТОВ «Парк Стоун» не відображено по бухгалтерському обліку взаємовідносин з ТОВ «Айс-Берг ТМ» за жовтень 2012 року на суму 16960,00 грн., тобто не оприбутковано форму поліуретанову в кількості 2 шт. та гідрофобізатор в кількості 100 л.

Як встановлено судом, взаємовідносини позивача з ТОВ «Укрторгтрансінвест» в періоді, що перевірявся, складалися в межах наступних договорів:

договір від 24.12.2012 р. № 2412 про надання транспортних послуг, на підтвердження виконання якого позивачем надано копії акта надання послуг від 24.12.2012 року № 217 на загальну суму 1800,00 грн., податкової накладної від 24.12.2012 року № 122 на суму 1800,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 300,00 грн., рахунка на оплату № 215 від 23.12.2012 р.;

договір від 26.12.2012 р. № 2612 про надання транспортних послуг, на підтвердження виконання якого позивачем надано копії акта надання послуг від 26.12.2012 року № 216 на загальну суму 6600,00 грн., податкової накладної від 26.12.2012 року № 121 на суму 6600.00 грн., рахунка на оплату № 214 від 23.12.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами договорів (п. 2.1.) передбачено надання транспортних послуг за наявності письмового завдання від ТОВ «Парк Стоун».

Також, договором передбачена оплата за послуги шляхом перерахування грошових коштів з рахунку замовника на розрахунковий рахунок виконавця - ТОВ «Укрторгтрансінвест» (п. 3.1. договорів).

Всупереч зазначеному, позивачем не надано копій письмових завдань на перевезення та підтвердження оплати отриманих послуг.

Крім того, позивачем на перевірку та до матеріалів справи не надано ТТН про перевезення вантажів та довіреностей на осіб, уповноважених контрагентами - покупцями на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Парк Стоун».

Всупереч п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 акти надання послуг від 24.12.2012 року № 217 та від 26.12.2012 року № 216 не містять такого обов'язкового реквізиту як місце складання первинного документа.

Крім того, як встановлено при судовому розгляді справи, в ході проведення перевірки податковим органом виявлено, що у ТОВ «Парк Стоун» не відображено по бухгалтерському обліку взаємовідносин з ТОВ «Укрторгтрансінвест» на суму 8400,00 грн.

Також, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що при перевірці виявлено, що у вересні 2011 року ТОВ «Парк Стоун» завищено податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 340,00 грн. по податковим накладним отриманим від ТОВ фірма «Візит ЛТД» (і.п.н. 211783820333), а саме:

податкова накладна від 15.09.2011 року № 77 на загальну суму 1020,00 грн., в тому

числі ПДВ на суму 170.00 грн. (отримано гіпс Г-5 в кількості 1,2 т.);

податкова накладна від 21.09.2011 року №103 на загальну суму 1020,00 грн., в тому

числі ПДВ на суму 170.00 грн. (отримано гіпс Г-4, 40 кг в кількості 1,2 т.).

Ані до перевірки, ані до суду жодних документів з приводу зазначених взаємовідносин позивачем не надано. В судовому засіданні представник позивача пояснив про ніби-то визнання ним зазначеного порушення та сплату донарахованих податковим органом сум, проте документальних підтверджень на адресу суду не надходило.

Як встановлено податковим органом в ході проведення перевірки відповідно до баз даних ТОВ «Візит ЛТД» податкових зобов'язань на зазначену суму не задекларовано.

Надаючи правову оцінку наданим до справи доказам суд виходить також з такого.

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 05.05.2008 N 647, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 р. N 445/15136 було затверджено Зміни до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 N 99 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.96 за N 293/1318. Згідно цього наказу пункт 3 Інструкції викладено в такій редакції:"3. Бланки довіреностей (додаток 1) видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей (додаток 2), який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною".

Крім того, пунктом 6 Інструкції визначено, що довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

На вимогу суду, як доказ отримання товару, позивачем не було надано копії журналу реєстрації довіреностей. Крім того, довіреності та журнал реєстрації довіреностей не надавалися податковому органу на перевірку.

Позивачем до суду в якості підтвердження транспортування товару не було надано товарно-транспортних накладних, інших документів, які б могли підтвердити транспортування товару.

Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Абзацом 5 розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363 (далі по тексту - Правила), в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення.

Вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку (абз.6 розд. 1 Правил).

Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання (абз. 7 розд. 1 Правил).

Дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу (абз. 8 розд. 1 Правил).

Перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування (абз. 17 розд. 1 Правил).

Подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство (абз. 18 розд. 1 Правил).

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (абз. 27 розд. 1 Правил).

Пунктом 11.5. Правил передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Крім того, ТОВ «Парк Стоун», не надано документів, що підтверджують відображення операцій з придбання послуг та оприбуткування товару у бухгалтерському обліку.

Так, в статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. №168/704 визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Також, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.1999, № 291 на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування. Рахунок 28 "Товари" має такі субрахунки, зокрема, 281 "Товари на складі".

Далі суд зазначає, що на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги. На субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

За кредитом рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення, списання тощо.

На субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

На субрахунку 806 "Витрати запасних частин" узагальнюється інформація про витрати запасних частин, які використані для ремонту основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та малоцінних та швидкозношуваних предметів підприємства.

На субрахунку 809 "Інші матеріальні витрати" відображається вартість виконаних для підприємства робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру (здійснення окремих операцій з виробництва продукції, обробки сировини й матеріалів; проведення іспитів з випробування сировини й матеріалів, які використовуються у виробництві; транспортні послуги, які є складовою технологічного процесу виробництва, тощо).

Відсутність факту транспортування товару та його оприбуткування на склад підприємства свідчить про те, що товар фактично не отримувався, а операції фактично не здійснювалися.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Однак, позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували використання в господарській діяльності послуг та товарів придбаних у контрагентів.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суд вважає, що податковим органом доведено, що при здійсненні господарської діяльності, навіть за наявності усіх первинних документів, платником податків здійснено незаконну господарську діяльність, що була спрямована на отримання податкової вигоди за рахунок чи переважно з бюджету.

Складені письмові документи не відображають реальність господарської операції, що викликає сумнів у фактичному здійсненні господарської операції та використанні їх в своїй подальшій господарській діяльності.

Так, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На виконання п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, аналіз наявних в матеріалах справи письмових доказів дозволяє суду дійти висновку про відсутність реального характеру господарських операцій та необґрунтованість сформованих валових витрат та податкового кредиту ТОВ «Парк Стоун» по взаємовідносинам з контрагентами за вказані у акті перевірки від 18.11.2013 року періоди.

Зазначені вище обставини у сукупності свідчать про те, що угоди, укладені ТОВ «Парк Стоун» з контрагентами не носили реального характеру та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а мали на меті лише оформлення відповідних документів, які б давали право на формування податкового кредиту.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень № 0001012200 від 04.12.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 33937, 50 грн., в тому числі 22625,00 грн. - за основним платежем та 11312, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0001002200 від 04.12.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 40156,25 грн., в тому числі 32125,00 грн. - за основним платежем та 8031, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), як таких, що винесені з порушенням норм діючого законодавства України, не підтверджуються матеріалами справи, спростовані відповідачем, а відтак не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Стоун" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.