02.09.2014
Справа № 469/835/14-ц
2/469/363/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2014 року Березанський районний суд Миколаївської області
у складі : головуючої - судді: - Гапоненко Н.О.,
при секретарі: - Потриваєвій М.А.,
з участю позивача: -ОСОБА_3,
представника відповідача: -Тігієвої Ф.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПСП «Агрофірма «Краснопільська" про розірвання договору оренди земельної ділянки, -
в с т а н о в и в :
Позивачка 16.07.2014 року звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що вона на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.10.2013 року є спадкоємцем майна своєї бабусі ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 11.4986 га, розташованої в межах території Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на землю серії МК № 052977, виданого Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 296, кадастровий номер земельної ділянки 4820982400:05:000:0141. Після отримання свідоцтва про право на спадщину позивачка довідалась, що вказана земельна ділянка знаходиться в оренді у відповідача на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_5 та відповідачем 15.01.2007 року за № 153 та зареєстрованого у Березанському реєстраційному окрузі 18.04.2007 року за № 0407007000303, терміном на 10 років. Посилаючись на те, що вона має намір обробляти земельну ділянку самостійно, позивачка звернулась до відповідача з заявою про дострокове розірвання договору оренди землі, на що відповідач відмовив, тому позивачка просила суд розірвати вказаний договір у зв»язку з переходом до неї права власності на земельну ділянку, що передбачено п.40 вказаного договору оренди землі.
У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, надавши письмові заперечення на позов, мотивовані тим, що договір оренди землі відповідає діючому законодавству України, обов»язки орендаря виконуються відповідачем відповідно до вимог законодавства та договору оренди землі, на зазначені обставини як на підстави розірвання договору оренди землі позивачка не посилається, а статтями 37 і 39 вказаного договору визначено умовою розірвання договору, у тому числі у односторонньому порядку, наявність згоди сторін. Також пояснила суду, що спору щодо умов договору та обов»язків орендаря між сторонами не існує та не існувало такого спору з попереднім власником земельної ділянки, а позивачка отримувала орендну плату як спадкоємець попереднього власника.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 15 січня 2007 року ОСОБА_5 уклала із ПСП «Агрофірма «Краснопільська» договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавцем передано відповідачеві у платне користування на умовах оренди строком на 10 років належну їй на праві власності земельну ділянку площею 11,50 га, яка знаходиться на території Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області. Договір оренди зареєстровано у Березанському реєстраційному окрузі 18 квітня 2007 року за № 0407007000303 (а.с.8-9). Факт передачі земельних ділянок підтверджено відповідним актом приймання-передачі (а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.
Право власності на зазначену земельну ділянку перейшло до позивачки на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 жовтня 2013 року (а.с.7).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренди землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Пунктом 40 спірного договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Згідно з пунктом 37 договору, його дія припиняється у випадках, передбачених законом.
Пунктом 39 договору передбачено, що умовами розірвання договору у односторонньому порядку є згода сторін, допускається за згодою сторони орендодавця.
Таким чином, сторонами при укладенні договору узгоджено порядок розірвання договору, який передбачає наявність взаємної згоди сторін на припинення договору; на вимогу однієї із сторін дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п.38 договору).
Взаємна згода сторін на розірвання договору відсутня (а.с.11), тому спірний договір може бути розірваний судом лише з підстав, передбачених законом.
Згідно з ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до ст.141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Згідно зі ст.143 ЗК України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; неусунення допущених порушень законодавства в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; конфіскації земельної ділянки; примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, позивачка має довести наявність передбачених законом підстав для розірвання договору за рішенням суду.
Разом з тим, на наявність вказаних вище підстав позивачка не посилалась та, відповідно, не довела їх наявність у судовому засіданні, а навпаки, підтвердила відсутність інших порушень договору та отримання нею орендної плати за вказаним договором оренди землі.
Таким чином, підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПСП «Агрофірма «Краснопільська" про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 04 вересня 2014 року.
Суддя:
Суд | Березанський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2014 |
Оприлюднено | 08.09.2014 |
Номер документу | 40346299 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Березанський районний суд Миколаївської області
Гапоненко Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні