Рішення

від 23.10.2014 по справі 469/835/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №469/835/14-ц 23.10.2014 23.10.2014

Провадження №22-ц/784/2741/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий у суді 1 інстанції Гапоненко Н.О.

Категорія 23 Суддя-доповідач апеляційного суду Леванчук О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 жовтня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Леванчука О.М.,

суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,

при секретарі судового засідання Яценко Л.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Мусієнко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 2 вересня 2014 року за позовом ОСОБА_3 до приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Краснопільська» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А :

16 липня 2014 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Краснопільська» (далі - ПСП АФ «Краснопільська») про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позивач зазначала, що після смерті її бабки, ОСОБА_5, успадкувала належну їй земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва в межах території Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області площею 11,4986 га. Про що отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Після прийняття спадщини їй стало відомо про наявний між спадкодавцем і відповідачем договір оренди вказаної вище земельної ділянки від 15 січня 2007 року, укладений на 10 років.

Бажаючи самостійно обробляти вказану земельну ділянку, звернулася до відповідача із заявою про розірвання договору оренди, на що він згоди не дав.

Вважає відмову орендаря від розірвання договору необґрунтованою, оскільки п. 40 спірного договору передбачає, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи є підставою для зміни або розірвання договору.

Посилаючись на викладене, просила про задоволення позову.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 2 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також порушення норм матеріального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Виходячи з положень частин 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 15 січня 2007 року між ОСОБА_5 та ПСП АФ «Краснопільська» був укладений договір оренди землі.

За умовами цього договору ОСОБА_5 передала ПСП АФ «Краснопільська» в оренду строком на 10 років належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 11,50 га, розташовану на території Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Вказаний договір був зареєстрований у Березанському реєстраційному окрузі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18 квітня 2007 року № 0407007000303.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 жовтня 2013 року, зазначену вище земельну ділянку після смерті ОСОБА_5 успадкувала її онука - ОСОБА_3, яка ініціювала розірвання договору оренди, посилаючись на бажання самостійно обробляти успадковану земельну ділянку.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні передбачені законом підстави для розірвання спірного договору. Зокрема, при його укладенні була передбачена наявність згоди сторін на розірвання договору, але орендар проти розірвання договору заперечував, а позивач не надала суду доказів на підтвердження інших обставин, які могли б слугувати підставою для розірвання договору.

Однак, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, у п. 40 спірного договору сторони погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи є однією з підстав для зміни умов або розірвання договору.

Між тим, суд першої інстанції не врахував, що позивач, яка набула право власності на земельну ділянку після смерті орендодавця, правомірно скористалася своїм правом на розірвання договору оренди, передбаченим умовами договору оренди.

При цьому, вказаний пункт договору узгоджується з положеннями ст. 32 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин.

До того ж, відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого правобезпідставно дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди з ініціативи нового власника земельної ділянки.

Викладене є підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі ч. 5 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 365 грн. 40 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого нею в судах першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 2 вересня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Краснопільська» про розірвання договору оренди земельної ділянки задоволити.

Розірвати договір оренди землі № 153 від 15 січня 2007 року, укладений між ОСОБА_5 та приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма Краснопільська», зареєстрований у Березанському реєстраційному окрузі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18 квітня 2007 року № 0407007000303.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Краснопільська» на користь ОСОБА_3 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 40 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого нею в судах першої та апеляційної інстанцій.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Судді