Рішення

від 28.08.2014 по справі 904/5123/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.08.14р. Справа № 904/5123/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мантінга Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маффін-Дорр", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості в сумі 24 354, 90 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 12.06.2014 р., адвокат;

Від відповідача: Гусакова О.Б., дов. № 19 від 20.08.2014 р., представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мантінга Україна" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 22 043, 26 грн., що складають суму заборгованості за договором поставки товарів № 10-02-2014 від 10.02.2014 р., 1 209 грн. пені, 1 102 грн. штрафу, 4 800 грн. послуг адвоката.

Відповідач вимоги позивача не визнав, посилаючись на те, що він не подавав заявки на поставку товару за спірним договором, на відсутність в спірних накладних посилань на номер договору та адресу поставки, та неузгодженість, на його думку, сторонами всіх суттєвих умови договору, у зв'язку з чим він вважає його не укладеним.

Крім того, відповідач вважає неможливим стягнення одночасно пені та штрафу за одне й те саме порушення.

Безпідставним вважає відповідач і вимоги щодо покладення на нього витрат позивача за послуги адвоката.

26.08.2014 р. від позивача надійшла заява, відповідно до якої останній збільшив суму витрат за надані послуги адвоката до 6 300 грн., а також просить віднести на відповідача 384, 02 грн., що складають суму транспортних витрат останнього.

28.08.2014 р. від позивача надійшла заява, відповідно до якої останній збільшив суму витрат за послуги адвоката до 7 800 грн., та збільшив суму транспортних витрат до 887, 55 грн.

Зазначені заяви прийняті господарським судом до розгляду.

Господарським судом Дніпропетровської області задоволено клопотання позивача від 28.08.2014 року , про здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

28.08.14 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Мантінга Україна" (Позивач) укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю „Маффін-Дорр" (Відповідач) договір поставки товарів № 10/02-2014 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. зазначеного Договору, його предметом є поставка заморожених хлібобулочних виробів та кондитерських напівфабрикатів в асортименті ( надалі Товар).

Згідно п. 1.2. Договору, постачальник зобов'язується постачати Товар Покупцю для використання його у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов'язується приймати Товар та сплачувати за нього на умовах Договору.

Згідно ч. 1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В п. 3.1.2. Договору, кожна партія Товару визначається окремим замовленням, наданим Постачальнику в усній чи письмовій формі не менше ніж за 2 доби до бажаної дати поставки, та в якій зазначається: найменування Товару, загальна кількість Товару, місце та строки поставки.

Відповідно до п. 3.3. Договору, перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії Товару, про що засвідчує оформлена належним чином видаткова накладна.

На виконання умов Договору, позивач здійснив поставку товару за Договором на загальну суму 22 043, 26 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ РН-0001182 від 18.02.2014 р., РН-0001861 від 17.03.2014 р. (а.с. 17-18).

Згідно п. п. 4.1., 4.2. Договору, вартість кожної партії Товару, що поставляється згідно з умовами Договору, визначається у видатковій накладній. Ціна у видаткових накладних зазначена з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4.3. Договору, розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюється в безготівковому порядку протягом 14 календарних днів з дати поставки.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів виконання зобов'язань щодо здійснення розрахунків за отриманий товар в сумі 22 043, 26 грн., на момент розгляду спору, відповідач не надав.

З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення зазначеної вище суми, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення виконання своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, сторонами передбачена відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, та штрафу розмірі 5 відсотків від ціни поставленого Товару ( п.п. п.п. 6.4 ; 6.5 Договору).

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума пені за загальний період з 05.03.2014 р. по 09.07.2014 р. складає - 1 209, 49 грн., сума штрафу - 1 102, 15 грн., які підлягають до примусового стягнення.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

При цьому, в силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Будь-яких доказів, які б спростовували факт отримання ТОВ „Маффін-Дорр" товару за договором поставки № 10/02-2014 від 10.02.2014 р., відповідачем надано не було, як не було надано останнім і доказів, які б свідчили, що в період дії вказаного договору, поставка товару, за спірними накладними, здійснювалась на інших підставах, ніж в ньому передбачені.

Не заслуговують на увагу і посилання відповідача відносно неправомірності та неможливості одночасного стягнення пені та штрафу, з огляду на наступне

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.

Штраф як і пеня є формами одного і того ж виду забезпечення виконання зобов'язання - неустойки.

Умови договору передбачають цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу. При цьому чинне законодавство не встановлює обмежень щодо одночасного застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання зобов'язання.

Відповідач, в даному випадку, притягнутий до одного виду відповідальності - цивільна, способом сплати неустойки лише один раз і за одне правопорушення. Форма сплати неустойки подвійного притягнення не становить.

З огляду на викладене, позивачем правомірно, відповідно до умов договору та чинного законодавства, заявлено до стягнення неустойку у вигляді штрафу на пені.

Вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на послуги надані адвокатом задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Статтею 44 ГПК України встановлено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо такі витрати здійснені стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Позивачем до матеріалів справи залучені докази, які підтверджують факт надання адвокатом останньому послуг (договір про надання правової допомоги у господарських справах № 1-05 від 28.05.2014 р., ордер серії КВ №26985 від 28.05.2014 р., посвідчення адвоката; акти виконаних робіт), проте, фінансових документів, які б свідчили про здійснення, саме підприємством позивача, витрат на послуги адвоката, надано не було, в зв'язку з чим у суду відсутні підстави для покладення таких витрат на відповідача.

Залучена до матеріалів банківська виписка по рахунку ОСОБА_1, таким доказом бути не може, оскільки вона свідчить лише про надходження 23.06.2014 р. на його рахунок грошових коштів в сумі 4800 грн., даних про те, що вказані витрати здійснені саме підприємством позивача за надані адвокатом послуги, вказаний документ не містить.

Не підлягають покладенню на відповідача і транспортні витрати в сумі 887, 55 грн., здійснені позивачем по забезпеченню явки його представника в судове засідання, зважаючи на те, що такі витрати не входять до складу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 526 , 610 , 611 , ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Маффін-Дорр" (49024, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, пров. Універсальний, буд. 6, код ЄДРПОУ 39065442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мантінга Україна" (02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, буд. 114-А, код ЄДРПОУ 31809982) 22 043 (двадцять дві тисячі сорок три гривні) 26 коп. основного боргу, 1 209 (одна тисяча двісті дев'ять гривень) 49 коп. пені, 1 102 (одна тисяча сто дві гривні) 15 коп. штрафу, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 03.09.14 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко