Рішення

від 28.08.2014 по справі 910/12840/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12840/14 28.08.14

За позовом Асоціації «Дім авторів музики в Україні»

до Приватного акціонерного товариства «Радіокомпанія «Гала»

про стягнення 151 382,92 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Якимець О.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Асоціація «Дім авторів музики в Україні» (далі -позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Радіокомпанія «Гала» (далі -відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 146 326,12 грн. зі сплати авторської винагороди, 4 069,45 грн. - 3% річних та 987,35 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати винагороди (роялті) за період з 01.07.2012 р. по 31.05.2014 р. згідно ліцензійного договору №Р-01-05 від 01.09.2005 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.07.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні, що відбулося 21.07.2014 р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 р. розгляд справи відкладено до 28.08.2014 р. через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.

У судовому засіданні 28.08.2014 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 28.08.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно наданої суду та наявної в матеріалах справи копії Свідоцтва про облік організації колективного управління №7/2005 від 26.01.2005 р., Асоціація «Дім Авторів Музики в Україні» здійснює колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права, а саме: суб'єктів авторського права, їх спадкоємців та осіб, яким на законних підставах передано авторські майнові права.

01.09.2005 р. між Асоціацією «Дім авторів музики в Україні», що здійснює колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права відповідно до Закону України «Про авторське право та суміжні права» та на підставі Свідоцтва про облік організації колективного управління №7/2005 від 26.01.2005 р. Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, та Закритим акціонерним товариством «Радіокомпанія Гала», яке в подальшому було перейменовано на Приватне акціонерне товариство «Радіокомпанія Гала», було укладено ліцензійний договір № Р-01-05.

Умовами даного договору передбачено, що позивач від імені авторів та осіб, які мають авторське право, включаючи зарубіжних, надає відповідачеві, на умовах визначених цим договором, право/невиключну ліцензію на публічне сповіщення творів на території України у містах та на частотах, визначених відповідною ліцензією Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, а відповідач зобов'язується виплачувати авторську винагороду (роялті) позивачу відповідно до Закону.

Відповідно до пункту 2.4 договору, авторська винагорода (роялті) визначена сторонами, становить 6 500 (шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. в місяць.

Пунктом 2.5 та підпунктом 2.5.1 договору встановлено, що використовуючи твори відповідач зобов'язується вести точний облік творів та їх авторів і не пізніше 20-ти днів після закінчення кожного місяця, у якому здійснювалось публічне сповіщення творів перерахувати позивачу авторську винагороду у розмірі, визначеному в п.2.4 даного договору.

У п. 5.1. договору встановлено, що даний договір автоматично пролонгується на кожен календарний рік, якщо жодна зі сторін не повідомить про зміну або розірвання договору в письмовій формі за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії даного договору.

01.02.2014 р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1/2014 до договору, відповідно до пунктів 1, 2 якої, сторони погодились зменшити розмір авторської винагороди (роялті), внаслідок чого розмір роялті за публічне сповіщення відповідачем творів у другому кварталі 2013 року становить 17 558,23 грн. (що складає 5 852,75 грн. в місяць), а у третьому кварталі 2013 року - 18 267,89 грн. (що складає 6 089,30 грн. в місяць).

Як стверджує позивач, відповідач починаючи з липня 2012 року припинив сплату винагороди (роялті), внаслідок чого, сума заборгованості відповідача по сплаті винагороди (роялті) по договору за період з 01.07.2012 р. по 31.03.2013 р. становить 58 500,00 грн. (6 500,00 грн. Ч 9 міс.), з 01.04.2013 р. по 31.09.2013 р. становить 35 826,12 грн. (17 558,23 грн. за ІІ квартал 2013 р. та 18 267,89 грн. за ІІІ квартал 2013 р.), а за період з 01.10.2013 р. по 31.05.2014 р. - 52 000,00 грн. (6 500,00 грн. Ч 8 міс.).

Отже, загальна сума заборгованості за період з 01.07.2012 р. по 31.05.2014 р. становить 146 326,12 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів припинення договірних відносин сторонами не надано, тому суд приходить до висновку, що договір неодноразово пролонгувався та є чинним на день прийняття рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови ліцензійного договору №Р-01-05 від 01.09.2005 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 146 326, 12 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 4 069,45 грн. - 3% річних за період з 20.08.2012 р. по 24.06.2014 р. та 987,35 грн. - інфляційних втрат за період з 01.07.2012 р. по 31.05.2014 р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що останній відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, враховуючи наведене, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Асоціації «Дім авторів музики в Україні» задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Радіокомпанія «Гала» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 91, кв.5, ідентифікаційний код - 20023766 ) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Асоціації «Дім авторів музики в Україні» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, ідентифікаційний код - 33239342) 146 326 (сто сорок шість тисяч триста двадцять шість) грн. 12 коп. - основного боргу, 4 069 (чотири тисячі шістдесят дев'ять) грн. 45 коп. - 3% річних, 985 (дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 37 коп. - інфляційних втрат та 3 027 (три тисячі двадцять сім) грн. 66 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 01.09.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.