Рішення

від 02.09.2014 по справі 922/3263/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2014 р.Справа № 922/3263/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Артемівський машинобудівний завод "ВІСТЕК", м. Артемівськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "О.П.К.", м. Харків про стягнення 241236,67 грн. за участю представників сторін:

позивача - Міщенко К.А., дов. № 1937/15 від 31.07.2014 року

відповідача - Демський В.Ю., дов. від 01.09.2014 року

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 116810,39 грн. основного боргу та 124426,28 грн. 3% річних, пені та штрафу за договором поставки № 474М/13 від 25 листопада 2013 року.

Враховуючи, що заяв та клопотань представниками сторін не заявлено, суд починає розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "О.П.К." пені та штрафу не визнає. Також у наданій заяві просить розстрочити виконання рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.

25 листопада 2013 року між постачальником - Приватним акціонерним товариством "Артемівський машинобудівний завод "ВІСТЕК" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "О.П.К." (відповідачем, покупцем) було укладено договір поставки № 474М/13, відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого постачальник зобов'язується поставляти у власність покупця Товар в асортименті, кількості, з якісними характеристиками, в строки та по цінам, вказаним в Специфікаціях до цього Договору, узгоджених Сторонами та які є його невід*ємними частинами. Обсяги постачання Товару мають бути заплановані та погоджені Сторонами на три місяці в Специфікаціях до цього Договору, а покупець зобов*язується сплатити й прийняти вказаний в пункті 1.1. цього договору Товар на умовах, передбачених цим Договором та Специфікаціями до цього Договору, узгоджених Сторонами на три місяці. Покупець зобов*язується належним чином виконувати обсягі постачання Товару, які узгоджені Сторонами на три місяці в Специфікаціях до цього Договору.

Згідно умов пункту 3.1. договору поставки № 474М/13 розрахунки за Товар здійснюються покупцем банківським переказом грошових коштів на поточний рахунок постачальника упродовж 30 календарних днів з дати поставки, якщо інші умови оплати не передбачені в Додаткових угодах чи Специфікаціях до Договору.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач свої договірні зобов*язання з поставки продукції виконав належним чином, про що свідчать наступні первинні документи прийому-передачі майна:

Видаткова накладна № 198/14 від 16 січня 2014 року: поставлена продукція - електроди загальною вартістю 32596,72 грн., з вартості яких не оплачена сума частково в розмірі 9618,87 грн. (здійснені частково оплата 09 квітня 2014 року на суму 2996,76 грн.; 10 квітня 2014 року на суму 5993,52 грн.; 22 квітня 2014 року на суму 8279,65 грн.; 23 квітня 2014 року на суму 1426,98 грн.; 29 квітня 2014 року на суму 4280,94 грн.) Строк оплати сплинув 15 лютого 2014 року.

Видаткова накладна № 351/14 від 29 січня 2014 року: поставлена продукція - електроди, з вартості яких не оплачена вся сума в розмірі 92207,73 грн. Строк оплати сплинув 28 лютого 2014 року.

Видаткова накладна № 598/14 від 20 лютого 2014 року: поставлена продукція - електроди, з вартості яких не оплачена вся сума в розмірі 14983,8 грн. Строк оплати сплинув 22 березня 2014 року.

Станом на сьогоднішній день з вартості поставленої продукції всього прострочена до сплати сума складає 116810,39 грн.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до статті 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Таким чином, дослідивши умови договору поставки № 474М/13 від 25 листопада 2013 року, на підставі якого виникло первісне грошове зобов'язання, суд вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 116810,39 грн. задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно пункту 4.5. договору за прострочку оплати з покупця стягується пеня в розмірі 0,1 % від суми своєчасно невиконаного грошового зобов*язання за кожен день прострочення виконання зобов*язання з оплати.

Відповідно до пункту 4.6. договору окрім нарахування та пред*явлення до сплати пені за несвоєчасне виконання грошового зобов*язання, постачальник має право нараховувати та пред*являти до стягнення покупцю штрафи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 124426,28 грн. 3% річних, пені та штрафу задовольнити.

Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зазначає, що відповідачем не підтверджено належними доказами можливість виконання ним судового рішення у разі надання розстрочки його виконання.

При вирішенні питання щодо доцільності надання розстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.

Судом також, враховується ступінь вини відповідача у виникненні даного спору. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що даний спір виник саме з вини відповідача.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для розстрочки виконання судового рішення. З матеріалів справи не вбачається того, що відсутність розстрочки виконання судового рішення унеможливить виконання такого рішення або ускладнить його виконання.

В зв'язку з наведеним, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви відповідача щодо розстрочки виконання рішення.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 13, 19, 124, 129, Конституції України, статтями 6, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 627, 655, 692, 694, 712 Цивільного кодексу України, статтями 216, 217, 230 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви відповідача про розтрочку виконання рішення відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "О.П.К." (61121, м. Харків, вул. Блюхера, 58/18, поточний рахунок 26004060736823 в АТ "Приватбанк", МФО 351533, ІПН 378775920345, Свідоцтво № 200134404, код ЄДРПОУ 37877597) на користь Приватного акціонерного товариства "Артемівський машинобудівний завод "ВІСТЕК" (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Артема, 6, поточний рахунок № 26000620471888 у ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012, ІПН 312264505021, Свідоцтво № 100333776, код ЄДРПОУ 31226457) 116810,39 грн. основного боргу та 124426,28 грн. 3% річних, пені, штрафу за договором поставки № 474М/13 від 25 листопада 2013 року та 4824,74 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.09.2014 р.

Суддя П.В. Хотенець