Рішення

від 26.08.2014 по справі 918/1118/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2014 р. Справа № 918/1118/14

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Лиманському А.Ю.,

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний Торговий Союз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт"

про стягнення заборгованості в сумі 36 665 грн. 75 коп.

За участі представників:

від позивача: Юрга К.В. (довіреність від 01.08.2014 року);

від відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: В липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочний Торговий Союз" (далі ТОВ "Молочний Торговий Союз") звернулось з позовною заявою про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" (ТОВ "Укрмолпродукт") 36 665,75 грн. заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору поставки №01/04-МТС, відповідно до замовлення позивача від 02.04.2013 року на суму 1035000,00 грн. ТОВ "Укрмолпродукт" здійснив лише часткову поставку товару. Оскільки товар на суму 30 000,00 грн. на момент подачі позову не поставлений, кошти не повернуті, позивач звернувся з позовом про повернення перерахованих коштів за не отриманий товар у вказаній вище сумі, крім того, просить стягнути з відповідача 6 000,00 грн. штрафу та 665,75 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.07.2014 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 12.08.2014 року.

У судовому засіданні 26.08.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання 26.08.2014 року не забезпечив участі свого повноважного представника, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 32).

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач відзиву на позов та витребуваних документів не подав. Таким чином суд на підставі статті 75 ГПК України дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2013 року між ТОВ "Укрмолпродукт" (постачальник) та ТОВ "Молочний Торговий Союз" (покупець) було укладено договір поставки №01/04-МТС (далі Договір, а.с. 8-10), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити у зумовлені договором строки молочну продукцію, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму за умовами Договору (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору вид, асортимент, ціна за одиницю товару, кількість, загальна вартість товару зазначаються у специфікації на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 1.5 Договору покупець надає постачальнику заявку на товар шляхом надсилання специфікації. Підтвердженням прийняття замовлення до виконання сторони домовились вважати підписання специфікації за допомогою факсимільного зв'язку або факт відпуску товару згідно накладної. Підписання специфікації по факсу повинно бути здійснене протягом 1 доби від дати замовлення, з подальшим обміном на оригінали з мокрими печатками.

На виконання умов Договору 02 квітня 2013 року між ТОВ "Укрмолпродукт" та ТОВ "Молочний Торговий Союз" було підписано та скріплено печатками специфікацію (а.с. 11) на поставку казеїну технічного в кількості 15 000 кг. на загальну суму 1 035 000,00 грн. в тому числі ПДВ.

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень №415 від 02.04.2013 року та №449 від 05.04.2013 року ТОВ "Молочний Торговий Союз" перерахувало ТОВ "Укрмолпродукт" 1 035 000 грн. 00 коп. (а.с. 13, 14).

02.08.2013 року та 27.08.2013 року постачальник поставив позивачу товар згідно Договору на загальну суму 1 005 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №УМ-0002530/СК та №УМ-0002919/СК (а.с. 12).

Таким чином, товар на суму 30 000,00 грн. в порушення умов Договору та Специфікації залишається не поставленим. Доказів поставки товару на вказану суму або повернення коштів відповідач суду не надав.

ТОВ "Молочний Торговий Союз" 08.10.2013 року направило на адресу відповідача претензію від 02.10.2013 року, з вимогою повернути грошові кошти в сумі 30 000,00 грн. Проте вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу дії статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати товар, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Із встановлених вище обставин слідує, що відповідач не виконав своїх зобов'язань по передачі товару на суму 30 000,00 грн., крім того не надав суду доказів, які б свідчили про повернення сплачених позивачем коштів, відтак позовна вимога позивача про стягнення з ТОВ "Укрмолпродукт" вказаної суми стверджується наявними в матеріалах справи доказами, є обґрунтованою та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 6 000,00 грн. штрафу та 665,75 грн. 3% річних (розрахунок на а.с. 3).

Відповідно до п. 7.3 Договору у випадку затримки поставки, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплатити неустойку.

Частинами 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст. ст. 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Оскільки судом встановлено, що на момент розгляду справи товар на суму 30 000,00 грн. не поставлений позивачу, перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, суд зазначає, що його розмір відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, тому вимога ТОВ "Молочний Торговий Союз" про стягнення з ТОВ "Укрмолпродукт" 6 000,00 грн. штрафу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Укрмолпродукт" 665,75 грн. 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, грошове зобов'язання це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Враховуючи правову позицію, викладену у п. 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних є необґрунтованою, так як обов'язок відповідача щодо сплати 3% річних може виникнути за невиконання грошового зобов'язання, а не з обов'язку передати товар за Договором, а тому не підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 та ч. 5 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру позовних вимог. Таким чином, на підставі ст. 49 ГПК України на відповідача покладається судовий збір у розмірі 1 793, 83 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" (35601, Рівненська область, Дубенський район, село Злинець, вулиця Першотравнева, будинок 2, код ЄДРПОУ 31126518) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний Торговий Союз" (31000, Хмельницька область, місто Красилів, вулиця Грушевського, будинок 142, код ЄДРПОУ 37500707) 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. штрафу та 1 793 (одну тисячу сімсот дев'яносто три) грн. 83 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні позову в частині стягнення 665 грн. 75 коп. 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено " 01" вересня 2014 року.

Суддя Пашкевич І.О.