Ухвала

від 02.09.2014 по справі 5021/1651/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 вересня 2014 року Справа № 5021/1651/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача), Катеринчук Л.Й., Короткевича О.Є., представники сторін у судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український

міжнародний банк"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2014

та ухвалу господарського суду Сумської області від 18.03.2014

у справі № 5021/1651/12 господарського суду Сумської області

за заявою Голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю

"ІСАК-ПАК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю " ІСАК-ПАК!

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.03.2014 (суддя Спиридонова Н.О.) клопотання ліквідатора про погодження ціни продажу заставного майна ТОВ "ІСА-ПАК" та визнання Товарної Біржі "Електронні торги України" учасником провадження у даній справі задоволено. Визнано Товарну Біржу "Електронні торги України" учасником провадження у справі №5021/1651/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСА-ПАК". Надано згоду на продаж майна банкрута - ТОВ "ІСА-ПАК", що перебуває у заставі ПАТ "Перший Український міжнародний банк".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 (колегія суддів у складі: Пуль О.А. - головуючий, Хачатрян В.С., Шевель О.В.) ухвалу господарського суду Сумської області від 18.03.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням апеляційного суду, Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказані постанову апеляційного суду від 28.04.2014 та ухвалу суду першої інстанції від 18.03.2014. Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст.ст. 42, 43, 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції змін, внесених Законом України від 22.12.2011 № 4212- VІ), а також норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.08.2014 касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" прийнята до провадження та призначена до розгляду на 02.09.2014 року о 11 год. 20 хв., про що сторони та учасники у справі були повідомлені належним чином.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Розглянувши матеріали справи та касаційну скаргу в даному судовому засіданні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 111-13 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

В свою чергу нормами п. 10 ч. 1 ст. 106 вказаного кодексу передбачено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закону про банкрутство).

Норми ж Закону про банкрутство у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого суду в апеляційному порядку та в касаційному порядку.

Так, згідно з ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство, якими врегульовані питання щодо касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство, на відміну від апеляційного порядку, коли предметом оскарження можуть бути усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (ч. 2 ст. 8 цього закону), у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Як вбачається, під час здійснення апеляційного провадження у справі, за результатами якого винесена оскаржувана постанова, предметом оскарження була ухвала місцевого суду про визнання Товарну Біржу "Електронні торги України" учасником провадження у справі про банкрутство та надання згоди на продаж майна банкрута, що перебуває у заставі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство в редакції змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VІ, положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, всі питання, що виникають, стосуються та вирішуються у ліквідаційній процедурі ТОВ, у тому числі і щодо питань, пов'язаних із організацією проведення аукціону з продажу майна боржника та залученням до участі у справі організатора аукціону, підлягають розгляду та вирішенню в порядку норм редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212- VІ.

Саме цієї редакцією Закону про банкрутство керувалися місцевий та апеляційний суди при прийнятті оскаржуваних судових рішень (ст. 44, 49 зокрема).

Таким чином, у даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції про залишення без змін ухвали господарського суду Сумської області від 18.03.2014 про визнання Товарної Біржі учасником провадження у справі про банкрутство та надання згоди на продаж майна банкрута, що перебуває у заставі, можливість оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене, порушене касаційне провадження за скаргою вказаної особи на відповідне судове рішення апеляційної інстанції підлягає припиненню.

Керуючись ст. ст. 80, 86, 111-5 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Припинити касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 та ухвалу господарського суду Сумської області від 18.04.2014 у справі № 5021/1651/12.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й.

Короткевич О.Є.