Рішення

від 02.09.2014 по справі 160/383/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 160/383/14-ц Провадження № 22-ц/773/1236/14 Головуючий у 1 інстанції: Вознюк І.І. Категорія: 39 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Мудренко Л. І.,

суддів - Осіпука В.В., Русинчука М.М.,

при секретарі - Губарик К.А.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держземагенства у Волинській області, про визнання права на майнові права в порядку спадкування за законом за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на заочне рішення Локачинського районного суду Волинської області від 24 червня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держземагенства у Волинській області, про визнання права на майнові права в порядку спадкування за законом.

Вимоги мотивовані тим, що будучи сином померлої ОСОБА_5, є спадкоємцем першої черги, своєчасно подав заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, прийняв її, проте не може оформити право власності та користування частиною майна, а саме фермерським господарством, засновником якого була його мати. Спадщина фермерського господарства складається із статутного (складеного) капіталу та ряду договорів оренди земельних ділянок, укладених між спадкодавцем та Локачинською райдержадміністрацією. 14 листопада 2013 року приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу відмовила позивачу в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, посилаючись на те, що фермерське господарство як цілісний майновий комплекс є нерухомістю і право власності на нього та на інші об'єкти повинно бути зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно. Інший спадкоємець ОСОБА_3 не планував і не планує входити до складу фермерського господарства і не претендує на майнові права у ньому. А тому просив визнати за ним в порядку спадкування право на статутний (складений) капітал у фермерському господарстві «Енерго Профі» та майнові права (право користування) по семи договорах оренди землі б/н від 31 травня 2012 року щодо земельних ділянок площею відповідно 17.4951, 17.1519, 23.6640, 16.5480, 15.7426, 13.0289 та 21.1462 га.

Заочним рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 24 червня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування право на статутний (складений) капітал у фермерському господарстві «Енерго Профі» у розмірі 1000 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити, яким визнати за ОСОБА_2 право на статутний (складений) капітал у Фермерському господарстві «Енерго Профі» в розмірі 1000,00 гривень в порядку спадкування. Визнати за ОСОБА_2 майнові права (право користування) в порядку спадкування по договорах оренди землі б/н від 31.05.2012 року, щодо земельних ділянок площею 17.4951, 17.1519, 23.6640, 16.5480, 15.7426, 13.0289 та 21.1462 га.

В ході апеляційного розгляду даної справи представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу позивача підтримав, просив скаргу задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися. Відповідач ОСОБА_3 та третя особа на стороні відповідача Головне управління Держземагенства у Волинській області подали письмові заяви, в яких просили справу розглядати за їх відсутності.

Заслухавши пояснення особи, яка бере участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 підлягає до задоволення частково.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 6), після її смерті відкрилась спадщина, він є спадкоємцем першої черги.

З1 травня 2012 року між Локачинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі б/н від 31.05.2012 року щодо земельної ділянки площею 17,4951 га (кадастровий номер 0722483200:03:000:0844); договір оренди землі б/н від 31.05.2012 року, щодо земельної ділянки площею 17,1519 га (кадастровий номер 0722483200:03:000:0843); договір оренди землі б/н від 31.05.2012 року, щодо земельної ділянки площею 23,6640 га (кадастровий номер 0722483200:03:000:0845); договір оренди землі б/н від 31.05.2012 року, щодо земельної ділянки площею 16,5480 га (кадастровий номер 0722483200:03:000:0846); договір оренди землі б/н від 31.05.2012 року, щодо земельної ділянки площею 15,7426 га (кадастровий номер 0722483200:03:000:0849); договір оренди землі б/н від 31.05.2012 року, щодо земельної ділянки площею 13,0289 га (кадастровий номер 0722483200:03:000:0848); договір оренди землі б/н від 31.05.2012 року, щодо земельної ділянки площею 21,1462 га (кадастровий номер 0722483200:03:000:0847) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті та згідно ч.2 ст.1268 цього Кодексу не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Частиною 1 статті 23 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22 грудня 1995 року, успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.

Пунктом 5.1 статуту фермерського господарства «Енерго Профі» передбачено, що статутний (складений) капітал формується за рахунок грошового внеску його засновника (власника) і становить 1000 грн. Успадкування землі і майна господарства здійснюється відповідно до земельного та цивільного законодавства України (п.6.4 статуту).

Успадкування фермерського господарства у розглядуваному випадку полягає в спадкуванні права на статутний (складенений) капітал.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку визнавши за позивачем в порядку спадкування право на статутний (складений) капітал у фермерському господарстві «Енерго Профі».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання за позивачем майнових прав на договори оренди, суд першої інстанції виходив з того, що фермерське господарство «Енерго Профі» не було зареєстроване відповідно до закону і не було внесено в єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Однак повністю погодитись з таким висновком суду не можна.

Відповідно до ч. 1 ст.89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Відповідно до виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вбачається, що фермерське господарство «Енерго Профі» зареєстроване як юридична особа 04.07.2012 року і керівником даного фермерського підприємства є ОСОБА_2 (а.с. 8).

Відповідно до пункту 2.1 Статуту фермерського господарства «Енерго Профі» засновником (власником) фермерського господарства «Енерго Профі» є громадянка України ОСОБА_5 (а.с. 9).

Статтею 7 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

Частиною 5 статті 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

Чинним законодавством чітко закріплено право позивача на оренду землі у відповідності до норм статті 16 Закону України «Про оренду землі».

Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» визначено порядок укладання договору оренди землі, а саме укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стороною позивача в ході розгляду даної справи не представлено жодного доказу про звернення до органу місцевої виконавчої влади чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин щодо переукладення договорів оренди землі.

Локачинська районна державна адміністрація Волинської області, яка є стороною договорів оренди землі, укладених зі спадкодавцем ОСОБА_5 31.05.2012 року, до участі в справі за правилами статті 33 ЦПК України залучена не була.

Крім того, позивачем не заявлено жодної позовної вимоги до Головного управління Держземагенства у Волинській області, яке у справі бере участь лише як третя особа на стороні відповідача.

Отже, виходячи з вищенаведеного позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання за ним майнових прав (право користування) в порядку спадкування по договорах оренди землі у вибраний позивачем спосіб захисту цивільних прав до задоволення не підлягають.

Оскільки судом першої інстанції в порушення вищезазначених норм матеріального права неправильно відмовлено в частині визнання за позивачем майнових прав на договори оренди землі, то колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові у зв'язку з невідповідністю висновків суду встановленим обставинам справи та порушенням судом норм матеріального підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Локачинського районного суду Волинської області від 24 червня 2014 року в частині відмови в задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на майнові права (право користування) в порядку спадкування по договорах оренди землі відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді