Рішення

від 27.08.2014 по справі 910/15912/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15912/14 27.08.14

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА-Груп"

про стягнення 8 004,52 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Нестор Н.В. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА-Груп" про стягнення з останнього основного боргу в сумі 6 798,39 грн., інфляційних у сумі 278,01 грн. та пені в сумі 928,12 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг згідно договору про надання послуг (виконання робіт) з поточного ремонту та утримання територій прилеглих до місць розташування рекламних засобів від 01.07.2011 № 07-17.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах. Крім того, надав суду відповідно до вимог статті 22 ГПК України клопотання про уточнення норми права, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, у зв'язку з чим обґрунтовує позов з посиланням на статті 901, 903, 906 ЦК України, які регулюють питання договору надання послуг. Оскільки клопотання не суперечить вимогам ГПК України воно прийнято судом.

Неприбуття до судового засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 ГПК України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.07.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МСА-Груп", далі Замовник, та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва, далі Виконавець, було укладено договір про надання послуг (виконання робіт) з поточного ремонту та утримання територій прилеглих до місць розташування рекламних засобів № 07-17, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) Замовник доручає Виконавцю і зобов'язується прийняти і оплатити надання послуг (виконання робіт) з поточного ремонту та утримання територій прилеглих до місць розташування рекламних засобів Замовника, згідно адресної програми, а Виконавець зобов'язується на свій власний ризик надати послуги (виконати роботи), доручені йому Замовником.

Згідно пунктів 2.1, 2.3 Договору розрахунковим періодом надання послуг (виконання робіт) є календарний місяць. Замовник здійснює щомісячну 100% оплату послуг Виконавця не пізніше ніж до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 3.1.1 Договору передбачено, що Виконавець зобов'язується, зокрема, наприкінці кожного місяця надати Замовнику рахунок-фактуру для здійснення ним оплати за фактично надані послуги (виконані роботи). Замовник зобов'язується, зокрема, оплачувати надані послуги (виконані роботи), на умовах та в строки, передбачені цим Договором (п. 3.3.2 Договору).

Договір набирає чинності з дня його укладання і діє до 31.12.2012, а в частині розрахунків до повного їх виконання (п.5.1 Договору).

На виконання умов Договору позивачем виконані роботи належним чином на загальну суму 6 798,39 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт по наданню послуг за період липень 2011 - вересень 2011, листопад 2011 - грудень 2011: № 27/7 від 31.07.2011; № 27/8 від 31.08.2011; № 27/9 від 30.09.2011; № 26/11 від 30.11.2011; № 25/12 від 31.12.2011 та не підписаними відповідачем актами виконаних робіт по наданню послуг за жовтень 2011 року та січень 2012 - серпень 2012: № 26/10 від 31.10.2011;№ 25/1 від 31.01.2012; № 24/2 від 29.02.2012; № 24/3 від 30.03.2012; № 25/4 від 30.04.2012; № 26/5 від 31.05.2012; № 27/6 від 30.06.2012; № 27/7 від 31.07.2012; № 27/8 від 31.08.2012.

Свої зобов'язання з оплати наданих послуг відповідач не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився основний борг у сумі 6 798,39 грн., який позивач намагається стягнути.

Додатково, з посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних у сумі 278,01 грн. за весь період прострочення грошового зобов'язання.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором згідно чинного законодавства України. Позивач стверджує, що мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 928,12 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір надання послуг. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки наданих послуг, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 901, 903 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем було направлено відповідачу претензію від 12.11.2012 № 1180, де нагадали останньому про існування заборгованості за Договором та просили прийняти виконані роботи шляхом підписання актів приймання робіт. 13 травня 2013 року позивач знову звернувся до відповідача з претензією № 438 з вимогою прийняти та оплатити виконані роботи, але дані вимоги не були виконані, ніякої відповіді не надійшло.

Позивачем надані докази на підтвердження викладених у позові обставин. Відповідач доказів оплати виконаних робіт суду не надав. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 6 798,39 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Оскільки мало місце прострочення оплати виконаних робіт за договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних у сумі 278,01 грн. за весь період прострочення грошового зобов'язання за період з 11.08.2011 по 16.07.2014, також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 названого закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У задоволенні позовним вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 928,12 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання необхідно відмовити, оскільки як на підставу нарахування пені позивач посилається на положення п. 4.1 Договору, в той час як зазначеним пунктом, так і самим Договором, не визначено розміру нарахування пені, а тому нарахування суми пені позивачем є безпідставним.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно частини 5 статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.08.2014, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 525, 526, 599, 625, 638, 639, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 55, 194 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА-Груп" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА-Груп", 04655, м. Київ, пр-т. Московський, буд. 32, код ЄДРПОУ 37566181, на користь:

- Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва, 04073, м. Київ, пр-т. Московський, буд. 26А, код ЄДРПОУ 05416745, основний борг у сумі 6 798,39 грн., інфляційні у сумі 278,01 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 615,16 грн., видавши наказ.

3. У частині стягнення пені в сумі 928,12 грн. відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко