Рішення

від 27.08.2014 по справі 910/14454/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/14454/14 27.08.14

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради

про стягнення 74 429 481,35 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кость О.Г. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради про стягнення з останнього основного боргу в сумі 62 360 192,53 грн., пені в сумі 5 557 459,46 грн., трьох процентів річних у сумі 2 224 181,66 грн. та інфляційних у розмірі 4 287 647,70 грн. відповідно до договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 №13/3027-ТЕ-40.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд, зокрема, господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва.

Оскільки юридичною адресою відповідача - Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради є місто Севастополь, то дана позовна заява підлягає розгляду у Господарському суді міста Києва.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач наполягав на заявлених позовних вимогах, просить позов задовольнити.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, а саме телефонограмою, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 28.12.2012 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", далі Продавець, та Комунальним підприємством "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради, далі Покупець, було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/3027-ТЕ-40, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Згідно п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов Договору позивач поставив за період січень-листопад 2013 року природний газ на загальну суму 78 818 512,53 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 21.10.2013 за газ спожитий у січні 2013 року; від 21.10.2013 за газ спожитий у лютому 2013 року; від 21.10.2013 за газ спожитий у березні 2013 року; від 21.10.2013 за газ спожитий у квітні 2013 року; від 21.10.2013 за газ спожитий у травні 2013 року; від 21.10.2013 за газ спожитий у червні 2013 року; від 31.10.2013 за газ спожитий у жовтні 2013 року; від 30.11.2013 за газ спожитий у листопаді 2013 року. Природний газ було прийнято відповідачем.

Відповідач належним чином зобов'язання з оплати поставленого природного газу не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 62 360 192,53 грн., яку позивач і намагається стягнути.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1 Договору він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивач стверджує, що мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 5 557 459,46 грн.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього три проценти річних у сумі 2 224 181,66 грн. та інфляційні у розмірі 4 287 647,70 грн.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Одночасно, частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно умов Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Відповідач доказів оплати природного газу в строки передбачені п. 6.1 Договору суду не надав. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 62 360 192,53 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною третьою даної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договором, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, передбаченої п. 7.2 Договору, обґрунтована та підлягає задоволенню, а наданий позивачем розрахунок пені в сумі 5 557 459,46 грн. по кожному акту окремо відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам цієї статті.

Так як мало місце прострочення оплати за договором, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 2 224 181,66 грн. та інфляційних у розмірі 4 287 647,70 грн. за весь період прострочення також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі - Комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.08.2014, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 549, 525, 526, 655, 625, 629, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради, 99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, буд. 2, код ЄДРПОУ 03358357, на користь:

- Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720, основний борг у сумі в сумі 62 360 192,53 грн., пеню в сумі 5 557 459,46 грн., три проценти річних у сумі 2 224 181,66 грн., інфляційні у сумі 4 287 647,70 грн. та судовий збір у розмірі 73 080 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 01.09.2014 року

Суддя Ю.О.Підченко