Ухвала

від 21.12.2016 по справі 910/14454/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21.12.2016Справа № 910/14454/14

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду міста Києва скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради

про стягнення 74 429 481, 35 грн.

за участю представників:

від позивача (скаржник): Никеруй Т.М. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від ВДВС: Негода О.О. - представник за довіреністю.

СУТЬ ПИТАННЯ: Від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла скарга на дії Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відповідно до якої скаржник просить суд:

- визнати незаконним рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харітонової Я.О. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.10.2016 № 453/6;

- визнати недійсним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.10.2016 № 453/6;

- зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговську-Харітонову Я.О. прийняти до виконання наказ господарського суду м. Києва від 22.09.2014 та відкрити виконавче провадження.

Представник ДВС в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив.

Учасників виконавчого провадження було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для розгляду скарги на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Тому не з'явлення до судового засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги по суті, у зв'язку з чим вона розглядається за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 121 2 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, скаргу, мотиви її обґрунтування, суд встановив :

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.08.2014 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради задоволено та стягнуто основний борг у сумі в сумі 62 360 192,53 грн., пеню в сумі 5 557 459,46 грн., 3% річних у сумі 2 224 181, 66 грн., інфляційні у сумі 4 287 647, 70 грн. та судовий збір у розмірі 73 080 грн.

22.09.2014 на виконання рішення господарського суду міста Києва було видано відповідний наказ.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (стягувач, скаржник) звернулось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2016 № 14/2-1904В, відповідно до якої просило прийняти до виконання наказ господарського суду міста Києва від 22.09.2014 у справі № 910/14454/14, відкрити виконавче провадження з примусового виконання вказаного наказу , накласти арешт на кошти та майно боржника, в межах суми боргу, та оголосити заборону на його відчуження, здійснити всі можливі заходи щодо виконання вказаного наказу в межах строків, визначених ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" .

Згідно наявного в матеріалах справи Реєстру передачі документів, заява від 30.09.2016 № 14/2-1904В Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду по справі № 910/14454/14 (разом з оригіналом наказу, копією постанови про закінчення ВП, належним чином завіреною копією довіреності на представника) (п. 16 вказаного Реєстру), була одержана Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 30.09.2016, що підтверджується зазначенням відповідної дати та підписом уповноваженої особи Управління документального забезпечення Департаменту організаційного забезпечення та контролю з відтиском печатки на Реєстрі передачі документів ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

07.10.2016 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговською-Харітоновою Я.О. винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.10.16 № 453/6 (далі - повідомлення).

В обґрунтування вказаного повідомлення державний виконавець зазначив таке:

"Відповідно до абзацу третього частини 4 розділу першого Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5 , виконання рішень щодо боржників, які знаходяться на території, яка відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є тимчасово окупованою територією України, здійснюється Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

У пред'явленому на виконання виконавчому документі боржник знаходиться на території АРК, а саме: м. Севастополь, вул. Павліченко, 2, що є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання".

За вказаних обставин, керуючись пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" , державний виконавець і виніс повідомлення, яким повернув виконавчий документ (наказ господарського суду міста Києва від 22.09.2014 у справі № 910/14454/14) стягувачу без виконання.

Відповідно до пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону, чинній станом на час винесення державним виконавцем повідомлення) виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Вищевказане повідомлення Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (стягувач, скаржник) вважає таким, що прийняте державним виконавцем з порушенням вимог чинного законодавства, а тому просить суд визнати дії державного виконавця з винесення цього повідомлення незаконними, визнати це повідомлення недійсним та зобов'язати державного виконавця прийняти до виконання наказ господарського суду міста Києва від 22.09.2014 у справі № 910/14454/14 та відкрити виконавче провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 121 2 ГПК України встановлює право подання стягувачем, боржником або прокурором скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Оскаржуване повідомлення винесене державним виконавцем 07.10.2016.

Як встановлено судом, повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.10.16 № 453/6 було направлено на адресу стягувача (скаржника) разом з оригіналом наказу органом державної виконавчої служби 24.10.2016 та отримано останнім 26.10.2016, що підтверджується відбитком календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті з штриховим кодовим ідентифікатором 0100144365520, а також інформацією з офіційного веб-сайту "Укрпошти" про відстеження пересилання поштових відправлень та відміткою штампу вхідної кореспонденції стягувача на отриманому повідомленні.

Відповідно до ч. 4 ст. 51 ГПК України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Отже, з урахуванням зазначених приписів частини четвертої статті 51 ГПК України , днем подання документів вважається дата поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надіслано відповідний документ. Водночас, за приписами частини 3 статті 51 ГПК України слід враховувати, що у випадках, коли останні день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний.

Судом встановлено, що скарга на дії органу державної виконавчої служби від 07.11.2016 № 14/5-2134В була подана скаржником на пошту для відправлення до господарського суду міста Києва 07.11.2016, що підтверджується датою поштового штемпеля підприємства зв'язку на поштовому конверті, в якому наведена скарга надійшла до суду.

За наведених обставин, скарга на дії органу державної виконавчої служби від 07.11.2016 № 14/5-2134В вважається поданою до господарського суду міста Києва 07.11.2016, отже з дотриманням встановленого ч. 1 ст. 121 2 ГПК України процесуального строку на подання відповідної скарги.

Надавши правову кваліфікацію діям учасників виконавчого провадження, правову норму, яка підлягає застосуванню у відносинах сторін, дослідивши її фактичні обставини, пов'язані з виконанням рішення суду, суд дійшов висновку, що доводи викладені у скарзі є правомірними, а скарга підлягає задоволенню.

Стаття 115 ГПК України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" .

З 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ , згідно якого втратив чинність, крім статті 4, Закон України "Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV.

Отже, до 05.10.2016 діяла редакція Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV (далі - Закон України в редакції до 05.10.2016).

Згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 22 Закону України в редакції до 05.10.2016, наказ господарського суду може бути пред'явлено до виконання протягом року.

За загальним правилом, встановленим положеннями ст. 255 ЦК України , якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі чи встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що із заявою про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2016 № 14/2-1904В стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 30.09.2016, в період дії Закону України в редакції до 05.10.2016, то в даному випадку державним виконавцем повинні були вчинятись виконавчі дії відповідно до Закону України в редакції до 05.10.2016, статтями 20 та 21 якого було визначено місце виконання рішення та підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції до 05.10.2016, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону , зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Норми ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції до 05.10.2016 містять перелік підстав, за умови наявності яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Водночас, з оскаржуваного повідомлення вбачається, що при його винесенні державний виконавець безпідставно керувався нормою Закону України "Про виконавче провадження" в редакції після 05.10.2016.

Закон України "Про виконавче провадження" в редакції до 05.10.2016 взагалі не передбачав винесення державним виконавцем такого процесуального документу як повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Крім цього, Законом України "Про виконавче провадження" в редакції до 05.10.2016 та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (в редакції до внесення до неї змін наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5 , якими її викладено у новій редакції) спеціальне місце виконання рішень відносно боржників, які перебувають на території АР Крим та м. Севастополь, не визначалось.

Суд також зазначає, що положення абзацу третього частини 4 розділу першого Інструкції з організації примусового виконання рішень, якими державний виконавець також керувався при винесенні оскаржуваного повідомлення, були внесені згідно з наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5 . Пунктом 6 зазначеного наказу № 2832/5 визначено, що цей наказ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 02.06.16 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" , але не раніше дня його офіційного опублікування. Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5 набрав чинності з 05.10.2016.

Таким чином, застосування положень абзацу третього частини 4 розділу першого Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5 ) при винесенні процесуального документу за заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження, поданою 30.09.2016, а отже, в період, коли вказані зміни ще не набрали чинності, суд також вважає безпідставними.

Отже, доводи стягувача, викладені у скарзі на дії органу державної виконавчої служби від 07.11.2016 у справі № 910/14454/14, суд визнає обґрунтованими та правомірними.

Оскільки державний виконавець при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.10.16 № 433/6 безпідставно керувався положеннями Закону України в редакції після 05.10.2016 та Інструкцією з організації примусового виконання рішень (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5 ), то такі дії суд визнає незаконними, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання недійсним зазначеного повідомлення.

Відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарським судам роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час судового розгляду даної скарги рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2014 у справі № 910/14454/14 в добровільному порядку боржником не виконано, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Сам факт поданої скаржником скарги свідчить про невчинення Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" в редакції до 05.10.2016, направлених на примусове виконання наказу господарського суду міста Києва від 22.09.2014 у справі № 910/14454/14, виданого на виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.08.2014 у справі № 910/14454/14.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, доводи стягувача, викладені в скарзі, слід визнати правомірними, а скаргу задовольнити, у зв'язку з чим слід:

- визнати незаконним рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харітонової Я.О. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.10.2016 № 453/6;

- визнати недійсним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.10.2016 № 453/6;

- зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговську-Харітонову Я.О. прийняти до виконання наказ господарського суду м. Києва від 22.09.2014 та відкрити виконавче провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, 43, 115, 121 2 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Доводи Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", викладені у скарзі, визнати правомірними.

2. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.

3. Визнати незаконним рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харітонової Я.О. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.10.2016 № 453/6.

4. Визнати недійсним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.10.2016 № 453/6.

5. Зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговську-Харітонову Я.О. прийняти до виконання наказ господарського суду м. Києва від 22.09.2014 та відкрити виконавче провадження.

Суддя Ю.О.Підченко