Постанова

від 02.09.2014 по справі 810/4034/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2014 року 810/4034/14

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 12 год.00 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.

за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старфорт" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Старфорт" з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.06.2014 року №0006322201 та №0006312201.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 13.06.2014. р. на адресу позивача надійшов складений відповідачем за результатами позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 27.05.2014 р. Акт № 331/10-06-22-01/34361061 від 13.06.2014 р. (надалі - «Акт перевірки»).

Згідно висновків Акту перевірки позивачем в періоді, що перевірявся, занижено податок на прибуток на загальну суму 387 669 грн., а також податок на додану вартість у сумі 381 427грн., який сформовано з порушенням положень Податкового кодексу України.

Відповідачем на підставі акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення №0006322201 від 27.06.2014 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 448 199 грн., в тому числі за основним платежем 387 669 грн. та за штрафними санкціями 60530 грн., а також винесене податкове повідомлення-рішення №0006312201 від 27.06.2014 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 476 784 грн., у тому числі за основним платежем 381 427 грн. та за штрафними санкціями 95 357 грн.

Податкові повідомлення - рішення 27.06.2014 року №0006322201 та №0006312201 позивач вважає необґрунтованими і такими, що мають бути скасовані, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства, а висновки ревізора, викладені в Акті перевірки, що є підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є невмотивованими, недоведеними та не ґрунтуються на чинному законодавстві України.

У судовому засіданні представник позивача Ходзицький Д.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях до позову.

Відповідачем позов не визнано, заперечення надано суду в письмовій формі. За поясненнями відповідача, позивачем занижено податок на додану вартість та податок на прибуток по господарським операціям з ТОВ «Єврограндбуд» , ТОВ «Старксервіс», ТОВ «Ідея Рісьорч» , як згідно операцій , які не відображені у бухгалтерському та податковому обліку належним чином, оскільки товар та послуги фактично не були реалізовані.

Таким чином, на думку відповідача, оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

У судовому засіданні 04.08.2014 року представник відповідача Макаренко С.В. позов не визнав, заперечував проти позовних вимог, з підстав зазначених у письмових запереченнях на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову, зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржуване рішення є таким, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник відповідач в судове засідання 02 вересня 201 4року не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Судом визнано за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказах.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у період з 28.05.2014 року по 03.06.2014 року, на підставі направлень від 28.05.2014р. №445. №446, №447. №448 виданих Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, Горовою Мариною Воломирівною - головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту, Варламовою Галиною Миколаївною головнимдержавним ревізором-інспектором сектору контролю за валютними операціями у ЗЕД управління податкового аудиту, Машевською Наталією Василівною головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб, Павлюком Олександром Олександровичем - головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб , відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20. пп.75.1.2 п.75.1 ст.75. пп.78.1.7 гі.78.1 ст.78 ПК та на підставі наказу Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 14р. №509 проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Старфорт» з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 27.05.2014 р.

За результатами перевірки було складено Акт від 13.06.2014 року №331/10-06-22-01/34361061 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Старфорт» (код за ЄДРПОУ 34361061) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 27.05.2014 року».

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем:

- пп. 135.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, занижено податок на прибуток на суму 387669 грн., в тому числі за 2-3 квартал 2011 року на суму 60973 грн., 2-4 квартал - 145552 грн., 2013 р. - 242117 грн.

- п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у сумі 381427грн, в тому числі за серпень 2011року на суму 21094 грн., вересень 2011 року- 31926 грн, жовтень 2011 року - 24514 грн, листопад 2011 року - 24517 грн, грудень 2011 року - 24517 грн., січень 2013 року - 41996 грн, лютий 2013 року 0 42396 грн, березень 2013 року - 33487 грн, квітень 2013 року -38120 грн, липень 2013 року - 98861 грн.

У акті перевірки відповідач вказує на сумнівність, нереальність (неможливість виконання), укладених позивачем з ТОВ «Єврограндбуд» (код ЄДРПОУ 37106523), ТОВ «Старксервіс» (код ЄДРПОУ 38292311), ТОВ «Ідея Рісьорч» (код ЄДРПОУ 37242867) на підставі перевірок діяльності вищезазначених контрагентів позивача, та інформації отриманої на підставі автоматизованої бази даних АІС «ОР».

З огляду на вказане, надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договорами, та, як наслідок, призвело до встановлення відповідачем порушень формування позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток.

На підставі Акту перевірки, Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області були винесені податкове повідомлення-рішення №0006322201 від 27.06.2014 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 448 199 грн., в тому числі за основним платежем 387 669 грн. та за штрафними санкціями 60530 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0006312201 від 27.06.2014 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 476 784 грн., у тому числі за основним платежем 381427 грн. та за штрафними санкціями 95 357 грн.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив їх, звернувшись із позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до наданих суду копій документів, в період, що перевірявся, ТОВ «Старфорт» мало взаємовідносини з ТОВ «Євроградбуд», ТОВ «Ідея рісьорч» та ТОВ «Старксервіс».

Так, ТОВ «Єврограндбуд» (код ЄДРПОУ 37106523) придбавало у ТОВ «СТАРФОРТ» роботи по підтримці обладнання (ремонтні роботи) виробника SUN/Огасlе згідно Договору №П- 28/07 від 28 липня 2011 року. Факт надання та отримання робіт підтверджується первинними бухгалтерськими документами, як того вимагає Податковий Кодекс, а саме: Договором №П-28/07 від 28 липня 2011 року, специфікаціями та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 465 203 грн, які наявні в матеріалах справи. Факт оплати наданих робіт підтверджується банківськими виписками на суму 465 203 грн. ТОВ «Старфорт» у свою чергу купувала данні роботи/послуги у партнера ТОВ «Інформаційні системи Джет» (Код ЄДРПОУ 35965948), основним напрямком діяльності якогоє робота в сфері інформаційних систем та комп'ютерних технологій. Тобто позивач в даному правочині виступав посередником. Факт надання та отримання робіт підтверджується Договором №СФ-0711-сервіс від 25 липня 2011 року, специфікаціями та актами здачі-прийняття робіт надання послуг) та банківськими виписками щодо оплати наданих послуг, які наявні в матеріалах справи.

ТОВ «Ідея Рісьорч» (код ЄДРПОУ 37242867) придбавало у ТОВ «Старфорт» роботи по підтримці обладнання (ремонтні роботи) виробника SUN/ОгасІе на підставі Договору №11/2011П про надання послуг від 11 жовтня 2011 року. Факт надання та отримання робіт підтверджується специфікаціями до договору та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 294 200 грн., які наявні в матеріалах справи.

Факт оплати наданих робіт підтверджується банківськими виписками на суму 294 200 грн. ТОВ "Старфорт" у свою чергу купувала данні роботи/послуги у партнера ТОВ "Інформаційні Системи Джет» (Код ЄДРПОУ 35965948), основним напрямком діяльності котрого є робота в сфері інформаційних систем та комп'ютерних технологій. Тобто позивач в даному правочині виступав посередником. Факт надання та отримання робіт підтверджується Договором №СФ-0711-сервіс від 25 липня 2011 року, специфікаціями га актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та банківськими виписками щодо оплати наданих послуг.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, Товариство з обмеженою відповідальністю «Старфорт» працює посередником на ринку послуг та торгівлі вже більше семи років, позивач за останні три роки надавало послуги по підтримці обладнання всесвітньо відомої Нідерландської компанії Oracle/Sun та продавало самостійно ввезений з-за кордону товар (оливу оливкову). Покупців на товар та послуги позивач шукає через рекламу та за рекомендаціями партнерів. Розглядалися всі різні пропозиції від організацій, таким чином було знайдено Покупців на послуги та товар, а саме: ТОВ «Єврограндбуд» (ЄДРПОУ 37106523), ТОВ «Ідея Рісьорч (ЄДРПОУ 37242867), TOB «ТСТ Трейд» (ЄДРПОУ 37868196), ТОВ «Старксервіс» (ЄДРПОУ 38292311),ТОВ «Пост Медіа Ті в і» (ЄДРПОУ 38149479), інформація щодо легітимної діяльності вищеназваних компаній була перевірена та підтверджена на офіційному сайті ДПС України.

Перед початком господарських відносин ТОВ «Єврограндбуд», ТОВ «Ідея Рісьорч, ТОВ «Старксервіс» надали належно засвідчені копії наступних документів для підтвердження своєї правосуб'єктності та легітимності: копія свідоцтва про державну реєстрацію підприємства; копія свідоцтва платника податку на додану вартість; копія довідки про взяття на облік платника податків; копія довідки з ЄДРПОУ; копія наказу про призначення директора.

Після ознайомлення з вищенаведеними документами, було укладено договори по підтримці обладнання Oracle/Sun з ТОВ «Єврогранбдуд» №П-28/07 від 28.07.2011р., ТОВ «Ідея Рісьорч» №11/2011П від 11.10.2011р., ТОВ «ТСТ Трейд» №П-11/11 від 24.11.2011р. та на оптовий продаж товару ТОВ «Старксервіс» № 0000002 від 29.01.2013р..

Послуги по обслуговуванню обладнання Oracle/Sun позивач купував у ТОВ «Інформаційні системи Джет» (ЄДРПОУ 35965948), котра є одним з ведучих партнерів компанії ORACLE Platinum Partner, BSI Management Systems, Fujitsu Technology Solution, Hitachi, IBM та багато інших. Ця послуга заключалась в тому, що продавалось право на термінове, позачергове обслуговування обладнання компанії ORACLE, котре є на Україні та використовується в таких компаніях, як «Київстар», «Інформаційні системи Джет», «МТС» - для обробки бази даних дзвінків та ідентифікації клієнтів, в базах даних банків, а саме системі по обслуговуванню банк-клієнтів, програма Java та інші напрямки. Саме обладнання позивач не постачав , а продавав тільки абонентське обслуговування, щодо цього обладнання. Тобто - абонемент на обслуговування обладнання у разі технічної поломки, консультації та заміни позачергово зламаного обладнання.

Компанія ORACLE не має свого представництва, напряму з покупцями обладнання на Україні не працює, а тільки через офіційних партнерів - на Україні це ТОВ «Інформаційні системи Джет», тому всі виручені кошти за мінусом своєї націнки повністю направлялись через ТОВ «Інформаційні системи Джет» у саму компанію Oracle. За час роботи позивачем було закуплено у ТОВ «Інформаційні системи Джет» послуг на суму 1 185 674,88грн. і продано компаніям :

ТОВ «Єврограндбуд» - 465 203,00грн.,

ТОВ Ідея Рісьорч» - 294 200,00грн.

TOB «ТСТ Трейд» - 438 260,00грн.

ТОВ «Старфорт» на цих операціях отримало прибуток у розмірі 11 988,12грн. та було сплачено податок на прибуток - 1 898,12 грн. та ПДВ - 1 998,02грн.

Документообіг між підприємствами здійснювався шляхом передачі документів (що вже були засвідчені підписом директора і печаткою компанії з однієї сторони) представниками одного підприємства представникам іншого або в деяких випадках - поштою. Після підписання актів, позивачем була проведена оплата згідно договорів, та отримано належним чином оформлені податкові накладні.

Суми оплати на ТОВ «Інформаційні системи Джет» - 1 185 674,88грн. було проведено по дебету 631 рахунку та віднесено до податкового кредиту суму - 197 612,48грн., та валових витрат - 988 062,40грн.

Також доходи, отримані від компаній покупців, було проведено по кредиту 361 рахунку в розмірі 1 197 663,00грн. було віднесено до податкових зобов'язань суму - 199 610,50грн., та валових доходів 998 052,50грн. Всі податки, а саме ПДВ та податок на прибуток сплачено повністю в сумі 3 896,14грн.

Крім того, ТОВ «Старксервіс» (код ЄДРПОУ 38292311) купувало у ТОВ «Старфорт» товари - продукти харчування, а саме олії з виноградної кісточки, олії оливкової, бальзамічного оцет, яблучного оцет тощо. Цей правочин здійснювався на підставі договору поставки товарів №ДГ-0000002 від 29 січня 2013 року (копія додається). Факт отримання та передачі товару за вищевказаним договором підтверджується видатковими накладними на загальну суму 1 529 159,90 грн. та банківськими виписками підтверджуючими факт оплати поставленого товару. Пунктом 3.6.1.2. розділом 3.6. Акту перевірки встановлюється факт наявності даної продукції у відповідача, який придбав її згідно зовнішньоекономічного контракту. Факт отримання даного товару підтверджується вантажно-митними деклараціями, та також не заперечується відповідачем. Тобто товар який поставлявся по договору №ДГ-0000002 від 29 січня 2013 року в наявності був, перевіркою це підтверджено.

Олію оливкову позивач завозив самостійно, офіційний постачальник Interlake Universal LLP, на підтвердження чого позивачем надано копії ВМД, які містяться в матеріалах справи. Після розмитнення, товар продавали оптовим покупцям, а саме ТОВ «Старксервіс» та ТОВ «Пост Медіа Тіві». Товар з Європи позивачу перевозили офіційні перевізники ТОВ «Оптимальні Логістичні Системи» та ДП «ІІІенкер», котрі після розмитнення передавали його на транспорт покупців. Таким чином ТОВ «Старфорт» скорочував свої витрати по збереженню товару і було вигідно продавати оптовими партіями. Товар обліковувався по рахунку №281. Облік розрахунків з Покупцями проводились по рахунку №361, з Постачальником по рах. №632

Всього було ввезено товару на суму - 1 380 446,61 грн., та повністю розрахувались з іноземним постачальником Interlake Universal LLP.

Сума ПДВ сплачено на митницю склала - 308 094,35грн.,

Собівартість товару склала 1540 471,73грн.

Весь товар було продано, на основі первинних документів: договори, видаткові накладні, податкові накладні, що оформлені належним чином на загальну суму - 1776 590,65грн., кошти отримані на поточний рахунок від Покупців, що зазначаються вище. З цієї фінансово-господарської операції ТОВ «Старфорт» отримало валовий дохід в сумі - 236 118,92грн. та сплатив до бюджету податок на прибуток в розмірі 40 104,86грн. та ПДВ-47223,78грн.

Таким чином, економічна доцільність діяльності ТОВ «Старфорт» є очевидною, також очевидно, що позивач не ухилявся від сплати податків , а сплачував в повному обсязі, про що і вказано в акті перевіряючого пункт 3.1.4 перший абзац, а саме 44 001,00грн. - податок на прибуток та ПДВ - 47 223,78грн., разом до бюджету - 91 224,78грн.

Наявність зазначених вище документів не заперечується в Акті перевірки , як і не зазначається в Акті перевірки про їх недоліки.

Таким чином під час перевірки у відповідача були в наявності договори, податкові та видаткові накладні, специфікації, виписки по рахунку з приводу взаємовідносин з ТОВ «Євроградбуд», ТОВ «Ідея рісьорч» та ТОВ «Старксервіс», проте, всупереч норм чинного законодавства України, дані документи не приймалися до уваги при проведенні перевірки й коригування показників податкової звітності позивача здійснювалася лише на підставі висновків інших податкових органів.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищезазначені обставини суд дійшов висновку, що укладені позивачем та ТОВ «Євроградбуд», ТОВ «Ідея рісьорч» та ТОВ «Старксервіс» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Необхідно зазначити, що в даній адміністративній справі, відповідачем, який стверджує про фактичне невиконання договорів, повинно бути надано належні докази на підтвердження неможливості виконання сторонами умов договорів, недостовірності інформації, відображеної у первинних документах бухгалтерського обліку.

Разом з тим, позиція відповідача ґрунтуються лише на Актах інших податкових органів, даних автоматизованої бази даних, пояснень отриманих за результатами оперативних заходів причому зазначені припущення відповідача не підтверджені чинними рішеннями суду.

В обґрунтування зазначеного відповідач посилається на перевірки контрагентів позивача, які не мають жодного відношення до предмету перевірки позивача, до того ж, Акти перевірки не стосувались операцій вказаних підприємств з позивачем. Крім того, відповідачем не зазначено дати проведення перевірок, Акти складені за результатами зазначених перевірок, ким проводились та на підставі чого.

В якості доказу, відповідачем надано не завірену належним чином копію Вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року , якою ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.15, ст.. 27, ч.2 ст. 205 КК України .

Вказаний вирок не береться судом до уваги, оскільки надана суду копія, належним чином не завірена, її походження суду не відомо, крім того, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо ТОВ «Старксервіс», засновником та керівником ТОВ «Старксервіс» є ОСОБА_11, а не ОСОБА_2

Отже, суду не було надано відповідачем належні докази, якими було б встановлено, що контрагенти позивача були зареєстровані в державних органах влади з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України; що товари (роботи, послуги) від вказаних контрагентів іншим особам фактично не передавались, а документи фінансово-господарської діяльності складались не уповноваженими на те особами.

Крім того, пояснення, отримане за результатами оперативних заходів та Постанова про порушення кримінальної справи також, не беруться судом до уваги оскільки вони не носять преюдиційного значення та не може бути підставою для визначення правомірності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту в контексті статті 83 ПК України.

Належними доказами є лише вирок або рішення суду, які набрали законної сили.

На день розгляду справи відповідачем не надано жодних рішень щодо визнання судом договорів недійсними, фіктивними. Позивач уклав договори для отримання реального результату, такий результат був досягнутий, усі первинні документи є в наявності.

Крім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

В Акті перевірки не надано допустимих та достатніх доказів, а також, відсутнє обґрунтування порушення позивачем податкового законодавства.

Щодо правового врегулювання відносин визначення платником податкового кредиту з податку на додану вартість та з податку на прибуток , суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до вимог ст. 187.1 ст. 187 ПК України від 2 грудня 2010 року №2755- VI (із змінами та доповненнями) передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата , яка припадає на податковий період , протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а)дата зарахування коштів від покупців/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягає постачанню; б)дата відвантаження товарів.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Як встановлено у судовому засіданні реальність операцій позивача з контрагентами ТОВ «Євроградбуд», ТОВ «Ідея рісьорч» та ТОВ «Старксервіс» підтверджено первинною договірною та бухгалтерською документацією, податкові зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «Старфорт» сформовані за рахунок реалізації ТОВ «Євроградбуд», ТОВ «Ідея рісьорч» та ТОВ «Старксервіс» послуг та товарів, які належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку, отже висновки відповідача про порушення позивачем п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України є необґрунтованими.

Відповідно до пп.135.1, ст.135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно п.135.2 ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового Кодексу.

У відповідності до п.44.1 та 44.2 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат, та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з вирахуванням положень цього Кодексу.

Згідно п. 137.1 ст.137 ПК України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнає

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Оскільки , позивачем доходи від операцій з контрагентами ТОВ «Євроградбуд», ТОВ «Ідея рісьорч» та ТОВ «Старксервіс» визначались на підставі первинних документів, що підтверджують отримання доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, висновки відповідача про порушення позивачем п. 135.2, ст.. 135. П. 137.1 ст. 137 ПК України є необґрунтованими.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не було занижено податок на прибуток та податок на додану вартість по операціям з ТОВ «Євроградбуд», ТОВ «Ідея рісьорч» та ТОВ «Старксервіс», отже висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.181.1 ст.187 та ст. 135.2, ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями є безпідставним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до цієї норми суди при розгляді податкових спорів мають виходити із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим передбачається, що дії платників податків, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо) економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних, вантажних митних деклараціях, бухгалтерській звітності та податковому обліку достовірні.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Представником позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

За таких обставин оспорювані податкові повідомлення-рішення є безпідставними і підлягають скасуванню як протиправні, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 27.06.2014 року №0006322201 та №0006312201.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 04 вересня 2014 р.