Постанова

від 22.08.2014 по справі 826/2227/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2014 року № 826/2227/14

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Едельвейс» До відповідача-1Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва відповідача-2Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві третя особа-1ПАТ «Київський ювелірний завод» третя особа-2Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 провизнання протиправною бездіяльності та стягнення помилково сплачених коштів з державного бюджету

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Едельвейс» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача-1 Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва та відповідача-2 Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та стягнення помилково сплачених коштів з державного бюджету.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2014 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/2227/14 та призначено справу до судового розгляду.

Також, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2014 р. було задоволено усне клопотання позивача та залучено до участі у справі № 826/2227/14 в якості третього відповідача Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, оскільки зазначений суб'єкт владних повноважень має безпосереднє відношення до даного спору та рішення по даній справі може стосуватися прав та обов'язків Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2014 р. було задоволено усне клопотання позивача та виключено зі складу відповідачів у справі № 826/2227/14 Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, оскільки фактично, кошти зі сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування, які позивач просить суд повернути як помилково сплачені, були перераховані саме до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, а не до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, а відповідно - жодних позовних вимог позивачем до відповідача-1 Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва не заявляється.

За наслідками зазначеного, позивачем 15.04.2014 р. через канцелярію суду було подано письмову заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві по поверненню ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» помилково сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 395 192,40 грн. (триста дев'яносто п'ять тисяч сто дев'яносто дві гривні 40 коп.);

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва та Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві в порядку, передбаченому Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів», повернути ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» (код ЄДРПОУ 35744222; місцезнаходження: 03022, м. Київ, вул. Жуковського, буд. 8) з Державного бюджету України суму коштів у розмірі 395 192,40 грн. (триста дев'яносто п'ять тисяч сто дев'яносто дві гривні 40 коп.), помилково сплачених на користь Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі ГУ ДКСУ в м. Києві в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (за кодом класифікації доходів бюджету 24140500), шляхом банківського переказу у безготівковій формі на розрахунковий рахунок ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» № 26005013011747 в АТ «Сбербанк Росії» м. Києва, МФО 320627;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» (код ЄДРПОУ 35744222) витрати зі сплати судового збору у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Відповідачем-1, в свою чергу, до канцелярії суду були подані письмові заперечення на позовну заяву, в яких орган пенсійного фонду України просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з підстав їх необґрунтованості та непідтвердженості належними доказами.

Відповідачем-2 жодних заперечень на позовну заяву, або письмових пояснень з приводу даного спору по справі № 826/2227/14 до канцелярії суду не подавалося.

15.04.2014 р. з технічних причин було неможливо здійснити звукозапис судового засідання, зважаючи на що, суд, за згодою позивача та відповідача-1, а також зважаючи на неявку в судове засідання відповідача-2, ухвалив перейти до розгляду справи № 826/2227/14 в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

З приводу зазначеного, судом 15.04.2014 р. було скеровано на адресу відповідача-2 судовий запит з метою отримання від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві належним чином засвідченого письмового підтвердження поступлення до бюджету грошових коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Едельвейс» в сумі 395 192,40 грн., що були сплачені останнім відповідно до платіжного доручення № 83 від 11 квітня 2013 року на рахунок № 31110156700002 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код 38039757, в якості сплати 1% збору з операцій придбавання нерухомого майна.

За наслідками наведеного, до канцелярії суду від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшло письмове підтвердження стосовно запитуваної судом інформації в судовому запиті від 15.04.2014 р.

Однак, за наслідками вивчення в порядку письмового провадження наявних матеріалів адміністративної справи № 826/2227/14, судом було встановлено, що для повного та всебічного розгляду всіх фактичних обставин справи, які будуть мати значення для вірного вирішення спору по суті, є необхідним залучити до участі у справі в якості третіх осіб ПАТ «Київський ювелірний завод» та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Зважаючи на таке, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.05.2014 р. було вирішено вийти з письмового провадження щодо розгляду адміністративної справи № 826/2227/14, та залучено до участі у справі № 826/2227/14 в якості третіх осіб ПАТ «Київський ювелірний завод» та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

За наслідками наведеного, третіми особами ПАТ «Київський ювелірний завод» та Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до канцелярії суду були надані письмові обґрунтування їх позицій з приводу даного спору із відповідними документальними підтвердженнями (доказами), а також, відповідні усні пояснення були надані представниками третіх осіб в судових засіданнях.

В судовому засіданні 19.08.2014 р. представник позивача уточнені позовні вимоги від 15.04.2014 р. підтримав повністю та просив суд їх задовольнити, з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 19.08.2014 р. проти задоволення позовних вимог заперечив повністю та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з підстав їх необґрунтованості.

Відповідач-2 та треті особи (1 та 2) в судове засідання 19.08.2014 року не прибули, та не скерували своїх представників, хоча останні належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, а саме не прибуття всіх сторін по справі (в даному випадку відповідача-2 та третіх осіб (1 та 2) в судове засідання 19.08.2014 р., що були повідомлені належним чином, суд ухвалив продовжити розгляд даної адміністративної справи № 826/2227/14 в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, проти чого не заперечили представники позивача та відповідача-1.

Отже, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви та наявних матеріалів справи, 11 квітня 2013 року позивачем ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» було перераховано (сплачено) на рахунок № 31110156700002, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві (відповідача-2) та призначений для отримання платежів, що надходять до місцевого бюджету, як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (за кодом класифікації доходів бюджету 24140500), грошові кошти у розмірі 395 192,40 грн. (триста дев'яносто п'ять тисяч сто дев'яносто дві гривні 40 коп.).

Копія платіжного доручення № 83 від 11 квітня 2013 року про сплату ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» на рахунок № 31110156700002 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код 38039757, грошових коштів в сумі 395 192,40 грн. в якості сплати 1% збору з операцій придбавання нерухомого майна, наявна в матеріалах справи.

Вищевказані кошти були сплачені ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» до Пенсійного фонду України, як 1 (один) відсоток збору від вартості нерухомого майна з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, у зв'язку із наміром позивача (покупця) в день сплати таких коштів укласти з ПАТ «Київський ювелірний завод» (продавцем) договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходилося на території Голосіївського району м. Києва.

Проте, як зазначив позивач, та вказаного жодним чином не було спростовано відповідачами, ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» не змогло укласти даний договір, так як в процесі реєстрації приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 речових прав на нерухоме майно (адреса об'єкта: м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 17 літ.А), яке мав намір придбати позивач, вказаним нотаріусом було виявлено заборону відчуження зазначеного нерухомого майна.

У зв'язку із наявністю вказаної заборони, на підставі п. 1 глави 13 та п. 2 глави 2 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Мін'юсту України від 22.02.2012 р. № 296/5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 відмовила у вчиненні зазначеної нотаріальної дії (посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна).

Вищенаведене підтверджується довідкою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вих. № 07/01-16 від 23.04.2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

З огляду на зазначене, а саме фактичне не укладення угоди щодо придбання ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» у ПАТ «Київський ювелірний завод» об'єкту нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 17 літ.А, внаслідок наявності державної заборони на відчуження зазначеного нерухомого майна, враховуючи намір купівлі якого позивачем вже було попередньо сплачено до Пенсійного фонду України в якості 1 (одного) відсотку збору від вартості нерухомого майна з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна суму коштів в розмірі 395 192,40 грн., позивач намагався вчинити відповідні дії щодо повернення такої помилково сплаченої до бюджету суми коштів, проте як з причин протиправної бездіяльності відповідачів (1 та 2), вказані помилково сплачені кошти не були повернуті ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс», що стало підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Проте, дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та вивчивши норми чинного законодавства з приводу даного спору, суд дійшов до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи на наступне.

«Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 р. № 1740.

Вказаний порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Відповідно до п. 2 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Згідно з п. 15-1 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» та п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Згідно із п. 8 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктом 9 етапі 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Пунктом 15-3 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Так, як підтверджується наявними у справі доказами, та не було жодним чином заперечено відповідачами, 11 квітня 2013 року позивачем ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» було перераховано (сплачено) на рахунок № 31110156700002, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві (відповідача-2) та призначений для отримання платежів, що надходять до місцевого бюджету, як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (за кодом класифікації доходів бюджету 24140500), грошові кошти у розмірі 395 192,40 грн. (триста дев'яносто п'ять тисяч сто дев'яносто дві гривні 40 коп.).

Отримувачем зазначених коштів, відповідно до платіжного доручення № 83 від 11 квітня 2013 року є Управління державної казначейської служби України у Голосіївському районі Головного управління державної казначейської служби України.

Тобто фактично, такі кошти були перераховані позивачем до органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням майна, яке, в свою чергу, не було придбане, (Голосіївський район м. Києва) - Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва через Управління державної казначейської служби України у Голосіївському районі Головного управління державної казначейської служби України.

Однак, в наведеному платіжному дорученні № 83 від 11 квітня 2013 року, згідно якого позивач перерахував 395 192,40 грн. на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва в якості 1% збору від вартості (фактично не придбаного майна) на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, в призначені платежу зазначено лише - сплата 1% збору з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, без зазначення найменування такого нерухомого майна (що придбавається), місцезнаходження такого майна та власника відповідного майна (продавця), в якого таке нерухоме майно купується позивачем.

Отже, з наданого позивачем платіжного доручення № 83 від 11 квітня 2013 року, на яке останній посилається як на основний доказ щодо підтвердження заявлених позовних вимог, суд жодним чином не може встановити необхідних у справі обставин, зокрема: за яке саме майно (намір щодо придбання якого мав позивач), ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» перерахувало 395 192,40 грн. на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва в якості 1% збору від вартості (фактично не придбаного майна) на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, тобто: не зазначено належним чином найменування такого нерухомого майна, його місцезнаходження та власника майна (продавця), в якого таке нерухоме майно позивач мав намір придбати (проте фактично не придбав).

Зважаючи на таке, надане позивачем в якості обґрунтування заявлених позовних вимог, платіжне доручення № 83 від 11 квітня 2013 року, згідно якого позивач перерахував 395 192,40 грн. на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва в якості 1% збору від вартості (фактично не придбаного майна) на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, жодним чином не підтверджує, що таке перерахування коштів було здійснене ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» саме за купівлю в контрагента (продавця) ПАТ «Київський ювелірний завод» нежитлового будинку - будівлі заводу загальною площею 9220,50 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Голосіївська, буд. 17 (літера А), оскільки зазначеного жодним чином не вбачається із платіжного доручення № 83 від 11 квітня 2013 року, проте як за таким платіжним дорученням позивач міг придбати будь-яке інше нерухоме майно в будь-якого іншого контрагента за тотожною ціною, при чому не тільки один раз, оскільки, як було зазначено вище, жодних реквізитів щодо найменування такого майна, його адреси та продавця (власника) - в платіжному дорученні № 83 від 11 квітня 2013 року не зазначено.

Крім того, ні позивачем ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» ні третьою особою-1 ПАТ «Київський ювелірний завод» не було надано до матеріалів справи на вимогу ухвал суду копії договору про наміри між ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» та ПАТ «Київський ювелірний завод», щодо наміру купівлі позивачем у третьої особи-1 нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 17 літ.А, а також обґрунтованих пояснень із відповідними доказами з приводу наміру укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, на яке було накладено обтяження, та не повідомлення третьою особою-1 ПАТ «Київський ювелірний завод» позивача про наявність такого обтяження на нерухоме майно, про яке останній (ПАТ «Київський ювелірний завод») не міг не знати, оскільки таке обтяження було накладене на вказане майно ще 03.03.2010 року, тобто за три роки до наміру позивача придбати зазначене майно, та сплати останнім 11.04.2013 року 395 192,40 грн. в якості 1% збору від вартості (фактично не придбаного майна) на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Вищезазначені дії позивача та третьої особи-1 викликають у суду цілком обґрунтовані сумніви, стосовно необізнаності зазначених сторін під час наміру укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, на яке вже понад три роки існувала заборона на його відчуження, та зазначені сумніви суду також підтверджуються даними платіжного доручення № 83 від 11 квітня 2013 року, згідно якого позивач перерахував 395 192,40 грн. на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва в якості 1% збору від вартості (фактично не придбаного майна) на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки, як було зазначено вище, таке платіжне доручення не містить жодних законодавчо передбачених персоніфікованих даних стосовно найменування такого майна (яке позивач мав намір придбати), адреси такого майна та продавця (власника) майна, в якого таке майно мало би бути придбане.

Також, як було зазначено вище, за таким платіжним дорученням № 83 від 11 квітня 2013 року на суму 395 192,40 грн. в якості оплати 1% збору від вартості (фактично не придбаного майна) на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, позивач міг придбати будь-яке інше майно в будь-якого іншого контрагента за аналогічною ціною (оскільки жодні персоніфіковані дані стосовно майна в платіжному дорученні відсутні), після цього також намагаючись повернути таку суму збору, як помилково сплачену.

Зважаючи на таке, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та норми наведеного законодавства, в суду відсутні достатні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, позивач не надав суду достатніх допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених ним позовних вимог, та не довів суду, що вказане платіжне доручення № 83 від 11 квітня 2013 року за яким було сплачено 395 192,40 грн. в якості 1% збору від вартості (фактично не придбаного майна) на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, стосувалося саме договору (який не був укладений) із ПАТ «Київський ювелірний завод» щодо придбання нежитлового будинку - будівлі заводу загальною площею 9220,50 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Голосіївська, буд. 17 (літера А).

Надані позивачем обґрунтування позовних вимог були спростовані доказами, наданими відповідачем-1, а відтак суд дійшов до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови - 22.08.2014 р.