Рішення

від 27.08.2014 по справі 908/2700/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 34/66/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2014 Справа № 908/2700/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г. В.

За участю представників: від позивача - Іванчик О.М., довіреність № 9151/27 від 31.12.2013 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/2700/14,

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Жовтневого району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 79а);

до відповідача: Запорізької іудейської релігійної громади «Яхад» (юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, буд. 22; адреса для листування: 69005, м. Запоріжжя, б. Центральний, буд. 25, кв. 3);

про стягнення суми.

Сутність спору:

Концерном «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Жовтневого району заявлено позовні вимоги до Запорізької іудейської релігійної громади «Яхад» про стягнення за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600380 від 01.12.2006 р. основного боргу в розмірі 58879,92 грн., пені в розмірі 1782,20 грн., 3% річних в розмірі 2573,31 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3879,66 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.07.2014 р. порушено провадження у справі № 908/2700/14, присвоєно справі номер провадження 34/66/14, розгляд якої призначено на 13.08.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.07.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 27.08.2014 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в повному обсязі не виконав прийняті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600380 від 01.12.2006 р. в частині оплати отриманої теплової енергії в сумі 58879,92 грн. за період: з січня 2012 р. по жовтень 2012 р., за грудень 2012 р., з лютого 2013 р. по лютий 2014 р. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за спірним договором позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1782,20 грн., 3 % річних в розмірі 2573,31 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3879,66 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, умови договору купівлі-продажу теплової енергії № 600380 від 01.12.2006 р., Законом України «Про теплопостачання» № 2633-ІV від 02.06.2005 р., «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 р., Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 1, 2, 54-57, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлений позов та просила його задовольнити.

Представник Запорізької іудейської релігійної громади «Яхад», відповідача по справі, в судове засідання не з'явився, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006 року між Концерном «МТМ» в особі Філії Концерну «МТМ» Жовтневого району (теплопостачальна організація) та Запорізькою іудейською релігійною громадою «Яхад» (споживач) укладено договір № 600380 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді (далі договір № 600380).

Згідно п. 1.1 вказаного договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про теплопостачання», «Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води», «Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж», та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами (п. 1.2 договору № 600380).

Відповідно до звертання-доручення від 01.12.2006 р. теплова енергія відпускалась на приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 22 (а.с. 24).

Розділом 10 договору № 600380 встановлено термін дії договору: з 01.12.2006 р. до 01.01.2008 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Доказів припинення дії договору № 600380 сторонами не надано.

На виконання умов договору № 600380 позивач відпустив відповідачу теплову енергію в сумі 71196,18 грн. за період: з січня 2012 р. - квітень 2013 р.; з жовтня 2013 р. по лютий 2014 р., яку відповідач оплатив частково на суму 12316,26 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору енергопостачання.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Сторони в договорі № 600380 встановили наступний порядок розрахунків.

Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі, згідно п. 6.3. договору № 600380.

Споживач зобов'язаний, на підставі п. 6.4. договору № 600380, до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно п. 6.7. договору № 600380, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Артема, буд. 79а, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Розрахункові документи за спірний період направлялись позивачем щомісяця на адресу відповідача: 69005, м. Запоріжжя, б. Центральний, буд. 25, кв. 3, поштовою кореспонденцією, що підтверджується реєстрами відправлених рахунків та актів: за січень 2012 р.- квітень 2013 р., жовтень 2013 р. - лютий 2014 р. (а.с. 72-92).

Споживач, згідно п.п. 6.6.1. договору № 600380, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5, по Україні - 7 днів).

Підпунктом 6.6.2. договору № 600380 передбачено, що у разі неотримання теплопостачальної організації підписаного акту приймання-передачі, або обгрунтуваних заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідач всупереч умовам договору не підписав акти приймання - передачі за період: з січня 2012 р. - квітень 2013 р.; з жовтня 2013 р. по лютий 2014 р., доказів висунення заперечень теплопостачальній організації не надав, відповідно вказані акти є погодженими.

Відповідно до п.п. 3.2.6. договору № 600380 споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Позивач відпустив відповідачу теплову енергію в сумі 71196,18 грн. за період: з січня 2012 р. - квітень 2013 р.; з жовтня 2013 р. по лютий 2014 р., що підтверджується актами приймання-передачі: за січень 2012 р. від 31.01.2012 р. на суму 6301,12 грн.; за лютий 2012 р. від 29.02.2012 р. на суму 6587,98 грн.; за березень 2012 р. від 31.03.2012 р. на суму 956,15 грн.; за квітень 2012 р. від 30.04.2012 р. на суму 956,15 грн.; за травень 2012 р. від 31.05.2012 р. на суму 956,15 грн.; за червень 2012 р. від 30.06.2012 р. на суму 956,15 грн.; за липень 2012 р. від 31.07.2012 р. на суму 956,15 грн.; за серпень 2012 р. від 31.08.2012 р. на суму 956,15 грн.; за вересень 2012 р. від 30.09.2012 р. на суму 956,15 грн.; за жовтень 2012 р. від 31.10.2012 р. на суму 956,15 грн.; за листопад 2012 р. від 30.11.2012 р. на суму 1283,35 грн.; за грудень 2012 р. від 31.12.2012 р. на суму 6191,51 грн.; за січень 2013 р. від 31.01.2013 р. на суму 6751,31 грн.; за лютий 2013 р. від 28.02.2013 р. на суму 5505,82 грн.; за березень 2013 р. від 31.03.2013 р. на суму 6128,30 грн.; за квітень 2013 р. від 30.04.2013 р. на суму 426,11 грн.; за жовтень 2013 р. від 31.10.2013 р. на суму 1720,25 грн.; за листопад 2013 р. від 30.11.2013 р. на суму 5325,62 грн.; за грудень 2013 р. від 31.12.2013 р. на суму 6685,75 грн.; за січень 2014 р. від 31.01.2014 р. на суму 7637,76 грн.; за лютий 2014 р. від 28.02.2014 р. на суму 2975,10 грн.(а.с. 30-50).

Відповідач всупереч умовам договору заборгованість за вказаний період оплатив частково на суму 12316,26 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 19.12.2012 р. на суму 1283,35 грн.; від 14.02.2013 р. на суму 5000 грн.; від 25.02.2013 р. на суму 6751,31 грн. (а.с. 94-96).

З розрахунку основного боргу за договором № 600380 від 01.12.2006 р. вбачається, що із суми, сплаченої відповідачем 14.02.2013 р. у розмірі 5000 грн. було зараховано 4281,60 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості за січень 2012 р., а залишок в сумі 718,40 грн. зараховано в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за попередній розрахунковий період (а.с. 14).

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 58879,92 грн., доказів оплати наявної заборгованості відповідачем не надано, стягненню підлягає сума основного боргу у розмірі 58879,92 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1782,20 грн. пені за період: з 21.11.2013 р. по 22.07.2014 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2.8. договору № 600380, який передбачає, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 2573,31 грн. - 3 % річних за період: з 21.02.2012 р. по 22.07.2014 р. та 3879,66 грн. інфляційних втрат за період: з березня 2012 р. по квітень 2014 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що позивачем не вірно зазначено кількість днів прострочення, на які нараховується 3 % річних по акту за січень 2013 р. на суму 6751,31 грн. Позивачем заявлено до стягнення 286,88 грн. за період: з 21.02.2013 р. по 22.07.2014 р., однак відповідачем 25.02.2013 р. повністю сплачено зазначену суму, тому правильною сумою 3% річних є 2,22 грн. за період: 21.02.2014 р. по 24.02.2013 р. Таким чином, загальною сумою 3% річних до стягнення є 2287,51 грн. В іншій частині стягнення 3 % річних вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобв'язань» №14 від 17.12.2013 р.

Судом перевірено заявлений позивачем розрахунок інфляційних втрат, та встановлено, що позивачем при розрахунку інфляційних втрат не включено періоди часу, в які мала місце дефляція - за періоди: травень 2012 р. - серпень 2012 р., листопад 2012 р., лютий 2013 р. Таким чином, правильною сумою до стягнення інфляційних втрат є: 3665,80 грн. В іншій частині стягнення інфляційних втрат вимоги позивача задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Запорізької іудейської релігійної громади «Яхад» (юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, буд. 22, ідентифікаційний код юридичної особи: 20508315) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957, ідентифікаційний код юридичної особи: 32121458) 58879 (п'ятдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 92 коп. основного боргу, 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 20 коп. пені, 2287 (дві тисячі двісті вісімдесят сім) грн. 51 коп. 3 % річних, 3665 (три тисячі шістсот шістдесят п'ять) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 1813 (одна тисяча вісімсот тринадцять) грн. 40 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.08.2014 р.

Суддя А.О. Науменко