Рішення

від 29.07.2014 по справі 923/930/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2014 р. Справа № 923/930/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні, м. Херсон

до: Публічного акціонерного товариства "Херсонська меблева фабрика", м.Херсон

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 27 022,91 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Непомяща О.М., представник, довіреність від 02.01.2014р. № 42/10;

від відповідача - Боін К.Ю., уповн. представник, довіреність від 10.07.2014р.

від 3-ї особи - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні (позивач) до Публічного акціонерного товариства "Херсонська меблева фабрика" (відповідач) про стягнення 27 022,91 грн. матеріальної шкоди (суми надміру виплаченої пенсії). Позов обґрунтовано нормами ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 1166 Цивільного кодексу України та твердженнями про виплату пенсіонерці ОСОБА_4, колишньому працівникові відповідача, 27 022,91 грн. пенсійних коштів (сум пенсії) надміру, внаслідок надання відповідачем довідки про заробітну плату цього пенсіонера для обрахування сум пенсії, з недостовірними (завищеними) сумами заробітної плати.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно з яким позов не визнає, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, у зв'язку з його необґрунтованістю, стверджуючи про те, що за законом, а саме, ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суми надміру виплаченої пенсії мають бути відшкодовані, в тому числі, й у судовому порядку, безпосередньо, пенсіонером - отримувачем таких сум, в тому числі, й у судовому порядку, а не підприємством, яке надало довідку про заробіток для нарахування пенсії.

Ухвалою суду від 10.07.2014р. до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено фізичну особу ОСОБА_1 та витребувано від неї, зокрема, письмові пояснення по суті заявленого позову.

Третю особу належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи. Ухвалу суду від 10.07.2014р. про відкладення розгляду справи на 29.07.2014р. було надіслано судом, згідно вимог ст.64 ГПК України, за вказаним в матеріалах справи місцем проживання третьої особи рекомендованим листом з повідомленням. До суду повернулося та залучено до матеріалів справи поштове повідомлення (а.с.45) з відміткою про вручення 18.07.2014р. третій особі цього рекомендованого листа.

Проте, третя особа не проявила свого відношення до спору. Представник третьої особи, або ж, безпосередньо, третя особа в судове засідання 29.07.2014р. не прибули. Всупереч вимог суду згідно з ухвалою від 10.07.2014р. третя особа не надала суду витребуваних від неї пояснень по суті спору та копій документів. Про причини ненадання цих документів суду не повідомлено. Заяв та клопотань щодо судового засідання 29.07.2014р. від третьої особи до суду не надходило.

Суд не визнавав обов'язковою явку представників учасників судового процесу в судове засідання 29.07.2014р.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Розгляд справи за відсутності представника сторони, при тому, що дану сторону належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав сторони. За вказаних обставин та з аналогічних правових підстав суд зазначає, що розгляду справи № 923/930/14 не перешкоджає неявка третьої особи та/або її представника в судове засідання 29.07.2014р., а розгляд справи за відсутності третьої особи та/або її представника не порушує процесуальні права третьої особи, яку належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи.

В судовому засіданні 29.07.2014р. представником відповідача заявлено письмове клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку із непідвідомчістю даного спору господарським судам. В задоволенні цього клопотання судом відмовлено з підстав, які наведено у мотивувальній частині цього рішення.

Також, в судовому засіданні 29.07.2014р. представником відповідача заявлено письмове клопотання про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача фізичної особи ОСОБА_1. В задоволенні цього клопотання судом відмовлено з підстав, які наведено у мотивувальній частині цього рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з зазначених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти задоволення позову, з зазначених у відзиві на позовну заяву підстав.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 29.07.2014р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

В судовому засіданні 29.07.2014р. представником Публічного акціонерного товариства "Херсонська меблева фабрика" (надалі - відповідач) заявлено письмове клопотання про припинення провадження у справі. Дане клопотання обґрунтоване нормами ч. 1 ст. 12 ГПК України, ч. 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАСУ), а також, твердженнями про непідвідомчість даного спору господарським судам, через виникнення спору не з цивільних або господарських правовідносин, зокрема, не з цивільно-правових або господарсько-правових договорів, та участь у спорі територіального органу одного з центральних органів виконавчої влади - Пенсійного фонду України. В задоволенні цього клопотання судом відмовлено, оскільки даний спір підвідомчій господарському суду виходячи з суб'єктного складу сторін (обидві сторони є юридичними особами) та участі у спорі суб'єкта господарювання (відповідача, ПАТ "Херсонська меблева фабрика"), а також, виникнення спору з відносин, які врегульовано ст.1166 Цивільного кодексу України. Посилання на ч. 2 ст. 18 КАСУ, у даному випадку, є неналежним, оскільки відповідно до ст.ст. 4, 17 КАСУ юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори, а саме, спори з правовідносин, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Виходячи з наведеного визначення публічно-правового спору та відносин, з яких виникають такі спори, спір про відшкодування майнової шкоди, що заявлений на підставі ст.1166 Цивільного кодексу України, не належить до публічно-правових спорів. У клопотанні відповідачем не доведено, що даний спір виник, саме, у зв'язку із здійсненням Управлінням Пенсійного фонду України в м. Херсоні (надалі - позивач) владних управлінських функцій по відношенню до відповідача.

Також, в судовому засіданні 29.07.2014р. представником відповідача заявлено письмове клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача (співвідповідача) пенсіонерки, фізичної особи ОСОБА_4. Дане клопотання обґрунтовано нормами ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 24 ГПК України та твердженнями про те, що, саме, цій фізичній особі було виплачено пенсійні кошти надміру, внаслідок видачі відповідачем довідки про заробіток для обчислення пенсії, з недостовірними (завищеними) даними щодо суми заробітку. В задоволенні цього клопотання судом відмовлено з підстав неможливості участі фізичної особи в якості відповідача в судовому процесі в господарському суді, а також, з урахуванням положень п.3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", із змінами та доповненнями, якими визначено поняття "предмету позову " та "підстави позову ", з огляду на те, що вказані у клопотанні фактична підстава для залучення іншого відповідача, а саме, отримання ним надміру виплачених пенсійних коштів, не є тотожною з підставою заявленого позову, а саме, завдання матеріальної шкоди, внаслідок дій відповідача. Також, відмовляючи у задоволенні цього клопотання судом враховано, що фізична особа ОСОБА_4 залучена до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (надалі - третя особа).

Крім цього, судом встановлено, що починаючи з 01.02.2009р. та до 31.05.2014р. третя особа отримувала пенсію, розмір якої був обчислений виходячи, зокрема, з даних виданої відповідачем довідки № 156 від 09.10.2008р., що слідує з заяви про призначення (перерахунок) пенсії від 29.01.2009р. реєстр. № 56/10, розрахунку № 3, без зазначення дати його здійснення, та розпорядження № 176697 від 05.02.2009р. та (а.с.12, 15-18).

10.04.2014р. позивачем, за місцезнаходженням відповідача, проведена перевірка достовірності даних, які містять у собі видані відповідачем довідки № 156 від 09.10.2008р. та № 13 від 02.02.2009р. про заробіток третьої особи для обчислення пенсії (а.с.13-14). Результати цієї перевірки оформлено актами №/№ 818, 819 від 22.04.2014р.

Актом № 818 від 22.04.2014р. перевірки було встановлено, що за період з вересня 1981 року по грудень 1986 року, особові рахунки третьої особи та дані, які містить у собі видана відповідачем довідка № 156 від 09.10.2008р., мають між собою розбіжності. Згідно з цим актом перевірки вказано, що видану відповідачем довідку № 156 від 09.10.2008р. слідує вважати недійсною та, замість даної довідки, витребувано від відповідача нову довідку про заробіток третьої особи за відповідний період (а.с.19-20).

Актом № 819 від 22.04.2014р. перевірки не встановлено розбіжностей за період з січня 1995 року по грудень 1999 року між особовими рахунками третьої особи та даними, які містить у собі видана відповідачем довідка № 13 від 02.02.2009р. (а.с.22). Проте, від відповідача, замість даної довідки, витребувано нову довідку про заробіток третьої особи за відповідний період.

Обидва вказані акти перевірок підписані заступником керівника відповідача без будь-яких зауважень або заперечень щодо викладеного в цих актах.

За результатами перевірок відповідачем видано довідку № 13 від 10.04.2014р. про суму заробітку третьої особи для обчислення пенсії за період з вересня 1981 року по грудень 1986 року, а також, довідку № 13/1 від 10.04.2014р. про суму заробітку третьої особи для обчислення пенсії за період з січня 1995 року по грудень 1999 року. Як-то вказано за текстом цих довідок, дані, які вони містять у собі, відповідають даним особових рахунків третьої особи за відповідні періоди часу.

На підставі виданої відповідачем довідки № 13 від 10.04.2014р. про суму заробітку третьої особи для обчислення пенсії за період з вересня 1981 року по грудень 1986 року позивачем був проведений перерахунок пенсії третьої особи з 01.02.2009р. За результатами цього перерахунку, за період з 01.02.2009р. по 31.05.2014р. третій особі виплачено надміру пенсійних коштів (пенсії) в розмірі 27 022,91 грн., що підтверджується листом від 22.05.2014р. № 4014/04-01 Управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та протоколом від 12.05.2014р. (а.с.27-30).

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсії, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, над міру виплаченої пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документа з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсію.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідач є страхувальником, згідно з термінологією Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким було видано довідку № 156 від 09.10.2008р. про заробіток третьої особи за період з вересня 1981 року по грудень 1986 року для обчислення пенсії. Видача відповідачем вказаної довідки спричинила виплату третій особі 27 022,91 грн. пенсійних коштів надміру.

Відповідачем не спростовано того факту, що видана відповідачем довідка № 156 від 09.10.2008р. про заробіток третьої особи за період з вересня 1981 року по грудень 1986 року для обчислення пенсії, містить у собі недостовірні дані про вказаний заробіток.

При цьому, відповідачем не надано доказів того, що виплату третій особі надміру 27 022,91 грн. пенсійних коштів (сум пенсії) було здійснено внаслідок зловживань з боку безпосередньо, третьої особи. Тобто, відповідачем не доведено наявності підстав для стягнення, саме, з третьої особи в судовому порядку, відповідно до ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення", надміру виплачених пенсійних коштів.

Підпунктом 5 пункту 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах в містах, а також містах та районах, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002р. № 8-2, із змінами, до основних завдань органів Пенсійного фонду України, зокрема, належить забезпечення цільового та правомірного використання коштів. З цих підстав, виплата надміру пенсійних коштів, яку спричинили дії відповідача, порушує систему цільового використання коштів Пенсійного фонду України, органом якого є позивач, й, як наслідок, завдає матеріальної шкоди, грошових збитків, створеної в Україні системі державного пенсійного забезпечення.

Твердження відповідача про те, що ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено стягнення надміру виплаченої пенсії в судовому порядку, виключено, з пенсіонера.

Виходячи з норми ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", саме, роботодавець (страхувальник), у даному випадку відповідач, несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну видачею недостовірних документів, й відшкодовує цю шкоду. При цьому, суд зазначає, що норма ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містить у собі положень, якими б було передбачено стягнення надміру виплачених сум пенсії в судовому порядку, виключно, з отримувачів таких сум (тобто, з пенсіонерів), а також, норм, які забороняли стягнення надміру виплачених сум пенсії в судовому порядку з роботодавців (страхувальників).

Викладені встановлені судом фактичні обставини та наведені правові норми є підставами для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому, згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Позивач у червні 2014 року подав до господарського суду позовну заяву про стягнення 27 022,91 грн. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014р. становив 1 218,00 грн. Таким чином, у відповідності до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання вказаної позовної заяви має бути сплачений судовий збір у сумі 1 827,00 грн.

1 827,00 грн. = 1 218,00 грн. х 1,5

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" Пенсійний фонд України та його органи звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Позов задовольняється у повному обсязі, у зв'язку з цим судовий збір повністю, у сумі 1827,00 грн., має бути покладений на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Херсонська меблева фабрика" (місцезнаходження: 73027, м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 23; ідентифікаційний код юридичної особи 00274984; п/р26000078781001 в Херсонському відділенні № 2 ПАТ "Банк Національний кредит", МФО 320702) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Комкова, 76-а; ідентифікаційний код юридичної особи 37960171; р/р25601304302407 в ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457) надмірно виплачені пенсійні кошти у розмірі 27 022 (двадцять сім тисяч двадцять дві) грн. 91 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Херсонська меблева фабрика" (місцезнаходження: 73027, м.Херсон, вул. Миколаївське шосе, буд.23; ідентифікаційний код юридичної особи 00274984; п/р26000078781001 в Херсонському відділенні № 2 ПАТ "Банк Національний кредит", МФО 320702) до спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Стягувач: Державна податкова інспекція у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (м. Херсон, вул. І. Кулика, буд. 143-А, ідентифікаційний код юридичної особи 21296163).

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.08.2014р.

Суддя К.В. Соловйов