Ухвала

від 05.09.2014 по справі 308/10636/14-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/10636/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.09.2014 року м. Ужгород Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - Бедьо В.І.

при секретарі - Холмогоровій Л.В.

з участю заявника - ОСОБА_1

представника відділу примусвого виконання рішень Державної виконавчої служби України - Малик Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні уточнену скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність, дії та постанову державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даною скаргою мотивуючи її наступним.

08.05.20012 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 712/3848/12 заявника ОСОБА_3 було поновлено на посаді директора Національного музею народної архітектури та побуту України.

16.11. 2012 року рішенням апеляційного суду Закарпатської області вказане рішення в частині поновлення заявника на роботі залишено без змін.

03.12. 2012 року на виконання рішення суду було видано виконавчий лист № 712/3848/2012 року.

05.06.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 38291176.

26.12.2013 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 38291176 згідно п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

09.04.2014 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу ДВС України Артемчука Т.В. було відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 03.12.2012 року №712/3848/2012.

10.07.2014 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу ДВС України Артемчука Т.В. було відкладено провадження виконавчих дій до 21.07.2014 року у зв'язку з тим, що у виконавчому документі невірний ідентифікаційний код боржника - Міністерства культури України , що на думку державного виконавця унеможливлює застосування до боржника штрафних санкцій в порядку ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження».

23.07.2014 року державний виконавець повторно відклав постановою провадження виконавчих дій.

01.08.2014 року та 14.08.2014 року державний виконавець повторними постановами відклав провадження виконавчих дій.

З огляду на вказане, скаржник вважає, що державним виконавцем допущено неправомірну бездіяльність під час виконавчого провадження та винесено незаконну постанову від 14.08.2014 року і просить визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу ДВС України Артемчука Т.В., яка полягає:

- у неповідомленні стягувача про відкладення провадження виконавчих дій згідно постанови від 14.08.2014 року у виконавчому провадженні №38291176;

- нездійсненні перевірки виконання Міністерством культури України рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08.05.2012 року у справі №712/3848/12;

- не притягненні Міністерства культури України до відповідальності відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження»;

- невиконанні рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2012 року в частині поновлення ОСОБА_6 на роботі, виконавчих листів від 08.05. 2012 року та від 03.12.2012 року у справі № 712/3848, 2012 , виданих Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у строк, встановлений п. 2 ч. 3 ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження»

Скаржник просить також, визнати неправомірним відкладення провадження виконавчих дій 14.08.2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень відділу ДВС України Артемчук Т.В у виконавчому провадженні №38291176, визнати неправомірною та скасувати постанову про відкладення провадження виконавчих дій від 14.08.2014 року, зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу ДВС України Артемчука Т.В. здійснити у виконавчому провадженні №38291176 виконавчі дії у повному обсязі.

В судовому засіданні скаржник підтримав вимоги скарги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у змісті скарги.

Представник Державної виконавчої служби України в судовому засіданні заперечив щодо задоволення вимог скарги і просить відмовити в її задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях на скаргу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Ст. 383 ЦПК України передбачено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.

З досліджених судом матеріалів скарги вбачається, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2012 року визнано незаконним звільнення ОСОБА_3 з посади директора Національного музею народної архітектури та побуту України згідно з наказом Міністерства культури України від 27.01.2012 року та поновлено ОСОБА_3 на посаді директора з 27.01.2012 року.

На підставі даного рішення судом було видано виконавчий лист від 03.12.2012 року про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства культури України від 27.01.2012 року № 72/0/17-12 про звільнення ОСОБА_3 з посади директора Національного музею народної архітектури та побуту України згідно п. 1 ч. 1 ст. 41 Кодексу Законів про працю України та поновлення ОСОБА_3 на посаді директора Національного музею народної архітектури та побуту України днем 27.01. 2012 року.

На підставі заяви ОСОБА_3 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Семко Б.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2013 р. з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 11.12.2013 року роз'яснено рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08.05.2012 року в частині того, що ОСОБА_3 поновлений на посаді директора Національного музею народної архітектури та побуту України -керівника та першої посадової особи, а тому поновлений на роботі як керівник та перша посадова особа Національного музею народної архітектури та побуту України, незалежно від назви посади. Встановлено спосіб виконання вказаного рішення, а саме, що поновлення на роботі ОСОБА_3 має відбутись шляхом видання Міністерством культури України наказу про поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді директора або іншій посаді, яка на день видання наказу є першою (головною) керівною посадою Національного музею народної архітектури та побуту України на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08.05.2012 року. Дана ухвала набрала законної сили.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу ДВС України Артемчука Т.В від 14.08.2014 року відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання зазначеного виконавчого листа №712/3848/2012 виданого 03.12.2012 року Ужгородським міськрайонним судом за таких обставин, що при постановленні ухвали Ужгородським міськрайонним судом від 18.02.2013 року, якою було виправлено описки, допущені у виконавчих листах виданих Ужгородським міськрайонним судом 03.12.2013 року по справі №712/3848/12 і визначено замість фрази: найменування боржника та його адреса:Міністерство культури України, адреса 016001, м. Київ, вул. І Франка, 19» вірною вважати фразу: «найменування боржника та його адреса: Міністерство культури України, ідентифікаційний код 00013333, адреса: м. Київ, Шевченківський район, вул. І.Франка буд. №19» допущено описку щодо правильного коду боржника Міністерства культури України.

Згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців встановлено, що за кодом 00013333 значиться Міністерство культури та туризму України, яке припинено, а вірний код Міністерства культури України - 37535703.

Як зазначено у даній постанові дана обставина унеможливлює застосування до боржника штрафних санкцій визначених Законом, а державний виконавець позбавлений можливості з власної ініціативи звернутися із заявою про виправлення описки допущеної у виконавчому листі, яка унеможливлює подальше вчинення виконавчих дій.

Зі змісту скарги вбачається, що державним виконавцем під час виконання виконавчого листа від 03.12.2012 року декілька разів за таких обставин виносились постанови про відкладення провадження виконавчих дій у виконавчому провадженні № 38291176.

Скаржник вказує на бездіяльність державного виконавця, щодо не повідомлення стягувача про відкладення провадження виконавчих дій, від 14.08.2014 року у виконавчому провадженні №38291176.

Однак на думку суду дана вимога є необґрунтованою, оскільки стягувач вже 18.08.2014 року оскаржив дії державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій, від 14.08.2014 року у виконавчому провадженні №38291176 до суду.

За таких обставин в задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи державним виконавцем, всупереч ч. 1 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» фактично на протязі тривалого проміжку часу не здійснювалось жодних виконавчих дій по даному виконавчому провадженню, в тому числі й перевірка виконання рішення суду, а тому скарга в частині визнання бездіяльності держаного виконавця у нездійсненні перевірки виконання Міністерством культури України рішення Ужгородського міськрайонного суду у справі № 712/3848/2012 підлягає до задоволення.

Вивчаючи вимогу скарги щодо визнання незаконною бездіяльність державного виконавця щодо не притягнення Міністерства культури України до відповідальності згідно ст. 89 «Про виконавче провадження» суд приходить до наступного.

У відповідності до вказаної норми закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.

Однак державний виконавець є самостійним учасником виконавчого провадження, а тому право вибору тих чи інших виконавчих дій, в тому числі примусових, належить виключно йому та здійснюється державним виконавцем незалежно, без жодних обмежень чи примусу з боку сторін виконавчого провадження.

З огляду на зазначене, сторона виконавчого провадження не вправі ставити питання про обов'язковість вчинення виконавцем конкретної примусової виконавчої дії, тому дана вимога скаржника не підлягає до задоволення.

Ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що негайному виконанню підлягають рішення про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно звільненого або переведеного працівника.

Всупереч вказаній нормі період, протягом якого здійснювалось виконавче провадження № 38291176 вже є набагато більшим, ніж два місяці, що свідчить про невиконання державним виконавцем свого обов'язку щодо своєчасного вчинення виконавчих дій, що відповідно призвело до порушення приписів вказаної норми закону, а тому в цій частині скарга підлягає до задоволення.

Зі змісту постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 14.08.2014 року вбачається, що державний виконавець вказує на допущену судом помилку в ухвалі у справі № 712/3848/2012 року у написанні коду боржника, де зазначено « 00013333» замість вірного коду Міністерства культури « 37535703» і станом на 14.08.2014 року будь-яких повідомлень щодо усунення вказаного недоліку до ДВС не надходило, що державний виконавець вважає перешкодою при виконанні виконавчого документу.

Разом з тим відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» з метою своєчасного виконання рішення суду державний виконавець має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Тобто, у даному випадку державний виконавець був наділений повноваженнями отримати необхідну інформацію щодо боржника й необхідності у відкладенні провадження виконавчих дій не було потреби.

За наведених обставин, вимоги скарги про визнання неправомірним відкладення провадження виконавчих дій 14.08.2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень відділу ДВС України Артемчук Т.В у виконавчому провадженні №38291176, визнання неправомірною та скасування постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 14.08.2014 року є обґрунтованими.

Також, суд виходячи з вимог ст.. 2, 5, ч.5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» приходить до переконання про обґрунтованість вимоги скаржника, щодо зобов'язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу ДВС України Артемчук Т.В. здійснити у виконавчому провадженні №38291176 виконавчі дії у повному обсязі у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст. 383-385, 386, 387 ЦПК України, ст. ст. 2, 5, 25, 30, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-

УХВАЛИВ:

Уточнену скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Артемчука Тараса Володимировича при здійсненні виконавчого провадження ВП № 38291176, яка полягає у:

- нездійсненні перевірки виконання Міністерством культури України рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08.05.2012 року у справі №712/3848/12 у виконавчому провадженні №38291176;

- невиконанні рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2012 року в частині поновлення ОСОБА_6 на роботі, виконавчих листів від 08.05. 2012 року та від 03.12.2012 року у справі № 712/3848, 2012 , виданих Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у строк, встановлений п. 2 ч. 3 ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження».

Визнати неправомірним відкладення провадження виконавчих дій 14.08.2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень відділу ДВС України Артемчуком Т.В у виконавчому провадженні №38291176.

Скасувати постанову про відкладення провадження виконавчих дій від 14.08.2014 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Артемчука Т.В. у виконавчому провадженні №38291176.

Зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Артемчука Т.В. здійснити виконавчі дії у повному обсязі.

У задоволенні решті вимог скарги - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано протягом п»яти днів з дня проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: Бедьо В.І.