Ухвала

від 12.05.2015 по справі 308/10636/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10636/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

12 травня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.

суддів - Готри Т.Ю., Кожух О.А.

при секретарі - Марчишаку Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, що діє від імені ОСОБА_2, на бездіяльність, дії та постанову державного виконавця за апеляційними скаргами заступника начальника управління виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області Малик Юлії Леонідівни в інтересах старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Тараса Володимировича, ОСОБА_1, що діє від імені ОСОБА_2, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Тараса Володимировича на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 5 вересня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року заявник звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність, дії та постанову державного виконавця Державної виконавчої служби України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 5 вересня 2014 року скаргу задоволено частково. Постановлено визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Артемчука Тараса Володимировича при здійсненні виконавчого провадження ВП № 38291176, яка полягає у:

- нездійсненні перевірки виконання Міністерством культури України рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08.05.2012 року у справі №712/3848/12 у виконавчому провадженні № 3829176;

- невиконанні рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2012 року в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі, виконавчих листів від 08.05.2012 року та від 03.12.2012 року у справі № 712/3848 та № 2012, виданих Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у строк, встановлений п. 2 ч. 3 ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження».

Визнано неправомірним відкладення провадження виконавчих дій 14 серпня 2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. при здійсненні виконавчого провадження № 38291176.

Скасовано постанову про відкладення провадження виконавчих дій від 14 серпня 2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. при здійсненні виконавчого провадження № 38291176.

Зобов'язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. здійснити виконавчі дії у повному обсязі.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1, що діє від імені ОСОБА_2, в апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу в частині відмови в задоволенні скарги скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, постановити нову ухвалу про задоволення скарги.

Межі доводів апеляційної скарги - суд не звернув уваги на те, що визнання неправомірною й скасування постанови є різними вимогами, виходячи зі змісту постанови від 14 серпня 2014 року в державного виконавця не було сумнівів у тому, що боржником є Міністерство культури України, а не ліквідоване Міністерство культури і туризму України, державний виконавець сам встановив правильний код боржника, однак відмовився притягати його до відповідальності, суд не застосував приписи ч. 2 ст. 35 Закону України про виконавче провадження» у постанові про відкладення провадження виконавчих дій стосовно повідомлення стягувача про таке відкладення та не навів в ухвалі обгрунтування чому невиконання державним виконавцем встановленого законом обов'язку накласти штраф на боржника за невиконання рішення суду не є неправомірною бездіяльністю.

В апеляційних скаргах заступника начальника управління виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області Малик Ю.Л. в інтересах старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. та старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. порушується питання про скасування ухвали суду як незаконної та необгрунтованої через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, підтвердженим належними та допустимими доказами, і постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_2.

Межі доводів апеляційної скарги - у виконавчому листі неправильно вказано ідентифікаційний код боржника, що унеможливлює вжиття заходів примусового виконання рішення, зокрема, накладення штрафу в порядку визначеному ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не вправі самостійно змінювати у виконавчому листі ідентифікаційний код боржника, оскаржувана постанова державного виконавця про відкладення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 38291176 від 14 серпня 2014 року має визначений термін дії до 10 днів, а саме до 29 серпня 2014 року, що вказує на відсутність предмета спору, суд не може підміняти державний орган, зобов'язуючи його вчиняти будь-які дії та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 в запереченні на апеляційну скаргу заступника начальника управління виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області Малик Ю.Л. в інтересах старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. просить апеляційну скаргу державного виконавця відхилити як безпідставну та необгрунтовану, оскаржувану ухвалу в частині задоволення скарги залишити без змін.

Апелянти в судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення судових повісток, а тому апеляційний суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглядати справу за відсутності сторін та відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги заступника начальника управління виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області Малик Ю.Л. в інтересах старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. та старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. слід відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_1, що діє від імені ОСОБА_2, задовольнити частково, виходячи з наступного.

Ст. 383 ЦПК України передбачено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.

Як судом так і матеріалами справи встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 8 травня 2012 року у справі № 712/3848/12, яке згідно рішення апеляційного суду Закарпатської області від 16 листопада 2012 року в частині про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення й поновлення на роботі залишено без змін, заявника ОСОБА_2 було поновлено на посаді директора Національного музею народної архітектури та побуту України днем 27 січня 2012 року та допущено негайне виконання судового рішення в цій частині.

Встановлено, що 3 грудня 2012 року на виконання вказаного вище рішення суду було видано виконавчий лист № 712/3848/2012 року, а 5 червня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Семко Б.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 38291176 з виконання вказаного виконавчого листа.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 11 грудня 2013 року, яка набрала законної сили, роз'яснено рішення Ужгородського міськрайонного суду від 8 травня 2012 року в частині того, що ОСОБА_2 поновлений на посаді директора Національного музею народної архітектури та побуту України - керівника та першої посадової особи, а тому поновлений на роботі як керівник та перша посадова особа Національного музею народної архітектури та побуту України, незалежно від назви посади. Встановлено спосіб виконання вказаного рішення, а саме, що поновлення на роботі ОСОБА_2 має відбутись шляхом видання Міністерством культури України наказу про поновлення ОСОБА_2 на роботі на посаді директора або іншій посаді, яка на день видання наказу є першою (головною) керівною посадою Національного музею народної архітектури та побуту України на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду від 8 травня 2012 року.

Із довідки № 87097 від 4 вересня 2014 року з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень вбачається, що постановою старшого державного виконавця Семко Б.О. від 26 грудня 2013 року було закінчено виконавче провадження № 38291176 згідно п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а постановою старшого державного виконавця Артемчука Т.В. від 9 квітня 2014 року виконавче провадження було відновлено (а.с. 58).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Рішення про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню і державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження документів, зазначених у статті 17 цього Закону, і невідкладно розпочинає його примусове виконання (ч.ч. 3,4 ст. 30).

В оскаржуваній постанові державного виконавця від 14 серпня 2014 року зазначено, що вимогою державного виконавця від 23 червня 2014 було зобов'язано Міністерство культури України негайно виконати вимоги виконавчого листа, поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді директора або іншій посаді, яка на день видання наказу є першою (головною) керівною посадою Національного музею архітектури та побуту України. Вказана вимога отримана боржником 26 червня 2014 року. Станом на 9 липня 2014 року боржником не було повідомлено про поновлення ОСОБА_2 на роботі. Також державний виконавець зазначив про необхідність вжиття щодо боржника встановлених ст. 89 Закону заходів - накласти штраф за невиконання без поважних причин рішення суду про поновлення на роботі (а.с.8-11).

Встановлено, що 10 липня 2014 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу ДВС України Артемчука Т.В. було відкладено провадження виконавчих дій до 21 липня 2014 року у зв'язку з тим, що у виконавчому документі зазначено невірний ідентифікаційний код боржника - Міністерства культури України - і ця обставина, на думку виконавця, унеможливлює застосування до боржника штрафних санкцій в порядку ст. 89 ЗУ „Про виконавче провадження".

Постановою від 23 липня 2014 року державний виконавець повторно відклав провадження виконавчих дій.

1 серпня 2014 року державний виконавець постановою втретє відклав провадження виконавчих дій з тих самих підстав.

14 серпня 2014 року державний виконавець учетверте постановою відклав провадження виконавчих дій з тих самих підстав.

Статтею 89 Закону передбачено відповідальність за невиконання рішення про поновлення на роботі - у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання.

Статтею 35 Закону передбачено підстави відкладення провадження виконавчих дій. Проте винесення постанови про накладення штрафу не є виконавчою дією, а є санкцією за невиконання рішення суду боржником, а тому відкладення провадження виконавчих дій з тієї підстави, що на боржника неможливо накласти штраф, не відповідає Закону. Зазначення невірного коду боржника суд вірно визнав не поважною причиною, яка перешкоджає накладенню штрафу на боржника, тим паче, що зазначення у виконавчому листі саме такого коду не було перешкодою для державного виконавця для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Таким чином, судом першої інстанції правильно визнано неправомірним відкладення провадження виконавчих дій 14 серпня 2014 року та скасовано постанову про відкладення провадження виконавчих дій від 14 серпня 2014 року.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_2 про визнання неправомірною постанови державного виконавця від 14 серпня 2014 року про відкладення провадження виконавчих дій у виконавчому провадженні № 38291176 та визнання неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця про не повідомлення стягувача про відкладення провадження виконавчих дій згідно вказаної постанови.

Висновок суду, що дана вимога є необґрунтованою і в задоволенні скарги в цій частині слід відмовити з тих підстав, що 18 серпня 2014 року ОСОБА_2 в судовому порядку оскаржив дії державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій згідно постанови від 14.08.2014 року у виконавчому провадженні №38291176 не заслуговує на увагу, оскільки саме така вимога заявлена ОСОБА_2 в заяві про уточнення скарги (а.с. 18- 19).

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, спрямоване на виконання рішення, яким захищено права особи, і одним із принципів виконавчого провадження є, зокрема, своєчасність такого виконання, що повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Проте судове рішення про поновлення на роботі ОСОБА_2 залишалось невиконаним майже два роки, в тому числі, через бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. - у нього на виконанні рішення перебувало з 9 квітня 2014 року.

Обмежуючись винесенням безпідставних постанов про відкладення провадження виконавчих дій, державний виконавець не вживав передбачених Законом заходів для виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 8 травня 2012 року та виданого судом 3 грудня 2012 року виконавчого листа про поновлення ОСОБА_2 на роботі, у передбачені Законом строки - зокрема, жодних даних про те, що державним виконавцем в період з 10 липня 2014 року (і, зокрема, після 24 липня 2014 року) до 1 серпня 2014 року здійснювались перевірки виконання рішення боржником у матеріалах справи немає.

Таким чином, судом першої інстанції було правомірно зобов'язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. здійснити виконавчі дії у повному обсязі.

Встановивши, що державним виконавцем, всупереч ч. 1 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» фактично на протязі тривалого проміжку часу не здійснювалось жодних виконавчих дій по даному виконавчому провадженню, в тому числі й перевірка виконання рішення суду, суд прийшов до вірного висновку, що скарга в частині визнання неправомірною бездіяльності держаного виконавця у нездійсненні перевірки виконання Міністерством культури України рішення Ужгородського міськрайонного суду у справі № 712/3848/2012 підлягає до задоволення.

Колегія суддів вважає, що перешкод для притягнення Міністерства культури України до відповідальності відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» не існувало.

Однак, суд не має права зобов'язати державного виконавця до вчинення дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем - винести відповідно до ст. 89 Закону постанову про накладення штрафу на боржника. Державний виконавець є самостійним учасником виконавчого провадження, а тому право вибору тих чи інших виконавчих дій, в тому числі примусових, належить виключно йому та здійснюється державним виконавцем незалежно, без жодних обмежень чи примусу з боку сторін виконавчого провадження. Тому вимога скарги про зобов'язання державного виконавця притягнути Міністерство культури України до відповідальності відповідно до ст. 89 Закону задоволенню не підлягає.

Зважаючи на викладене, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, судова колегія вважає, що підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в частині, оскарженій заступником начальника управління виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області Малик Ю.Л. в інтересах старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. та старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчуком Т.В., немає й тому апеляційні скарги слід відхилити.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України ухвалу суду в частині відмови в задоволенні скарги ОСОБА_2 слід змінити, скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Тараса Володимировича у період з 4-го по 14 серпня 2014 року, яка полягає: у не повідомленні стягувача про відкладення провадження виконавчих дій згідно постанови про відкладення виконавчих дій від 14 серпня 2014 року у виконавчому провадженні № 38291176; у не здійсненні вичерпних заходів виконавчих дій у повному обсязі.

Визнати неправомірною постанову про відкладення провадження виконавчих дій від 14 серпня 2014 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Тараса Володимировича у виконавчому провадженні № 38291176.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги заступника начальника управління виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області Малик Юлії Леонідівни в інтересах старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Тараса Володимировича, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Тараса Володимировича відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, що діє від імені ОСОБА_2, задовольнити частково.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 5 вересня 2014 року змінити.

Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Тараса Воломировича у період з 4-го по 14 серпня 2014 року, яка полягає: у не повідомленні стягувача про відкладення провадження виконавчих дій згідно постанови про відкладення виконавчих дій від 14 серпня 2014 року у виконавчому провадженні № 38291176; у не здійсненні вичерпних заходів виконавчих дій у повному обсязі.

Визнати неправомірною постанову про відкладення провадження виконавчих дій від 14 серпня 2014 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Тараса Володимировича у виконавчому провадженні № 38291176.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної карги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: