Ухвала

від 04.09.2014 по справі 2а-13494/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13494/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Борисюк Л.П.

Твердохліб В.А.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Елюматек Україна" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Приватне підприємство "Елюматек Україна" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення від 19 квітня 2011 року № 0002232309.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення заяви, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Елюматек Україна» щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Титан С-2» з період з 01 серпня 2010 року по 30 вересня 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 05 квітня 2011 року №741/23-09/32494378.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Елюматек Україна» при взаємовідносинах з ТОВ «Титан С-2» підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 14700,00 грн., в тому числі по періодах: за серпень місяць 2010 року - 5800,00 грн., за вересень місяць 2010 року - 8900,00 грн.

На підставі встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року № 0002232309 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 18375,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 14 700,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3675,00 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищевказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 -5.8 цієї статті.

Матеріали справи свідчать, що згідно рахунку-угоди № 190821 від 19 серпня 2010 року та рахунку угоди №070961 від 01 вересня 2010 року ПП «Елюматек Україна» отримано товари, зазначені у вищенаведених рахунках-угодах, що підтверджується відповідними видатковими накладними: № 310994 від 31 серпня 2010 року та № 070961 від 07 вересня 2011 року.

Судом встановлено, що на виконання умов поставки товару ТОВ «Тітан С-2» на користь позивача були виписані податкові накладні № 310819 від 31 серпня 2010 року на суму ПДВ 5 800,00 грн. та № 070961 від 07 вересня 2010 року на суму ПДВ 8 900,00 грн.

Згідно матеріалів справи, суми ПДВ за вищевказаними податковим накладним за серпень місяць 2009 року включені до складу податкового кредиту ПП «Елюматек Україна» у відповідному періоді.

Крім того, перерахування коштів від позивача на користь ТОВ «Тітан С-2» підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 169 від 05 жовтня 2010 року на суму 53 400,00 грн. та № 175 від 19 жовтня 2010 року на суму 34800,00 грн.

Так, відповідач дійшов висновку про те, що ТОВ «Тітан С-2» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, в зв'язку з чим ПП «Елюматек України» порушено ст. 228 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Разом з тим, товар який був придбаний ПП «Елюматек Україна» у ТОВ «Тітан С-2» 19 серпня 2010 року на загальну суму 34 800,00 грн. (з урахуванням ПДВ) частково реалізований позивачем протягом серпня-вересня місяців 2010 року, зокрема: ТОВ «Варіанти», ТОВ «АВА 1», ТОВ «Фабрика вікон «Океан».

Крім того, товар який був придбаний ПП «Елюматек Україна» у ТОВ «Тітан-С-2» 01 вересня 2010 року на загальну суму 53 400,00 грн. (з урахуванням ПДВ), реалізований позивачем протягом вересня-листопада місяців 2010 року, зокрема: - ТОВ «ТЕД-МАСТЕР», ТОВ «Світ Комфорту Львів», ТОВ «АВА 1», ТОВ «ВК МАРК», ТОВ «Акварель, ТОВ «Алсвіт», ТОВ «Тінхет», ТОВ «ВКП Миргородський завод термозберігаючих конструкцій».

Так, доставка товару здійснювалася шляхом використання послуг ПП «Нічний Експрес», зокрема, 23 березня 2009 року між ПП «Нічний Експрес» та ПП «Елюматек Україна» укладений договір № 7606 про забезпечення перевезення на території України товару.

Вищевказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи вантажно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару, видатковими накладними.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим статтею 201 Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Також, матеріали справи дають можливість встановити, що на час здійснення позивачем господарської діяльності з ТОВ «Тітан С-2», Товариство було зареєстроване як платник податку на додану вартість.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем доведено наявність причинного зв'язку між придбанням товару у ТОВ «Тітан С-2» та його подальшим продажем третім особам з метою отримання прибутку.

Таким чином, реальність господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а відповідачем у свою чергу не надано доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Тітан С-2», недійсними у судовому порядку, та необґрунтовано в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Елюматек Україна», оскільки донарахування позивачу сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій за спірним податковим повідомленням-рішенням є протиправним.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Натомість, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірність своїх дій.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Борисюк Л.П.

Твердохліб В.А.

Повний текст ухвали виготовлено 08.09.2014 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Борисюк Л.П.

Твердохліб В.А.