cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/4461/14 04.09.14
За позовомПриватного підприємства "Антеко" доКомпанії "Бан 2000 ГмбХ" в особі Представництва "Бан 2000 ГмбХ" простягнення 228 136,59 грн. Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_1 від відповідача:Гуйда Д.М.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляді господарського суду Київської області перебувала справа №910/4461/14 за позовом Приватного підприємства "Антеко" (надалі - "Підприємство") до Компанії "Бан 2000 ГмбХ" (надалі - "Компанія") в особі Представництва "Бан 2000 ГмбХ" (надалі - "Представництво") про стягнення 228 136,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договорів підряду №21/03 від 20.03.2012 р., №2/05 від 10.05.2012 р., №3/05 від 14.05.2012 р., №4/05 від 25.05.2012 р. та №17/12 від 17.12.2012 р. позивач виконав роботи, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті виконаних робіт не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 111 136,59 грн. Також, позивач вказує на наявність підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн., завданої неналежним виконанням відповідачем наведеного грошового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2014 р. справу №910/4461/14 передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.
За результатами автоматичного розподілу справу №910/4461/14 передано для розгляду судді Бойку Р.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2014 р. прийнято до провадження справу №910/4461/14 та призначено її до розгляду на 07.08.2014 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2014 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 04.09.2014 р.
В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав відзив на позовну заяву за змістом якого в задоволенні позову просить відмовити повністю, вказує на те, що: відповідачем по справі має бути Компанія, а не Компанія в особі Представництва; позивачем не доведено існування обставин, з якими положення чинного законодавства України передбачають можливість стягнення моральної шкоди; строк виконання грошового зобов'язання по оплаті виконаних позивачем підрядних робіт за спірними договорами не настав.
Суд відзначає, що враховуючи, що Компанія має постійне представництво "Бан 2000 ГмбХ" в Україні, зареєстроване Міністерством економіки України 03.12.2010 р. за реєстраційним №ПІ-4524, то в силу положень ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" та з огляду на чинність ухвали господарського суду Київської області від 03.07.2014 р. у справі №910/4461/14 даний спір підлягає вирішенню господарським судом міста Києва.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
20.03.2012 р. між Представництвом (замовник) та Підприємством (підрядник) було укладено договір підряду №21/03 (надалі - "Договір №21/03") відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати у відповідності до умов даного договору роботи по укладанню плитки на підлогу в холі, на 3-му поверсі, улаштуванню гідроізоляції, поліпшене штукатурення стін по сітці аеродромно-диспетчерської вежі по Повітрофлотському проспекту, 79 у м. Києві в межах договірної ціни та затвердженого кошторису, що є невід'ємною частиною цього договору.
10.05.2012 р. між Представництвом (замовник) та Підприємством (підрядник) було укладено договір підряду №2/05 до якого в подальшому згідно додаткової угоди №1 від 17.06.2013 р. було внесено зміни (надалі разом - "Договір №2/05") відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати у відповідності до умов даного договору роботи по улаштуванню асфальтобетонного покриття та покриття з ФЄМ території аеродромно-диспетчерської вежі по Повітрофлотському проспекту, 79 у м. Києві в межах договірної ціни та затвердженого кошторису, що є невід'ємною частиною цього договору.
14.05.2012 р. між Представництвом (замовник) та Підприємством (підрядник) було укладено договір підряду №3/05 (надалі - "Договір №3/05") відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати у відповідності до умов даного договору роботи по улаштуванню металевої огорожі з воротами території аеродромно-диспетчерської вежі по Повітрофлотському проспекту, 79 у м. Києві в межах договірної ціни та затвердженого кошторису, що є невід'ємною частиною цього договору.
25.05.2012 р. між Представництвом (замовник) та Підприємством (підрядник) було укладено договір підряду №4/05 до якого в подальшому згідно додаткової угоди №1 від 17.06.2013 р. було внесено зміни (надалі разом - "Договір №4/05") відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати у відповідності до умов даного договору роботи по виконанню загально-будівельних робіт (підвісні стелі, металеві перила, флагштоки, гідроізоляція, короба з гіпсокартону) на території аеродромно-диспетчерської вежі по Повітрофлотському проспекту, 79 у м. Києві в межах договірної ціни та затвердженого кошторису, що є невід'ємною частиною цього договору.
17.12.2012 р. між Представництвом (замовник) та Підприємством (підрядник) було укладено договір підряду №17/12 (надалі - "Договір №17/12") відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати у відповідності до умов даного договору роботи по оздобленню стін декором "Chips" сходових маршів та площадок аеродромно-диспетчерської вежі по Повітрофлотському проспекту, 79 у м. Києві в межах договірної ціни та затвердженого кошторису, що є невід'ємною частиною цього договору.
Надалі Договір №21/03, Договір №2/05, Договір №3/05, Договір №4/05 та Договір №17/12 разом - "Договори",
Відповідно до пунктів 2.3, 3.1 Договорів, які є аналогічними у всіх правочинах, взаєморозрахунки виконуються на підставі фактично виконаних обсягів робіт. Розрахунок проводиться по акту прийняття-здачі робіт на підставі фактично виконаних обсягів робіт та їх вартості, обумовлених договірною ціною, на протязі 7 (семи) днів з моменту двостороннього підписання акту приймання-здачі.
На виконання умов Договорів у період їх дії позивачем було виконано, а відповідачем прийнято та частково оплачено підрядні роботи, що підтверджується підписаними представниками та скріпленими печатками сторін актами приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2012 р. №1-21/03 від 25.09.2012 р. на суму 43 206,01 грн., за червень 2013 року №1 від 25.06.2013 р. на суму 515 507,70 грн., за вересень 2012 року №1-3/05 від 28.09.2012 р. на суму 135 294,41 грн., за червень 2013 року №1-4/05 від 25.06.2013 р. на суму 170 268,44 грн. та за червень 2013 року №17/12-1 від 25.06.2013 р. на суму 45 997,52 грн., а також актом звірки по розрахункам за виконані будівельні роботи станом на 31.12.2013 р., підписаним представниками та скріпленим печатками сторін, відповідно до якого заборгованість відповідача по оплаті виконаних підрядних робіт становить 111 136,59 грн.
30.12.2013 р. листом №19 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату вартості робіт за змістом якої вимагав погасити заборгованість за Договорами у розмірі 111 136,60 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті виконаних на підставі Договорів підрядних робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 111 136,60 грн.
Договори є правочинами підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 61 Цивільного кодексу України.
Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковими для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Матеріалами справи (актами приймання виконаних підрядних робіт, актом звірки по розрахункам за виконані будівельні роботи) підтверджується виконання позивачем на підставі Договорів у період їх дії підрядних робіт, прийняття їх відповідачем, здійснення ним часткової їх оплати та існування заборгованості останнього по оплаті виконаних підрядних робіт у загальному розмірі 111 136,59 грн., а саме: за актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2012 р. №1-21/03 від 25.09.2012 р. за Договором №21/03 у розмірі 5 069,81 грн.; за актом приймання виконаних підрядних робіт за червень 2013 року №1 від 25.06.2013 р. за Договором №2/05 у розмірі 8 506,42 грн.; за актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2012 року №1-3/05 від 28.09.2012 р. за Договором №3/05 у розмірі 18 294,41 грн.; за актом приймання виконаних підрядних робіт за червень 2013 року №1-4/05 від 25.06.2013 р. за Договором №4/05 у розмірі 55 268,43 грн. та за актом приймання виконаних підрядних робіт за червень 2013 року №17/12-1 від 25.06.2013 р. за Договором №17/12 у розмірі 23 997,52 грн.
Вказані акти містять підписи повноважних представників та відтиски печаток сторін.
У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та пунктів 3.1 Договорів грошове зобов'язання відповідача по оплаті виконаних позивачем згідно Договорів підрядних робіт мало бути виконано на протязі семи днів з моменту підписання відповідних актів приймання виконаних підрядних робіт.
Посилання відповідача на те, що згідно положень Договорів неможливо встановити чітку дату оплати робіт за ними, в т.ч. з урахуванням порушення позивачем строків виконання спірних робіт, судом відхиляються, оскільки в пункті 3.1 Договорів сторонами було чітко узгоджено момент настання строку виконання грошового зобов'язання замовника - сім днів з моменту підписання актів виконаних підрядних робіт, а доказів реалізації відповідачем передбачених ст. 849 Цивільного кодексу України прав замовника на відмову від договору підряду у випадку повільного виконання підрядником робіт матеріали справи не містять.
Таким чином, матеріалами справи належним чином підтверджується існування заборгованості відповідача по оплаті виконаних позивачем на виконання умов Договорів підрядних робіт у загальному розмірі 111 136,59 грн. грошове зобов'язання по оплаті якої на момент розгляду справи настало.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 111 136,59 грн. за виконані згідно Договорів роботи. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Компанія обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Компанії заборгованості у розмірі 111 136,59 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заподіяння йому моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн., яка полягає у зниженні престижу та підриву довіри до діяльності Підприємства у зв'язку із несплатою відповідачем спірної заборгованості.
Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені ст. 1167 Цивільного кодексу України, згідно із частиною першою якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 1 ст. 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
За змістом п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами з яких міркувань він виходив визнаючи розмір моральної шкоди та наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням відповідача, а тому підстави для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню моральних збитків у розмірі 100 000,00 грн. відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Компанії на користь Товариства заборгованості у розмірі 111 136,59 грн.
В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.
При цьому, враховуючи, що Компанія має постійне представництво "Бан 2000 ГмбХ" в Україні, зареєстроване Міністерством економіки України 03.12.2010 р. за реєстраційним №ПІ-4524, то враховуючи приписи абз. 2 п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" рішення за наслідками розгляду даного спору має прийматися саме стосовно Компанії в особі її Представництва.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 17 000,00 грн. суд відзначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Наявними в матеріалах справи документами (угодою №01/03 від 03.03.2014 р., укладеною між Підприємством та адвокатом ОСОБА_1, довіреністю від 03.03.2014 р. №21-А, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 16.12.2004 р., розрахунком компенсації витрат на правову допомогу, платіжним дорученням №49 від 11.03.2014 р.), а також, участю ОСОБА_1 в судових засіданнях, надання нею документів по справі та пояснень по суті спору підтверджується факт виконання адвокатом ОСОБА_1 зобов'язань, передбачених угодою №01/03 від 03.03.2014 р., та понесення Підприємством витрат на оплату таких послуг у розмірі 17 000,00 грн.
Таким чином, витрати позивача на оплату послуг адвоката підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить суму у розмірі 8 948,34 грн., що співрозмірно та адекватно ціні позову та складності справи.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Антеко" задовольнити частково.
2. Стягнути з Компанії "Бан 2000 ГмбХ" (Д-15366, Федеративна Республіка Німеччина, Хоппегартен, Хандверкерштрассе 10) ("BAN 2000 GmbH" (D-15366, Germany, Hoppegarten, Handwerkerstr, 10; VAT-ID: DE 812940545, #HRB 11163FF)) в особі Представництва "Бан 2000 ГмбХ" (08170, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. Набережна, 33; ідентифікаційний код 26611215) на користь Приватного підприємства "Антеко" (02068, м. Київ, вул. Срібнокільська, 8, кв. 404; ідентифікаційний код 31747235) заборгованість у розмірі 111 136 (сто одинадцять тисяч сто тридцять шість) грн. 59 коп., судовий сбір у розмірі 2 222 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн. 73 коп. та витрати на оплату послу адвоката у розмірі 8 948 (вісім тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 34 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення - 09.09.2014 р.
Суддя Р.В. Бойко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2014 |
Оприлюднено | 10.09.2014 |
Номер документу | 40397892 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бойко Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні