Рішення
від 03.09.2014 по справі 910/10466/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10466/14 03.09.14

За позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"

в особі Головного навчального центру "Зелена Буча"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтакт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області

про стягнення 22 440,83 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

Від позивача Карпов К.О. за довіреністю від 01.09.2014 №06-02

Від відповідача не з'явився

від третьої особи не з'явився

В судовому засіданні 03.09.2014, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

29.05.2014 Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Головного навчального центру "Зелена Буча" звернулося з позовною заявою до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтакт" про стягнення 22 440,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.08.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (надалі за текстом третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбізконтракт» (надалі за текстом відповідач) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від № 1311 (надалі за текстом договір). На підставі Договору нежитлове приміщення площею 283,4 м" (далі за текстом приміщення) передано у строкову оренду Відповідачу. 31.08.2012 головним навчальним центром «Зелена Буча» Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (надалі за текстом позивач) було погоджено акт прийому-передачі індивідуально визначеного майна, а саме частину будівлі (їдальня) за адресою м. Буча, вул. Інститутська, 22, на підставі вже укладеного договору. Проте за твердженням позивача, відповідач, всупереч умов договору, починаючи з грудня 2013 року не сплачував орендну плату за користування приміщенням позивачу та третій особі, чим порушив умови договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 порушено провадження у справі №910/10466/14 та призначено розгляд справи на 16.06.2014.

В судове засідання, призначене на 16.06.2014, з'явилися представники сторін, надали пояснення по суті справи та подали документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представником відповідача у судовому засіданні подано клопотання про зупинення провадження у справі. Суд, заслухавши думку сторін та розглянувши вказане клопотання, не знайшов підстав для його задоволення.

Ухвалою суду від 16.06.2014. залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача по справі 910/10466/14, а розгляд справи відкладено на 25.06.2014.

В судове засідання, призначене на 25.06.2014, з'явилися представники сторін, надали пояснення.

В судовому засіданні 25.06.2014 оголошено перерву на 14.07.2014.

У зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. у відпустці, розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 справу було передано судді Головатюку Л.Д. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2014, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Головатюком Л.Д. та призначено розгляд справи на 04.08.2014.

У зв'язку із виходом з відпустки судді Лиськова М.О., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 справу було передано судді Лиськову М.О. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2014, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Лиськовим М.О. та призначено розгляд справи на 03.09.2014.

В судове засідання, призначене на 03.09.2014, з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання, призначене на 03.09.2014, представники відповідача та третьої особи не з'явились, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

Відповідач свого представника у засідання суду 03.09.2014 не направив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ.

Відповідач своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, не скористався, письмового відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу та третій особі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2012 між третьою особою (орендодавець), та відповідачем (орендар) укладено Договір №1311 оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір) (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

За умовами п. 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення (далі - Майно) площею 283,4 кв.м, розміщене за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Інститутська, 22, що перебуває на балансі Головного навчального центру «Зелена Буча», (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31 березня 2012 року і становить за незалежною оцінкою 1 381 000 (один мільйон триста вісімдесят одна тисяча) грн. без ПДВ. в тому числі ПДВ: 276 200 (двісті сімдесят шість тисяч двісті) грн.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що майно передається в оренду з метою розміщення їдальні.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що договір укладено строком на 2 (два) роки (11 одинадцять) місяців, що діє з 31.08.2012 до 30.07.2015 включно.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Умовами пункту 3.1 Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного Майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - липень 2012 р. 6849.90 грн. (шість тисяч вісімсот сорок дев'ять грн. дев'яносто коп.) (місяць).

Пунктом 3.3 Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Як передбачено п. 5.3 Договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктами 3.6, 3.7 Договору передбачено, що Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки ПБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з вимогами пункту 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

За твердженням позивача, яке жодним чином не спростовано відповідачем, за період з 01.12.2013 по 30.04.2014 склалась заборгованість за оренду майна на загальну суму у розмірі 17 067,39 грн.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Однак, як свідчать матеріали справи, свого обов'язку щодо своєчасного та в повному обсязі внесенню орендної плати відповідачем не виконано, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 17 067,39 грн.

Відповідач в порушення умов договору не сплачував орендні платежі своєчасно (тобто щомісячно, як передбачено договором) та має заборгованість перед позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.12.2013 по 30.04.2014 позивачем було нараховано до сплати відповідачем 17 067,39 грн. - орендної плати, що підтверджується розрахунком боргу за оренду нежитлового приміщення за період з 31.08.2012 по 02.06.2014 (належним чином засвідчені копія міститься в матеріалах справи).

Судом перевірено розрахунки сум, заявлених до стягнення, що надані позивачем, та встановлено, що вказані розрахунки відповідають погодженим сторонами базовим розрахункам.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, суд вважає заборгованість відповідача з орендної плати у розмірі 17 067,39 грн. доведеною.

Факт наявності заборгованості відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що за невиконання та неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 470, 43 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 470,43 грн.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 175,35 грн. трьох відсотків річних та 1 143,51 грн. індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Окрім того, п. 3.8 Договору встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці. Орендар також сплачує штраф у розмірі 21 % від суми заборгованості. Таким чином, позивач просить стягнути штраф в сумі 3584,15 грн. Суд перевіривши розрахунок, прийшов до висновку про обґрунтованість вказаних вимог.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізконтакт» (04071, м. Київ, вулиця Почайнинська, будинок 44, квартира 5; ідентифікаційний код 37826495) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Головного навчального центру "Зелена Буча" (08293, Київська обл., м. Буча, вулиця Інститутська, буд. 22; ідентифікаційний код 26426417) заборгованість у розмірі 17 067 (сімнадцять тисяч шістдесят сім) грн. 39 коп. - основного боргу, 1 143 (одну тисячу сто сорок три) грн. 51 коп. - інфляційних втрат, 175 (сто сімдесят п'ять) грн. 35 коп. - 3% річних, 470 (чотириста сімдесят) грн. 43 коп. - пені, 3584 (три тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 15 коп. - штрафу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. - судового збору за подання позовної заяви.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

дата підписання рішення 09.09.2014

Суддя М.О. Лиськов

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення03.09.2014
Оприлюднено10.09.2014
Номер документу40400292
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/10466/14

Постанова від 11.11.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

Ухвала від 03.10.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

Рішення від 03.09.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Лиськов М.О.

Ухвала від 04.08.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Лиськов М.О.

Ухвала від 16.06.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Лиськов М.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні