Постанова

від 11.11.2014 по справі 910/10466/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2014 р. Справа№ 910/10466/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 11.11.2014 року по справі № 910/10466/14 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтакт" на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2014 року у справі № 910/10466/14 (суддя Лиськов М.О.)

За позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку

"Укрпошта" в особі Головного навчального центру "Зелена Буча"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтакт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по

Київській області

про стягнення 22 440,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Головного навчального центру "Зелена Буча" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтакт" про стягнення 22 440,83 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.09.2014 року позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтакт" на користь українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Головного навчального центру "Зелена Буча" заборгованість у розмірі 17 067,39 грн. - основного боргу, 1 143,51 грн. - інфляційних втрат, 175,35 грн. - 3% річних, 470,43 грн. - пені, 3 584,15 грн. - штрафу та 1 827 грн. - судового збору за подання позовної заяви.

Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтакт", звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтакт" на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2014 року у справі № 910/10466/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Яковлєва М.Л. (головуючий), Авдеєва П.В., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2014 року по справі № 910/10466/14 вказану вище апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено перегляд рішення у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін на 11.11.2014 року.

Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" на підставі ст. 96 ГПК України надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2014 року у справі № 910/10466/14 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

Представник відповідача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2014 року скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні надав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтакт" - без задоволення.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтакт" - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2014 року по справі № 910/10466/14 - слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтакт" (орендар, відповідач) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець, третя особа) укладено договір оренди державного окремо індивідуально визначеного майна № 1311, а саме частини нежитлового приміщення площею 283,4 кв.м, що розміщене за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Інститутська 22 та перебуває на балансі позивача (а.с. 9-14).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Ч. 6 ст. 283 ГК України визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом даних норм Цивільного та Господарського кодексів України договір оренди - реальний, двосторонній та оплатний договір. Договір оренди є двостороннім, оскільки кожна із сторін цього договору несе обов'язки на користь іншої сторони.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За умовами п. 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення (далі - Майно) площею 283,4 кв.м, розміщене за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Інститутська, 22, що перебуває на балансі Головного навчального центру "Зелена Буча", (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31 березня 2012 року і становить за незалежною оцінкою 1 381 000 (один мільйон триста вісімдесят одна тисяча) грн. без ПДВ. в тому числі ПДВ: 276 200 (двісті сімдесят шість тисяч двісті) грн.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що майно передається в оренду з метою розміщення їдальні.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що договір укладено строком на 2 (два) роки (11 одинадцять) місяців, що діє з 31.08.2012 року до 30.07.2015 року включно.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Умовами пункту 3.1 договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного Майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - липень 2012 р. 6849.90 грн. (шість тисяч вісімсот сорок дев'ять грн. дев'яносто коп.) (місяць).

Пунктом 3.3 договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Як передбачено п. 5.3 договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктами 3.6, 3.7 договору передбачено, що Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Однак, в порушення вимог договору оренди відповідачем не оплачувалась орендна плата за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року, про що і було подано даний позов.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Правові наслідки порушення зобов'язання регламентовані ст. 611 ЦК України, а саме, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 3.6 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 15 числа наступного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки з банківського рахунку позивача останню оплату було здійснено 13 грудня 2013 року у сумі 960 грн., а тому заборгованість відповідача по орендній платі за період користування майном з грудня 2013 року по квітень 2014 року становить 17067,39 грн.

З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання по сплаті орендної плати згідно умов договору № 1311 від 31.08.2012 року, а тому вимога про стягнення заборгованості є такою, що підлягає задоволенню в сумі 17 067,39 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 470,43 грн., 3% річних у розмірі 175,35 грн., інфляційних втрат у розмірі 1143,51 грн. та штрафу у сумі 3 584,15 грн.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Господарським судом міста Києва встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Статтями 546, 549 Цивільного кодексу України регламентовано, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що за невиконання та неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи те, що місцевим судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, то вимоги позивача про стягнення пені, нарахованої з урахуванням ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та в межах визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України правомірно визнані місцевим судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі 470,43 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку, перевіреного колегією суддів апеляційного суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочене грошове зобов'язання визначено у гривні, а тому нарахування 3% річних є правомірним.

Відповідно до п. 3.8 договору встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці. Орендар також сплачує штраф у розмірі 21 % від суми заборгованості.

З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання місцевий суд, здійснивши перерахунок, перевірений апеляційним судом, слушно задовольнив вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 175,35 грн., інфляційних втрат у розмірі 1143,51 грн. та штраф у сумі 3584,15 грн.

Щодо посилань скаржника на те, що орендаря не допускають до орендованого приміщення, то колегія суддів зазначає наступне.

Так дійсно, українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Головного навчального центру "Зелена Буча" чинило перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтакт" у користуванні орендованим майном шляхом недопуску його до орендованого приміщення, ненадання дозволу на ввезення матеріальних цінностей до орендованого відповідачем майна та надання цього майна в користування третім особам, що підтверджується наявними в справі доказами.

По факту не допуску орендаря до орендованого ним приміщення, останній неодноразово звертався до правоохоронних органів з відповідними заявами, що підтверджується талонами - повідомленнями № 108 від 22.12.2012 року, № 96 від 28.02.2013 року, № 102 від 05.03.2013 року, видані Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області.

Крім того, в матеріалах справи знаходиться лист відповідача від 27.02.2013 року № 10 до позивача щодо надання дозволу на ввезення до орендованого приміщення матеріальних цінностей, а також на прохід працівників відповідача, який залишено без відповіді.

Також, підтвердженням недопуску позивачем відповідача до орендованого приміщення є висновок Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області про відсутність кримінального правопорушення від 10.03.2013 року, винесеного за результатами розгляду заяви ОСОБА_5 від 05.03.2013 року, в якому зазначено, що 05.03.2013 року охорона ГНЦ "Зелена Буча" не пропустила до орендованого приміщення представників ТОВ "Укрбізконтракт".

Разом з тим, зазначені обставини було досліджено у справі № 911/1131/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтакт" до українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Головного навчального центру "Зелена Буча" про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 80 972,74 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.06.2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2014 року, у справі №911/1131/13 позов задоволено частково, зобов'язано Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Головного навчального центру "Зелена Буча" усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтракт" у користуванні орендованим майном згідно Договору № 1311 від 31.08.2012 року, шляхом: забезпечити безперешкодний доступ керівництва, працівників, замовників, постачальників, контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтракт" до орендованого майна; забезпечити керівництву, працівникам, замовникам, постачальникам, контрагентам Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтракт" відповідні перепустки до орендованого майна; передати ключі від орендованого майна (основний та запасні входи/виходи), стягнуто з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Головного навчального центру "Зелена Буча" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтракт" 1147 грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.

Доказів не виконання рішення суду в період з грудня 2013 року по квітень 2014 року та не допуск орендаря до орендованого приміщення до суду не надано.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі державного майна від 30.04.2014 року, в якому зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтакт" здало, а головний навчальний центр "Зелена Буча" українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" прийняв державне нерухоме майно - частину нежитлового приміщення площею 283,4 кв.м, що розміщене за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Інститутська 22 та обліковується на балансі головного навчального центру "Зелена Буча" українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (а.с. 198).

Оскільки, об'єкт оренди було повернуто лише 30.04.2014 року, то орендар повинен оплачувати орендну плату за користування приміщенням до моменту його повернення.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2014 року у справі № 910/10466/14 - залишається без змін.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізконтакт" на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2014 року у справі № 910/10466/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2014 року у справі № 910/10466/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/10466/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді П.В. Авдеєв

В.В. Куксов