Постанова

від 03.09.2014 по справі 910/9751/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2014 р. Справа№ 910/9751/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Самсіна Р.І.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

за участю представників:

від ПП «Автомікс-Спецтранс»: не з'явились;

від прокуратури : Левицька Н.В. посвідчення;

від позивача-1: не з'явились;

від позивача-2: Титикало Р.С. за належно оформленою довіреністю;

від відповідача-1: Нестор В.Р. за належно оформленою довіреністю;

від відповідача-2: Лімонтова В.С. за належно оформленою довіреністю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

1. Заступника прокурора міста Києва,

2. Приватного підприємства «Автомікс-Спецтранс»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 року

у справі № 910/9751/13 (головуючий суддя Пригунова А.Б., судді Бондаренко Г.П., Гулевець О.В.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: 1. Національної академії наук України

2. Інституту геологічних наук Національної академії наук України

до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1"

до відповідача- 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛАЙВЕСТ"

про розірвання договору дольової та додаткових угод до нього, звільнення земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1"

до Інституту геологічних наук Національної академії наук України

про внесення змін до додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Національної академії наук України (позивач-1), Інституту геологічних наук Національної академії наук України (позивач-2) до Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" про:

1. розірвання укладеного між Інститутом геологічних наук Національної академії наук України та Приватним акціонерним товариством "Київміськбуд-1" договору дольової участі у будівництві від 02.03.2013 № 1 та додаткових угод до нього від 08.02.2006 р. № 1 та від 03.01.2007 р. № 2,

2. зобов'язання відповідача привести земельну ділянку по вул. О.Гончара, 55-Б у місті Києві (кадастровий номер 8000000000:88:055:0011) у стан, що існував до початку проведення будівельних робіт;

3. зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку по вул. О.Гончара, 55-Б у місті Києві (кадастровий номер 8000000000:88:055:0011) від розміщеного на ній об'єкту незавершеного будівництва та іншого майна, яке використовується під час здійснення будівельних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/9751/13.

В подальшому Приватне акціонерне товариство "Київміськбуд-1" звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Інституту геологічних наук Національної академії наук України про внесення змін до п. 7.1 додаткової угоди № 2 від 03.01.2008 р. до договору № 1 про дольову участь у будівництві від 02.03.2003 р. шляхом викладення його в наступній редакції: «7.1. строк будівництва буде визначений сторонами додатково після розробки і затвердження проектно-кошторисної документації та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. При визначенні вказаного строку братимуться до уваги нормативні терміни будівництва. Період будівництва може бути продовжений внаслідок перегляду проекту, тимчасової заборони будівництва, тимчасової відсутності фінансування, з інших підстав».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2013 р. зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" прийнято для спільного розгляду в одному провадженні з первісним позовом у справі № 910/9751/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЛАЙВЕСТ".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2014 р. в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України залучено іншим відповідачем у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЛАЙВЕСТ".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2013 року у справі № 910/9751/13 (головуючий суддя Пригунова А.Б., судді Бондаренко Г.П., Гулевець О.В.) судом було задоволено заяву про затвердження мирової угоди від 01.07.2014 р. у справі № 910/9751/13, затверджено мирову угоду від 01.07.2014 р. по справі № 910/9751/13, укладену між Інститутом геологічних наук Національної академії наук України, Національною академією наук України, Приватним акціонерним товариством "Київміськбуд-1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІЛАЙВЕСТ".

Цією ж ухвалою судом, з огляду на положення п. 7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, було припинено провадження у справі № 910/9751/13 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Національної академії наук України, Інституту геологічних наук Національної академії наук України до Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛАЙВЕСТ" про розірвання договору дольової та додаткових угод до нього, звільнення земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" до Інституту геологічних наук Національної академії наук України про внесення змін до додаткової угоди.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить суд скасувати ухвалу та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, дану апеляційну скаргу передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Гончарову С.А.

У зв'язку з перебуванням судді Скрипки І.М. у відпустці розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Гончарова С.А. суддів: Самсіна Р.І., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 року було прийнято апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 910/9751/13, розгляд справи призначено на 13.08.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 року було продовжено строк розгляду апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва на 15 днів до 03.09.2014 року, розгляд апеляційної скарги призначено на 02.09.2014 року.

В подальшому, Приватне підприємство "Автомікс-Спецтранс", також не погодившись з оскаржуваною ухвалою, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 09 липня 2014 року винесену у справі № 910/9751/13 скасувати, в задоволенні заяви про затвердження мирової угоди від 01.07.2014 року відмовити.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. та судді Самсіна Р.І. у відпустці розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 року, для розгляду даної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Шаптала Є.Ю., суддів: Куксов В.В., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 року було відновлено строк на подання апеляційної скарги Приватного підприємства "Автомікс-Спецтранс", прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автомікс-Спецтранс» та порушено провадження у справі № 910/9751/13, розгляд скарги призначено на 02.09.2014 року.

У зв'язку з виходом з відпустки головуючого судді Гончарова С.А. розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Гончаров С.А., суддів: Самсін Р.І, Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року було прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автомікс-Спецтранс» до провадження у визначеному складі суддів, апеляційні скарги Заступника прокурора міста Києва та Приватного підприємства "Автомікс-Спецтранс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 року у справі № 910/9751/13 об'єднано в одне апеляційне провадження у справі № 910/9751/13.

Колегією Київського апеляційного господарського суду в судовому засіданні, що відбулось 02.09.2014 року, оголошено перерву до 03.09.2014 року.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги Заступник прокурора міста Києва (надалі також - апелянт-1) посилався на те, що суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 473 ГПК України не надав належної оцінки обставинам справи, не взяв до уваги положення ст. 651 ЦК України, порушив вимоги ст.ст. 24, 78 ГПК України, що є підставою для скасування ухвали.

Зокрема, Заступник прокурора міста Києва, посилався на те, що ТОВ "Ділайвест", який, згідно умов мирової угоди, взяв на себе всі зобов'язання «інвестора» за спірним договором, не був стороною договору, не виступає та не може виступати як зобов'язана сторона у правовідносинах щодо неналежного виконання умов договору, та, за таких обставин, був безпідставно залучений судом першої інстанції до участі у справі в якості іншого відповідача.

Також, Заступник прокурора міста Києва стверджував, що визначення в мировій угоді прав та обов'язків ТОВ "Ділайвест" не стосується предмета спору, умови мирової угоди не стосуються предмету спору, суд безпідставно змінив умови договору щодо строку його дії та замінив сторону угоди за відсутності будь-якого спору у справі саме з цих питань.

Заступник прокурора посилається також на те, що суд в порушення процесуального законодавства затвердив мирову угоду за відсутності належних доказів, які б свідчили про можливість ТОВ "Ділайвест" завершити будівництво об'єкту у визначений час.

Заступник прокурора міста Києва, відповідно до доповнень до апеляційної скарги від 30.07.2014 року та додаткових пояснень від 12.08.2014 року зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд фактично вирішив питання щодо внесення змін у спірний договір в частині істотних умов щодо дати закінчення будівництва та сторони договору поза встановленим законодавством порядку та без погодження з Кабінетом Міністрів України. Наведене, за твердженням заступника прокурора, є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року № 296, якою було затверджено Порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном.

Відповідач-2, ТОВ "Ділайвест", згідно з поданим до суду 13.08.2014 року відзивом, проти доводів апеляційної скарги заступника прокурора заперечив, посилаючись на те, що під час розгляду даної справи в суді першої інстанції від прокуратурі міста Києва не надходило жодних заперечень щодо змісту мирової угоди та щодо залучення до участі у справі в якості іншого відповідача ТОВ "Ділайвест". Відповідач-2 стверджує про хибність тверджень апелянта про те, що ТОВ "Ділайвест" не може виступати як зобов'язана сторона за договором та про те, що зміст мирової угоди не вирішує остаточно спору щодо неналежного виконання умов договору відповідачем-1. Відповідач стверджує також, що апеляційна скарга у даній справі мала бути повернута з підстав пропуску прокурором строку на апеляційне оскарження.

Позивач-2, Інститут геологічних наук Національної академії наук України, згідно з поданим до суду 12.08.2014 року відзивом, проти доводів апеляційної скарги заступника прокурора заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Зокрема, позивач-2 стверджує наступне: ТОВ "Ділайвест", яким було підписано відповідний інвестиційний договір, є зобо'язаною стороною, а тому належним відповідачем у даній справі; умови мирової угоди безпосередньо стосуються предмету спору, оскільки предметом позову у даній справі є розірвання договору у зв'язку з його неналежним виконанням, в той час коли укладена мирова угода містить домовленість сторін щодо того, яким чином та в які строки такий договір буде виконаний. Щодо посилань заступника прокурора на Постанову КМУ від 11.04.2012 року № 296, позивач-2 стверджує, що спірний договір не відноситься до договорів, порядок укладання яких затверджено вказаною Постановою.

Приватне підприємство «Автомікс-Спецтранс» (надалі також - апелянт-2) в обґрунтування своєї апеляційної скарги посилалось на те, що оскаржувана ухвала суперечить нормам чинного законодавства.

Зокрема, Приватне підприємство «Автомікс-Спецтранс» зазначає, що стосовно Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" відкрите провадження про банкрутство, в якому було визнано Приватне підприємство «Автомікс-Спецтранс» конкурсним кредитором. Останній в свою чергу має у встановленому порядку підтвердженні документами вимоги щодо грошових зобов'язань до Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1", а тому будь яке відчудження майна, майнових прав, коштів зачіпає права Приватне підприємство «Автомікс-Спецтранс», а наслідками укладення мирової угоди є порушення норм Закону та ухвали господарського суду міста Києва від 27.12.2012 року у справі № 5011-44/18931-2012 про заборону розпоряджатися активами боржника під час проведення процедури банкрутства.

Прокурор, згідно з поданим до суду 02.09.2014 року відзивом, проти апеляційної скарги Приватного підприємство «Автомікс-Спецтранс» заперечив, посилаючись на те, що вказана особа не є стороною укладеного договору, та його права та обов'язки жодним чином не зачіпаються затвердженою мировою угодою, у зв'язку з чим апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, на думку прокурора, підлягає припиненню.

Апелянт-2 та позивач-1 до судового засідання, що відбулось 03.09.2014 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників апелянта-2 та позивача-1 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності вказаних осіб є можливим.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників учасників процесу, що з'явились до судового засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2014 р. Національною академією наук України, Інститутом геологічних наук Національної академії наук України, Приватним акціонерним товариством "Київміськбуд-1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІЛАЙВЕСТ" було подано до Господарського суду міста Києва спільну заяву про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі відповідно до ст. 78, п. 7 ст. 80 ГПК України.

До вказаної заяви було додано оригінал Мирової угоди б/н від 01.07.2014 року, підписаної вказаними особами та скріпленої їх печатками, яка містить наступні умови:

«Національна академія наук України (далі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, академія) в особі керуючого справами НАН України Сидоренка Михайла Васильовича, який діє на підставі розпорядження Президії Національної академії наук України №432 від 27.06.2014 року та довіреності №17/1460-12 від 05.07.2011 року.

Інститут геологічних наук Національної академії наук України (далі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, інститут) в особі директора Гожика Петра Феодосійовича, який діє на підставі статуту та розпорядження Президії Національної академії наук України №432 від 27.06.2014

Приватне акціонерне товариство "Київміськбуд-1" (далі - відповідач-1 за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, ПрАТ "Київміськбуд-1") в особі Голови правління Білого Дмитра Сергійовича, який діє на підставі статуту,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділайвест" (далі - відповідач-2 за первісним позовом, ТОВ "Ділайвест"), в особі директора Кириленка Сергія Володимировича, який діє на підставі статуту, а далі разом - учасники судового процесу,

у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем ПрАТ "Київміськбуд-1", викликаним наслідками світової економічної кризи та його неспроможністю забезпечити будівництво офісного центру по вул. Гончара, 55-Б у м. Києві, з метою якнайшвидшого виконання умов договору про дольову участь у будівництві від 02 березня 2003 року, додаткової угоди № 1 від 08.02.2006 року до договору № 1 про дольову участь у будівництві від 02.03.2003 року та додаткової угоди № 2 від 03.01.2007 року до договору № 1 про дольову участь у будівництві від 02.03.2003 року (далі - договір), що укладений за погодженням із НАН України між Інститутом та ПрАТ "Київміськбуд-1", а також для мирного врегулювання спору у судовій справі №910/9751/13, що розглядається Господарським судом міста Києва, уклали цю Мирову угоду про таке:

1. З метою мирного врегулювання спору у справі №910/9751/13 та завершення будівництва офісного центру, що знаходиться по вулиці Гончара, будинок 55-Б, у місті Києві (далі - об'єкт), учасники судового процесу дійшли згоди замінити сторону в договорі - ПрАТ "Київміськбуд-1" на ТОВ "Ділайвест", а тому з моменту підписання даної мирової угоди та затвердження її Господарським судом міста Києва ТОВ "Ділайвест" стає стороною в договорі - "забудовником" та "інвестором", на якого частково покладено функції "замовника" будівництва.

При цьому ТОВ "Ділайвест" бере на себе всі зобов'язання "інвестора" за договором від 02.03.2003 № 1 "Про дольову участь у будівництві" та додатковими угодами № 1 від 08.02.2006 та № 2 від 03.01.2007.

ТОВ "Ділайвест" зобов'язується передати інституту його частку, яка складає не менше 1450.00 кв.м. офісних приміщень, а також складські приміщення не пізніше 31.12.2017.

2. ПрАТ "Київміськбуд-1" та ТОВ "Ділайвест" підтверджують відсутність у них будь-яких взаємних претензій у зв'язку з виконанням ними умов договору від 02.03.2003 № 1 "Про дольову участь у будівництві" та укладенням цієї мирової угоди.

3. Інститут та ТОВ "Ділайвест" за погодженням Президії НАН України зобов'язуються внести зміни до договору шляхом викладення договору в новій редакції.

4. Позивачі за первісним позовом та зустрічним позовом відмовляються від позовних вимог у справі №910/9751/13.

5. Сторони у справі №910/9751/13 домовилися, що судовий збір по даній справі покладається на ПрАТ "Київміськбуд-1" та ТОВ "Ділайвест".

6. Сторони у справі №910/9751/13 стверджують, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

7. Учасники судового процесу поінформовані про зміст статей 78, 80 Господарського процесуального кодексу України, усвідомлюють значення своїх дій та наслідки підписання і затвердження цієї мирової угоди їм зрозумілі права та обов'язки щодо її виконання.

8. Дану мирову угоду складено українською мовою, на 3-х сторінках у 6-ти автентичних примірниках - по одному примірнику для Національної академії наук України, Інституту геологічних наук Національної академії наук України. Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайвест", заступника прокурора міста Києва та для Господарського суду міста Києва.»

Як зазначалось, ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2013 року у справі № 910/9751/13 судом було задоволено заяву сторін у справі про затвердження мирової угоди від 01.07.2014 р. у справі № 910/9751/13; затверджено мирову угоду від 01.07.2014 р. по справі № 910/9751/13, укладену між Інститутом геологічних наук Національної академії наук України, Національною академією наук України, Приватним акціонерним товариством "Київміськбуд-1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІЛАЙВЕСТ" у визначеній редакції.

Цією ж ухвалою судом, з огляду на положення п. 7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, було припинено провадження у справі № 910/9751/13.

Відповідно до частин 1-3 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

Відповідно до п. 3.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватись лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди.

Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

Отже, мирова угода - це договір, який укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, за для яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.

У зв'язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторони, яке, згідно процесуального закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов - якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

У противному ж випадку, відмова у затвердженні мирової угоди сторін, буде вважатись порушенням їх процесуальних прав, встановлених законом.

Як зазначалось, позовними вимогами заступника прокурора у даній справі було: розірвання укладеного між Інститутом геологічних наук Національної академії наук України та Приватним акціонерним товариством "Київміськбуд-1" договору дольової участі у будівництві від 02.03.2013 № 1 та додаткових угод до нього від 08.02.2006 р. № 1 та від 03.01.2007 р. № 2; зобов'язання відповідача привести земельну ділянку по вул. О.Гончара, 55-Б у місті Києві (кадастровий номер 8000000000:88:055:0011) у стан, що існував до початку проведення будівельних робіт; зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку по вул. О.Гончара, 55-Б у місті Києві (кадастровий номер 8000000000:88:055:0011) від розміщеного на ній об'єкту незавершеного будівництва та іншого майна, яке використовується під час здійснення будівельних робіт.

Такі позовні вимоги були вмотивовані тим, що відповідачем-1 в порушення умов договору, тривалий час не здійснюється будівництво об'єкту, та неналежне виконання відповідачем-1 умов договору є підставою для його скасування.

Як вбачається з тексту мирової угоди, сторони договору дольової участі у будівництві від 02.03.2013 № 1 та додаткових угод до нього від 08.02.2006 р. № 1 та від 03.01.2007 р. № 2, домовились про незмінність інвестиційних умов та здійснення заміни сторони в договорі шляхом взяття ТОВ "Ділайвест" на себе всіх зобов'язань "інвестора".

Сторони дійшли згоди, що ТОВ "Ділайвест" зобов'язується передати інституту його частку, яка складає не менше 1450.00 кв.м. офісних приміщень, а також складські приміщення не пізніше 31.12.2017.

Тобто, укладаючи мирову угоду сторони домовились не розривати спірний договір, а продовжити строк його дії до 31.12.2017 року та про взяття на себе зобов'язань щодо добудови об'єкту ТОВ "Ділайвест".

У даному випадку, апеляційний суд дійшов висновку про те, що досягнення сторонами у мировій угоді домовленості щодо того, яким чином та в які строки будуть виконані умови договору дольової участі у будівництві від 02.03.2013 № 1, безпосередньо стосується предмету договору щодо розірвання такого договору у зв'язку з невиконанням його умов та застосування наслідків такого розірвання.

За таких обставин, доводи заступника прокурора про те, що Умови затвердженої оскаржуваною ухвалою мирової угоди не стосуються предмета позову, є безпідставними та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

При цьому, твердження заступника прокурора про неможливість ТОВ "Ділайвест" завершити будівництво об'єкту у визначений час є припущенням та не може бути підставою для відмови судом у затвердженні укладеної мирової угоди.

Як зазначалось, заступник прокурора міста Києва в апеляційній скарзі посилався також на те, що ТОВ "Ділайвест", який, згідно умов мирової угоди, взяв на себе всі зобов'язання «інвестора» за спірним договором, не був стороною договору, не виступає та не може виступати як зобов'язана сторона у правовідносинах щодо неналежного виконання умов договору, та, за таких обставин, був безпідставно залучений судом першої інстанції до участі у справі в якості іншого відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2014 р., в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, було залучено іншим відповідачем у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЛАЙВЕСТ".

При вирішенні питання щодо залучення в якості іншого відповідача ТОВ "Ділайвест", суд виходив з того, що між даною особою та ПрАТ «Київміськбуд» було укладено інвестиційний договір від 25.12.2013 року, предметом якого є участь сторін у фінансуванні та будівництві об'єкта з отриманням у загальну пайову власність відповідних часток у ньому на умовах і в порядку, передбачених вищевказаним договором з урахуванням положень договору про пайову участь у будівництві від 02.03.2003 року.

Апеляційним судом встановлено, що інвестиційний договір від 25.12.2013 року був укладений між ТОВ "Ділайвест" та ПрАТ «Київміськбуд» з урахуванням положень п. 14.4. Додаткової угоди № 2 до Договору від 02.03.2003 року № 1, відповідно до яких ПрАТ «Київміськбуд» має право, шляхом укладення відповідних договорів (угод) щодо своєї частки в об'єкті, залучати на пайових чи інших, не заборонених чинним законодавством засадах, інших юридичних та/або фізичних осіб до участі у фінансуванні, проектуванні та будівництві об'єкта, самостійно визначаючи всі умови (у тому числі щодо ціни) вказаних договорів (угод).

З огляду на таке, враховуючи наявність у ПрАТ «Київміськбуд» права самостійно залучати до будівництва спів-інвесторів, то залучений ним інвестор - ТОВ "Ділайвест", є зобов'язаною стороною у даних правовідносинах.

Наведеним спростовуються твердження прокурора про те, що вказана особа не може виступати як зобов'язана сторона у правовідносинах щодо неналежного виконання умов спірного договору.

Також, судова колегія зауважує, що ухвала господарського суду міста Києва від 03.06.2014 р. у даній справи, якою було залучено іншим відповідачем у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЛАЙВЕСТ", не оскаржена в апеляційному порядку ані заступником прокурора міста Києва, ані будь-якою іншою особою, в поданій апеляційній скарзі не заявлено вимог про скасування такої ухвали.

За таких обставин, апеляційним судом встановлено, що ТОВ "Ділайвест" є стороною у даній справі, яка, наряду з іншими сторонами, скористувалась правом щодо укладення мирової угоди.

Як зазначалось, заступник прокурора стверджував також про порушення, при затвердженні мирової угоди, Постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року № 296, якою було затверджено Порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном (надалі - Порядок).

Заступник прокурора міста Києва зазначав, що в оскаржуваній ухвалі суд фактично вирішив питання щодо внесення змін у спірний договір в частині істотних умов щодо дати закінчення будівництва та сторони договору поза встановленим законодавством порядку та без погодження з Кабінетом Міністрів України.

Наведені доводи апеляційний суд спростовує з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 Порядку, він визначає механізм укладання державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном.

Проте, спірний договір дольової участі у будівництві від 02.03.2013 № 1, який за своєю правовою природою є інвестиційним, не відноситься до договорів, механізм укладення яких визначений вказаним Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року № 296. За таких обставин, вказана Постанова Кабінету Міністрів України не підлягає застосуванню до даних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про затвердження мирової угоди між сторонами у справі та її текст були підписані уповноваженими на вчинення таких дій, особами. Мирова угода викладена у письмовій формі; за висновками апеляційного суду не містить умов, які виходять за межі предмета спору, та не стосується інших осіб.

На підставі встановлених обставин, судова колегія апеляційного суду дійшла висновку про те, що затверджена оскаржуваною ухвалою мирова угода не суперечить чинному законодавству, не порушує ніяким чином чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а її умови безпосередньо стосуються предмета позову.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Господарського процесуального кодексу України про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. Зазначена норма кореспондується з приписами пункту 7 частини першої статті 80 цього Кодексу, згідно з якими господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про затвердження мирової угоди від 01.07.2014 року у справі № 910/9751/13.

Разом з тим, доводи Заступника прокурора міста Києва, викладені в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування ухвали господарського суду.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року у справі № 910/9751/13 слід відмовити.

Як зазначалось, апеляційна скарга на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року у справі № 910/9751/13 була заявлена також Приватним підприємством «Автомікс-Спецтранс».

Згідно частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Тобто, враховуючи положення наведеної норми, особи, які не брали участь у справі, мають право апеляційного оскарження лише в разі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Підставою для надання певній, не залученій до участі у справі, особі права на звернення з апеляційною скаргою є саме порушення її прав або охоронюваних законом інтересів внаслідок вирішення судом спору у справі, до участі в якій ця особа обов'язково підлягала залученню як така, що мала певні права і обов'я зки у спірних правовідносинах.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 02.09.2008 у справі №23/294, та Вищий господарський суд України в ухвалі від 07.09.2010 у справі №33/289).

Предметом розгляду у даній справі були вимоги про розірвання укладеного між позивачем-2 та відповідачем-1 договору дольової участі у будівництві від 02.03.2003 року №1 та додаткової угоди до нього від 08.02.2006 року №1, від 03.01.2007 року №2, зобов'язання відповідача-1 привести земельну ділянку по вул. О. Гончара, 55-Б у місті Києві (кадастровий номер 8000000000:88:055:0011) у стан що існував до початку проведення будівельних робіт та зобов'язання відповідача-1 звільнити земельну ділянку ділянку по вул. О. Гончара, 55-Б у місті Києві (кадастровий номер 8000000000:88:055:0011) від розміщеного на ній об'єкту незавершеного будівництва та іншого майна, яке використовувалося під час здійснення будівельних робіт.

Апелянтом-2 в апеляційній скарзі в якості обґрунтування права на апеляційне оскарження зазначено, що Приватне підприємство «Автомікс-Спецтранс» визнано конкурсним кредитором у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" та має у встановленому порядку підтвердженні документами вимоги щодо грошових зобов'язань до Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1", а тому будь яке відчуження майна, майнових прав, коштів зачіпає права Приватного підприємства «Автомікс-Спецтранс». За твердженнями апелянта-2, наслідками укладення мирової угоди є порушення норм Закону та ухвали господарського суду міста Києва від 27.12.2012 року у справі № 5011-44/18931-2012 про заборону розпоряджатися активами боржника під час проведення процедури банкрутства.

Проте, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, її мотивувальна та резолютивна частини не містять жодних суджень чи висновків про права та обов'язки апелянта.

З матеріалів справи не вбачається, що апелянт мав певні права і обов'я зки у спірних правовідносинах, які виникли між сторонами по справі 910/9751/13 щодо розірвання договору дольової участі у будівництві від 02.03.2013 № 1 та додаткових угод до нього від 08.02.2006 р. № 1 та від 03.01.2007 р. № 2, звільнення та приведення земельної ділянки у придатний стан.

Апеляційний господарський суд, за наслідками з'ясування правового зв'язку між скаржником і сторонами у даній справі, дійшов висновку, що місцевий господарський суд, при прийнятті оскаржуваної ухвали не вирішував питань про права та обов'язки апелянта - Приватного підприємства «Автомікс-Спецтранс».

Судова колегія апеляційного суду зауважує, що чинним законодавством України не передбачено залучення до всіх господарських справ, стороною яких є особа, щодо якої відкрито справу про банкрутство (боржник), всіх кредиторів такого боржника.

Як зазначалось, апелянт-2 стверджував, що від оскаржуваної ухвали у даній справі залежить право Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" відчужувати майно, майнові права, кошти.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом до матеріалів справи не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що задоволення його вимог у справі про банкрутство якимось чином залежить від обставин дійсності спірного договору та додаткових угод, укладених між сторонами у даній справі.

З огляду на викладене, судова колегія зауважує, що у суду відсутні жодні підстави вважати, що від оскаржуваної ухвали у даній справі, якою було затверджено мирову угоду від 01.07.2014 р., якимось чином залежить право апелянта на задоволення своїх грошових вимог в процедурі банкрутства Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1".

З огляду на викладене, судова колегія робить висновок про те, що оскаржуваною ухвалою не порушені права та охоронювані законом інтереси апелянта у даній справі, Приватного підприємства «Автомікс-Спецтранс».

На підставі викладеного, оскільки, як встановлено судом, права апелянта оскаржуваною судовою ухвалою не порушені та питання про його права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, судова колегія робить висновок про те, що Приватне підприємство «Автомікс-Спецтранс», не є особою, яка в розумінні положень частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України має право апеляційного оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року у справі № 910/9751/13.

Згідно абзацу 2 п. 5 2 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 р. № 7, у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження, повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі у судовому засіданні. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Враховуючи викладене, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Автомікс-Спецтранс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року у справі № 910/9751/13 підлягає припиненню.

З огляду на викладене, враховуючи відмову апеляційним судом в задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора, припинення апеляційного провадження Приватного підприємства «Автомікс-Спецтранс» та відсутність підстав для скасування ухвали господарського суду міста Києва від 09.07.2013 року у справі № 910/9751/13, яку прийнято у відповідності до положень чинного законодавства України, апеляційний суд приходить до висновку про залишення оскаржуваної ухвали без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 91, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.07.2013 року у справі № 910/9751/13 - залишити без задоволення.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Автомікс-Спецтранс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року у справі № 910/9751/13 - припинити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 09.07.2013 року у справі № 910/9751/13 - залишити без змін.

Матеріали справи № 910/9751/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Р.І. Самсін

Є.Ю. Шаптала