Постанова

від 01.09.2014 по справі 825/2508/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 вересня 2014 року Чернігів Справа № 825/2508/14

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Сугакової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр"Практика"

до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю

представників сторін:

від позивача Андреєвої-Сікач А.О., довіреність від 16.06.2014,

від відповідача Труби А.В., довіреність від 07.11.2013 № 3832/10-024, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду 28.07.2014 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Практика" (далі - ТОВ "Торговий центр "Практика") до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Прилуцька ОДПІ), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.06.2014 № 0003961501/354 Прилуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області за платежем податок на додану вартість у сумі 8825 (вісім тисяч вісімсот двадцять п'ять гривень) 90 копійок.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення - необґрунтованим та прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивач у декларації по ПДВ № 90502955232 від 20.08.2012 року правомірно прийняв рішення про зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 87663 грн. навіть за наявності розстроченої податкової заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову представник відповідача пояснив, що на узгоджені суми грошового зобов'язання було укладено договори розстрочення, а тому і декларувати "зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість" у позивача немає підстав.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 20.04.2007 ТОВ "Торговий центр "Практика" зареєстроване у якості юридичної особи (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.06.2014, а.с. 17 - 21), включене до ЄДРПОУ та перебуває на обліку в Прилуцькій ОДПІ.

Судом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України Прилуцькою ОДПІ проведено перевірку з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання платником податків ТОВ "Торговий центр "Практика" з ПДВ, за результатами якої складено Акт від 23.05.2014 № 271/15-214/35075085 (а.с. 12).

Прилуцькою ОДПІ встановлено порушення термінів сплати (термін затримки сплати 31 день) підприємством узгодженого податкового зобов'язання по декларації з ПДВ від 13.09.2012 № 9055467562 у розмірі 44129,50 грн.

При цьому, податковим органом встановлено, що сума узгодженого податкового зобов'язання, яка виникла згідно Рішеная №1 5/19-021 про розстрочення грошових зобов'язань від 30 липня 2012р.

Термін сплати узгодженого податкового зобов'язання згідно чинного законодавства -20.08.2012 року, а залишок несплаченого узгодженого податкового забов'язання станом на 20.09.2012 року складає 44129,50 грн.

На підставі акта перевірки від 23.05.2014 № 271/15-214/35075085 Прилуцькою ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.06.2014 № 0003961501/354, яким зобов'язано товариство сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 8825,90 грн. за платежем податок на додану вартість (а.с. 8).

Разом з тим, згідно акту про результати камеральної перевірки даних, здекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 21.08.2012р. № 115/15-35075085 відповідач зазначає, що за результатами перевірки станом на 20.08.2012 р. по особовому рахунку платника рахується борг у сумі 87246,43 грн. Платником податку подано декларацію за липень 2012 р., в якій визначено зарахування від'ємного значення в рахунок погашення податкового боргу в сумі 87663,00 грн.

У висновках відповідач зазначає, що зменшується сума від'ємного, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість та складає -30 грн., і в одночас збільшується сума, шо підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та складає +30 грн. (а.с. 9-11).

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в підпункті 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Оподатковувана операція - операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість (підпункт 14.1.186 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу).

Пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, визначає конкретні умови відшкодування розрахованого у податковому періоді від'ємного значення, а пункт 200.6 статті 200 цього Кодексу передбачає право платника податку прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, порядок відображення зазначеного рішення платником податку у податковій декларації.

Так, судом встановлено, що ТОВ "Торговий центр "Практика" 20.06.2012 року було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість в якій задекларовано до сплати 25675 грн. (а.с. 34 - 35).

В зв'язку з відсутністю коштів на рахунках, ТОВ "Торговий центр "Практика" звернулось до Прилуцької ОДПІ з заявою про надання розстрочки. В результаті розгляду заяви та доданих документів між Прилуцькою ОДПІ та ТОВ "Торговий центр "Практика" було укладено договір розстрочення та прийнято рішення від 27.06.2012р. № 11/19-021 про розстрочення грошових зобов'язань по термінах сплати 20.07.2012р. та 20.08.2012р. (ас. 36, 37-38).

17.08.2012 ТОВ "Торговий центр "Практика" була подана декларація з податку на додану вартість за липень 2012р., в якій задекларовано рядок 20.1. "зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість" на суму 87663 грн.

В вересні 2012р., а саме 13.09.2012р. ТОВ "Торговий центр "Практика" була подана декларація з податку на додану вартість за серпень 2012р., в якій задекларовано рядок 20.1. "зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість" (4819 грн).

Внаслідок встановленого, суд зазначає, що в силу підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах (пункт 200.6 статті 200 Податкового кодексу України).

При цьому, відповідно до пп. 4.6.3 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2011 № 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (чинного на момент спірних правовідносин), якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Отже, виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що позивач у декларації по ПДВ № 90502955232 від 20.08.2012 року самостійно прийняв рішення про зарахування від'ємного значення різниці поточного :вітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 87663 грн., на що має право згідно чинного законодавства, а тому твердження Прилуцької ОДПІ, що таке декларування не відповідає дійсності, оскільки на узгоджені суми грошового зобов'язання укладено договори розстрочення, суд вважає безпідставним, а податкове повідомлення-рішення від 04.06.2014 № 0003961501/354 таким, що прийняте не у спосіб та не у межах визначених чинним законодавством України.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкове повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ від 04.06.2014 № 0003961501/354 - підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ "Торговий центр "Практика" - задоволенню.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.06.2014 току №0003961501/354 Прилуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області за платежем податок на додану вартість у сумі 8825 (вісім тисяч вісімсот двадцять п'ять гривень) 90 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр"Практика" (код 35075085) 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.) судового збору відповідно до задоволених вимог, сплаченого платіжним дорученням від 13.06.2014 № 1712 у сумі 182,70 грн. на р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: Ю.О.Скалозуб